«Велика вода». Екоінспектори зафіксували факти екоциду внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС

ЛЬВІВ – Команда The Reckoning Project і Лабораторії журналістики суспільного інтересу презентували у Львові документальний фільм «Велика вода».

Фільм про працівників Екологічної державної служби Херсонської області, які щоденно збирають матеріали, які підтверджують злочини Росії на території України і разом з Офісом Генпрокурора доводять факт вчинення Росією в Україні злочину екоциду через знищення греблі Каховського водосховища.

6 червня 2023 року російські військові підірвали Каховську ГЕС, що призвело до руйнування греблі Каховського водосховища. Тисячі кубометрів води Каховського водосховища затопили десятки сіл і міст Херсонщини.

Як розповіли герої документального фільму Радіо Свобода, лише через десятиліття можна буде повністю оцінити масштаби наслідків катастрофи.

Інспектор екологічної служби в Херсоні Максим Разганяєв разом зі своїми колегами щоденно виїжджає на місця обстрілів, здійснених Росією. Їхня робота переважно відбувається під звуки вибухів і це великий ризик для їхнього життя. Проби ґрунту і води намагаються взяти швидко і покинути місце, адже може бути повторне влучання.

6 червня 2023 року, як стверджує Україна, російська армія підірвала греблю Каховської ГЕС. Максима Разганяєва о 5 ранку про катастрофу повідомили українські військові. Він, не роздумуючи, сів у власний автомобіль і поїхав рятувати людей і тварин.

Вода дуже швидко затоплювала вулиці, будинки. Максим Разгяняєв діставав і тіла загиблих людей, і тварин.

«Мій мікрорайон розташований найнижче у місті і першим пішов під воду. Вже коли район пішов під воду, а це сталось дуже швидко, течія була сильна, човнами їхали і відбирали нафтові плями, паралельно з рятувальниками допомагали людям і рятували також тварин. Виявив мертву людину без ноги, якесь було ураження. Купа тварин мертвих, корова, яка розбухла на сонці. Запах був жахливий і ми працювали в респіраторах», – каже Максим Разганяєв, інспектор екологічної служби в Херсоні.

Ризикована праця

Екоінспектори Максим Разганяєв, Світлана Ляшенко, Валентина Нашко, Олег Кайдашов, які є героями документального фільму «Велика вода», пересуваючись човнами, брали забір води, щоб перевірити її на отруйність, а коли на четвертий день вода спала, почали робити проби ґрунту.

Автори фільму наголошують, що робота екоінспекторів не є помітною: люди у бронежилетах, під обстрілами, набирають у колби воду і ґрунт. Але те, що вони роблять, каже авторка Ганна Мамонова, дуже важливо для розслідування злочинів Росії.

«Офіс генпрокурора створив найбільшу слідчу групу за всю історію України за розслідування по знищенню греблі Каховської ГЕС і наслідків. Працюють близько 400 слідчих і прокурорів. Але ще більше долучили людей, які пов’язані з екологією. Дуже велику роль у цій великій машині грає саме Державна екологічна інспекція. Коли ми приїхали до цих людей, то зрозуміли, що це надзвичайно прості, доступні люди, які роблять свою справу у небезпечних умовах», – говорить Ганна Мамонова.

«Страшно, вже дуже страшно» – ці слова чути у фільмі, коли вибухи гучні і обстріли неподалік від місця, де екоінспектори беруть проби ґрунту і води. Вони навіть побували у морському порту, який є дуже небезпечним місцем з огляду на те, що російські військові бачать цей простір з лівого берега Дніпра.

Валентина Нашко робить аналіз поверхневої води Дніпра, на правому березі. Адже лівий берег у цій частині регіону перебуває під тимчасовою російською окупацією. Валентина Нашко розповіла Радіо Свобода про стан цієї води.

«На жаль, після підриву дамби було велике перевищення вмісту заліза і нафтопродуктів. Зараз поверхневі води більш-менш у нормі. Шкоду було задіяно Росією жахливу, багато лиха. А це і опріснення моря, це був великий скид води, загинуло багато птахів, риби. Досі важко навіть оцінити, яку шкоду завдано і як на довго, як поведе себе природа. У Херсоні ми з крана воду не п’ємо, а лише ту, яку нам привозять. Адже вода після підриву ГЕС змивала скотомогильники, каналізації, цвинтарі. Все це проникло у нижчі шари ґрунту, все це впливає на природу і людей», – каже інспектор Валентина Нашко.

Світлана Ляшенко збирає проби ґрунту. Інспектор не може розголошувати результати дослідження, оскільки порушені кримінальні провадження і триває слідство.

