Протягом двох тижнів у шотландському місті Ґлазґо триватиме 26-а конференція Організації Об’єднаних Націй щодо змін клімату, відома також як COP26. Чи зможуть присутні учасники повернутися до виконання Паризької угоди?
Увечері 31 жовтня делегати з багатьох країн почали прибувати у найбільше місто Шотландії Ґлазґо. Вони представлятимуть свої країни на світовій конференції щодо змін клімату, яку перенесли минулого року через пандемію коронавірусу. Це найбільша конференція за всю історію Великої Британії. Літаків так багато, що один аеропорт всіх не вмістить. Літак президента України Володимира Зеленского помітили в Единбурзі, інші лідери прибули до аеропорту Ґлазґо-Прествік, що південніше місця проведення конференції, повідомляє BBC.
Натомість американська делегація прибула у Міжнародний аеропорт Ґлазґо. До 2050 року під водою зникне частина злітної смуги, якою скористалися американські «Боїнги С-17». Через зміну клімату розілляється річка Клайд, на якій стоїть місто. Проте ці зміни у рівні моря стосуватимуться не лише острівної Великої Британії. За прогнозом Climate Central, затопить також південні райони Одеси. А до 2100 року під водою зникне близько 800–1100 тисяч гектарів України, спрогнозували науковці з Національної академії наук та міжнародного Товариства охоронних географічних інформаційних систем.
Підняття рівня моря – не єдиний наслідок зміни клімату. Деяким з них не зарадити. Проте іншим запобігти можливо. Саме через це лідери країн вже в 26-е зустрічаються для визначення способів уповільнення цих змін.
Проте приїхали далеко не всі. Президент Росії Володимир Путін відмовився від особистої участі в конференції, нібито через пандемію, повідомило російське агентство «РИА Новости». Згодом стало зрозуміло, що і через відеоконференцію він не зможе долучитися – це просто не передбачено, і навряд чи керівництво Росії не знало про це. Насправді це все відмовки: Росія просто не планує переходити на відновлювальну енергетику, без чого зупинити зміну клімату неможливо, вважають дослідники з вашингтонського Центру міжнародних та стратегічних студій. Тож доведеться учасникам однієї з панелей конференції подивитися відеозапис промови Путіна.
Він не один такий. Голова КНР, очільник китайської компартії Сі Цзіньпін теж відмовився приїхати. Напередодні початку COP26 президент США Джо Байден вже розкритикував обидві країни за те, що вони недостатньо віддані протидії змінам клімату, повідомляло Politico.
Після цього стало відомо, що його рівень «присутності» буде ще нижчим ніж у Путіна. В офіційному розкладі конференції зазначено, що звернення Сі буде опубліковано у письмовій формі на сайті COP26. Чесно кажучи, ніхто і не очікував, що очільник компартії приїде.
Участь Китаю у боротьбі проти зміни клімату є надзвичайно вагомою, адже її індустрії створюють чверть усіх вуглецевих викидів світу. КНР не поспішає доводити світу власну відданість збереженню планети. Певний прогрес у протидії кліматичній кризі є, проте цього недостатньо для того, щоб Китай рухався за оптимістичним сценарієм, вважає Лі Шо, старший радник з політичних питань східноазійського відділення Greenpeace.
Яким є цей сценарій? Різниця між температурою планети наприкінці ХХІ сторіччя та цим показником напередодні Індустріальної революції не має перевищувати 1,5 градусів за Цельсієм. Проте не лише Китай ігнорує цю ціль. Світу загалом не вдається слідувати півтораградусному сценарію. Навіть американські та європейські амбіційні плани різкого зменшення вуглецевих викидів не зовсім відповідають цьому плану, розрахували експерти з Світового інституту ресурсів.
Про цей сценарій домовилися 6 років тому, на COP21 у Парижі. За 5 років учасники мали звірити годинники та узгодити нове урізання викидів, проте пандемія завадила цьому.
Напередодні конференції COP26 її учасники оголосили про свої наміри щодо зменшення вуглецевих викидів. Міжурядова група експертів з питань змін клімату ООН проаналізувала ці дані і дійшла до невтішного висновку: якщо світ рухатиметься за такою траєкторію, то про ніякі 1,5 градуси за Цельсієм чи навіть менш оптимістичні 2,0 не йтиметься. До кінця сторіччя температура може зрости на 2,7 градуса порівняно з доіндустріальним показником.
Ті уряди, чиї ці наміри для виконання Паризької угоди недостатні, мають пообіцяти у Ґлазґо, що вони покращать їх до 2023 року. Перебіг конференції не вплине на їхнє рішення, вони визначатимуться внутрішньополітичними міркуваннями делегатів, вважає професор Австралійського національного університету Крістіан Дауні. Йдеться, зокрема, про країни, які ігнорують боротьбу з кліматом.
Деякі ставляться до цього принципово. Проте для країн, що розвиваються, зменшення викидів спричиняє посилення економічних та соціальних проблем. Зелена трансформація потребує інвестицій. На COP15 у 2009 році більш розвинуті країни пообіцяли залучити до 2020 року 100 мільярдів доларів таких інвестицій. Цього ж разу, потрібно не менше 500 мільярдів на наступні три роки, вважають аналітики Світового інституту ресурсів.
Учасники COP26 розуміють, що якщо у 2020-х роках не вийде суттєво зменшити вуглецеві викиди в усьому світі, то Паризька угода ввійде в історію як провал, а наслідки зміни клімату будуть трагічними. Однак, чи зможуть делегати досягнути згоди на цій гігантській конференції?
