Спалах захворювання COVID-19, викликаного новим коронавірусом SARS-CoV-2, поза межами Китаю протягом останнього тижня викликав у всьому світі занепокоєння, що всесвітню пандемію цієї хвороби може бути вже не можливо стримати. Нині, коли фахівці в Північно-Східній Азії, на Близькому Сході і в Європі намагаються локалізувати ці спалахи, дедалі більше міжнародних фахівців кажуть, що коронавірус уже не стримати.
Майкл Остерголд, директор Центру досліджень інфекційних захворювань Університету штату Міннесота у США, сказав про це ще 21 лютого, після того, як про хворобу повідомили одночасно в Південній Кореї, Ірані й Італії. «Ми не можемо сказати, що стримали його, – сказав він американському інтернет-виданню Politico. – Ми втратили можливість стримування вже давно. Зараз ми на невідомій нам території».
І серед епідеміологів зростає консенсус щодо того, що новий коронавірус врешті стримати не вдасться. Один із тих, хто дотримується такої думки, – Марк Ліпшиц, професор Гарвардського університету.
В інтерв’ю виданню The Atlantic 24 лютого він висловив прогноз, що протягом наступного року новим коронавірусом заразиться від 40 до 70 відсотків населення всього світу – хоча, каже він, більшість перехворіє на відносно слабке захворювання чи й узагалі не помітить ніяких симптомів.
Але й попри те, що випадки захворювання підтверджені вже більш ніж у 30 країнах, генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Адганом Ґебреєсус утримується від оголошення стану повномасштабної глобальної пандемії. Такий крок спричинив би запровадження певних регуляторних заходів із боку ВООЗ і країн, які підписали Міжнародні правила охорони здоров’я ВООЗ 2005 року.
Тим часом керівник ВООЗ 30 січня оголосив після дорадчого голосування в комітеті з надзвичайних ситуацій цієї організації «надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я міжнародного значення».
Останній наразі його крок був зроблений 21 лютого, коли керівник ВООЗ закликав міжнародну спільноту не змарнувати, за його словами, «дедалі вужче вікно можливостей», щоб стримати захворювання.
Раніше ситуацію вже назвали б пандемією
Але, власне, нове вірусне захворювання, виявлене в Китаї наприкінці грудня, схоже, вже перетнуло межу того рівня, який раніше вже спричинив би оголошення ВООЗ про всесвітню пандемію.
Ця організація називає пандемією всесвітнє розповсюдження нового інфекційного захворювання, до якого більшість людей не має імунітету.
Як кажуть у ВООЗ, місцева епідемія перетворюється на всесвітню пандемію, коли в різних частинах світу підтверджуються численні спалахи нового інфекційного захворювання, які не можна безпосередньо пов’язати з первісним спалахом.
«Наслідки чи тяжкість при пандеміях мають тенденцію бути серйознішими, зокрема, й через те, що значно більше число людей серед населення не має наперед сформованого імунітету до нового вірусу», – заявляла ВООЗ в інформаційному бюлетені про пандемії 2010 року.
«Глобальна система застаріла, краще національні оцінки»
Але, як каже речник ВООЗ Тарик Яшаревич, ця організація в структурі ООН уже не користується тією системою попереджень, яку вона запровадила 2009 року, коли попереджала про розповсюдження вірусу свинячого грипу H1N1 із Мексики.
За його словами, та система застаріла, а нині ніякої «офіційної категорії» пандемії взагалі не існує.
Натомість нині, з погляду ВООЗ, наявність глобальних фаз пандемії – річ, ніяк не пов’язана з оголошенням стану пандемії чи визначенням, що спалах захворювання становить «надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я міжнародного значення».
За словами ВООЗ, там уже переглянули підхід до глобальних фаз пандемії у відповідь на науку, здобуту з пандемії свинячого грипу 2009 року.
«Глобальні фази чітко відокремлені від рішень у галузі управління ризиками і дій на рівні країн», – оголосила організація в травні 2017 року в документі з назвою «Управління ризиками, пов’язаними з пандемією грипу».
Як заявили в ВООЗ, мета цього кроку – заохотити національні уряди «якомога ширше використовувати національні оцінки ризиків, щоб ухвалювати управлінські рішення, найкраще пристосовані до ситуації й потреб кожної конкретної країни».
Політика «національних оцінок» під випробуванням
Але зараз така політика опинилася під випробуванням спалахом нового захворювання в Ірані, де влада країни багато днів узагалі заперечувала його існування, а нині продовжує применшувати серйозність ситуації.
Зокрема, офіційні дані Міністерства охорони здоров’я з іранського міста Кум різко відмінні від тих, про які говорить депутат парламенту з цього міста Ахмад Амірабаді-Фарагані.
Він оголосив 24 лютого, що протягом попередніх двох тижнів від захворювання, спричиненого новим коронавірусом, у цьому місті померли близько 50 людей.
Цю заяву негайно заперечив як «цілковиту брехню» речник МОЗ Ірану Кіануш Джаганпур. Він наполягав, що в усьому Ірані від захворювання померли лише 12 людей.
Відкинув слова депутата і керівник іранської робочої групи боротьби проти нового коронавірусу, заступник міністра охорони здоров’я Ірадж Харірчі. На пресконференції 24 лютого він заявив, що піде в відставку, якщо в Кумі помре більш як чверть від названого депутатом числа загиблих, і закликав його назвати імена померлих.
Кореспонденти, присутні на пресконференції, звернули увагу, що він густо пітнів і вочевидь почувався недобре.
Депутат відповів, що подав до міністерства перелік імен 40 померлих у Кумі.
А 25 лютого МОЗ Ірану підвищило офіційне число померлих через новий коронавірус до 15, а потім і до 16 – і підтвердило, що цей вірус виявили і в самого Харірчі.
