Катар, невелика держава Перської затоки, відома далеко за межами свого регіону. І не лише тому, що є провідним експортером скрапленого газу у світі. Відомість Катару приніс насамперед телеканал Аль-Джазіра, головний офіс якого розташований в столиці Катару – місті Доха. Також катарська авіакомпанія Qatar Airways є однією з найкращих і найкомфортніших у світі. Катар також пропонує себе в якості дипломатичного майданчика – скажімо в Досі ведуть переговори США та афганський екстремістський рух «Талібан», і там же таліби зустрічаються з представниками уряду Афганістану... Але Катар активно використовує і футбол для розширення свого впливу і просування свого національного бренду. Скажімо, наступний чемпіонат світу з футболу відбудеться в Катарі 2022 року. А також Катар знають і через володіння ним одним з провідних футбольних клубів Європи і світу.
Паризький футбольний клуб «Парі Сен-Жермен», власником якого є Катар, протягом останнього десятиліття став гегемоном французького футболу. З 2012 року команда лише раз не виграла чемпіонство Франції, задовільнившись сріблом. На європейському рівні команда теж прогресує: у Лізі Чемпіонів завжди виходила до 1/8 та навіть до чвертьфіналів, а минулого року дісталася до фіналу найпрестижнішого клубного турніру, де мінімально поступилася «Баварії» (0:1).
Цьогоріч ПСЖ продовжує свій шлях до звання найсильнішого футбольного клубу Європи. У першому матчі 1/8 фіналу команда здолала кризову нині «Барселону» з рахунком 4:1 в Іспанії, і майже немає сумнівів, що у домашньому матчі команда забезпечить необхідний результат.
У національному чемпіонаті, щоправда, у команди справи трохи гірші: ПСЖ програв вже шість матчів (минулого сезону програв усього лише три), через що у чемпіонаті Франції уперше за кілька років з’явилася інтрига. Через такий неуспіх керівництво клубу навіть звільнило тренера, запросивши замість нього колишнього гравця клубу – Маурісіо Почеттіно, аргентинця зі значним тренерським досвідом, у тому числі на європейському рівні. Зокрема, він виводив свою колишню команду, англійський «Тоттенгем», до фіналу Ліги Чемпіонів.
Проте ПСЖ, на відміну від «Баварії» чи тієї ж «Барселони», які завжди вважалися вагомою силою на європейському рівні, увійшов до когорти найпотужніших відносно нещодавно. Так, до 2012 року паризький клуб вигравав чемпіонство лише двічі – у 1986 та 1994 роках.
Газові гроші
2011 року «Парі Сен-Жермен» був проданий попереднім власником, американською інвестиційною компанією Colony Capital, катарському інвестиційному фонду Qatar Sports Investments.
Qatar Sports Investments є «донькою» Управління інвестицій Катару, заснованого державою Катар для посилення економіки держави шляхом інвестицій у закордонні активи.
Таким чином, фактично, ПСЖ перейшов у власність емірату Катар із шейхом Тамімом бін Хамадом Аль Тані на чолі. Той одразу ж призначив керувати клубом катарського бізнесмена Нассера Аль-Хелаїфі. Катар відомий у першу чергу своїми значними покладами газу, що дозволяють державі генерувати надприбутки.
Аль-Хелаїфі під контролем Аль Тані розпочав будувати клуб, ставлячи максимально високі цілі. ПСЖ купував всесвітньо відомих гравців, зокрема Златана Ібрагімовича, Тьяго Сілву, Давіда Луїза, Кіліана Мбаппе та інших.
Найбільшою витраченою на футболіста в історії сумою залишається 222 мільйони євро – саме стільки ПСЖ витратив 2017 року на бразильську зірку «Барселони» Неймара.
Усього ж станом на 2018 рік клуб подолав відмітку у мільярд євро, витрачених на футболістів.
Часом такі перевитрати порушували правила УЄФА, організації, що керує футболом в Європі, щодо підтримки фінансової стабільності клубів. Коли ПСЖ за одне з таких порушень 2014 року було оштрафовано на 60 мільйонів євро, Аль-Хелаїфі заявив, що не збирається припиняти політику зіркових придбань.
