Коні підривалися на мінах та помирали від осколкових поранень. Березень 2022 року забирав не тільки людські життя. На околиці Чернігова внаслідок обстрілу російських військових було зруйновано стайню, в якій перебувало понад 20 коней. Одна тварина загинула на місці. Інших врятував місцевий конюх. Чоловік відкрив двері стайні та випустив коней на волю.

До повномасштабного вторгнення кінний клуб «Гармонія» на околиці Чернігова процвітав. Тут постійно були відвідувачі, діти та дорослі займалися кінним спортом. Тварини були добре доглянуті, жили в комфортних умовах затишної стайні. Сьогодні від неї лишилися тільки руїни.

В потрібному місці в потрібний час

17 березня 2022 року в будівлю, де стояли перелякані коні, прилетів снаряд. За мить стайня спалахнула – за лічені секунди вогонь охопив увесь дах. Якби в той момент поряд не було конюха, який прийшов погодувати тварин, коні загинули б усі до одного.

«У нас тут залишився на господарстві конюх Олексій, – розповідає власниця коней Ганна Сидляренко. – Це робота його була. Він приходив і годував їх, коли не було обстрілів. Тут неможливо було перебувати увесь час. Він сидів в укритті. Коли було більш спокійно, тихо в цьому районі, він йшов сюди. У нас був великий запас кормів, але води не було. Доводилося воду привозити у бочці великій, щоб їх поїти. І якраз 17 березня конюх йшов з укриття годувати коней. Він іде по дорозі і бачить, що горить тут дах. І він що робить – заходить через задній вхід, відкриває всі двері коням і виганяє їх на вулицю».

Один кінь таки загинув одразу в стайні від отриманих поранень. Решта тварин розбіглася по території. Добре вишколені коні прекрасно знали місцевість. Якби не постійні щільні обстріли в той період, вони, скоріш за все, лишилися б на місці, припускають власники.

«Вони пристосовані до того, що можуть ходити по полю, пастися, десь попити з калюжі води, – розповідає Ганна Сидляренко. – Але через те, що тут були постійні обстріли, вони лякалися і розбігалися, хто куди – хто направо, хто наліво. Якби не було тоді обстрілів, вони б не отримували поранення, вони всі мали шанс вижити».

У березні 2022 року евакуювати тварин не було ніякої можливості. Кінний клуб майже три тижні перебував буквально на лінії вогню. Район міста, де він розташований, обстрілювався найбільше. Саме тут і найбільша кількість зруйнованих людських будинків по Чернігову.

Дев’ятеро коней загинуло під час облоги Чернігова.

Налякані тварини блукали полями навколишніх сіл. Підривалися на мінах. Ще частина загинула від осколкових поранень та виснаження, розповідають конюхи.

Деякі коні гинули в страшних муках від отриманих ран. Якби можна було вчасно надати їм допомогу, кількість загиблих тварин була б значно меншою.

Порятунок тих, хто вижив

Збирати своїх вихованців власники почали лише після того, як російські військові відійшли від міста, й коли припинилися обстріли.

Знаходили і живих, і мертвих.

Потім довелося вирішувати питання, куди поселити врятованих – 12 жеребців і кобил. Стара стайня була вщент зруйнована. Разом з приміщенням вогонь знищив повністю і всю амуніцію - недоуздки, чомбури, щітки та багато іншого.

На допомогу погорільцям прийшов інший кінний клуб міста. Туди тимчасово і забрали врятованих тварин.

«Вони нам дозволили у них перебувати, розповідає Ганна Сидляренко. – А куди їх діти?! Ми займалися кормами, а вони нам надавали дах над головою. Співпрацювали досить довго. Теплі відносини залишилися. Велике їм дякую».

Серед врятованих коней були і контужені, і поранені. Їх довелося довго лікувати та повертати до більш-менш нормального життя.

«Спочатку було лікування коней, тому що деякі були поранені, – розповідає відвідувачка кінного клубу, спортсменка Влада Фурса. – Їх почали правильно годувати, вони почали набирати вагу. І коні почали відновлюватися у спокійній обстановці. Зараз вже все набагато краще».

«Вони були дуже перелякані, бо під час обстрілів залишилися самі, – згадує ще одна постійна відвідувачка кінного клубу Юлія Чаленко. – Ми займалися з ними, пояснювали, що зараз все вже добре. Та вони і самі розумні тварини і усвідомлювали, що вони в безпеці, поряд з людьми».

Юлія Чаленко та Влада Фурса займаються в кінному клубі з підліткового віку. У кожної є свій улюбленець. У Юлії – це кінь на прізвисько Параграф, а у Влади – кобила Барбариска. Обидві дівчини неодноразово брали участь у різноманітних змаганнях, здобували разом зі своїми вихованцями призові місця. Влада з Барбарискою, наприклад, беруть участь у конкурсних змаганнях. Це – подолання конем перешкод разом із вершником.

Війна внесла свої корективи, але не змусила юних спортсменок відмовитись від улюбленої справи. Дівчата майже щодня проводять разом з кіньми по 5-6 годин – доглядають, годують, тренуються. А головне – спілкуються з розумними тваринами. Це заспокоює та надає сил жити далі, зізнаються Влада та Юлія.

Дитина війни

Березень 2022 року приніс не тільки смерть та руйнування в кінний клуб. У цей період зародилося і нове життя.

«Коли 17 березня почалася пожежа, ми випустили всіх – і кобил, і жеребців, і вони наробили дітей, – розповідає Ганна Сидляренко. – Війна війною, а одні навіть зробили дитинку. Ми не очікували. Кобилу забрали, дивимось – вона все більшає, і більшає. Потім до нас дійшло, що вона жереба. І вже у березні минулого року народилася кобилка. Халва назвали. Дитина війни вийшла».

Сьогодні маленька Халва займає окрему кімнату в стайні. Її тільки два місяці тому відлучили від матері Хайфи. Та перебуває поряд, але в іншій загорожі. Батька Халви та коханого Хайфи власники клубу так і не знайшли. Припускають, що він підірвався на міні десь у полях неподалік.

Окрім Халви, в стайні з’явилися й інші нові мешканці. Їх нещодавно придбали власники клубу. Вони мріють і далі продовжувати свою улюблену справу.

За рік облаштували нову стайню – поряд із зруйнованою. Продовжують доглядати коней та готувати їх до спортивних змагань.

Створений для відпочинку та радості кінно-спортивний клуб з відповідною назвою – «Гармонія», поки що відбудовується та поступово відновлює роботу. Відвідувачів тут планують почати приймати з весни.