«Крим не став російським». Мобілізація в окупованому Криму: проблеми та прогнози

Президент Росії Володимир Путін 21 вересня, пославшись на законодавство про оборону, підписав указ про часткову мобілізацію громадян країни. Кампанія викликала широкий суспільний резонанс на території Росії та масові протести в Дагестані, Якутії, а також в інших регіонах. Мобілізацію Росія проводить також на окупованих українських територіях, зокрема в окупованому Криму.

25 вересня призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомив про завершення мобілізації на Кримському півострові до кінця дня та виконання мобілізаційного плану.

За словами співзасновника «Крим-SOS» Аліма Алієва, правозахисники вважають, що мобілізаційні заходи у Криму тривають.

Журналісти проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії» разом з експертами спробували підбити перші підсумки російської часткової мобілізації та розібратися в причинах неоднозначної реакції на п’ятиденну кампанію з рекрутизації кримчан до російської армії.

Незаконна мобілізація стала насильницькою

23 вересня російське інформагентство «Крыминформ» повідомило, що кримчанам, які хочуть виїхати з Кримського півострова, необхідно отримувати дозвіл на виїзд у військкоматі.

На проводах російських військових у Севастополі церковнослужителі благословляли словами: «ви йдете боротися з «бісовщиною» і «нацистами».

Тим часом російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв визнав медичну комісію для мобілізованих необов’язковою процедурою.

За інформацією представника президента України в АР Крим Таміли Ташевої, більшість повісток, які були роздані в Криму, були вручені кримським татарам – особливо у місцях компактного проживання кримськотатарського народу в різних населених пунктах.

Кримські татари різко засудили російську мобілізацію і вважають цю кампанію способом позбутися кримськотатарського народу загалом. Про це пише київський оглядач видання The Guardian Шон Волкер (Shaun Walker).

Президія Меджлісу кримськотатарського народу оприлюднила офіційне звернення та закликала кримчан до безстрокової акції протесту.

Голова Меджлісу і президент Всесвітнього Конгресу кримських татар Рефат Чубаров заявив про «жахливу ситуацію на кордонах РФ» для кримчан, які втікають від мобілізації. Незважаючи на обшуки та вибіркові перевірки, люди активно виїжджали та виїжджають за межі півострова.

Президент України Володимир Зеленський у зверненні до народу заявив, що «злочинна мобілізація використовується Росією не лише для того, щоб продовжити страждання людей в Україні та ще більше дестабілізувати світ, а й для того, щоб фізично знищити чоловіків – представників корінних народів, які живуть на контрольованих Росією територіях».

Для тих, хто намагається уникнути мобілізації в російську армію, відкрили «гарячу лінію». Також було опубліковано алгоритм дій для кримчан, мобілізованих Росією на війну проти України.

Українці в Криму теж страждають і тікають від мобілізації

Представник Крайової ради українців Криму (КРУК, Київ), головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун у розмові з Крим.Реалії розповів про відсутність даних на мобілізованих українців на півострові та можливу наявність у колаборантів таємно складених списків українців, які зберегли свою культуру та не прийняли настанови «русского мира» в Криму.

«Ми маємо в своєму розпорядженні конкретні тенденційні факти. Українці на сьогоднішній день у Криму – етнічна група, яка найбільше зазнає дискримінації та фактично протягом усіх восьми-дев’яти років окупації насильно асимілюється російською владою. Це стосується і школи, і культури та мови. Тут легше ідентифікувати кримських татар, оскільки українців багато записали як росіян, а багато хто через страх сам записався росіянином, адже їх переслідують з політичних мотивів. Безумовно, колосальний тиск чиниться на кримських татар, але українці в Криму не мають навіть тих мінімальних можливостей, які існують у кримських татар – це і школи, і дитячі садки, і національний прапор, і мечеті. Так відбувається тому, що українська ідентичність, українська символіка прирівнюється в Криму до держави Україна. Для окупантів це страх, вони воюють із державою Україна. Окремі факти, про які ми знаємо достовірно, засвідчують наявність списків лояльних до своєї батьківщини кримських українців. Низка українців змогли залишити територію Криму і зараз перебувають у безпеці. Серед них є громадяни, які не мають українського громадянства та очікують на рішення влади. Але це етнічні українці, які ніколи не зрікалися своєї мови та держави», – заявив Андрій Щекун.

Крайова рада українців Криму раніше звернулася до представників усіх національностей у Криму та супротивників мобілізації із закликом здійснювати всілякий опір усіма засобами.

Кримські матері, які мовчать, і відсутність протестів

У Росії Кіра Ярмиш, прессекретарка російського опозиційного політика Олексія Навального, на тлі акцій жінок Якутії та Дагестану звернулася до жінок: «Протестуйте! Майбутнє Росії залежить лише від вас!»

Відповідаючи на запитання Крим.Реалії про сучасне осмислення та сприйняття в Криму понять «материнська любов» і «захист рідної землі» на тлі мобілізації, кримський політолог Євгенія Горюнова вказала на відсутність публічної реакції кримських матерів.

