Медичні працівники вдягнені у саморобні захисні маски й костюми, а їхнє взуття обгорнуте у пластикові пакети. Лікарня, призначена для 150 інфікованих коронавірусом, зараз має 250 хворих. Через відсутність систем фільтрації розтини тіл померлих проводять на вулиці під деревами, а не в лікарняному морзі, пише в репортажі з Чернівців агентство «Асошієйтед прес».
COVID-19 перевантажив і без того проблемну систему охорони здоров’я в Україні, хоча й кількість зареєстрованих випадків інфікування в ній відносно низька – станом на понеділок 11 травня було відомо про 15 648 інфікованих і 408 померлих (12 травня було зареєстровано вже 16 023 інфікованих і 425 померлих).
Ніде ця проблема не є більш очевидною, ніж у західному місті Чернівці, яке має понад 2324 підтверджених випадків інфікування у самому місті і довколишній області (на 12 травня – вже 2396). Місто вважається «гарячою зоною» зараження разом з іншим західним містом, Івано-Франківськом, що за 100 кілометрів звідти, і столицею України Києвом.
Тисячі українців, які мали тимчасову роботу у Європі, на тлі пандемії повернулися додому, і деякі з них привезли з собою вірус.
У той час, як хворі на COVID-19 пацієнти заповнюють стаціонари, деякі лікарі й медсестри вимушені самі собі купувати власні захисні засоби або ж користуватися підручним обладнанням. Багато з них захворюють: медичні працівники становлять близько п’ятої частини всіх випадків інфікування на коронавірус в Україні.
«Душа моя плаче! – каже Микола Шарахлицький, анестезіолог головної чернівецької лікарні, очищуючи свій захисний костюм. – Ми маємо дефіцит медичного і захисного обладнання, і всі ми через це заражаємося».
У шпиталі Чернівців, міста з населенням у 266 000 людей, немає жодного придатного апарату штучної вентиляції легень для 250 хворих.
«Я не вірю, що хоча б одна українська лікарня має все необхідне», – сказав голова відділу інтенсивної терапії Костянтин Дроник, який додав, що їм «не вистачає всього».
Криза не могла вдарити у гірший час для України.
Постраждалу від корупції економіку виснажили шість років війни з підтриманими Росією сепаратистами на сході держави. Адміністрація президента України Володимира Зеленського, яка працює один рік, успадкувала від його попередника реформи сфери охорони здоров’я, які ще тривають. Реформи зменшили державні субсидії, залишивши працівників лікарень недооплаченими та погано забезпеченими необхідним обладнанням.
«Коронавірус показав, що це за медична реформа. Він показав, що лікарні не готові. Кількість інфекційних ліжок не готова до такого виклику. Заробітна плата, а це умови наших лікарів, умови, в яких вони працюють, де немає ремонту в лікарні вже багато років, і заробітна плата лікарів дуже мала», – стверджував Зеленський і додав, що в Україні не було й 1000 апаратів штучної вентиляції легенів у робочому стані – в країні з 40 мільйонами людей.
Реформи охорони здоров’я також мали на меті замінити старі правила, аби дозволити пацієнтам обирати власних лікарів і консультуватися зі спеціалістами за системою, яка надає сімейним лікарям можливість направляти пацієнтів до інших експертів. Але нова система не спрацювала належним чином на тлі спалаху.
«Сімейні лікарі утрималися від участі у вирішенні проблем, – каже Іван Венжинович, 51-річний терапевт у місті Почаєві на заході України, – лікарі не відвідують пацієнтів, вони дають консультації по телефону. Усі бояться заразитися вірусом».
У почаївському шпиталі немає спеціаліста з інфекційних захворювань: один покинув роботу, а в іншого діагностовано COVID-19.
«Усі люди втекли, а ті, хто залишився, працюють наднормово через цю реформу», – сказав Венжинович.
Посадовці в курсі проблем у сфері охорони здоров’я: 12 березня влада запровадила суворий карантин, доповнений патрулями поліції і суворими обмеженнями на користування громадським транспортом. Селяни, підприємці й інші наполягали на тому, щоб полегшити правила, і уряд зрештою заявив про послаблення карантину з понеділка.
Але лікарі побоюються, що це призведе до нової хвилі зараження.
«Можете побачити цю сумну картину нашої підготовленості, і це відбувається на четвертому місяці епідемії», – сказав патолог із західного міста Тернополя Олег Стецюк, який має на собі жовтий захисний костюм, виготовлений для нього його другом – взуттєвим майстром.
«Вони не дають нам ні копійки, щоб поліпшити санітарні умови», – сказав Стецюк. Він проводить розтини тіл пацієнтів, які померли внаслідок коронавірусу, на вулиці за лікарнею, бо в моргах немає належної системи фільтрації повітря і води.
«Україна була абсолютно непідготовленою до епідемії, і велике питання, чи готова вона зараз», – сказав він, додавши, що влада відхилила його прохання надати намет для розтинів, посилаючись на брак коштів.
Уряд субсидував такі речі, як заробітна плата медичним працівникам і комунальні послуги, але в рамках другого етапу реформ, який розпочався минулого місяця, передбачене подальше скорочення вже й так обмеженого державного фінансування (так у тексті; другий етап реформи передбачає не «скорочення» саме по собі, а інший механізм фінансування лікарень, до якого багато з них виявилися не готовими, і ситуацію ще погіршили бюджетні проблеми, ускладнені пандемією – ред.).
Згідно з новими правилами, держава повністю не покриває витрати на лікування. Вона тільки платить еквівалент 780 доларів за лікування пацієнта з інсультом, тоді як експерти оцінюють вартість цього лікування у 2000–3200 доларів США.
Обмежене державне фінансування призвело до низьких зарплат. Лікарі відділень інтенсивної терапії мають щомісячну зарплату в межах від 148 до 174 доларів, а медсестри – 111 доларів.
«Сумно і страшно, що мені доводиться думати не про своїх пацієнтів, а про те, як не померти з голоду, як оплатити свою квартиру і прогодувати сім’ю», – сказав 38-річний чернівецький фахівець-пульмонолог Ігор Фельдман, який має робочий стаж 15 років і заробляє 174 долари на місяць.
Нова система також перерозподіляє субсидії серед лікарень, і найбільше грошей спрямовується туди, де більше пацієнтів. Це ставить велику кількість менших і спеціалізованих клінік на межу закриття.
Зеленський пообіцяв переглянути реформи, заявивши, що в іншому разі це може призвести до закриття понад 300 лікарень, а 50 000 медичних працівників залишаться без роботи.
«Крім медиків, прекрасних і одних із найкращих у світі, [у нас] нічого немає», – сказав він. Президент не уточнив, яким чином він збирається збільшити субсидії нездоровому секторові охорони здоров’я в країні з обмеженими фінансовими можливостями, яка значно залежить від позик Міжнародного валютного фонду й інших світових кредиторів.
Медичні працівники по всій Україні провели акції протесту проти реформ, а деякі керівники лікарень навіть влаштовували голодування.
«Ми не втекли з «передової», – мовиться в заяві лікарів міста Вінниці. – Ми покинули своїх дітей, чоловіків і батьків і живемо заради порятунку пацієнтів фактично в лікарні… Уряд повинен вирішити, проти кого бореться – медиків чи коронавірусу».
Associated Press, Mstyslav Chernov, Yuras Karmanau