Двадцять місяців. Стільки часу минуло з моменту, як Україна подала офіційний запит на приєднання до Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО (The NATO Cooperative Cyber Defence Centre of Excellence (CCDCOE )). 16 травня цьогоріч прапор України, як нової повноправної держави-учасниці, здійнявся в місці дислокації Центру в передмісті Таллінна.
Як наголосив на церемонії міністр оборони Естонії Ханно Певкур, присутність України в складі CCDCOE «дає можливість зробити внесок у її захист у жорстокій війні, яку розв’язала Росія, та водночас разом повчитися на полі кібербою».
«Кіберзагрози стають дедалі складнішими, впливають на приватний і державний сектори»
15 років тому саме Естонія стала ініціатором заснування цього Центру.
У 2007 році держава зазнала серії масштабних і тривалих хакерських атак на вебсайти президента, уряду, парламенту, міністерства внутрішніх справ, деяких приватних компаній та банків. Кібер-інциденти мали місце на тлі історії з демонтажем і переносом на військовий цвинтар Таллінна пам’ятника Бронзовому солдатові, який естонська влада визнала символом радянської окупації.
Разом із Естонію біля витоків створення CCDCOE стояли Німеччина, Італія, Латвія, Литва, Словаччина, Іспанія. На сьогодні до Центру – не єдиного, але провідного в галузі кібербезпеки Північноатлантичного альянсу входять загалом 39 держав.
Днями разом із Україною до Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО приєдналися Ісландія, Ірландія, Японія.
Об’єднаний центр передових технологій з кібероборони не є суто операційним підрозділом боротьби з хакерством. Його місія – розповсюджувати міждисциплінарний досвід у галузі технологій, стратегії, операцій, права тощо серед держав-членів НАТО та країн-партнерів.
Діяльність Центру охоплює навчання, дослідження кібербезпеки на стратегічному та практичному рівнях, а також кібернавчання.
Повідомляється, що Україну в CCDCOE представлятиме співробітник Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Андрій Давидюк. Саме Держспецзв’язок на період дії воєнного стану та протягом 12 місяців після його припинення є уповноваженим органом у сфері захисту критичної інфраструктури України.
Про те, що до кібернападів на цивільні об'єкти України – органи державної влади, приватний сектор, медичну та соціальну сферу – Російська Федерація вдається регулярно, розповів голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь. За його словами, на початку повномасштабної війни противник атакував зв'язок і телебачення України. Восени та взимку росіяни намагалися «покласти» об'єкти енергетичної інфраструктури України не тільки ракетами, а й у кіберпросторі. Також ціллю атаки хакерів ставали логістичні компанії, що забезпечують доставку вантажів.
При атаках на Міністерство закордонних справ України російські хакери пробували заволодіти листуванням українських дипломатів, їхніми планами, підготовкою контраргументів для переговорів. Про таке під час експертної дискусії на Чорноморській безпековій конференції в Бухаресті у квітні цього року розповідав представник урядової команди реагування на компʼютерні надзвичайні події CERT-UA Назар Тимошик.
«Кіберзахист це процес, а не стан»
В Україні, крім Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, кіберзагрозам протидіють відповідні підрозділи в СБУ, Міністерстві оборони, Нацполіції, Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО тощо. Як повідомляють в останньому, в Центрі в Таллінні на ротаційній основі також перебуватимуть представники Міноборони та Служби безпеки України.
Кіберзахист – процес, а не стан, створити ефективну систему захисту раз і назавжди просто неможливо, зауважують експерти. З огляду на це, напрацювання Об’єднаного центру передових технологій з кібероборони НАТО в Таллінні принесуть користь як оборонному сектору України, так і цивільному.
Національний координаційний центр кібербезпеки при РНБО називає головні переваги членства України в CCDCOE:
- оперативний обмін інформацією щодо виявлення та протидії кіберзагрозам;
- відпрацювання навичок спільного реагування на кібератаки;
- проведення спільних операцій оборони і стримування у кіберпросторі.
