«COVID-19 – це Чорнобиль 21-го століття», – заявляє незалежний звіт, який замовила Всесвітня організація охорони здоров’я. Незалежна робоча група щодо готовності до пандемій і реагування на них, яка підготувала звіт, різко розкритикувала і ВООЗ, і уряди країн світу за те, як вони реагували на нинішню пандемію нового коронавірусного захворювання COVID-19. За словами експертів, це реагування було «токсичним коктейлем». А тепер, кажуть вони, весь світ має діяти – «якщо не зараз, то коли?»
Незалежні експерти в своєму дослідженні виявили слабкі місця в кожному елементі ланцюжка готовності і реагування. Підготовка була непослідовна і недофінансована. Система попередження була надто повільна і надто м’яка. Всесвітня організація охорони здоров’я мала надто мало повноважень. У реагуванні були перебільшені нерівності. Глобальне політичне керування було відсутнє. Все це – головні висновки дослідження, яке на замовлення ВООЗ підготувала Незалежна робоча група щодо готовності до пандемій і реагування на них.
Але, пропонуючи низку заходів у зв’язку з нинішньою пандемією, автори звіту попереджають: світ не може собі дозволити зосередитися тільки на COVID-19 – він має навчитися з нинішньої кризи і вже почати планувати відповідь на наступну, інакше ж знову будуть втрачені такі цінні час і імпульс до дії. Світ має бути готовий запобігти перетворенню наступного спалаху якогось захворювання на пандемію, мовиться в звіті з назвою «COVID-19: хай це буде остання пандемія». Робоча група з 13 експертів, призначена за рішенням ВООЗ, працювала над цим 86-сторінковим звітом вісім місяців.
Що було добре, і що погано
Зокрема, за даними дослідників, медики в китайському Ухані швидко визначили незвичні спалахи пневмонії невідомого походження наприкінці грудня 2019 року – але процедури офіційних повідомлень і оголошення надзвичайної ситуації, передбачені чинними Міжнародними правилами в галузі охорони здоров’я, були надто повільними, щоб викликати швидку реакцію на випередження, яка була б необхідна для протидії новому швидко розповсюджуваному респіраторному патогенові. Через це був втрачений такий цінний час.
Країни, які зволікали з реагуванням, також характеризувалися відсутністю координації, непослідовними чи й відсутніми стратегіями і приниженням значущості наукових даних при ухваленні своїх рішень
Але й після того, як 30 січня 2020 року була оголошена надзвичайна ситуація міжнародного значення в галузі охорони здоров’я, надто багато країн зайняли вичікувальну позицію замість того, щоб вдатися до енергійної стратегії стримування, – що могло б відвернути світову пандемію.
Захворювання поширювалося все на нові країни – а тим часом ні національні, ні міжнародні системи не впоралися з тим, щоб задовольнити вже найперші нагальні потреби в постачаннях.
Крім того, країни, які зволікали з реагуванням, також характеризувалися відсутністю координації, непослідовними чи й відсутніми стратегіями і приниженням значущості наукових даних при ухваленні своїх рішень.
Також було відсутнє глобальне скоординоване лідерство в протистоянні пандемії, цьому протистоянню бракувало коштів, а нарощування фінансування в цьому напрямку було надто повільне. Працівники ВООЗ робили все, що могли, щоб надати країнам поради й підтримку, але країни-члени цієї організації надали їй надто мало повноважень, щоб вона могла зробити належну їй роботу, мовиться в дослідженні.
Усе це призвело до дедалі більших нерівностей між країнами у протистоянні пандемії з непропорційним суспільно-економічним впливом на жіноцтво, вразливі й маргіналізовані групи населення, зокрема на мігрантів і працівників неофіційного трудового сектора. Для людей із важким станом здоров’я це ще ускладнило ситуацію, а навчання мільйонів дітей, які перебували в найбільш невигідній ситуації, пандемія просто припинила.
При цьому з’ясувалося, що багатство країни зовсім не було запорукою успіху. Ціла низка країн із низькими й середніми прибутками успішно втілила такі заходи в охороні здоров’я, які утримали захворюваність і смертність на мінімумі. А ціла низка країн із високими прибутками не зробила цього.
Що робити далі?
