Російський опозиційний політик у вигнанні Володимир Кара-Мурза намагається пом’якшити напруженість, що виникла серед противників Кремля за кордоном через рішення Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) надати опонентам президента Володимира Путіна сильніший голос у головному європейському правозахисному органі. Попри таку пропозицію, у ПАРЄ не побачили серед російських демократичних сил Фонд боротьби з корупцією (ФБК), заснований Олексієм Навальним.
В інтерв’ю телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время», створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії, Володимир Кара-Мурза заявив, що майбутня делегація кремлівських опонентів за межами Росії до ПАРЄ повинна мати «якомога ширший представницький характер», підкресливши, що це «єдина умова, яка може забезпечити її легітимність».
Він висловив так думку після того, як ПАРЄ проголосувала 80–0 (при чотирьох, які утрималися) за створення «Платформи для діалогу з російськими демократичними силами» з метою «обговорення питань спільної стурбованості».
У резолюції ПАРЄ йдеться, що вона має на меті «посилити спроможність російських демократичних сил досягти сталих демократичних змін у Росії та допомогти забезпечити тривалий і справедливий мир в Україні, а також гарантувати відповідальність російських осіб за міжнародні злочини, які були вчинені».
Росію виключили з Ради Європи та її Парламентської асамблеї через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Кара-Мурза назвав рішення надати противникам путінського уряду платформу для діалогу з правозахисним органом «історичним», заявивши, що «голос російської демократичної опозиції буде почутий у стінах Ради Європи».
Він вважає це «найважливішим майданчиком для вироблення дорожньої карти з реінтеграції майбутньої, постпутінської Росії до європейського правового простору та європейських інституцій».
Склад делегації російських опозиціонерів до ПАРЄ затверджуватиме бюро організації. Водночас до делегації мають увійти лише ті, хто визнає суверенітет і територіальну цілісність України, а також Грузії й Молдови, хто засуджує міжнародні злочини Росії та публічно виступає проти режиму Володимира Путіна.
Ще однією умовою участі у платформі ПАРЄ є підпис під «Берлінською декларацією», ухваленою російськими опозиціонерами та активістами у квітні 2023 року.
У пояснювальній записці ПАРЄ перелічено:
- структури Михайла Ходорковського,
- Фонд боротьби з корупцією (ФБК) Олексія Навального,
- Free Russia Foundation Наталі Арно та Володимира Кара-Мурзи,
- «Форум Вільної Росії» Гаррі Каспарова,
- структури народів Росії.
Водночас ФБК не підписав «Берлінську декларацію». У пояснювальній записці ПАРЄ про ФБК зазначено, що фонд привернув увагу своїми діями, які «викликали критику та суперечки всередині російської опозиції», і на цей момент не підпадає під визначення російських демократичних сил, яке застосовує ПАРЄ.
Представник ФБК Леонід Волков у відповідь у соцмережах розкритикував ПАРЄ та «хамську й підлу доповідь спецдоповідача Кросса» щодо ФБК, написавши у соцмережах: «Кросс у своїй доповіді буквально зазначив, що російські демократичні сили – це ті мігрантські організації, які навесні 2023 року підписали «Берлінську декларацію» Михайла Ходорковського. А хто не підписав?» Також Волков додав: «Значення ПАРЄ вкрай незначне».
Володимир Кара-Мурза відкинув припущення, що Юлія Навальна та члени ФБК не будуть бажаними учасниками в ПАРЄ, назвавши це «абсурдним». Він зазначив, що меморандум є «попереднім документом» і що механізм формування делегації ще не розроблений. «Очевидно, що ФБК є однією з провідних організацій російської демократичної опозиції, – сказав він. – І моя особиста позиція полягає в тому, що їх безумовно варто запросити до участі в цьому процесі».
Володимир Кара-Мурза вважає, що ПАРЄ – це важливий загальноєвропейський політичний форум:
– На мою думку, найважливіші питання, якими має займатися майбутня платформа російської демократичної опозиції в ПАРЄ, – це, наприклад, підтримка та просування механізмів міжнародної відповідальності за ті воєнні злочини, які чинить путінський режим в Україні.
Однією з ключових тем має бути міжнародна підтримка російських політичних в’язнів, кількість яких зростає буквально з кожним днем. Ви знаєте, що буквально днями був заарештований і відправлений до СІЗО заступник голови партії «Яблоко», колишній керівник її фракції в Московській міській думі Максим Круглов – за антивоєнні пости, які він написав ще у квітні 2022 року.
Крім цього, російський опозиціонер вважає, що настав час готувати дорожню карту з реінтеграції постпутінської демократичної Росії до європейських інституцій і до Ради Європи зокрема.
– Як історик, я можу сказати, що всі масштабні політичні зміни в нашій країні, як правило, відбуваються раптово й несподівано – саме так, як сказано у відомій фразі: «Це було назавжди, поки не закінчилося». І царський режим у 1917 році, і радянський режим у 1991-му рухнули за три дні – у буквальному сенсі цього слова. Ніхто з нас не знає, коли відкриється нове вікно можливостей для демократичних змін у нашій країні. Але ми знаємо, що воно обов’язково відкриється. І ми знаємо, що воно за своєю природою буде дуже коротким і дуже вузьким – і діяти потрібно буде швидко. Саме тоді знадобляться ці плани, ця дорожня карта, усе те, що стосується роботи, яку потрібно буде провести всередині країни.
Цим зараз займаються багато організацій. «Меморіал» нещодавно опублікував доповідь «100 днів після Путіна», у якій йдеться про заходи з конституційної та виборчої реформ, люстрації тощо – про все те, що потрібно буде зробити після відходу нинішнього режиму.
Довідка: Володимир Кара-Мурза – російський опозиційний політик, журналіст і правозахисник. У 2015 і 2017 роках він пережив два отруєння, після яких тривалий час проходив реабілітацію. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну публічно засудив агресію. У квітні 2022 року політика заарештували, а в 2023 році російський суд засудив його до 25 років колонії за нібито «державну зраду». У 2024 році Кара-Мурзу звільнили під час масштабного обміну полоненими між Росією та Заходом. Тепер з родиною він живе у США.
- В Україні деякі заяви Володимира Кара-Мурзи та інших представників російської опозиції раніше викликали критику, зокрема через «намагання перекласти відповідальність за війну виключно на Путіна», без згадок про роль звичайних росіян, причетних до воєнних злочинів. Про це заявляла, зокрема, Олександра Матвійчук, правозахисниця і Нобелівська лауреатка. Філософ і президент ПЕН-Україна Володимир Єрмоленко вважає, що ключове питання – не обговорення Росії після Путіна, а як російська опозиція може допомогти Україні перемогти Росію війні, бо є велика прірва між «підтримувати Україну» і «стати союзником України у війні».
Форум