Доступність посилання

Обережно, російська мова! Як у країнах Балтії оцінюють ризики, пов'язані із російськомовними


Акція проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. ВІльнюс, Литва. 1 березня 2022 року
Акція проти повномасштабного вторгнення Росії в Україну. ВІльнюс, Литва. 1 березня 2022 року
Денис Кишиневський


«Куди ступає нога російського солдата, то наше», – сказав очільник Росії Путін 20 червня 2025 року. А раніше він неодноразово заявляв, що Росія готова захищати права російськомовних скрізь, де б вони не перебували.

За даними останніх переписів населення, у Литві, Латвії та Естонії сьогодні сукупно проживає приблизно 900 тисяч етнічних росіян та понад мільйон тих, хто вважає російську мовою своєю рідною.

Чи становлять російськомовні реальну небезпеку для країн Балтії?

Частка російськомовних у трьох країнах Балтії різна. За даними статистики, російська мова є рідною приблизно для третини населення Естонії, 40% громадян Латвії та 7% людей, які живуть у Литві.

Влада усіх трьох країн ставиться до російськомовної меншини насторожено. Багато російськомовних, особливо пенсіонери, мають паспорти Росії та не дуже добре володіють відповідно латиською, литовською та естонською мовами.

Кремль – неперевершений майстер використання етнічних відмінностей для того, щоб претендувати на особливу роль в охороні інтересів російської діаспори
Позанер

Влада Литви, Латвії та Естонії має підстави вважати, що Кремль може використати соціальну групу російськомовних як привід для вторгнення Росії до країн Балтії під девізом «захисту» тих, хто розмовляє російською.

Джошуа Позанер, старший репортер видання «Politico» з питань оборони, вважає, що ці побоювання виправдані.

«Кремль – неперевершений майстер використання етнічних відмінностей для того, щоб претендувати на особливу роль в охороні інтересів російської діаспори. Цей підхід був використаний Москвою в Грузії та Молдові, і саме це стало приводом для вторгнення в Україну», – підкреслює він.

Спецслужби країн Балтії неодноразово у своїх звітах зазначали, що багато в чому саме російськомовне населення є більш уразливою цільовою групою для інформаційних диверсій Кремля. Росія прагне використовувати їх як інструмент впливу на внутрішню політику сусідів, вважають в естонській поліції безпеки.

«База підтримки Кремля в Естонії, що здебільшого складається з літніх мешканців, скорочується. Внаслідок цього Росія зміщує акцент своїх операцій із впливу на молодше покоління російськомовних естонців. Вкрай важливо захистити їх від впливу російської пропаганди», – сказано в доповіді Департаменту поліції безпеки Естонії, що вийшла у квітні 2025 року.

Росія вепонізує все

Водночас у тому ж доповіді йдеться, що більшість російського населення Естонії віддає перевагу «інформаційному простору та цінностям Естонії та Заходу», а зовсім не авторитарній Росії.

Умовних російськомовних мешканців у балтійських державах Москва бачить як ситуативних союзників, каже естонський експерт з питань політики безпеки Ігор Грецький.

Росія вепонізує (використовує як зброю) абсолютно все
Грецький

«Я думаю, що в підривних сценаріях Росії щодо країн Балтії існує розрахунок використання недостатньо лояльного російськомовного населення. Але тут нам слід зробити одне дуже важливе застереження: Росія вепонізує (використовує як зброю) абсолютно все, – підкреслює він. – Тобто в гібридній активності Росії це стосується не лише населення, яке розмовляє російською. Це й населення, яке розмовляє якоюсь іншою мовою, але відчуває якусь нелояльність до свого уряду».

«Росія вепонізує не лише інформаційну сферу, а й культуру, спорт – абсолютно все», – зауважує Грецький.

Схожої думки дотримується й заступник міністра культури Литви, фахівець з інформаційних війн та протидії пропаганді Віктор Денисенко. За його словами, наративи Кремля близькі соціально вразливим групам населення, а також людям крайніх поглядів – причому як правих, так і лівих.

«Певні меседжі тієї ж кремлівської пропаганди спрямовані проти ЛГБТ-спільноти, проти сексуальних меншин, і вони можуть знаходити певний відгук у середовищі політичних радикалів, – каже Денисенко. – Тому дуже важко говорити про якусь одну групу (на яку чиниться вплив)»

Це не означає, що сто відсотків російськомовних схильні й автоматично сприймають наративи російської пропаганди
Денисенко

На думку заступника глави міністерства культури Литви, було б помилкою вважати, що саме росіяни та російськомовні найбільшою мірою вразливі до пропаганди.

«Якщо ми говоримо «російськомовні», то це не означає, що сто відсотків російськомовних схильні й автоматично сприймають наративи російської пропаганди, приймають цю інформацію за чисту монету, – пояснює він. – Ми говоримо лише про певний відсоток, який це робить. Але який цей відсоток, сказати складно»

Лакмусовим папірцем пропутінських настроїв серед російськомовних у країнах Балтії може слугувати їхнє ставлення до війни та політики сьогоднішньої Росії. У Литві, Латвії та Естонії ці цифри дуже різняться.

Ставлення до війни Росії проти України

У Литовській Республіці, згідно з опитуванням громадського мовника, Росію та її дії негативно оцінюють понад 80% усіх місцевих російськомовних.

У Латвії 2022 року, за даними соціологічної компанії «Latvijas fakti», Росію в її загарбницькій війні підтримували 19% російських латвійців, а майже половина всіх респондентів була за Україну.

Підтримка Путіна досягла найнижчих показників за весь час
Биков

В Естонії, за інформацією Держканцелярії, військовий напад росіян проти сусіда цього року засуджував 51% неестонців.

За словами латвійського політолога Артура Бикова, оцінюючи подібні дослідження та загальну ситуацію, потрібно враховувати ще й те, що багато росіян у Балтії не ставлять знак рівності між Путіним та Росією.

І вони можуть добре ставитися до Росії та її культури й мови, але не розділяти агресивні погляди та політику Кремля.

«Підтримка, наприклад, того ж Путіна, неважливо серед російськомовних чи тих, хто розмовляє латиською мовою, – досягла найнижчих показників за весь час, – каже Артур Биков. – Багато російськомовних кажуть: ми ніби не проти Росії як такої, але ми однозначно проти Путіна».

Форум

Проєкт Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG