Доступність посилання

ТОП новини

Коронавірус нам під силу подолати. За яких умов і коли – пояснюють лікарі


Імунна система людини може прекрасно впоратися з коронавірусом – такі результати дослідження українських лікарів
Імунна система людини може прекрасно впоратися з коронавірусом – такі результати дослідження українських лікарів

Вже майже повтора року світ живе з ковідом. Чи вдасться лікарям приборкати пандемію? Якщо так, то коли? Чи ж людство мусить змиритися з думкою, що коронавірус буде постійним супутником їхнього життя? Наскільки довго тримається імунітет після перенесеної хвороби, і чи захищає імунна система від подальших заражень? Подаємо відповіді лікарів на ці запитання.

Дослідження імунітету

Після того, як людина перехворіла на коронавірус, у неї формується комплексний імунітет – клітинний і гуморальний (тобто антитіла). Саме клітинний імунітет є основним і найважливішим у подоланні ковіду, переконує лікар-інфекціоніст Євген Дубровський.

Тиждень тому завершився 4-й (і це не останній) етап дослідження, яке тривало рік. Через великий суспільний інтерес до цієї проблеми і, щоб результати наукового експерименту не втратили своєї актуальності, лікар Дубровський вирішив спершу поділитися ними зі своїми читачами у соціальних мережах.

Люди вже без антитіл, але все одно не хворіють повторно
Євген Дубровський

«Більшість експертів стверджують, що клітинний імунітет набагато довше зберігається, і навіть відсутність антитіл ще не говорить про те, що людина знову захворіє. На практиці ми це постійно бачимо. Люди вже без антитіл, але все одно не хворіють повторно», – наголошує Євген Дубровський.

За його словами, імунна система людини може прекрасно впоратися з коронавірусом. Ані нові штами, ані контакт із хворими не можуть знищити цей захист. Пацієнт може вдруге заразитися ковідом, але ці випадки поодинокі, і все залежить від особливостей імунітету конкретної людини.

Рівень антитіл

У дослідженні брали участь 42 пацієнти, які мали позитивний тест на ковід. Усі пацієнти різного віку і з різним ступенем перебігу захворювання. Вони здавали кров на антитіла впродовж цілого року. Протягом 8 місяців у 80% людей антитіла не зникали, але у кожного п’ятого вони впали нижче мінімальної позначки.

Проте результати аналізів майже через рік приємно здивували лікарів. Експеримент засвідчив, що у крові пацієнтів антитіла збереглися. Ба більше, у тих 20%, в яких вони впали, згодом рівень антитіл зріс.

Таким чином, стверджує Євген Дубровський, 92,8% пацієнтів мають антитіла навіть через 1 рік після перенесеного захворювання.

Співавтор дослідження імунолог Борис Донськой в інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що 42 людей, які брали участь в експерименті, цілком достатньо, щоб зробити чіткі висновки.

Борис Донськой
Борис Донськой

«Ці люди перевірялися 5 разів протягом року. Цього досить, щоб стверджувати, що антитіла у переважної більшості зберігаються. Дані демонструють, що імунна відповідь формується, і вона стійка», – зауважує імунолог.

Коли пандемія піде на спад?

Колективний імунітет гарно формується, зауважують інфекціоністи. Якщо кількість імунізованих досягне 70-80%, то ризик заразитися для тих людей, хто ще не хворів, буде мінімальним.

Менш оптимістичним у своїх оцінках і прогнозах ситуації з коронавірусом є відомий лікар-педіатр і телеведучий Євген Комаровський. Виступаючи на сесії Харківської міськради, він зауважив, що, навіть якщо матимемо переважну більшість імунізованих українців, то коронавірус все одно не відступить.

Сподівання на те, що колективний імунітет виробиться природнім шляхом, не справдились
Євген Комаровський

«Наразі сподівання на те, що колективний імунітет виробиться природнім шляхом, не справдились. Він можливий лише у випадку, якщо буде поєднання захворювання з активною вакцинацією – не менше від 70% населення.

Ми бачимо що там, де багато людей захворіло (більше половини), йде друга хвиля, тому що вірус мутує, і антитіл недостатньо», – зазначив Євген Комаровський.

Стійкий клітинний імунітет і високий рівень антитіл, втім, не виключають процес вакцинації, наголошує Борис Донськой. Якраз навпаки, буде помилковим і негуманним стверджувати про те, що слід уникати щеплення і чекати, поки сформується колективний імунітет.

Пацієнти, які не бажають щепитися, повинні розуміти, що ті 70-80% людей, що отримують імунітет, сформують його за їхній рахунок
Борис Донськой

«Пацієнти, які не бажають щепитися, повинні розуміти, що ті 70-80% людей, що отримують імунітет, сформують його за їхній рахунок. Такі пацієнти не будуть же весь цей час сидіти в бліндажі. Який буде перебіг захворювання у їхньому випадку – ніхто не скаже.

Крім того, якщо одна людина перенесе ковід легко, то для її родичів і близьких він може виявитися фатальним. Виходить, що ми маємо пожертвувати якоюсь кількістю життів, щоб створити цей природний імунітет – нам не треба цих жертв!» – наголошує Борис Донськой.

Експерти схиляються до думки, що влітку українці матимуть «ковідну передишку». І якщо за цей час 1,5 чи 2 мільйони громадян встигнуть зробити щеплення, то восени варто очікувати істотного полегшення ситуації.

Осінній підйом буде невеликим, можливо, останнім
Борис Донськой

«Буде менше хворих і менше летальних випадків. А якщо ми при цьому ще й провакцинуємо тих, хто схильний до важкого перебігу, то будемо мати лагідну хвилю. Осінній підйом буде невеликим, можливо, останнім. Це відбудеться за умови, якщо вірус не «запропонує» нового штаму, який буде уникати імунності. В такому випадку може знову розпочатися гра з нульовою ставкою. Проте, на мою думку, це малоймовірно», – зазнавчив імунолог.

У неділю 23 травня в Україні зафіксували 1 334 випадків захворювання на коронавірус, повідомляє у фейсбуці Міністерство охорони здоров’я. Відтак, вперше за більш ніж півроку зареєстровано таку невелику кількість заражених.

Незважаючи на покращення епідемічних показників, про що повідомляє пресслужба президента України, держава посідає 5-е місце в Європі за кількістю нових випадків. А показники провакцинованих громадян є одними з найнижчих серед європейських країн. Нині завершили щеплення близько 0,2% українців.

  • Зображення 16x9

    Надія Константінова

    На Радіо Свобода з 1999 року. Закінчила магістратуру Інституту журналістики КНУ імені Шевченка. Займалася правозахисною і соціальною тематикою. Була редактором спільного проєкту Радіо Свобода і «Нашого Радіо» «Звуки життя», згодом «Лінія уваги» на «Радіо Мелодія».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG