Президент Казахстану, який особисто закликав іноземний військовий контингент до своєї країни, уже хоче його виведення. Днями під час звернення до парламенту Касим-Жомарт Токаєв заявив про завершення місії Організації договору про колективну безпеку.
Виведення сил ОДКБ, які Касим-Жомарт Токаєв запросив у розпал заворушень, спровокованих зростанням цін на скраплений газ, розпочнеться 13 січня і має тривати не більше ніж 10 днів. Останньою країну залишатимуть російські військові. Утім, нині щодо цього є сумніви. Так, міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що війська ОДКБ пробудуть у Казахстані «до повної стабілізації обстановки». А лідер провладної партії «Справедлива Росія» Сергій Миронов уже заявив, що сили ОДКБ необхідно розмістити у Казахстані постійно, зокрема, «для захисту російського населення».
Радіо Свобода вирішило детальніше розібратися, як функціонує Організація договору про колективну безпеку і в яких випадках може вводити військових до інших країн.
Що таке ОДКБ?
ОДКБ було створено як організацію колективної безпеки, яка повинна була функціонувати на зразок НАТО. У статуті ОДКБ вказано про союз у зовнішньополітичному, військовому та військово-технічному напрямках. Тобто країни-учасники можуть створювати спільні збройні сили, разом розбудовувати інфраструктуру і проводити військові навчання. Мета створення організації декларується як захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету держав-членів. І протистояння зовнішній агресії.
Структура була заснована після розпаду СРСР, ще в 1992 році, нині до неї входить шість держав: Росія, Казахстан, Білорусь, Вірменія, Киргизстан і Таджикистан. Значна частина підписантів цього договору, а саме – Грузія, Азербайджан та Узбекистан – вийшли з нього ще до початку двохтисячних.
Як працює організація?
Країни, які залишилися у складі, у 2002 році заснували Організацію договору про колективну безпеку в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні.
Вищим керівним органом структури є Рада колективної безпеки, яку по черзі очолюють лідери країн організації. Кожна держава-учасниця цього договору має право заблокувати розташування на території інших членів військових баз країн, які не входять до ОДКБ.
Штаб-квартира організації розташована у Москві. Росія, вочевидь, є лідером в організації. Вона має найбільші і найкраще озброєні збройні сили серед усіх учасників, а також – вона єдина ядерна держава в складі ОДКБ. І, головне, РФ має військові об'єкти на територіях інших членів організації. Військові бази у Вірменії, Таджикистані і Киргизстані.
Однак доволі обмеженою є військова присутність Росії у Білорусі та Казахстані. У цих країнах російські військовослужбовці використовують лише кілька полігонів та випробувальних центрів.
Російський інтерес у Казахстані
2010 року ОДКБ створило так звані миротворчі сили, які нині перебувають в Казахстані. Загальна кількість військовослужбовців організації, які покликані оперативно реагувати, нараховує близько 18 тисяч. Усі країни договору, крім Росії, у Казахстан відправили щонайбільше по сотні військових. РФ перекинула туди дві тисячі. Тобто більше, ніж усі разом взяті члени організації.
Правомірність нинішньої операції в Казахстані є сумнівною, оскільки організація покликана застосовувати силу в разі зовнішньої агресії проти одного з учасників. Раніше вже були випадки відмови країнам, які просили військового втручання, – саме через відсутність зовнішньої агресії. Утім, у випадку з Казахстаном, в організації вирішили інакше. Слід також зазначити, що й президент країни називав протестувальників «бандами терористів», інспірованими зовнішніми силами.
Діють вперше за 20 років
Учасники Організації договору про колективну безпеку офіційно до своїх союзників зверталися три рази.
Вперше по допомогу до ОДКБ звернувся Киргизстан – із проханням направити сили для заспокоєння сутичок, що спалахнули між киргизькою та узбецькими громадами. Утім, російський президент їм відмовив, заявивши, що це внутрішній конфлікт. А тому – надіслати сили ОДКБ туди не можна.
Другою країною, яка просила військового втручання, була Вірменія – з приводу ситуації в Нагірному Карабасі. У 2021 році, коли азербайджанська армія почала наступ на спірній ділянці кордону двох країн, прем'єр-міністр Вірменії запросив консультації в ОДКБ. Однак Росія знову відмовила. Пославшись на те, що на Карабах дія договору про колективну безпеку не поширюється, а на саму Вірменію ніхто не нападає.
І, зрештою, цьогоріч у січні допомоги в організації попросив президент Казахстану. Учасники ОДКБ швидко провели онлайн-засідання ради організації і, попри відсутність очевидного зовнішнього втручання, задовольнили прохання Токаєва.
Події у Казахстані – це перший випадок, де за 20 років існування були задіяні сили ОДКБ. Раніше її діяльність обмежувалася навчаннями та спільними акціями боротьби з наркотрафіком. Щоправда, у 2015 році озвучувалася ідея ввести військові підрозділи на Донбас.
