Тільки через 10 днів після місцевих виборів, українцям став відомий, і то не до кінця, новий склад левової частки великих міськрад, зокрема на півдні України – Миколаївській, Херсонській і Одеській областях. Результати з великих південних міст раніше за все були відомі в Приазов’ї – там не буде навіть другого туру для міських голів. Чому ж так довго рахують та хто врешті решт став місцевою владою на півдні?
Південна Україна – Одеська, Миколаївська, Херсонська область і Приазов’я із центром в Маріуполі. Останнє місто зазвичай відносять до сходу, до Донбасу. Тим більше, що в двох десятках кілометрів від найбільшого українського порту на Азовському моря – вже військові позиції. Проте це і південь України – важливий для бізнесу вантажний і логістичний вузол.
Станом на ранок 4 листопада – це було єдине велике морське місто України, де офіційно оголосили результати місцевих виборів. З десяти партій, що претендували на місце в міській раді, за результатами виборів 25 жовтня пройшла половина: «Блок Вадима Бойченка», який набрав 41,69% голосів виборців, ОПЗЖ – 33,99%, «Партія Шарія» з результатом в 7,9%, «Слуга народу» – 5,1% і «Сила людей» – 6,2%. При чому дані по «Слузі народу» поки під питанням, каже представник партії «Сила людей» Петро Андрющенко.
«Є позов від ОПЗЖ проти можливих маніпуляцій з голосами за «Слугу народу» і бажання «протягнути» їх до міськради. Позови подані до всіх районних комісій, ОПЗЖ вимагає перерахунку голосів, їх в цьому плані підтримує «Партія Шарія». Ми залучені як третя сторона, все звіряємо зі своїми даними. Але поки не отримані оригінали всіх протоколів, щось стверджувати я б не брався. Наскільки питання маніпуляцій є справедливим, покаже суд, має бути рішення з цього питання. Якщо суд ухвалить рішення про перерахунок голосів і цифри зміняться, то в маріупольській міськраді буде чотири партії замість п'яти. В результаті перерахунку може збільшитися число голосів з Блоку Вадима Бойченка, але це суттєво не вплине на ситуацію – абсолютної більшості не буде ні в одній з партій. А так звана «золота акція» залишається за «Силою людей» і від цього буде залежати які рішення будуть ухваленні», – каже Андрющенко.
На його думку, в міськраді зараз три партії проукраїнського спрямування. Не дивлячись на відмінність «Сили людей» з Блоком Вадима Бойченка і маріупольським варіантом «Слуги народу», за якими стоїть Рінат Ахметов, проукраїнський і проєвропейський вектор розвитку всіх трьох партій очевидний. Це за умови, що «Слуга народу» залишиться в міськраді. А ось «Партія Шарія» на сьогоднішній день намагається себе «прилаштувати» і визначитися зі своїм вектором – з ким буде в коаліції. Шарій в своєму блозі обвинувачував президентську партію в крадіжці голосів у ОПЗЖ та своєї партії.
«Я думаю, що при відсутності стабільної більшості, вони сподіваються на підтримку «Блоку Вадима Бойченка». Але ця історія ненадовго. На центральному рівні Шарій їх швиденько поверне під крило ОПЗЖ, де вони, власне, і перебувають», – говорить Андрющенко. Що стосується голосування на пост міського голови, то в Маріуполі на найближчу каденцію мером міста залишається Вадим Бойченко (64,57%), який переміг Володимира Клименка (25,84%).
Як стало відомо пізніше, позови представників партії «ОПЗЖ» не були задоволені судами і в міську раду пройшло п'ять партій. В тому числі 22 депутата від партії чинного міського голови, 19 депутатів від ОПЗЖ, 5 депутатів від партії Шарія і по 4 депутати від «Сили людей» і «Слуги народу».
В Миколаєві буде другий тур виборів міського голови
Вдень 4 листопада офіційні результати оголосили і в Миколаєві. Тут до міської ради проходять шість партій – вони поділять 54 місця. 17 мандатів отримала «Опозиційна платформа-За життя», 14 місць в міськраді обійме партія «Пропозиція», якою опікувався міський голова Дніпра Борис Філатов і його друг Геннадій Корбан і від якої балотувався діючий міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич. На третьому місці «Слуга народу» із 9 мандатами, на четвертому – «Європейська солідарність» і «Політична партія Шарія» – по п’ять мандатів і на п’ятому – «Наш край» із чотирма мандатами.
ОПОРА проаналізувала гендерний склад нового депутатського корпусу – серед 54 депутатів 64,8% чоловіків 35,2% жінок (35,2%). За словами регіонального координатора ОПОРИ Дмитра Баштового, процес голосування проходив в цілому відповідно до виборчого законодавства із деякими процедурними порушеннями – традиційними для українських виборів.