Відтак експерти, проаналізувавши розвиток ситуації за нинішньої пандемії, пропонують низку рекомендацій. Одна група їх спрямована на приборкання цієї пандемії, інша має на меті перетворити міжнародну систему готовності до пандемій і реагування на них таким чином, щоб не дати будь-якому майбутньому спалахові інфекційного захворювання перетворитися на пандемію.
Перша група рекомендацій передбачає, зокрема, що країни з високими прибутками і можливостями виробляти вакцини мали б зобов’язатися надати 92 країнам із низькими й середніми прибутками за програмою COVAX (до таких країн належить і Україна) принаймні один мільярд доз не пізніше, ніж до 1 вересня цього року, і ще понад два мільярди до середини 2022-го.
Крім того, серед іншого, Всесвітня торговельна організація і ВООЗ, вважають експерти, мали б влаштувати зібрання на рівні головних країн-виробників вакцин і самих виробників із тим, щоб вони погодилися на добровільну передачу ліцензій і технологій для виробництва вакцин проти COVID-19; якщо ж цього не станеться протягом трьох місяців, вважають вони, то має негайно настати виняток із прав на інтелектуальну власність на ці вакцини.
Поради на майбутнє
А щодо протистояння майбутнім пандеміям експерти також радять підвищити рівень готовності до них. Зокрема, вважають вони, мала б бути створена Рада щодо глобальних загроз громадському здоров’ю на чолі з головами держав чи їхніх урядів. Також ці державні керівники мали б на спеціальній сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні 2021 року ухвалити політичну декларацію й зобов’язатися змінити підхід до готовності до пандемій і реагування на них, а протягом наступних шести місяців мала б бути ухвалена рамкова конвенція щодо пандемій.
Також, кажуть вони, має бути забезпечена фінансова незалежність ВООЗ, зі збільшенням внесків країн-членів до бюджету організації, підвищені авторитет і незалежність генерального директора ВООЗ, із тим, щоб на цю посаду обирали на єдиний семирічний термін (нині цей термін становить п’ять років) – але без права на переобрання, – а також розширений мандат ВООЗ, зокрема в галузі провідної й координувальної ролі в оперативних аспектах реагування на пандемії в надзвичайних ситуаціях, але без того, щоб у більшості випадків перебирати відповідальність за постачання.
А ще всі уряди країн мали б протягом наступних шести місяців оновити свої власні плани готовності до протистояння пандеміям відповідно до цілей і показників, які мала б встановити ВООЗ, кажуть, серед іншого, експерти.
ВООЗ же мала б створити нову глобальну систему спостереження, що ґрунтувалася б на відкритості й прозорості всіх сторін, і отримати прямі повноваження публікувати інформацію про спалахи захворювань із пандемічним потенціалом негайно, без попередніх схвалень урядами окремих країн, а також досліджувати патогени з пандемічним потенціалом із можливістю доступу до відповідних місць, із правом збирання зразків і отримання для міжнародних експертів багаторазових віз для відвідин місць спалахів.
Іще, вважають автори звіту, варто створити Міжнародний фонд фінансування на випадок пандемій, у який протягом 10–15 років треба б вносити по 5–10 мільярдів доларів щороку, щоб отримати можливість у випадку кризи надати без зволікань суми в 50–100 мільярдів доларів. Більшу частку внесків у такий фонд мали б надавати більші й заможніші економіки.
Такі, серед інших, рекомендації Незалежної робочої групи щодо готовності до пандемій і реагування на них.
«Наш сигнал простий і ясний: нинішня система не змогла захистити нас від пандемії COVID-19. І якщо ми не змінимо її зараз, вона не захистить нас і від наступної пандемічної загрози, яка може настати будь-якої миті», – заявила співголова робочої групи, колишня президентка Ліберії Еллен Джонсон Серліф.
«Інструменти для того, щоб покласти край тяжким хворобам, смертям і суспільно-економічній шкоді, що їх спричинила пандемія COVID-19, існують. Державні керівники просто не мають вибору, крім як діяти і не дати цьому повторитися знову», – заявила друга співголова групи, колишня прем’єр-міністерка Нової Зеландії Гелен Кларк, яка також була адміністраторкою Програми розвитку ООН.
