Ось чому Україна наполягає на демонтажі Керченського мосту

Керченський міст, що з’єднує Крим і Росію, має бути демонтований після деокупації Кримського півострова, заявив секретар РНБО України Олексій Данілов. Офіційний Київ називає міст через Керченську протоку незаконним, а українські експерти говорять про те, що міст із Криму в Росію є загрозою для безпеки України. Демонтаж Керченського мосту – це реально? Чому Україна наполягає на цьому? Подробиці – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».

Секретар РНБО України Олексій Данілов опублікував у фейсбуці пост під назвою «12 кроків деокупації Криму». У ньому він розповідає, як Київ повертатиме анексований півострів.

Тези містять пункти про кримінальне переслідування російських пропагандистів; виселення з Криму громадян РФ, які переїхали на півострів після лютого 2014 року; визнання незаконними російських законів у Криму, ухвалених після лютого 2014 року та інших кроків. Також йдеться про демонтаж мосту через Керченську протоку, який збудувала Росія після окупації Криму.

«Транспортний перехід у місті Керч Автономної Республіки Крим демонтується з метою забезпечення повної свободи мореплавства в рамках програми відшкодування збитків», – пише Данілов.

Росія збудувала міст через Керченську протоку після захоплення Криму, тим самим порушивши державний кордон України. Після будівництва мосту та захоплення Криму Росія фактично контролює Керченську протоку і прохід нею в Азовське море.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест проти будівництва Керченського мосту, прокуратура АРК відкрила кримінальне провадження. На Заході внесли в санкційні списки компанії, які брали участь у будівництві мосту й перевезенні пасажирів по ньому.

Після повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну офіційний Київ називає Керченський міст легітимною метою ЗСУ, оскільки цим мостом російська армія перекидає до Криму і на материкову частину України військову техніку та боєприпаси.

У Києві також почали звучати заяви щодо необхідності демонтувати Керченський міст після деокупації Криму. Про це, зокрема, заявив в інтерв’ю Крим.Реалії радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк.

За його словами, безпека України після виведення всіх російських військ із території країни, враховуючи Крим, залежить від низки факторів, серед яких – наявність демілітаризованої зони на кордоні України та Росії. Подоляк зазначив, що за роки окупації Криму Росія заселила його своїми громадянами та обладнала безліч військових баз.

Михайло Подоляк підкреслив, що російські громадяни, які оселилися в Криму за роки його окупації, зможуть залишити півострів Керченським мостом, який пізніше має бути демонтований:

– Коли ми говоримо про Крим, це трохи інша ситуація, ніж, наприклад, відведення військ (російських – ред.) із Запорізької чи Херсонської області. Тому що до Криму вони завезли багато людей із Російської Федерації, які незаконно отримали наше майно. І тому, безумовно, ми можемо почекати кілька днів, доки вони зберуть там якусь частину своїх речей і виїдуть через Керченський міст, який буде демонтовано.

Як Керченський міст обмежує свободу мореплавства

За словами керівника Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрія Клименка, є кілька факторів, через які Керченський міст впливає на свободу судноплавства в Азовському та Чорному морях. Це параметри мосту, наявність лише одного фарватеру в протоці та російські заходи безпеки щодо захисту інфраструктурного об’єкта.

Параметри мосту

Ширина судноплавного прольоту мосту через Керченську протоку становить 227 метрів, висота судноплавного прольоту (арки) – 35 метрів. За словами Андрія Клименка, такої висоти недостатньо для того, щоб під мостом проходили великі судна.

– Мости, які раніше будувала Росія, а також мости, які зараз будують через протоки в Європі, Азії – значно вищі. Всі розуміють, що, коли судно проходить під мостом, воно не може йти впритул. Будівництво мосту заввишки 35 метрів фактично позбавило цілий клас суден можливості проходити Керченською протокою. Якщо раніше там могли проходити судна, здатні взяти на борт 30-40 тисяч тонн вантажу, то тепер – максимум 12-15 тисяч тонн. Потрібно враховувати, що судна до порту Маріуполь йдуть порожніми, їхня висота – на 6-9 метрів вища, ніж у завантаженого судна, і наявність баласту проблему не вирішить. Глибина в районі Маріуполя, Бердянська складає близько 8-9 метрів, тут кожен метр має значення. Таким чином висота Керченського мосту була в Росії спеціально розрахована.