«Десь засідання комісії почалось раніше, десь стверджували, що спостерігач не має права бути на ранковому засіданні. Десь не видавали бюлетень, тому що вимагали прописку. Це були особливі вибори, оскільки в перший раз проводили вибори в Миколаївську райраду. Були прикрі випадки, коли в бюлетені не проставляли печатки, що робило бюлетені не дійсними за законом. Комісії з неуважності чи незнання не перешкоджали голосуванню на цих бюлетенях, які за законом автоматично були визнані недійсними. В деяких бюлетенях не були проставлені номери виборчих дільниць і вони не підлягали рахуванню. Не можу сказати, що це було масово, але було», – розповів Баштовий Радіо Свобода.
Комісії могли бути просто не готові до такого складного підрахунку, вважає він. Рахувати було потрібно не тільки партії, але ще й кожного кандидата окремо. Результати на 25% дільничних виборчих комісій відправляли на перерахунок, уточнює координатор.
Другий тур виборів міського голови в Миколаєві відбудуться 22 листопада. Про це нещодавно повідомив сам діючий міський голова, Сенкевич, у відеозверненні на фейсбуці. Його опонентом буде представник партії «ОПЗЖ» Владислав Чайка. Перший політик набрав 39% голосів, другий – 29%. Третє місце виграла представник партії «Слуга народу» Ольга Домбровська, яка відмовилась публічно підтримувати жодного з політиків у фіналі. Явка на виборах в Миколаєві склала близько 28%.
Одеська міська рада втратила партію колишнього голови ЦВК
Офіційні результати в Одесі стали відомі тільки ввечері 4 листопада. Тут в міську раду проходять п’ять партій. 20 мандатів отримала «Довіряй ділам» діючого міського голови Геннадія Труханова. На другому місті із 19 мандатами – «Опозиційна платформа – за Життя». Її список в Одесі очолив кандидат на посаду міського голови, колишній голова обласної державної адміністрації, народний депутат, Микола Скорик. Третє місце ділять партії «Слуга народу» і «Європейська солідарність», які отримали по десять мандатів і четверте – у «Політичної партії Шарія» із шістьма депутатами. Одеса стала одним з дев’яти міст, де новостворена партія потрапила в місцеві ради.
Варто додати, що на одеську організацію партії політичного блогера можливо має вплив ОПЗЖ – серед депутатів від партії Шарія в міськраді є що найменш два працівника телеканалу «Південна хвиля». А цей телеканал, за даними профільного порталу «Телекритика», входить до орбіти впливу депутата від ОПЗЖ Віктора Баранського. Микола Скорик ще в липні заявляв, що не виключає союзу із партією блогера в міськраді.
В міську раду вперше за багато років не проходить колись традиційна для Одеси Морська партія Сергія Ківалова – екскерівника центральної виборчої комісії і президента вищу «Одеська національна юридична академія», студенти якого в день виборів вистоювали багаточасові черги, щоб проголосувати. Як вони самі казали журналістам – їх не контролювали за кого. Від Ківалова незадовго до виборів пішли найактивніші депутати Володимир Корнієнко (до ОПЗЖ) і Світлана Осауленко (до партії Труханова).
15 листопада в Одесі відбудеться повторне голосування на виборах міського голови Одеси – другий тур. В першому турі Генадій Труханов набрав 38% голосів (це близько 77,5 тисяч одеситів), а Микола Скорик – близько 19,5% (39 тисяч одеситів). Третє місце посів представник партії «Європейська Солідарність» Петро Обухов (11,5%) і тільки четверте – висуванець від «Слуги народу», артист Олег Філімонов (10%). Загальна явка на виборах склала майже 30%, на 8% менше аніж в 2015 році.
В Херсоні рахували довше за все
Вечір 3-го листопада, на електронному годиннику у малій залі Херсонського міськвиконкому – по 19-тій. Члени Херсонської міської територіальної виборчої комісії приймають та приступають до перевірки підсумкових протоколів з виборів міського голови та депутатів міської ради від районних комісій. У перервах по телефону роз’яснюють співрозмовникам на іншому кінці дроту норми виборчого законодавства та обговорюють новину про «чергову» смерть міського голови Харкова Геннадія Кернеса.
Тим часом у соцмережах Херсон жартує: мовляв, результати президентських виборів 3 листопада у США порахують швидше, ніж у Херсоні та на Херсонщині результати місцевих 25 жовтня. І це при рекордно низькій явці та одній з найнижчих по Україні – 32,39% по області.
