Наприкінці червня міністр із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук у світлі контрнаступу Збройних сил України, що готується, закликала жителів Херсонської області евакуюватися, щоб мінімізувати ризики жертв серед цивільного населення. Крим.Реалії вирішили з'ясувати, які є маршрути для виїзду з Херсонщини, яку контролюють російські окупаційні війська, наскільки вони ризиковані та з якими небезпеками можна зустрітися в дорозі.
Найоптимальнішим шляхом евакуації Ірина Верещук вважає виїзд через Крим. «Вони не порушать закон, якщо виїдуть через тимчасово окупований Крим. Ми знаємо, що це сьогодні – чи не єдиний гуманітарний коридор, якщо його так можна назвати, яким можна виїхати. Тому, якщо є можливість, їдьте, особливо з дітьми», – сказала Верещук на брифінгу.
Блокпости, КПВВ та подвійна фільтрація
Жителі Херсонської області, які після 24 лютого 2022 року опинилися в зоні російської окупації, мають два загальновідомі варіанти виїзду: через блокпости на лінії фронту в Херсонській чи Запорізькій області, або через КПВВ на в'їзді до анексованого Криму.
Перший варіант співрозмовники Крим.Реалії називають дуже ризикованим. Журналіст Олег Батурін, який зміг виїхати із зони окупації у березні, нагадує, що на цьому напрямку фронту російські війська жодного разу не відкривали гуманітарних коридорів на підконтрольну українському уряду територію. У його випадку такий маршрут зайняв 4 дні.
Люди змушені виїжджати на свій страх і ризикОлег Батурін
«Тільки у квітні була домовленість про коридор із Бериславського району, яку росіяни в результаті зірвали, і більше таких домовленостей щодо Херсонської області не було. Люди змушені виїжджати на свій страх і ризик», – каже журналіст, але попереджає, що цей шлях на вільну територію лише здається коротким порівняно з маршрутом через Крим і сусідню Росію. На практиці, через блокпости, фільтрацію та черги він також може зайняти кілька днів.
Голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник каже, що шлях через Крим сьогодні є найбільш реалістичним, виходячи з існуючих ризиків: «Ми знаємо, що люди виїжджають через Крим. Не лише через заклики Ірини Верещук, а й тому, що це єдиний, по суті, шлях виїзду».
Незважаючи на те, що російська влада розпочала підготовку «референдуму» в Херсонській області, ліквідовувати пункти пропуску на адміністративній лінії між Кримом і Херсонською областю Росія не поспішає.
Усі мої співрозмовники говорили про те, що їх дуже довго тримають і всіх ретельно допитуютьОлег Батурін
Сьогодні там проходять фільтрацію громадяни України, які евакуюються із зони бойових дій та окупації. По суті, сьогодні на шляху Крим – ЄС (також серед можливих маршрутів виїзду Грузія і Туреччина) жителям Херсонської області доведеться пройти фільтрацію двічі: окрім перевірки на КПП на кримському перешийку подолати випробування допитом уже на російському державному кордоні.
«Всі мої співрозмовники говорили про те, що їх дуже довго тримають і всіх ретельно допитують. Це може тривати 10, 12 і навіть 14 годин. Весь цей час люди чекають, бусик чекає, бо є домовленості з перевізником», – каже Олег Батурін.
Журналіст каже, що у разі евакуації переходу через російський блокпост не уникнути, і до цього варто підготуватися.
У зоні ризику – всі чоловіки призовного віку. Їх усіх перевірятимуть дуже ретельно, прискіпливоОлег Батурін
Процедури на російських КПВВ на адміністративній лінії та на держкордоні на відміну від військових блокпостів «хоча б мають ознаки офіційних», але це не означає, що фільтрація відбудеться простіше.
«У зоні ризику – всі чоловіки призовного віку. Їх усіх перевірятимуть дуже ретельно, прискіпливо. Провокуватимуть, намагатимуться виводити з себе. Якщо це атошники, журналісти, відомі громадянські активісти, то, зрозуміло, не варто їхати через Крим. Я думаю, це дуже небезпечний крок, і сам у жодному разі не поїхав би цим маршрутом», – каже Батурін.
Особлива увага приділяється вмісту смартфонів, планшетів і ноутбуків. Також російських військових та спецслужби цікавить наявність на тілі татуювань. Втім, співрозмовники Крим.Реалії говорять про те, що не варто, наприклад, повністю чистити листування, телефонну книгу і папки з фотографіями, оскільки в цьому випадку також виникнуть питання.
Чим виїхати?
Окрім приватного транспорту, є варіант виїзду автобусом. На 1 липня російська влада Криму анонсувала запуск залізничного та автобусного пасажирського сполучення з українськими територіями, окупованими після 24 лютого 2022 року. У результаті вдалося відзвітувати лише про запуск першого автобуса. На перші поїзди до Херсонської та Запорізької областей продали квитки, але потяги так і не пішли. Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) пояснив це незавершеністю «заходів із забезпечення безпеки».