Замість двох фарватерів – один

До будівництва мосту в Керченській протоці було два фарватери для проходу суден. Основний фарватер, яким більшість суден проходили з Чорного моря до Азовського, розташований біля берегів Керчі. Другий – Таманський судноплавний шлях – був ближчим до російського берега.

Після побудови Керченського мосту Таманський судноплавний шлях припинив існування, розповідає Андрій Клименко.

– Був основний фарватер, за прохід яким платили гроші Керченському морському порту, та паралельний – Таманський судноплавний шлях, за прохід яким платили у порт «Кавказ» (РФ). Після будівництва мосту залишився лише основний фарватер, оскільки Керченський міст має лише один прохід між прольотами. Простіше кажучи, раніше було дві хвіртки, а тепер – одна.

Заходи безпеки Росії

Росія запровадила посилені заходи безпеки для захисту Керченського мосту, який вона вважає за ключовий інфраструктурний об’єкт, у тому числі для забезпечення постачання російської армії. Численні перевірки суден та періодичні заборони на рух суден у районі мосту створюють перешкоди для судноплавства в Керченській протоці, зазначає Андрій Клименко.

– Вони носяться з цим мостом – улюбленою іграшкою Володимира Путіна, і з першого дня боялися диверсій. Для охорони мосту Росія створила спеціальну морську бригаду Росгвардії, що має флот, катери для патрулювання, перевірок суден. Тривалість перевірок значно вплинула на судноплавство. Раніше таких заходів безпеки не було: приходило судно, вставало на якір, чекаючи лоцмана. Лоцман піднявся на борт – судно пішло. Наразі, окрім лоцмана, суднам необхідно дочекатися спеціальної оглядової команди, яка піднімається на борт, перевіряє документи, екіпаж, вантажі. У деяких випадках подібні перевірки збільшують час очікування від кількох годин до кількох днів.

За словами Андрія Клименка, Росія вкотре посилила заходи безпеки після вибуху та пожежі на Керченському мосту, в результаті зараз судна очікують дозволу на прохід Керченською протокою довше, ніж у 2022 році.

Іноді Росія повністю перекриває рух суден у районі Керченського мосту. Андрій Клименко зазначає, що це відбувається у випадках, коли президент РФ Володимир Путін проїжджає мостом, а також коли ним перевозять важку російську військову техніку.

Демонтаж Керченського мосту – це можливо?

Демонтаж Керченського мосту цілком можливий, вважає керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко. Ці роботи можуть бути проведені в Керченській протоці – фактично так само, як Росія проводила заміну окремих прольотів Керченського мосту, пошкоджених внаслідок вибуху та пожежі у 2022 році.

– Я думаю, тут нічого страшного не повинно бути. Наскільки я розумію, всі ці прольоти там не закріплені. Вони міст збудували з урахуванням сейсміки, тож ці прольоти тримаються, зокрема, за рахунок власної ваги. Там немає дуже жорсткого кріплення, тому що якщо кріплення буде жорстким, навіть невеликий землетрус викривить, деформує конструкцію. Тому я не думаю, що це буде склана технічна робота. Ці прольоти можна зняти спеціальною технікою, опустити на понтони та вивезти. А що із самими опорами – впевнений, фахівці розберуться.

«Деокупація Криму неможлива без деокупації морських просторів»

Директор «Українського інституту морського права та безпеки», юрист-міжнародник Богдан Устименко у коментарі Крим.Реалії наголосив, що при обговоренні концепцій деокупації Криму необхідно враховувати географічне положення Кримського півострова.

