Із 21 листопада в Україні діють норми закону, які впроваджують штрафи для людей, які перебувають без маски у громадських місцях, зокрема в транспорті. Радіо Свобода поспілкувалося із патрульними поліцейськими Києва під час перевірки дотримання норм закону. Штрафувати громадян патрульні мають право на місці. В законі прописано, що маска має закривати ніс і рот. Ми дізнавалися, від чого залежить сума штрафу, кого штрафують і що буде, якщо не сплатити.
У Києві за 23 листопада склали 30 таких постанов про штрафи, які становлять від 170 до 255 гривень, повідомили Радіо Свобода у пресслужбі патрульної поліції Києва.
Відтепер патрулі поліцейських, окрім інших завдань, щоранку отримують і завдання перевіряти наявність масок на пасажирах у транспорті та в інших громадських місцях.
Патрульні Костянтин Усатенко та Ольга Цвик розповідають нам, що минулого дня виписали штраф одному пасажирові, який відмовився вдягати маску. Якщо ж люди погоджуються її вдягнути чи натягнути на носа, який незаконно стирчить з-під маски, то їм штрафи не виписують.
Відповідно до закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», перебування у громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, передбачає накладення штрафу від 170 до 255 гривень.
Поліцейські кажуть, що деякі люди реагують доволі агресивно на такі перевірки, але камера Радіо Свобода фіксувала лише одну картину: водії й пасажири, побачивши поліцейських і журналістів, заздалегідь натягували маски на носи і здебільшого не обурювалися.
Так впливає журналістська камера, переконані правоохоронці.
«Якщо так (без журналістів – ред.) зупиняєш водія і починаєш з ним спілкуватися стосовно правопорушення, то вже всі пасажири починають: «Нам потрібно їхати, давайте швидше, чого ви нас зупинили!» – розповідає Костянтин Усатенко.
Нюанси штрафів за відсутність маски
Сума штрафу залежить від злісності порушення, поведінки порушника і залишається на розсуд патрульних. Весь процес спілкування фіксується на нагрудні камери поліцейських.
Звісно, його можна оскаржити: спочатку в управлінні поліції, потім у суді. Але от міністр юстиції Денис Малюська раніше зауважував, що оскаржувати штраф у суді вийде дорожче, ніж його сплатити.
Якщо немає документів, то поліцейські можуть затримати особу і доставити її в райвідділ для встановлення даних особи.
«На три години максимум ми можемо затримати, і якщо протягом трьох годин він так і не назветься і не вдалося встановити особу, тоді вже відпускається і все. Якщо ми не можемо встановити особу, то ми і не можемо виписати на неї штраф», – описує один із песимістичних сценаріїв поліцейський.
Читайте також: У поліції розповіли, як діятимуть у перший день штрафів за відсутню маску в транспорті і громадських місцях
Патрульні переконані, що впливають на поведінку лише великі штрафи, такі, як отримують заклади: від 17 тисяч гривень. Що ж стосується штрафів за відсутність маски, то думки у напарників дещо розділилися.
«На людей я не думаю, що вони будуть дуже діяти. Це так само, як в нас правопорушення на дорозі: водії як порушували, так і порушують. Чимало водіїв, в яких дуже багато штрафів – і вони все одно порушують. Вони так прямо і кажуть: «Я порушував і буду порушувати». Так що думаю, що це такий менталітет у людей», – вважає Костянтин Усатенко.
«Можливо, що штрафи будуть трохи стримувати людей, якщо вони будуть думати, що зазнають якогось збитку матеріального», – додає його колега Ольга Цвик.
Що ж буде, якщо не сплатити штраф?
Через 15 діб сума штрафу подвоюється, якщо його не сплатити. Потім дані передаються до Державної виконавчої служби, і вам нагадають про цей штраф або при виїзді за кордон, або при намаганні отримати державні послуги, пояснюють патрульні.
1 листопада набув чинності закон, який запроваджує штрафи за перебування в громадських будівлях і громадському транспорті без захисних масок.
Раніше закон підписав президент Володимир Зеленський. Верховна Рада ухвалила його 6 листопада.