«Я матиму тих гравців, яких хочу, – сказав він французькому виданню L’Equipe. – Це [рішення УЄФА] нічого не змінює у нашому проєкті, у мотивації клубу та наших гравців. Ми поважаємо та приймаємо це рішення. Але ніщо і ніхто нас не зупинить».
Проте «Парі Сен-Жермен» – не єдиний спортивний актив Катару у Франції, яким керує Аль-Хелаїфі. У червні 2012 року, якраз під початок Чемпіонату Європи з футболу, який спільно приймали Польща та Україна, з’явився новий спортивний телеканал – Al Jazeera Sport, керівником якого став Аль-Хелаїфі. Пізніше його було перейменовано на beIN Sports.
Наразі ця група каналів – усього їх налічується 10 – є найпотужнішим спортивним мовником у Франції, зібравши права на трансляцію усіх основних спортивних подій, із пріоритетом на футбол. Зокрема, у 2021–2024 роках beIN Sports разом з Canal+ буде співвласником прав на показ усіх матчів Ліги Чемпіонів. До цього права належали іншому транслятору.
Гра в довгу
Причиною фінансування Катаром французького спорту є не стільки бажання отримувати прибуток, скільки наростити свій геополітичний вплив шляхами непублічної дипломатії, зокрема спортивної дипломатії, зазначає керівник аналітичного центру «ADASTRA» Віктор Карвацький.
«Так само, як Російська Федерація фінансує німецьку футбольну команду «Шальке», щоб отримати кращий імідж у Німеччині, так діє і Катар, щоб покращити імідж як у Франції, так і загалом у Європейському союзі за рахунок фінансування ПСЖ і beIN Sports», – зазначив експерт у коментарі Радіо Свобода.
Проблеми з іміджем у Катару й справді є, навіть на спортивному рівні: як повідомляє британська газета The Guardian, за період з 2011 року, коли держава отримала право на проведення чемпіонату світу з футболу 2022 року, на будівництві спортивних споруд загинув щонайменше 6751 мігрант з бідніших країн Азії.
Ще однією причиною фінансових вкладень Катару у європейський спорт є регіональна боротьба за вплив з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Зокрема, ті у 2008 році придбали англійський футбольний клуб «Манчестер Сіті», який також почав досягати успіху лише після фінансових вливань із Близького Сходу.
Це непрямо підтверджує і той факт, що коли 2016 року «Манчестер Сіті» виграв у ПСЖ в Лізі Чемпіонів, у справи французького клубу втрутився емір Катару, який зажадав звільнення тренера Лорана Блана попри те, що з ним нещодавно було продовжено контракт.
Окрім того, ОАЕ часто проводять на своїй території змагання зі змішаних єдиноборств UFC, що є одними з найпопулярніших спортивних змагань у світі.
Тут варто говорити про гру в довгу. Це довгострокова стратегія Катару щодо перетворення на регіонального лідера на Близькому СходіВіктор Карвацький
Вибір Франції Катаром Віктор Карвацький пояснює тим, що ця країна – один із найбільш вагомих гравців на світовому рівні: «Потрібно розуміти, що Франція є значним експортером зброї, зокрема високотехнологічної, до Катару, і вона намагалася відігравати роль медіатора у конфлікті між Саудівською Аравією і Катаром на його початках. Тому для самого Катару є вагомим те, що про нього думають у Парижі, у Франції загалом».
Проте наразі, зазначає Карвацький, такі значні фінансові вливання принесли більше успіху на спортивному рівні, аніж на політичному.
«На мою думку, тут варто говорити про гру в довгу. Це довгострокова стратегія Катару щодо перетворення на регіонального лідера на Близькому Сході. І для цього йому важливо, що про нього думають безпосередньо в європейських столицях..., – каже експерт. – Наразі говорити, що Франція є лобістом Катару, не можна».
З усім тим, у Катару в таких діях є чітка кінцева мета, додає експерт: «Катар веде довгострокову роботу над тим, щоб французькі підприємства, органи державної влади у тих чи інших питаннях більш прихильно ставилися до його позиції».