– Фактично Крим є півостровом, що омивається двома різними морями та з’єднаний з материковою частиною України маленьким клаптиком суші. Деокупація Криму неможлива без деокупації морських просторів, які незаконно захопила Росія, а також забезпечення морської безпеки України за допомогою комплексу політико-правових, військових, інформаційних, економічних та інших заходів. Незаконно побудований Керченський міст суттєво ускладнює судноплавство в Азово-Керченській акваторії та є прямою загрозою національній безпеці України, оскільки дозволяє швидко перевозити з території РФ до українського Криму живу силу, військову техніку, снаряди та інші засоби ураження. Демонтувати потрібно не лише Керченський міст, а й підводну трубу, що з'єднує газотранспортні системи Криму та Росії, та інші підводні комунікації, які держава-агресор встигла збудувати на морському дні з 2014 року.

Богдан Устименко нагадав про діяльність міжфракційного депутатського об'єднання (МФО) «Морська економіка та безпека», створеного у Верховній Раді України у 2022 році. Зокрема, у 2022 році було ухвалено «Заяву про агресію Росії в районах Чорного та Азовського морів та Керченську протоку», з якою український парламент звернувся до іноземних держав і міжнародних організацій із проханням вжити колективних заходів для усунення загрози миру та придушення актів агресії Росії біля берегів Криму. Зокрема, Україна закликала провести операції із забезпечення свободи судноплавства.

– Завдяки роботі МФО, конституційна більшість ухвалила закони, спрямовані на зміцнення морської безпеки України – про припинення дії протиправного Договору між Росією та Україною про співпрацю у використанні Азово-Керченської акваторії та вихід України з військово-морського об'єднання BLACKSEAFOR, учасницею якого є РФ. Але робота на загальнодержавному рівні над зміцненням морської безпеки лише розпочинається. Україні необхідно терміново сформувати всебічне стратегічне бачення морської безпеки. Без цього деокупація Криму та його повноцінний розвиток неможливі. Сподіватимемося, що РНБО України перегляне найближчим часом Стратегію морської безпеки України та затвердить нову редакцію цього життєво важливого для держави документа.

«Крим – це мертвий регіон, відокремлений від Росії»

Аналітик Стокгольмського центру з вивчення Східної Європи Андреас Умланд у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що після деокупації Криму Україна навряд чи буде зацікавлена в тому, щоб зберегти міст, що пов'язує Кримський півострів та Росію.

– В Україні є такий жарт: міст потрібен для того, щоб ним із Криму бігли окупанти, що в цьому його призначення. Але я не впевнений, що міст доживе: якщо там будуть воєнні дії, він може бути зруйнований. Ймовірно, цей міст справді буде не потрібний. Крим як російський ексклав не мав перспектив навіть після спорудження Керченського мосту. Це був мертвий регіон – Крим був відокремлений від Росії геополітично, економічно, інфраструктурно. Він не мав ні перспектив розвитку, ні води з Дніпра.

Андреас Умланд наголосив, що питання деокупації Криму тісно пов'язане з необхідністю деокупації південних територій України, захоплених Росією.

– Я думаю, що вся операція Росії, принаймні в південній Україні, була саме пов'язана з тим, що Крим перетворився на велику яму для російського бюджету. Друга анексія була зроблена, щоб забезпечувати Крим, зокрема водою. Зараз на Заході багато хто хоче розділити питання Криму та повернення інших анексованих територій. Там основна думка така: мовляв, для Путіна і, може, взагалі для росіян, ця тема не підлягає обговоренню, тож варто говорити про повернення материкових територій під український контроль, а Крим залишити за дужками. Справді, я думаю, що якби Україна хотіла завоювати Крим, то це було б складно. Але прихильники цієї теорії не розуміють, що анексії 2014 та 2022 років пов'язані між собою, що Крим не протримається без цієї другої анексії.

8 жовтня 2022 року на Керченському мосту стався вибух із подальшою пожежею. Президент Росії Володимир Путін звинуватив у події українські спецслужби.

Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою ціллю, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.

12 жовтня 2022 року у ФСБ Росії звинуватили в організації вибуху на Керченському мосту начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова. Буданов каже, що «ставиться до цього не до кінця серйозно».