В Україні тривають кадрові ротації і перезавантаження влади – зокрема силового блоку, яке проводить президент Володимир Зеленський. І сам Зеленський, і експерти кажуть, що метою цих кадрових перестановка є зокрема бажання посилити переговорну команду України на нинішньому ключовому етапі мирних переговорів. Але чи це все? Ні, вочевидь також ідеться і про кадрові перестановки з політичним підтекстом, а, можливо, тут присутній і виборчий аспект – адже рано чи пізно, але в Україні мають відбутися вибори президента і їхнє проведення, імовірно, може бути навіть частиною мирних домовленостей.

Із початком нового 2026 року в Україні активно відбуваються кадрові ротації.

Спочатку генерала Кирила Буданова напередодні його 40-річчя звільнили з посади очільника ГУР Міноборони і призначили головою Офісу президента України. Буданов запам’ятався блискучими операціями проти держави-агресора Росії. «Продовжую служити Україні. Вважаю посаду керівника Офісу президента як ще один рубіж відповідальності перед країною», – написав Буданов у соцмережах.

Потім на його місце – очільника ГУР – президент призначив керівника Служби зовнішньої розвідки Олега Іващенка.

Потім віцепрем’єр-міністру цифрової трансформації України Михайлу Федорову Зеленський запропонував стати новим міністром оборони. Пояснення – щоб посилити технологічність ЗСУ, зокрема в царині дронів.

Денису Шмигалю запропоновали перейти з посади очільника Міністерства оборони України на посаду першого віцепрем’єр-міністра енергетики України.

Міненерго – це зараз дуже важлива посада: і з огляду на те, що ця критична для функціонування України перебуває під постійними обстрілами російської армії, що спричиняє блекаути, а також і через те, що тепер вже ексміністр енергетики Герман Галущенко фігурував на «плівках Міндіча», де йшлося про корупційні схеми в «Енергоатомі».

«Незамінний Шмигаль»

Особливе місце в цій ротації посадовців посідає 50-річний Денис Шмигаль.

Шмигаль пробув на посаді міністра оборони менше ніж пів року – його затвердили в складі нового уряду в середині липня 2025 року голосуванням у парламенті, а зараз вже його переводять на нову посаду – на енергетичне поприще.

Цікаво, що Денис Шмигань був прем’єр-міністром понад п’ять років (2020-2025) – він взагалі-то рекордсмен серед усіх прем’єрів незалежної України за тривалістю перебування на посаді очільника Кабміну.

Про нього кажуть так: він цілком влаштовує президента Зеленського. Як-то кажуть, «знає своє місце», непублічний, зрідка дає інтерв’ю чи робить заяви для ЗМІ, не «висовується», ніби не має власних політичних амбіцій, не є комусь політичним конкурентом, зате є дуже ефективним менеджером.

Голова СБУ

Окремо варто зупинитися і на відставці з посади голови Служби безпеки України Василя Малюка. Про його відставку – після написання рапорту – повідомили 5 січня. Малюк заявив, що йде з посади голови Служби безпеки України, йдеться у повідомленні пресслужби СБУ.

Саме з Малюком асоціюються успішні операції ударами по російських НПЗ та військових об’єктах повітряними дронами, а також удари морськими дронами. Саме СБУ стояла за ударами по Керченському мосту, виведенню з ладу третину Чорноморського флоту РФ, ударами по танкерах «тіньового флоту».

Ну, і нарешті спецоперація «Павутина», коли дронами було знищено біля третини стратегічних бомбардувальників Росії.

Саме Малюк, як кажуть експерти, вивів СБУ в ранг найпотужніших спецслужб світу рівня британської МІ-6, американського ЦРУ чи ізраїльського «Моссада».

«З повагою до роботи пана Малюка. Велике дякую за те, що змогли зробити з СБУ дещо більше, ніж каральний орган ОП. І зробили це так, що зацінив весь світ. Вважаю що це зняття недоречне ще з тієї логіки, що якщо тепер випадково станеться якийсь факап з СБУ, то саме Зеленський та Єрмак будуть для народу причиною», – написав у фейсбуці волонтер і блогер Олександр Карпюк (пише як Serg Marco).

Проти відставки Малюка виступили кілька провідних керівників військових і лідерів суспільних думок.

Так командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-майор Михайло Драпатий написав у своєму пості у фейсбуці зокрема таке:

«Служба безпеки України під керівництвом Василя Васильовича Малюка сьогодні має відчутний вплив на стійкість нашої оборони. Я можу говорити про це з власного досвіду: керуючи найбільшим угрупованням, сформованим у ході війни, я постійно взаємодіяв із СБУ – у питаннях ураження критичних об’єктів противника, роботи в кіберпросторі та інформаційному домені...

Системність, зваженість у поєднанні з рішучістю, командний підхід і чітка орієнтація на результат – це ті якості, які роблять керівника СБУ ефективним на його нинішній позиції. Війна швидко розставляє все на свої місця. У цьому сенсі Василь Малюк – саме там, де має бути».

«Велика повага Василю Малюку. За час існування СБУ це без перебільшення найкращий її очільник. Відправити його у відставку – велика помилка», – написав в телеграмі волонтер Сергій Стерненко.

