Доступність посилання

ТОП новини

Від чого помирали українці у 2020 році та який вплив COVID-19?


За весь 2020 рік від коронавірусу померли 20 709 людей – Держстат
За весь 2020 рік від коронавірусу померли 20 709 людей – Держстат

Дані щодо кількості померлих в Україні за 2020 рік перевищили показники як мінімум попередніх п’яти років. Ці дані оприлюднив Держстат і їх вже взялися аналізувати експерти в різних галузях. Цікавим є це, що перші пів року кількість смертей в країні щомісяця показувала зменшення в порівнянні із попереднім 2019-м, але от друга половина почала ставити антирекорди.

Вже є офіційні дані і щодо причин смертності. Така причина як хвороба COVID-19 далеко не в лідерах. Втім, чи можна довіряти статистиці та в чому причини таких даних? Пояснюють фахівці.

В Україні у 2020 році померли 616 840 людей. Це більше, ніж у 2019 році, на 6,1% за повідомленням Держстату.

Служба статистики оприлюднила дані по кожному місяцю. І вони складають досить цікаву картину: включно до травня місяця в країні помирали менше людей, ніж за такий самий період попереднього року.

Якщо оглядатися на пандемію, то в Україні тоді лише почали виявляти коронавірус і довелося пережити жорсткий локдаун протягом двох місяців, коли українцям забороняли навіть прогулянки у парках.

Якщо згадати, які аргументи тоді поширювали деякі лідери думок у соцмережах, то вони про те, що коронавірус «не такий уже й страшний» – посилалися саме на показники щодо кількості смертей, які в той період якраз знижувалися.

А от друга половина року звела нанівець позитивну динаміку і навіть принесла певні антирекорди.

Демографічні показники за 2020 рік. Державана служба статистики України
Демографічні показники за 2020 рік. Державана служба статистики України

Важкий період

У грудні 2020 року кількість померлих (якщо порівнювати з аналогічним місяцем 2019-м) зросла на 42,9%, в листопаді – на 35%, у жовтні – на 17,5%, у вересні – на 15,4%, за даними Держстату.

Системний аналітик Євген Істребін на підставі даних Держстату веде власні спостереження за смертністю. Він порівняв дані 2020 року із середніми даними попередніх п’яти років і вирахував, що в грудні в середньому щоденно помирало на 552 людини більше, ніж за попередні 5 років.

«В грудні зростання смертності склало 33,8%, всього померли 67 663 людини, надлишкова смертність склала 17 099 людей в порівнянні із 2015–2019 роками. Це означає, що в грудні щодня помирали на 552 людини більше, ніж в середньому за минулі 5 років», – пише Євген Істребін і додає графіки.

У той же час, якщо подивитися на статистику, яку надавало Міністерство охорони здоров’я, то від COVID-19 в грудні найбільша кількість померлих за день була 289 людей.

А згідно із даними Держстату, за весь 2020 рік від коронавірусу померли 20 709 людей. Нагадаємо, всього померли 616 835 осіб.

Із чим пов’язане зростання кількості смертей?

Якщо логіка може пов’язувати це із пандемією, то статистичні дані про це прямо не кажуть.

Федір Лапій, імунолог, інфекціоніст, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології у НМАПО імені Шупика, який входить до групи експертів МОЗ, каже про те, що методологія обліку смертей від COVID-19 в Україні не враховує таких факторів:

  • Не потрапляють до статистики випадки, в яких офіційно не діагностований ковід.

«Коли я чую, що ми успішно лікуємо COVID-19 і в нас летальність від COVID-19 є нижчою, ніж в Європі, то тут може бути маніпуляція, свідома чи несвідома, але тим не менш – некоректні висновки. Ми ж рахуємо показник смертельних випадків на 100 тисяч населення від COVID-19, або відсоток померлих від кількості діагностованих», – наголошує Федір Лапій

Варто більш прагматично ставитися до цих цифр, додає він.

«В жовтні-листопаді лікарні були завалені. На 30% померли більше, ніж за попередні роки, тож можна говорити, що більшість із них померли від COVID-19, бо якихось інших вірусних інфекцій через обмеження не було», – зазначає інфекціоніст.

  • Не враховуються до ковідної статистики смерті від ускладнень.

«Те, що люди померли не від COVID-19, а через наслідки, можливо і не діагностована була хвороба, то в причині смерті зазначено інфаркт міокарда, наприклад, а COVID-19 характеризується ураженням судин, які можуть дати наслідки у вигляді утворення тромбів», – пояснює Лапій.

Федір Лапій, лікар, імунолог
Федір Лапій, лікар, імунолог

Згідно зі статистикою від Держстату, від хвороб систем кровообігу (в тому числі серця) померли найбільше людей – 408 721, від хвороб органів дихання (в тому числі грипу та пневмонії) – 16 705 людей. Нагадаємо, що загальне число смертей в Україні за 2020 рік – 616 835.

Людмила Мухарська, лікар-епідеміолог, заслужений лікар України, бачить ще одну причину зростання смертності.

«Люди, під час карантинних заходів не могли повноцінно звертатися за медичною допомогою, оскільки були обмежені і навіть скасовані планові операції, планові відвідування своїх лікарів людьми, які мають хронічні захворювання. Якщо потрібно було пройти обстеження, то людина не могла це зробити, бо лікарні і поліклініки не працювали. Люди не могли отримувати своєчасну допомогу, що також є однією з причин смертності», – наголошує вона.

Людмила Мухарська, епідеміолог
Людмила Мухарська, епідеміолог

Під час карантинних обмежень зріс і рівень напруги в суспільстві через брак коштів, сімейні сварки й інші стресові ситуації, зазначають спеціалісти. За 2020 рік від причин зовнішніх, тобто не через хвороби, померли 28 062 людей і найбільша кількість серед цього у графі «навмисні самоушкодження» – 6 092 смертей.

Тим не менш, обидва фахівці наголошують на важливості карантинних заходів у боротьбі з коронавірусом. Саме із тим жорстким локдауном на початку вони пов’язують зниження кількості смертей у першій половині року.

Федір Лапій наголошує на необхідності запроваджувати черговий локдаун через другу хвилю пандемії в Україні, яка вже призвела до критичних показників в Івано-Франківській області, де не вистачає місць у лікарнях. На думку інфекціоніста, коронавірус знову почне ширитися областями разом із тим, як туристи будуть повертатися із Карпат додому.

Людмила Мухарська теж переконана, що обмежувальні заходи потрібні. На думку лікаря-епідеміолога, достатньо їх запроваджувати зонально, виходячи із того, яка ситуація із захворюваністю.

  • Зображення 16x9

    Ольга Комарова

    Журналіст Українського бюро Радіо Свобода з 2015 року. До команди приєналася як переможниця Регіональної стипендії Радіо Свобода/Радіо Вільна Європа. Після завершення стипендії залишилася працювати в редакції кореспондентом. Автор і ведуча серії радійних програм «Свобода в деталях», яка виходила на частотах Радіо НВ. Ведуча і журналіст програми «Ньюзрум», автор серії програм «Коротка пам'ять», які виходять на Ютуб-каналі Радіо Свобода Україна. В журналістиці працює з 2009 року. Починала свій шлях з роботи на комунальному телебаченні міста Южного Одеської області. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG