«Коломойський не хоче виборів не менше, ніж Зеленський» – Гончаренко про Дубінського та монобільшість

Дострокових парламентських виборів не буде і для цього не знадобиться нової більшості, переконують у Верховній Раді. Виключення Олександра Дубінського з правлячої фракції не призвело до її розколу, попри те, що таке рішення підтримали менше від 200 народних депутатів від «Слуги народу». Ані влада, ані олігархи не зацікавлені в перезавантаженні парламенту, заявляють в опозиції.

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час пленарного засідання оголосив про виключення Олександра Дубінського зі складу фракції «Слуга народу». За таке рішення напередодні проголосували 198 народних депутатів з цієї фракції. Дубінський назвав своє виключення фарсом. При цьому він закликав своїх прихильників не виходити з фракції на знак протесту, а залишитися в ній і, за його словами, «до останнього намагатися захистити президента від шляху в прірву, куди веде його нечистоплотне оточення».

Відтак наразі не сталося масового виходу народних депутатів з фракції «Слуга народу», що пророкувала частина експертів та політиків.

Більше того, лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, відповідаючи на запитання про можливе створення коаліції з фракцією «Слуга народу» і депутатською групою «Довіра», заявила: «Якщо таке об’єднання президент ініціює, тотальне, всеосяжне об’єднання, заради того, щоб врятувати Україну й українську націю, ми будемо в цьому брати участь».

Не виключав такого розвитку подій і можливості створення коаліції з фракцією «Батьківщина» також голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.

Але масового відходу з лав «слуг» не сталося. У фракції лишаються 245 народних депутатів, що цілком забезпечує її працездатність. Тож виключення Олександра Дубінського особливо на роботу «Слуги народу» не вплинуло, а пропозиції від інших політичних сил щодо об’єднання можна конвертувати у спільні голосування, запевняє у коментарі Радіо Свобода перший заступник голови цієї фракції Олександр Корнієнко.

«Це ж політичні пошуки консенсусів, союзів. Досвідчені політики вони вміють себе показати, представити свою програму. Я гадаю, що це нормальний дружній крок, який ми маємо теж сприймати як заклик до можливої потенційної співпраці не лише у форматі коаліції, а й у форматі, наприклад підтримки тих чи інших законодавчих ініціатив, які, як ми бачимо, фракція «Батьківщина» час від часу справді підтримує. З опозицією, яка справа і зліва сидить, мені дуже важко уявити союз. («Опозиційна платформа – За життя» та «Європейська солідарність» – ред.)», – каже Корнієнко.

Приклади спільних голосувань «Слуги народу» з іншими фракціями та депутатськими групами – не є новиною для Верховної Ради. Одним з найбільш показових було голосування за державний бюджет 2021 року.

Саме під час ухвалення держбюджету визначилася конфігурація неформальної коаліції, яка, в разі необхідності, може бути і формалізована, переконує у коментарі Радіо Свобода народний депутат з фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.

До такої коаліції він зараховує, крім «Слуги народу», фракцію «Батьківщина» та депутатські групи Довіра» і «За майбутнє».

«Я казав ще декілька днів тому, коли розповідали, що якщо вийде Дубінський, з ним вийде ще 50 депутатів. Я казав, що цього всього не буде, тому що Коломойський не хоче виборів не менше, ніж Зеленський. Тому що в Коломойського все гаразд. Він зараз перебуває в Україні. Це єдина країна, в якій він відчуває себе безпечно, бо ні в Швейцарії, ні в Ізраїлі він не відчував себе безпечно, враховуючи американське розслідування проти нього. Це країна, в якій він сьогодні активно заробляє на державі. «Центренерго», багато інших питань. Тож ніяких виходів гучних не буде. Ніхто не буде бити собаку, яка годує Ігоря Валерійовича», – вважає Гончаренко.

Монобільшість надовго?

Тим часом у «Батьківщині» кажуть, що можливість об’єднання зі «Слугою народу» Юлія Тимошенко з фракцією не обговорювала. Утім, не виключають такої можливості. Тим більш, що відцентрові процеси у пропрезидентській політичній силі з часом ще можуть проявитися більш помітно, припускає в коментарі Радіо Свобода народний депутат з фракції «Батьківщина» Михайло Цимбалюк.

«Виключення Дубінського із фракції «Слуги народу» – це відлік часу, від якого ми маємо відслідковувати нові процеси саме у монобільшості. Це однозначно, тому що пан Дубінський має свою групу впливу, як на мене, у «Слузі народу». Як тільки стане відомо, хто голосував «за», а хто «проти» його виключення, думаю, почнеться цікавий процес. Але це – справа монобільшості. Для мене важливо, щоби ті законопроєкти, які готує наша фракція, щоб монобільшість їх підтримувала. Щоби була стабільна Верховна Рада, бо люди від нас цього очікують. Людей турбують пенсії, чому не розвивається економіка, чому збільшується безробіття, як відбуватиметься вакцинація. Важливо, щоб парламент зайнявся саме цими питаннями», – говорить Цимбалюк.

Водночас є причини вважати, що як не відбулося масового виходу зі «Слуги народу» через виключення Олександра Дубінського, так не відбудеться такого і з інших причин, через побоювання втратити мандати, зауважує у коментарі Радіо Свобода народний депутат з фракції «Голос» Ярослав Железняк. Відтак, на його думку, просто немає потреби обговорювати можливість приєднання до правлячої коаліції.

«Мені здається, що багато з депутатів, які погрожували виходом з фракції («Слуга народу» – ред.), вони залишаться у фракції. Більш того, там є дивна інтерпретація, тим не менш, мажоритарники, які обрані від партії, якщо вони самостійно виходять, то вони мають таку ймовірність, що втратять мандат, якщо Центральна виборча комісія вирішить так зробити. Це юридична колізія, її можна обговорювати в одну і іншу сторону, але мені здається, що не знайдеться поки що народних депутатів, які вирішать ризикувати таким чином. Мій прогноз – що нічого не зміниться, монобільшість буде існувати далі», – припускає Железняк.

Зрештою, якщо влада може тим чи іншим способом збирати більшість голосів народних депутатів задля принципово важливих голосувань, то формалізована більшість не є вже такою необхідністю, для продовження роботи чинного скликання парламенту. Це не відповідало би законодавству, але вписувалося би в історію україхнського парламенту, наголошує у коментарі Радіо Свобода народний депутат із фракції «Опозиційна платформа – За життя» Микола Скорик.

Крім того, він зауважує, що ситуація з виключенням Дубінського виглядає неоднозначно для фракції «Слуга народу», оскільки остання наразі не ініціювала його звільнення з посади заступника голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.

«Я думаю, що на сьогоднішній день, якщо говорити про стратегію і тактику, те, що монобільшість розвалюється – це факт. Вона вже не така далеко, як була при формуванні, і, навіть не така, як є на папері. Але якщо порівнювати з попередньою владою, попередня влада взагалі не мала навіть формально 226 і керувала. Я думаю, що це не призведе до дострокових парламентських виборів чи розвалу більшості. Наша фракція не розглядає питання коаліції зі «Слугою народу», – зазначає Скорик.

11 січня Управління контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США запровадило санкції проти семи людей та чотирьох організацій, які є частиною пов’язаної з Росією мережі закордонного впливу. Серед них – народний депутат Андрій Деркач, якого Вашингтон називає «російським агентом», представник «Слуги народу» Олександр Дубінський, колишній народний депутат Олександр Онищенко, колишній прокурор Костянтин Кулик, помічники Деркача Антон Симоненко та Дмитро Ковальчук, колишній працівник посольства США в Україні Андрій Теліженко та політолог Петро Журавель.

Дубінський назвав санкції США «тимчасовими незручностями» за «право мати незалежну позицію, пов’язану із захистом інтересів українського народу».

Він обіцяв судитися з «Центром протидії корупції» через «фальшиві доноси», які, за його словами, і спровокували проти нього санкції США.

В організації в коментарі Радіо Свобода заявили, що парламентар «переоцінює» можливості ЦПК.

Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження проти Дубінського.

26 січня перший голова фракції Олександр Корнієнко повідомив, що Зеленський пропонував Дубінському вийти з фракції, але той відмовився, бо «не відчуває себе винним».