За діяльністю Конституційного суду зараз суспільство стежить застережливо. Поява в порядку денному від 2 листопада питання, пов’язаного із землею, почало підігрівати і без того напружений, через попередні скандальні рішення, інформаційний простір. Чому знову лунають занепокоєння та чи є для цього підстави, спробуємо розібратися.
У порядку денному з'явилося повідомлення, що суд розглядає подання від народних депутатів, яке стосується тлумачення статей Конституції щодо права власності на землю.
Серед ініціаторів подання народний депутат від «Батьківщини» Сергій Власенко.
«Відповідно до частини першої статті 13 основного закону, земля і її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності українського народу. Згідно із частиною першої статті 14 Конституції, земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави», – мовиться в поданні.
В цей же час у Верховній Раді на брифінгу виступала лідерка політичної сили «Батьківщина» Юлія Тимошенко. Не оминула вона і теми із Конституційним судом.
Вона фактично стала на захист суддів і раніше ухвалених ними рішень, а чинну владу звинуватила в маніпуляціях. Ось найяскравіші цитати з її виступу:
- «Проти суддів почався терор. Проти суддів були порушені кримінальні справи, суддів почали тягати на допити, а на фоні цього ставити їм умови не розглядати закони про неконституційність продажу землі, стратегічної власності, ведення грального бізнесу і так далі».
- «Весь цей інформаційний булінг, запроваджений проти Конституційного суду, має на меті змести цей суд, залишити розпродаж землі, стратегічної власності країни в силі, а на місце цього Конституційного суду поставити кишенькових маріонеток, вже з’ясовано, кого будуть ставити, які будуть обслуговувати політику колонізації України»
- «Не може статися так, щоб Конституційний суд був розігнаний і на його місце були призначені маріонетки зовнішнього управління»
Протягом свого виступу Юлія Тимошенко кілька разів використала притаманний проросійським політикам та медіа вираз «зовнішнє управління», а ще, пояснюючи рішення КСУ, ігнорувала його в частині скасування кримінальної відповідальності за недостовірні дані в деклараціях.
Чому раптом земля?
Ексдепутат, член наглядової ради «Укрзалізниці» Сергій Лещенко пише, що КСУ перейшов до розгляду подання щодо тлумачення статті 13-14 Конституції (відносно землі) в екстреному порядку без попереднього анонсування.
За його словами, після надання офіційного трактування статті 13 Конституції, при розгляді іншої справи, КСУ може скасувати ринок землі.
«Після такого роз’яснення КСУ буде відкритий шлях, щоб задовільнити два депутатських звернення, де вимагають визнати незаконним конкретно закон про ринок землі. Рішення по землі, яке розглядає КСУ в понеділок, готує суддя КС за квотою «Батьківщини» Сергій Сас. Питання розглядалося із грудня минулого року у неспішному режимі, але у зв’язку з останніми скандалами, Юлія Тимошенко і суддя Сергій Сас висунули ультиматум Тупицькому – вони більше не будуть голосувати за його рішення, поки він не зробить потрібне роз’яснення по землі», – пише Сергій Лещенко.
В Конституційному суді зробили офіційне звернення «з метою недопущення викривлення інформації про роботу суду».
В повідомленні пресслужба суду зазначає, що два подання від народних депутатів щодо невідповідності Конституції закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», об’єднані в одне провадження і розгляд цієї справи переносили з огляду на прохання представника президента.
«Розгляд вказаної справи на пленарному засіданні Суду у формі усного провадження було заплановано на 29 вересня 2020 року, однак у зв’язку з клопотанням представника Президента України у Конституційному Суді України про відкладення розгляду зазначеної справи у зв’язку з неможливістю взяти особисту участь у пленарному засіданні її розгляд відкладено», – зазначають в КСУ.
2 листопада, як ми написали вище, КСУ розглядає подання щодо офіційного тлумачення статті 13 Конституції (частини, яка стосується землі). В повідомленні йдеться, що перед тим ця справа розглядалася в грудні.
Чи можуть бути пов’язані ці два провадження?
Тлумачення закону і оскарження положень – це різні процеси. Але вони, дійсно, можуть бути комбінацією, пояснює юрист Владислав Власюк.
«Офіційне тлумачення – дуже серйозний документ. Даючи тлумачення певним положенням, він встановлює істину в останній інстанції. Принаймні так вважається. Чи зможе він потім послатися сам на себе? Так, зможе», – зазначає Власюк.
Так що із рішенням?
Поки судді КСУ проводили розгляд у закритому режимі, до будівлі приїхали кілька депутатів від «Слуги народу» та голова фракції Давид Арахамія. Як пише видання «Лівий берег», депутати хотіли потрапити на закрите засідання.
Далі, посилаючись на власні джерела, видання ZN.UA повідомило, що відбулася розмова голови КСУ із депутатами. За даними видання, суд не ухвалював рішення 2 листопада, судді лише обговорили документ.
Такий візит може трактуватися як вплив на суд або ж як демонстрація політичної зацікавленості, вважає адвокат Владислав Власюк.
«Демонстративний візит можна було б розцінити як певний вплив на суддів Конституційного суду. А з іншого боку, прокомунікувати з суддями в інший спосіб – за допомогою тих самих месенджерів і телефонів – так само можливо. Просто про цей епізод суспільство знає, а про якусь додаткову комунікацію, яка, впевнений, відбувається приватно, ніхто не знає. Як на мене, цей візит має більше демонстративно-політичний характер і має на меті продемонструвати зацікавленість окремої фракції у певному результаті», – пояснює він.
Чи є підстави для скасування ринку землі в КСУ?
Депутати просять визнати неконституційним весь закон щодо обігу земель сільськогосподарського призначення. Втім, у КСУ можуть визнати не всі положення такими, що не відповідають Конституції, а лише деякі, роз’яснює з юридичної точки зору адвокат Владислав Власюк.
«Статті 13 і 14 Конституції, де виділяється земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, не забороняють мати землі, в тому числі сільськогосподарського призначення у власності різних суб’єктів, в тому числі юросіб, в тому числі іноземних. Як на мене, чисто юридична позиція, не політична, що цілком нормальний спосіб – врегулювати відповідні відносини чи набуття права власності на землю шляхом прийняття закону. І визнавати закон неконституційним на підставі статей 13-14 Конституції я би не став, на місці Конституційного суду. Хоча, звичайно, сама по собі скарга така ґрунтовна і теж, в принципі, можна зрозуміти – аргументи наведені досить ретельно», – пояснює Власюк.
На 3 листопада у КСУ запланований розгляд на відповідність Конституції мовного закону. Подання зробили 51 депутат ще попереднього, 8-го скликання. Ініціатори – Вадим Новинський та Олександр Долженков від «Опозиційного блоку».