«Я з великою насторогою ставлюсь до зняття Малюка, оскільки більш відповідної людини на очільника СБУ часів війни в Україні не горизонті не проглядається. Він виглядає ледь не як найоптимальніший очільник Служба безпеки України», – каже політолог Олег Саакян.

Сам Василь Малюк повідомив, що залишається в системі СБУ «реалізовувати асиметричні спецоперації світового рівня, які й надалі будуть завдавати ворогу максимальної шкоди».

Тимчасово виконувати обов’язки голови Служби безпеки України буде начальник Центру спецоперацій «А» СБУ Євгеній Хмара.

Причини ротацій

Аналітики називають різні причини цих ротацій на ключових посадах в Україні.

По-перше, – і про це говорив сам Володимир Зеленський – переведення до Офісу президента Кирила Буданова, а також на посаду його заступника колишнього першого заступника міністра закордонних справ Сергія Кислиці – це посилення української переговорної команди. Адже зараз саме цю люди, а також і секретар РНБО Рустем Умєров ведуть переговорний трек з американцями і європейцями щодо тексту мирної угоди та шляхів її втілення в разі коли й Росія пристане на неї.

Сам Зеленський також сказав, що ці кадрові ротації – зокрема в його Офісі – це також і на випадок якщо б нинішні мирні зусилля не увінчались успіхом і треба мати «План Б» на випадок тривалого продовження війни.

«Судячи з усього, президент усвідомлює, що переговорний процес не дав швидких результатів. І зараз ці кадрові процеси, які гальмувались, але визрівали – нині повалились усією купою. Ми бачимо, що пріоритет – переговорний процес і оборона. Власне, під це і відбуваються ці кадрові перестановки», – каже в інтерв’ю політолог Саакян.

Друга можлива причина – це усунення тих, хто популярний, хто може становити політичний дискомфорт особисто для президента Зеленського.

«Останні кадрові перестановки в силовому блоці країни, як і попередні рокірування (відставка генерала Залужного з посади Головкома ЗСУ разом ще з 10 генералами), свідчать про страх президента Зеленського. Страх перед лідерством тих, хто за 4 роки великої війни з Росією продемонстрував свою ефективність. Генерали Залужний, Буданов, Малюк, які носять зірки Героїв України, здобули на війні не лише досвід, а й всенародну підтримку. Про них складають легенди та пісні. Від згадки цієї трійки тіпає наших ворогів», – пише у фейсбуці відомий журналіст Сергій Руденко, автор біографічної книги про Зеленського, виданої багатьма мовами.

Він зауважує, що всі троє (Залужний, Буданов, Малюк) перебували у напружених відносинах з Андрієм Єрмаком.

«Відставки цієї трійки домагався саме він. Натомість Андрій Борисович сам вже пішов у відставку, але його дух продовжує витати Офісом президента. І не факт, що генералу Буданову вдасться викурити його у новому статусі на Банковій», – вважає Руденко.

Президент Зеленський, однак, заявив, що наразі не розглядає питання про заміну головнокомандувача ЗСУ генерал Олександра Сирського.

«Що стосується перезавантаження, всі процеси – Кабінет міністрів, правоохоронна система, система безпеки, Міністерство оборони, а з Міністерства оборони виходять, крім виробництв (Укроборонпром, тощо), безумовно, і Збройні сили України. Ми говоримо про кроки один за одним, а не що сьогодні ми готові замінити головкома. Сьогодні заміна головкома не передбачається», – сказав Зеленський 3 січня.

Можливо з огляду на ймовірні вибори?

Також серед мотивів кадрових ротацій називають і можливі президентські вибори в Україні.

Достеменно невідомо, коли вони відбудуться, бо триває повномасштабна війна. Можливо після досягнення перемир’я чи підписання мирної угоди.

Ясно одне, що наразі виборів через дію воєнного стану бути не може, але Верховна Рада може законодавчо змінити це. Також є розуміння, що для цього потрібне припинення вогню, і що спочатку мають відбутися президентські вибори, а потім, пізніше, парламентські та місцеві вибори.

Опозиція нині каже, що саме виборчими міркуваннями і продиктовані кадрові перестановки, що їх здійснює Зеленський.

«Це не лише управлінська криза, але і криза команди, де залишилося 3-4 менеджери. Коловорот чиновників в міністерствах – це не про системні зміни, не про реформи, а про вибори», – написала в соцмережах опозиційна депутатка Ірина Геращенко.

«Я думаю, що Зеленський буде вирішувати, чи балотуватися, чи ні, значно пізніше, коли на горизонті реально з'являться вибори. Говорити про вибори, готувати вибори – це ще не проводити вибори. І це буде залежати від того, чи є в нього реалістичний шанс перемогти, чи ні», – каже Радіо Свобода політолог Олег Саакян.

Він додає:

«Наразі явно Зеленський буде зберігати до останнього таку можливість для себе, навіть не через те, що він хоче балотуватися, а через те, що з моменту, як тільки він скаже, що він не балотується, наприклад, чітко і конкретно, він стане кульгавою качкою для значної частини власне ж політичної команди, які хотіли би мати ширший горизонт політичного майбутнього і амбіцій, ніж завершення каденції Зеленського»