Кордон з Росією на північному сході України, по суті, ще одна лінія фронту. Тут не відбувається масштабних наступальних дій, але постійно працюють диверсійно-розвідувальні групи, а також, як і будь-де на передовій, є обстріли артилерії і мінометів, скиди з безпілотників і удари FPV-дронів. Донбас Реалії побували на одному з опорних пунктів українських прикордонників на Сумщині, а також поспілкувалися з операторами розвідувальних БПЛА.
«Ціль номер один»
Український «мавік» піднімається в небо неподалік російського кордону. З висоти безпілотника добре видно систему оборонних рубежів армії РФ: опорні пункти, мінні загородження, протитанкові рови і так звані «зуби дракона».
«Службу несуть вони так само, як і ми. Один за одним спостерігаємо: вони за нами, ми за ними», – каже прикордонник Максим.
За його словами, якоїсь техніки біля самого кордону росіяни не тримають, лише іноді на кілька хвилин заїжджає БТР. Очевидно, таким чином відбувається перезмінка російських військовослужбовців на позиціях.
«Ви ж розумієте, що озброєння не буде розташоване на самому кордоні. Туди, де в них знаходиться озброєння, потрібно більш потужними «пташками» літати», – ділиться досвідом напарник Максима Ігор.
Військові кажуть, що для противника вони – «ціль номер один». За ними полюють і водночас за допомогою систем радіоелектронної боротьби створюють перешкоди в роботі.
«Можуть глушити, можуть забирати (БПЛА – ред.), але це все залежить від пілота: як пілот навчений, як він бачить цю проблему», – розповідає Максим.
«Ми звикли до своєї ділянки. Якщо будемо працювати на іншій ділянці, також треба буде звикати. Дрон – це як машина, це вже як родина для тебе, ти його взяв і повинен оберігати», – додає Ігор.
Читайте також: «Піхоту «косимо» нормально»: під Бахмутом артилеристи «Граду» вночі полюють на військових РФ
Сьогодні, окрім звичних російських оборонних споруд, трохи далі від кордону військовослужбовці з безпілотника помітили екскаватор, який навіть в морозну погоду працював.
«У противника побудована лінія оборони на території Російської Федерації, досконало вони до цього підійшли. Побудовані взводні опорні пункти, ротні опорні пункти, спостережні пости, встановлені відеокамери спостереження, які ми періодично намагаємось знищувати, але ворог їх відновлює», – розповідає командир підрозділу Держприкордонслужби Костянтин.
Українські рубежі оборони
Лінія оборони збудована і з українського боку. Щоб дістатися до одного з опорних пунктів поблизу кордону, нам доводиться їхати разом з прикордонниками на бронеавтомобілі Roshel. Жоден звичайний джип, за словами військових, через снігові замети, а також багнюку під снігом, сьогодні не зміг доїхати до позицій.
Одне з завдань прикордонників на цій ділянці – прикривати польову дорогу, яка веде в Росію. Армія РФ натомість чи не кожного дня веде вогонь з артилерії та мінометів по позиціях українських військовослужбовців.
«Зрозуміти їх неможливо. Вони можуть стріляти і вдень, і вночі. І в дощ, і в град», – розповідає командир опорника Ігор.
Для нас він проводить невелику екскурсію довгою смугою окопів, а також демонструє бліндажі, де відпочивають військові.
Окрім російських обстрілів, дошкуляють також миші. Допомагають з ними справлятися коти, їх тут щонайменше три. Прикордонники кажуть, що загалом ситуація складна, але контрольована.
«Ми за допомогою антидронових рушниць знищили нещодавно три БПЛА противника, які намагалися нанести вогневе ураження за допомогою скидів. Плюс за допомогою антидронової рушниці ми посадили також безпілотник противника, який передали певним силам оборони, які витягнуть з нього інформацію», – розповідає командир підрозділу Костянтин.
Читайте також: «Треба ловити момент». Україна переносить війну на територію Росії?
Оператор безпілотника Максим на цій ділянці фронту служить вже 10 років. Каже, тато в нього хоч і росіянин, але як волонтер допомагає ЗСУ. Однак у Росії у Максима залишається багато родичів.
«Чесно сказати, хочеться взяти їх (російські оборонні споруди – ред.) і рознести, було б чим. Вони залізли на нашу територію, нищили наших людей, дітей, жінок. На душі дуже погано, в мене тільки одна злість: чим більше їх «задвухсочу», тим краще для мене і моєї родини», – ділиться Максим.
Лише у Сумській області кордон з Росією становить понад 560 кілометрів. Згідно з офіційними українськими даними, щодня тут фіксуються десятки обстрілів по прикордонних населених пунктах, частими є також спроби проникнення російських диверсійних груп. Схожою є ситуація і на Чернігівщині.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум