Доступність посилання

Репортаж із «кілзони». День із протидроновою групою під Костянтинівкою

Дорога під Костянтинівкою. ВІдпрацювали мисливці за дронами. Донеччина. 8 січня 2026 року
Дорога під Костянтинівкою. ВІдпрацювали мисливці за дронами. Донеччина. 8 січня 2026 року

У відповідь на масоване використання ударних дронів, які застосовує російська армія на фронті, українські військові створили мобільні, вогневі, антидронові групи. Це невеликі групи бійців, які працюють вздовж фронтових доріг, або в населених пунктах. Їхня задача знищувати російські FPV та ударні дрони.

Так звана «кілзона» нині може сягати кількох десятків кілометрів в тил від лінії бойового зіткнення. Для українських військових це ускладнює логістику – доставку людей та боєприпасів на позиції. Удари по дорогах відбуваються регулярно, а антидронові тунелі із сіток не вирішують проблему повністю.

Знімальна група Радіо Свобода провела день разом із мобільною вогневою групою 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ на дорозі під Костянтинівкою.

«Ми займаємось прикриттям всіх підрозділів, всіх авто, НРК і тому подібне, які прямують у район на «нуль» забезпечити хлопців провізією, БК, та сама ротація хлопців. Наша задача – прикривати від FPV та ударних дронів. Наші напрямки – це Костянтинівка і Часів Яр. Всі можливі шляхи, які на даний час актуальні, по яким можна доїхати до позицій», – розповідає Сергій, командир зенітно-ракетної батареї 24-ї окремої механізованої бригади.

Сергій, командир зенітно-ракетної батареї 24-ї окремої механізованої бригади. Костянівка. Донеччина. 8 січня 2026 року
Сергій, командир зенітно-ракетної батареї 24-ї окремої механізованої бригади. Костянівка. Донеччина. 8 січня 2026 року

За його словами, інтенсивність нальотів російських ударних дронів зросла в рази.

«Приблизно десь до 70 – 80 нальотів за день, за світлу пору доби. Як мінімум 20 – 30 цілей за день ми збиваємо. І це тільки наші групи. Це все – і «Талмаси», і «Молнії», і ударні FPV-дрони», – додав командир батареї.

На стіні на командному пункті висять дрони, які вдалось збити.

«Це ударні дрони, які ми знищуємо, прикриваючи логістичні шляхи. Так сказати, трофеї. Малесенька частина з них, бо тут самі пам’ятні. Це такі, що або в тебе ледь не прилетіли, або над кимось із наших збили», – пояснив командир.

Переважно працюємо з АК. Пристрілялись вже хлопці, є результат

Щоб було простіше патрулювати великі ділянки фронтових доріг, військові розбили їх на сектори. У кожної вогневої групи є свій сектор, де вони працюють.

«По дронах працюємо з гладкоствольних рушниць, 12-й калібр. Це рушниці Hatsan і Safari. Нам їх видають для роботи. Але вони для дуже близьких відстаней – 50, 100 метрів. А на таких швидкостях, як летить дрон, дуже важко з рушниці поцілить. Якщо йде оптоволокно, воно повільне, його з рушниці реально збити. А так переважно працюємо з АК. Пристрілялись вже хлопці, є результат», – пояснює Сергій.

У так званій «кілзоні» антидронові патрулі з’явились нещодавно. Їхнє завдання – збивати російські ударні дрони, кількість яких постійно зростає. Патруль рушив трасою, яка веде в Костянтинівку. Тунель із сітки над трасою вже поруйнований.

«Сітки вже нема, там вона висить. Якщо летить дрон, вам треба скоро знайти укриття. Тобто, людина йде, проходить і дивиться, де найближче укриття, щоб якщо що, то сховатись одразу», – пояснюють бійці з вогневої групи.

Траса буквально всіяна гільзами – це результат патрулювання. Стільки українські військові випустили куль, коли збивали російські дрони, які полюють на бойові машини та цивільні авто.

«Сьогодні менше дронів, бо туман. Коли сонце і вітру немає, то нам тяжко, їх багато. Стараємось збивати, прикривати дорогу, щоб хлопці могли провезти БК, провізію і особовий склад», – пояснив боєць вогневої групи.

Небезпека від дронів на дорозі не лише для транспорту. Це небезпечно і для патрулів. Адже оператор дрона може бачити людей і скеровувати безпілотник у їхній бік.

Ми його в упор розстріляли тут з 30 метрів

«Недавно він летів, йшов транзитом. Ми почали по ньому стріляти, він так трошки підкоригувався і на нас. І ми його в упор розстріляли тут з 30 метрів», – розповів військовослужбовець 24-ї окремої механізованої бригади.

Користуючись погодними умовами - тим, що в туман російських ударних дронів менше – українські військові намагаються виконати логістичні завдання.

Цього разу на дорозі рух виглядав досить жвавим. Хоча, насправді, це мало не «дорога життя», яка постійно перебуває під атаками дронів. Незважаючи на ризики, тут досі можна зустріти цивільних.

На стелі, яка позначає початок міста, букв з назви вже немає. Ідентифікувати місто допомагає герб Костянтинівки, який лишився на стелі.

На околиці Костянтинівки інтенсивність російських ударних дронів збільшується. Тут під постійним ударом і дорога, яка веде до міста, і приватний сектор.

«Вже, навіть, останнім часом за машинами хлопці знімають FPV. Ото йде машина, летить на всіх парах і навздогін летить FPV і в цей час ми вже її знімаємо. Хлопці на зворотному шляху тільки дякують», – додав командир батареї.

Дивіться репортаж тут:

У коментарях написали: «Роботу антидронових патрулів дуже ускладнюють постійні обстріли артилерією та бомбардування КАБами. Доводиться виживати і водночас збивати дрони».


  • Зображення 16x9

    Євгенія Русецька

    Журналістка. До команди Радіо Свобода приєдналася у 2023 році. У професії – понад 9 років, 7 із яких, висвітлює бойові дії та їх наслідки. Восени 2020 працювала в Карабасі і готувала репортажі з лінії фронту. З 24 лютого 2022 року працює над матеріалами з передової на тему війни Росії проти України.

Форум

XS
SM
MD
LG