«Мені здається, що питання не так у патріотизмі, а в тому, що будь-яка війна – це, мабуть, найстрашніше випробування не для солдатів, а для матерів. Немає нічого страшнішого у житті, ніж втратити дитину. Це, напевно, найстрашніше, що може бути. Правильно кажуть, що батьки не зможуть зрозуміти Аксьонова. Мене найбільше вражає в цій ситуації саме позиція кримських матерів. Чому вони мовчать? Якщо подивитися на події в Дагестані та Якутії, то там же жінки, матері виступають із протестами, кидаються грудьми на поліцію, на військкомів, намагаючись захищати своїх дітей і чоловіків. У Криму ми цього взагалі не спостерігаємо. Думаю, що це вже якийсь неймовірний страх, людей вже настільки залякали. Я не думаю, що вони не розуміють, куди йдуть їхні діти та чоловіки. Усі розуміють, що їх відправляють на забій. Відсутність реакції кримських матерів – це просто унікальна ситуація. Швидше за все це панічний страх. На мій погляд, у Криму люди настільки розгублені та залякані, що поки що вони бачать лише один варіант – бігти і сховатися. Інших варіантів немає», – додала вона.

Юрій Смєлянський, експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ), у розмові з кореспондентом Крим.Реалії заявив, що на початок російської окупації «всіх влаштовував український правовий лібералізм, який, у тому числі, й допоміг окупувати Крим». Разом з тим, на той час населення не влаштовували влада та рівень життя. Окупанти обіцяли, що влада буде іншою, а рівень життя підніметься у багато разів, у результаті – втрачено правовий лібералізм, якість життя погіршилася, а рівень влади став дуже низьким.

«Протестів матерів очікувати у Криму не варто. Принаймні, до моменту надходження великих партій «двохсотих». А ось як далі, це – питання. І причина банальна – залякали. Ця тема відпрацьована у Криму дуже добре. До початку окупації кількість співробітників СБУ в Бахчисараї була близько 3-4 осіб. На сьогодні там бахчисарайський офіс ФСБ – триповерховий окремий будинок із підвалами, будівництво якого завершено кілька років тому. І це все для залякування. В оточенні окремих юнаків і дівчат уже практично не залишилося жодної людини, яка б різними способами не побувала б на профілактичних бесідах у силовиків чи поліції, чи ФСБ. І в цьому випадку не йдеться про кримських татар. Саме в оточенні таких представників кримських татар немає… У Дагестані жінок, які протестують, об’єднує наявність ментального кореня – зв’язок, що формувався століттями. А в Криму цього немає внаслідок злочинного винищення за етнічною ознакою та через політику переселення народів, а з 2014 року – внаслідок колоніальної окупаційної політики. Залякали – раз! Єдності немає – два! Про які протести ми можемо говорити?» – наголосив Юрій Смєлянський.

Андрій Щекун сумнівається, що в сучасній Росії та тимчасово окупованому Криму можлива ефективна мобілізація й об’єднання людей під гаслами «захисту русского мира».

«Організатори та виконавці самі не розуміють і не знають, навіщо це їм. На сьогодні більшість людей, які сприйняли російську пропаганду, багато хто – через боягузтво, йдуть на самогубство, беручи участь у мобілізації. Шкода, але протестів поки що немає в Криму. Прояви та підтвердження адекватного сприйняття реальності ми бачимо в деяких регіонах Росії. Це Дагестан та Якутія. Були спроби у Москві, Петербурзі та Новосибірську. Думаю, що це проявлятиметься ще більше з часом. При цьому, вважаю, що, швидше за все, ситуація буде розпалюватися з протестами саме на території Росії шляхом відокремлення регіонів від центру. Але для мене дивно, чому люди, які 25 років користувалися свободою, будучи з Україною, сьогодні не чинять опір у Криму», – додав експерт.

Провальна мобілізація. «Крим не став Росією»

Євгенія Горюнова вважає, що провал мобілізації криється у відсутності ідеології в Росії в цілому, а також у відриві від реальності та руйнації логічних зв’язків у свідомості колаборантів, які намагаються оперувати радянськими поняттями «захист Вітчизни», «любов до Батьківщини», «інтернаціональний обов’язок».

«У колишньому СРСР ідеологія була, тому там усе це було легко зв’язати. Приклад – Афганістан та виконання інтернаціонального обов’язку. І всі в це вірили, а матері плакали до певного моменту, доки не настала перебудова, і доки вся ця ідеологія не посипалася. У Росії ж інша ситуація. А в Криму – тим більше. Ідеології немає як такої. У ці ідеали, що нав’язуються в школах, ніхто не вірить. У реальному житті цими словами не оперують. У цьому слабкість Росії, якби там була ідеологія, нам було б важче протистояти агресії. Для Росії знайти об’єднуючу ідеологію дуже важко. Вхопилися за «русский мир», бо цю ідею найлегше реалізувати через імперський контекст. У Криму вони поки що «грають із русским миром». Але ідея «русского мира» для Росії не є об’єднуючою. Тому спроба і вийшла фрагментарною», – зазначила експерт.

На думку Юрія Смєлянського, саме «провальний» підсумок об'єднує перебіг мобілізації по всій Росії та в Криму.

«Мобілізація вкотре показала, що Крим так і не став Росією. І якщо на всій території Росії мобілізація – це породження колективної відповідальності за війну в Україні, то у Криму – це спроба породити додаткову відповідальність, яка має призвести до бажання захистити «російський Крим», щоб уникнути відповідальності за військовий колабораціонізм. Спершу створюють умови для військового колабораціонізму, а потім усіх змушують захищати Крим, який збудували за час окупації. Військовий колабораціонізм – це виключно кримінальна відповідальність. Щоб уникнути в’язниці, треба воювати з Україною! Це є основною метою організаторів мобілізації, оскільки Крим російським не став! Тому і з’явилися ініціативи з роздачою землі в Криму за згоду бути мобілізованим. Земля стала джерелом породження військового колабораціонізму. Це і є та «гра в довгу», на яку здатний агресор», – наголосив експерт.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Джелял: «Якщо не буде виходу, Крим потрібно звільняти військовим шляхом»