«Ми це робимо для суспільства, для майбутнього, щоб потім генпрокуратура могла у суді довести російські злочини. Ми складаємо акти відбору проб, прив’язуємося до місцевості, щоб у суді було легше.

Бо без нас вони б нічого не могли доказати. Після прильотів російських ракет відбираємо проби і у ґрунті є перевищення вмісту важких металах, у 2 чи 10 разів. Як довго ця земля буде мертвою – невідомо, бо у землі є важкі метали», – розповідає Світлана Ляшенко.

У кожного своя історія війни

Попри небезпеку, екоінспектори надалі продовжують працювати в Херсоні. Кожен із них має власну пережиту історію у час тимчасової окупації Херсону Росією. Світлана Ляшенко з двома доньками у квітні 2022 року переїхала в Миколаїв. Відтоді її діти не відвідували рідне місто, де мама продовжила працювати після деокупації.

Яна і Маргарита розповіли Радіо Свобода, що бачаться з мамою на вихідні, бо п’ять днів у тиждень мама працює у Херсоні. Після перегляду фільму дівчата сказали, що їм сумно було дивитись на знайомі вулиці, важку працю мами і її колег. А те, що мама на роботі ризикує життям, довідались зі стрічки. Діти не стримували сліз.

Маленький син Максима Разганяєва під час презентації фільму вигукув: «тато», якого впізнавав на екрані і чув голос. Дитина бачиться з татом лише у батькову відпустку. Максим Разганяєв із родиною вісім з половиною місяців провів у Херсоні під час російської окупації. Старшому синові тоді було вісім років і подружжя очікувало на другу дитину. Жінка у день окупації Росією Херсона була на сьомому місяці вагітності.

«Я намагався зайвий раз не виходити на вулицю, не перебувати у тих місцях, де були підозрілі люди. Головне було не розмовляти на політичні теми, тому що феесбешники у цивільному вбранні підслуховували і потім в автобус – і до побачення. Росіяни перевіряли татуювання. Кадирівці вивели мене з маршрутки і обшукали.

Побачили татуювання на спині – православне зображення – ангел з прикритим обличчям тримає хрест. Мене відлупили за те, що моє татуювання нібито «сатаніста». У Херсоні були кадирівці, буряти, «денеерівці». Останні заїхали і жили в порожніх хатах херсонців. «Денеерівці» поводились найнахабніше, як бидло, кепкували з людей. Багато було неприємних ситуацій. Я вивіз родину, коли місто було деокуповане. Адже боявся ризикувати», – каже Максим Разганяєв.

Коли його дружина народжувала сина, Максимові вдалося прорватися через російський блокпост у шпиталь. З пологового відділення на вулицю не виходив, тому що у лікарняний корпус, що був поруч, постійно привозили поранених російських військових із Чорнобаївки.

В окупованому росіянами Херсоні весь час жила і Валентина Нашко. Жінка була одна в помешканні і теж старалась зайвий раз не виходити з будинку.

«Я була без мобільного зв’язку, тому що не хотіла купувати російську картку. Нам виплачували зарплату, але продуктами я запалась, хліб пекла. Готувала на вогні на балконі. Адже ми місяць жили без електропостачання і води. Запаси води теж мала. А потім воду нам підвозили. Доводилось у черзі по 5-6 годин стояти. Я найбільше боялась, що по мене прийдуть. Коли українські військові, наші, нас звільнили, то лиш тоді звернула увагу, що на столі стояв український прапор, а я ховала телефон!.. У мене були робочі комп’ютери і флешки», – говорить Валентина Нашко.

Ще один герой документального фільму екоінспектор Олег Кайдашов пережив з дружиною Тетяною під час російської окупації арешт двох синів. Їх забрали російські військові з будинку і утримували в ув’язненні. Сини після утримання були у важкому моральному стані.

Попри пережите, попри ризиковану працю екоінспектори вірять, що їхня робота принесе користь наступним поколінням, для того і збирають докази російських злочинів. Ба більше, ще й зберігають пам'ять.

За інформацією поліції Херсонської області внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС 33 людини загинули, 28 були поранені, серед них 5 поліцейських. 158 людей зникли безвісти і на сьогодні місце перебування 64 так і не вдалося встановити. 49 населених пунктів були підтоплені, у тому числі 17 на тимчасово окупованій території. Затоплені були близько 4000 будинків. Правоохоронці проводять 188 кримінальних проваджень, пов’язаних із наслідками підриву дамби Каховської ГЕС.

Нині, за словами експертів, неможливо оцінити масштаби цієї техногенної катастрофи, екоциду, який вчинила Росія на території України рік тому.