«Сьогодні останній день строку для передачі підсумкових протоколів районних у місті комісій (з виборів міського голови і депутатів Херсонської міської ради – ред.). На даний момент вони нам направили електронні версії для перевірки. Сьогодні ми плануємо розглянути ці протоколи і ухвалити рішення. Якщо все в порядку і з математикою та цифрами все сходиться, приймаємо протоколи, або якщо щось не сходиться – направимо на уточнення… Закон нам встановлює строк до 6 листопада, я не хочу заходити наперед і говорити про те, що ми можливо раніше встановимо (результати – ред.), а можливо ні. Але якщо сьогодні здадуть, все буде правильно з протоколами і не будуть направлені на уточнення, то можливо навіть 5-го листопада, але це можливо», – коментував Радіо Свобода голова Херсонської міської територіальної виборчої комісії Віталій Абрамов під час вечірнього засідання 3 листопада.
У будівлі поруч, буквально за декілька кварталів, розташована одна з трьох районних територіальних виборчих комісій – Суворовська. Саме тут – мішки з бюлетенями та контрольними талонами з виборів міського голови Херсона та депутатів міської ради від дільничних виборчих комісій району. Після остаточного підрахунку стоси паперу поїдуть у архів.
Результати виборів Херсонська міська територіальна виборча комісія все ж оголосила вдень 5 листопада. Найбільшу кількість голосів набрали та у другий тур виборів міського голови Херсона виходять чинний народний депутат Ігор Колихаєв (у нього 22 тисячі 777 голосів виборців або 30,75%) та колишній неодноразовий очільник Херсона Володимир Сальдо (12 тисяч 660 голосів виборців або 17,09%). Наразі Сальдо викликав Колихаєва на дебати. Але той відмовився брати в них участь. Мовляв, «на питання колишнього мера, який мало не розвалив місто, відповідати не повинен, і не збирається».
«Моя думка – явка у другому турі може бути ще меншою. Єдиний шанс її збільшити – це якимось чином оживити кампанію… Ті ж дебати… Поки такого варіанту не бачу. Поки Колихаєв не є ідеологічно яскравою фігурою, хоча можливе і протестне голосування проти Сальдо, у якого великий антирейтинг, що може збільшити явку», – вважає експерт Херсонської обласної організації КВУ Володимир Молчанов.
До Херсонської міської ради проходять п’ять партій, дві з яких – регіональні: партія Ігоря Колихаєва «Нам тут жити» (23,09%), «ОПЗЖ» (14,5%), «Слуга народу» (13,01%), «Блок Володимира Сальдо» (11,75%), «ЄС» (8,58%). Ефект від створення регіональних партій – нині всеукраїнського тренду на місцевих виборах – у Херсоні спрацював, кажуть експерти.
«Пропрезидентська партія «Слуга народу» у міській раді візьме значно менший відсоток, ніж від самого початку планувалося. По округам у них навіть не всюди будуть виборчі квоти. У них, умовно кажучи, 3-4 місце. Перше – партія «Нам тут жити», друге – «ОПЗЖ» з відривом. У «НТЖ» буде домінуюча фракція. І через те, що у Колихаєва досить високі шанси стати міським головою, навколо неї буде формуватися більшість. Очевидно, найменша фракція буде у «ЄС». Ні «Нашого краю», ні «Батьківщини» не буде – вони не набирають необхідного мінімуму. Наразі суди щодо перерахунку голосів можуть вплинути лише на результат всередині партії, це внутрішньопартійний конфлікт», – коментує Радіо Свобода експерт Херсонської обласної організації КВУ Володимир Молчанов.
Згідно із українським законодавством, результати місцевих виборів мають оголосити 6 листопада. Втім якщо зазвичай ця дата була суто формальною, і центральна виборча комісія оголошувала попередні результати раніше, то цього року частина результатів і справді може з’явитись тільки 6 листопада. Як пояснив Радіо Свобода голова Комітету виборців України Олексій Кошель, настільки довгий процес підрахунку має об’єктивні причини.
«Наші експерти ще до виборів говорили, що процес буде рекордно довгим. Це пов’язано, в тому числі, і з складністю виборчого законодавства. Наприклад, багато членів виборчих комісій були здивовані тим, що вони мають окремо рахувати бюлетені за партії, а потім окремо за кожного кандидата. Також не спростили механізм передачі результатів з дільничних до територіальних комісій», – розповідає експерт.
Члени комісій були погано підготовлені до такої роботи, також не можна виключати маніпуляцій, додає Кошель – були зафіксовані випадки, коли бюлетені помилково або навмисно клали не в ті стопки. Спостерігачі КВУ робили комісіям зауваження і ті виправляли ці порушення.