Згідно з описом кореспондентів «Комсомольской правды», Херсонщиною автобус їде під конвоєм Росгвардії. Вартість проїзду до Херсона – 1300 рублів, до Бердянська – 1800. Скільки часу займає фільтрація для пасажирів такого автобуса, у матеріалі, на жаль, не уточнюється.
Набагато швидше до ситуації пристосувалися «тіньові» перевізники. Тематичні пабліки в соціальних мережах усіяні пропозиціями різних маршрутів виїзду як до самого Криму, так і транзиту до країн Євросоюзу, Туреччини чи Грузії.
Вартість проїзду до Криму такими «бусиками» залежно від реальної відстані може змінюватися та становить у середньому від 1500 гривень і вище. А вже з Криму через кордони Росії та Білорусі можна виїхати до третіх країн. Так, один із перевізників запропонував кореспондентові Крим.Реалії маршрут із Сімферополя до Варшави за 600 доларів США.
Займе такий шлях від кількох днів до тижня.
Гарантій немає
Співрозмовники Крим.Реалії звертають увагу на те, що гарантовано безпечних маршрутів із зони російської окупації сьогодні не існує, як і немає вичерпних рекомендацій, виконавши які можна забезпечити повну безпеку. Крім того, необхідно розуміти, що окрім подвійної фільтрації з боку російських військових та спецслужб, необхідно пройти паспортний контроль у країні призначення, або в країні, через яку ви в'їжджаєте до Євросоюзу. Тут найменше проблем буде у власників українського закордонного паспорта з біометричним чіпом.
Громадяни України можуть виїжджати до країн ЄС також за внутрішнім паспортом, однак у цьому випадку Державна прикордонна служба України рекомендує розпочати оформлення українського закордонного паспорта або тимчасового посвідчення для того, щоб надалі не виникло проблем з міграційним законодавством країн ЄС.
Маршрут до країн ЄС через Крим сьогодні має попит не лише у жителів Херсонської області, на тлі масштабної війни деякі кримчани також намагаються залишити анексований півострів. І Крим.Реалії відомий випадок, коли отриманий у Криму російський паспорт став проблемою на білорусько-латвійському кордоні. Наш співрозмовник, який попросив не розкривати його ім'я з метою безпеки, отримав від латвійських прикордонників відмову в перетині кордону, але формальною причиною стала відсутність українського закордонного паспорта з біометричним чіпом (паспорт старого зразка був дійсний). Із тими ж українськими документами він за кілька днів перетнув російсько-естонський кордон.
Навіть без документів вас впустять усі країни. Якщо буде потрібно, ми виготовимо документи, передамо у консульствоІрина Верещук
Допомогу в країнах ЄС, зокрема у виготовленні документів, обіцяє міністр реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
«Щойно ви потрапите на територію третіх країн – Європейського союзу чи ще когось – зверніться до будь-якого консульства або знайдіть можливість зателефонувати нам. Навіть без документів вас впустять усі країни. Якщо буде потрібно, ми виготовимо документи, передамо у консульство, де ви перебуватимете», – каже український віцепрем'єр.
Працює гаряча лінія Мінреінтеграції України з кризових питань, у тому числі щодо евакуації з тимчасово окупованих територій. З підконтрольної українському уряду території на неї можна зателефонувати за коротким номером 1548. Там, де українські мережі зв'язку недоступні, можна скористатися Whatsapp, Telegram і Viber +380960788433. Заявлено, що лінія працює цілодобово.
Оператор на лінії підтвердив кореспонденту Крим.Реалії, що Мінреінтеграції в умовах відсутності безпечних коридорів рекомендує виїжджати на підконтрольні Україні території через анексований Крим, Росію і треті країни. У разі, якщо немає закордонного паспорта, у міністерстві запевняють, що українців до країн ЄС пустять, а вже надалі можна оформити довідку в консульстві. Оформити новий український закордонний паспорт сьогодні можна на території, підконтрольній українському уряду, або в Польщі.
Крім того, у березні 2022 року було створено Національне інформаційне бюро, куди можна повідомити про зниклих безвісти, викрадених та затриманих у результаті фільтрації. Короткий номер цієї гарячої лінії в Україні – 1648, номер для міжнародних дзвінків – +380442878165.
Говорячи про рекомендації українського уряду, журналіст Олег Батурін звертає увагу, що вони з'явилися вже по факту окупації. «Є речі, які потрібно робити вчасно. Якщо влада знала, що може статися повномасштабне вторгнення Російської Федерації, вона мала час і ресурси для того, щоб зробити деякі речі просто заздалегідь. Навіть якщо не говорити про все населення, гериатричні пансіонати могли вивезти ще до 24 лютого, і це необхідно було зробити».
У процесі підготовки цієї публікації Крим.Реалії намагалися поставити уточнюючі питання українському віцепрем'єру Ірині Верещук. Спочатку вона висловила готовність відповісти та попросила надіслати питання, після чого комунікація з її прессекретарем обірвалася. Ми підготували інформаційний запит і опублікуємо відповіді, як тільки вони нам надійдуть.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
