(Рубрика «Точка зору»)
Мерхат Шаріпжанов
Однією з найбільш обговорюваних подій жовтня у Казахстані стало те, що на меморіалі жертвам сталінської колективізації в Астані зник напис «Жертвам Голодомору». Його тихо, без публічних обговорень, замінили на «Жертвам голоду 1932–1933 років». Я стало відомо, то це сталося ще у вересні.
Новина миттєво викликала жваві суперечки у соціальних мережах. В обговореннях звучали звинувачення у «флірті з Москвою», «зраді національної ідеї», закиди у владній боягузливості та нагадування про необхідність «називати речі своїми іменами».
Про трагедію 1930-х років у Казахстані відкрито заговорили лише після здобуття незалежності у 1991 році. Увага до теми відтоді то згасає, то спалахує із новою силою.
За даними казахстанського історика Єрлана Сайлаубаєва, кількість жертв масового голоду, спричиненого сталінською колективізацією, сягнула тоді 1,5–2 мільйони осіб. Академік Мирзатай Жолдасбеков вважає, що «реальна цифра ближча до 2,3 мільйона – майже половина тодішнього казахського населення». Дослідження Інституту історії Казахстану показують: із країни втекло не менше мільйона людей – до китайського Сіньцзяну, країн Центральної Азії, а також до Афганістану та Ірану.
Офіційне пояснення акімату(орган місцевої влади) Астани звучало формально: коригування було потрібне для приведення у відповідність значення перекладу казахського напису російською мовою.
Однак це пояснення не витримує критики. Слово «ашаршылык», яке використовується у казахському тексті, ближче за змістом саме до виразу «масовий голод» і цілком співвідносне з терміном «голодомор».
Справжня причина, вочевидь, лежить у сфері політики. Казахстан, проводячи багатовекторну зовнішню політику з перших років незалежності, майстерно балансує між основними центрами впливу – Росією, Китаєм, мусульманським світом та Заходом.
Не дратувати Москву
Після початку повномасштабної російської агресії проти України у лютому 2022 року, балансування стало особливо помітним. Відмова від використання слова «Голодомор» – ще один прояв прагматизму: спроба не дратувати Москву і не перетинати умовні «червоні лінії» казахстанської геополітики.
Невинне з лінгвістичної точки зору, слово «Голодомор», що позначає катастрофічний голод, який спричинив масову загибель людей, за останні десятиліття набуло політичного відтінку.
Після того, як термін Holodomor закріпився в англійській та інших світових мовах як позначення геноциду українського народу, скоєного радянським режимом, його вживання стало не просто описовим, а ідеологічно навантаженим.
Десятки країн, включно зі США, Канадою та більшістю держав Євросоюзу, визнали Holodomor геноцидом. У цьому контексті схоже, що використання терміну в Казахстані стало надто чутливим і несумісним із його обережною дипломатією.
Цікаво, що зміна тексту на меморіалі в Астані відбулася невдовзі після звернення організації «Казахстанське товариство комуністів – Червона Юрта».
У 1920–1930-х роках «червоні юрти», аналог запроваджених більшовиками для пропаганди хат-читалень, створювалися на території Казахстану під егідою радянської влади для ліквідації неписьменності та впровадження марксистсько-ленінської ідеології – саме тоді, коли Великий Степ і спіткав голод.
Сьогоднішня «Червона Юрта» у певному сенсі відтворює старий сценарій: влада, як і за радянських часів, охоче використовує «голоси трудящих» для легітимації заздалегідь прийнятого політичного рішення.
Так і в цьому випадку: вимоги «Червоної Юрти» використані для кроку, що демонструє, що Астана не перетнула небезпечну межу і залишається у попередньому балансі сил.
Проте варто зауважити, що Казахстан сьогодні демонструє навички вправного номада-кочівника: вчасно витягує червону ганчірку і так само вчасно прибирає її, направляючи рух бика у потрібний бік. Ця тактика не змінюється вже три десятиліття.
«Ашаршылык»
Хотілося б остудити палкі суперечки на злобу дня. Слово «ашаршылык» у казахському тексті меморіалу ніхто не прибирав. Воно там було і залишається – як нагадування про національну пам’ять, що не вимагає перекладу.
У сучасній російській мові Казахстану це слово живе самостійним життям, так само як Желтоксан (масові виступи казахської молоді проти політики Кремля у грудні 1986 року) чи Кантар (безпрецедентні протести в країні у січні 2022 року, що забрали життя щонайменше 238 осіб) – назви історичних подій, вкорінені у місцевій культурній ідентичності.
У мові, як і в політиці, як казали античні греки, все тече, все змінюється. Можливо, настане день, коли слово «ашаршылык» не потребуватиме ні перекладу, ні пояснень не лише в текстах російською мовою в Казахстані, а й багатьма іншими мовами світу, як це сталося зі словом Holodomor.
Говорячи про греків – зрештою, ніхто сьогодні не пояснює у своїх текстах значення слова Голокост, яке грецькою означає «спалення жертви».
Мерхат Шаріпжанов – оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Спецпроєкт Радіо Свобода, присвячений Голодомору-геноциду читайте – за лінком
Відеосвідчення очевидців Голодомору 1932–1933 років тут
Форум