Коли минулого року російський «супутник-матрьошка» наблизився на небезпечну відстань до американського супутника, це стало черговим кроком у небезпечній грі в «кішки–мишки» в космосі.
Російський супутник «Космос 2558» спостерігав за «USA 326» ще з моменту запуску в 2022 році. Але цього разу несподівано випустив менший модуль, який почав рухатися ще ближче до американського супутника.
«Це вже другий такий випадок, який ми спостерігали з російського боку», – сказала ДеАнна Берт, яка на момент інциденту обіймала посаду операційної директорки Космічних сил США.
«Йдеться про супутник, усередині якого є інший супутник, який, як ми вважаємо, є апаратом типу KK – кінетичним засобом ураження. Він може зближуватися з іншим супутником і потенційно його пошкодити, здійснювати зйомку або виконувати інші дії», – додала генерал-лейтенант у відставці.
Берт пішла у відставку в жовтні 2025 року й поспілкувалася з Радіо Свобода під час нещодавнього візиту до Праги, організованого Інститутом Аспена. В інтерв’ю вона говорила про загрози для супутників з боку Росії, Китаю, Ірану та Північної Кореї, а також про прихований конфлікт у космосі, який, за її словами, фактично триває з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Зближення у космосі
«Ми спостерігали те, що називаємо операціями зближення та супроводу, тобто… обліт і огляд іншого супутника», – сказала Берт, відповідаючи на запитання про інцидент минулого червня.
Занепокоєння, за її словами, полягало в тому, чи російська сторона «випустить засіб ураження», чи це було «виключно спостереження і розвідка». Зрештою виявилося, що йшлося про друге. Але ситуація все одно була тривожною – не лише через ризик зіткнення.
«Те, що ми бачимо в цих розробках, – це випробування, які поступово формують спроможності… Гіпотетично, якби я збиралася розгортати засоби протидії в космосі, спершу я хотіла б переконатися, що можу виявляти цілі, перш ніж завдавати по них ударів».
Колишня американська військова – не перша, хто попереджає про такі російські загрози.
Попередній інцидент коротко згадував тодішній керівник космічних операцій Космічних сил США генерал Джон Реймонд у коментарі для журналу Time у 2020 році. «У моїй уяві це виглядає як російські матрьошки, – сказав він. – Другий супутник виходить із першого».
У 2024 році наступник Реймонда, генерал Ченс Зальцман, застеріг про «день нуль», якщо Росія розгорне ядерну зброю в космосі для знищення супутникових можливостей. Того ж року Кремль заперечив заяву Пентагону про те, що Росія, «ймовірно», розмістила в космосі протисупутникову зброю.
Нещодавно у звіті «Атлантичної ради», американськго аналітичного центру, зазначалося, що Сполучені Штати є «неприйнятно вразливими» до таких загроз, і містився заклик перейти до «стійких супутникових архітектур».
Берт наголосила, що це вже є одним із ключових пріоритетів США: «Можливість витримати удар і відновитися… завдяки супутникам, які зберігаються в резерві та готові до запуску».
Під час навчань у 2023 році під кодовою назвою Victus Knox було встановлено новий рекорд запуску супутника – «від перебування на складі до роботи на орбіті за тиждень», як повідомили Космічні сили США. Однак, за словами Берт, цього недостатньо.
«Як реалізувати це в масштабі? Ми зробили це в одиничному випадку. Як досягти масштабу, щоб справді мати таку стійкість?» – запитує вона.
Це найгірший сценарій, який військова свого часу описала в одній із лекцій як «Перл-Гарбор у космосі». Така масштабна атака була б і актом самоушкодження, адже завдала б невибіркової шкоди – знищуючи або виводячи з ладу також супутники Росії, Китаю та інших країн.
Глушіння, лазери та роботизовані маніпулятори
Існує багато інших, значно витонченіших способів вивести супутники з ладу, ніж просто підірвати їх у стилі «Зоряних воєн». «Ми бачили в Україні, що однією з перших атак стала кібератака на супутникову систему зв’язку... І ми й далі спостерігаємо глушіння GPS та супутникового зв’язку протягом усього цього протистояння», – сказала Берт.
Ми бачили в Україні, що однією з перших атак стала кібератака на супутникову систему зв’язкуДеАнна Берт
Це прямі російські атаки на американські супутникові можливості.
«Їхній ефект був дуже локальним і не кінетичним – тобто це глушіння, яке виводить систему з ладу на певний час, а потім вона відновлюється, щойно виходить із зони перешкод. Тож очевидно, що йдеться про регіональний або театральний ефект, а не глобальний. Ми бачимо це доволі регулярно», – зазначила вона.
«Наші противники усвідомлюють значення космосу – остаточної висоти, яка завжди над нами, як ми кажемо, semper supra», – додала Берт.
До інших протисупутникових засобів належать наземні лазери, здатні засліплювати супутникові системи зв’язку. Американська військова сказала, що такі країни, як Іран і Північна Корея, також мають «засоби протидії в космосі», але головні загрози надходять від Росії та Китаю.
«Найбільш тривожними серед китайських [технологій] є роботизовані Це механічна рука космічного апарата, що використовується для роботи з об’єктами на орбіті без участі людини. Це можливість дотягнутися, схопити супутник і перевести його з працездатної орбіти на непрацездатну – фактично знищивши його призначення та вивівши з експлуатації», – сказала вона.
Наслідки для Землі
Безпека супутників має очевидні наслідки для життя на Землі. Від цивільного GPS і прогнозів погоди до банківських операцій і зв’язку – усе залежить від супутникових систем.
Військові наслідки порушення їхньої роботи становлять від неможливості зв’язку між підрозділами та втрати супутникових знімків і розвідданих до осліплення систем протиракетної оборони.
«Усі є вразливими до цього», – застерегла Берт.
«Я не обов’язково назвала б це нашою ахіллесовою п’ятою. Але всі від цього залежать. Так, це ускладнить ведення бойових дій. Водночас я переконана, що наші військові продовжували би воювати… Однак це безперечно буде складніше, і, на мою думку, призведе до більших людських втрат, якщо космос стане недоступним для спільних операцій».
Форум