Доступність посилання

ТОП новини

Чому «Євробачення» – таємна зброя «м’якої сили» України


Гурт Go_A під час виступу в Роттердамі 22 травня запропонував глядачам унікальний український звук, вважає Пітер Дікінсон
Гурт Go_A під час виступу в Роттердамі 22 травня запропонував глядачам унікальний український звук, вважає Пітер Дікінсон
(Рубрика «Точка зору»)

Пітер Дікінсон

Із чим найбільше асоціюють Україну? Усі три останні десятиліття української державності відповіді на це запитання часто були депресивно безрадісними: від Чорнобильської ядерної катастрофи до бідності, корупції і війни. Ці негативні стереотипи створили додаткові перешкоди для країни, яка намагається скинути спадщину століть, проведених під іноземною владою, і витворити власний, незалежний міжнародний образ.

Не все було погано, звичайно. Спортивні зірки, такі, як легенда футболу Андрій Шевченко чи брати-боксери Клички привчили світову авдиторію до того, що Україна може бути найкращою, а технологічний сектор країни, який дедалі більше наближається до світового класу, продовжує кидати виклики застоєві післярадянських часів.

Останніми роками до дедалі ширшого переліку неофіційних послів країни приєдналася ціла низка українських дизайнерів мод, значні кількості міжнародних послідовників здобули собі деякі українські письменники. Але ніщо з переліченого не зробило для просування бренду «Україна» чи демонстрації креативності країни стільки, як пісенний конкурс «Євробачення».

Унікальний український звук

А особливо «Євробачення-2021» у середині травня в Роттердамі. Більшість держав мали за краще прилизані й схожі до нерозрізнення поп-номери, виконані слабенькою «континентальною англійською», Україна ж обрала інтенсивний і заразливий українськомовний техно-гімн, густо приправлений стародавніми українськими фольклорними традиціями. Пісня, яку виконав український електро-фольк гурт Go_A, стала вірусним хітом у соцмережах і легко пройшла в фінал конкурсу, де про неї скоро почали говорити як про одного з фаворитів.

Через викручену систему набору балів на «Євробаченні» амбітний номер України зміг отримати тільки п’яте місце з 26 учасників фіналу. Але ця пісня стала другою за результатами голосування глядачів по всій Європі, і її широко вважають однією з найбільш запам’ятовуваних виступів на конкурсах «Євробачення» останніх часів.

Виступ Go_A в першому півфіналі 18 травня
Виступ Go_A в першому півфіналі 18 травня

Але в Роттердамі історія не закінчился. Наступного після конкурсу тижня пісня Go_A вирвалася на перше місце всесвітнього рейтингу 50 «вірусних» записів найбільшого в світі стримінгового сервісу Spotify і була серед найпопулярніших на музичних платформах iTunes і Apple Music. Тим часом пісня накрутила понад десяток мільйонів переглядів на ютубі, і це число все зростає. Іншими словами, «Євробачення» успішно представило широкій світовій авдиторії унікальний український звук.

Цьогорічний успіх на пісенному конкурсі – не новина. Власне, Україна вже звично демонструє себе на «Євробаченні» з найкращого боку, часто показуючи стильність і оригінальність, які цілком не збігаються з дещо похмурим і безрадісним міжнародним образом країни.

Багато з найбільш пам’ятних моментів давнього кохання України й «Євробачення» є частинами ширшої картини виходу країни з радянської тіні. Протягом економічно жахливих 1990-х років Україна взагалі не брала участі в «Євробаченні». Врешті свій дебют країна мала 2003 року. І вже наступного здобула «золото».

Руслана, Джамала і… Вєрка Сердючка

Важко переоцінити вплив перемоги на «Євробаченні-2004» української співачки Руслани. Її переможний, натхнений народними традиціями виступ із піснею «Дикі танці» став хітом у країнах по всій Європі, а найгучніше відгукнувся в самій Україні.

Руслана (Руслана Лижичко) і її «Дикі танці» в фіналі «Євробачення-2004» в Стамбулі
Руслана (Руслана Лижичко) і її «Дикі танці» в фіналі «Євробачення-2004» в Стамбулі

Перемога Руслани на «Євробаченні», один із перших великих міжнародних успіхів незалежної України, стала джерелом величезної гордості по всій країні. Дехто навіть говорив, що вона відіграла свою роль у консолідації дедалі більшого відчуття національної самовпевненості, яке згодом підживило Помаранчеву революцію, що спалахнула лише через шість місяців. Передбачувано, Руслана багато разів виступала на Майдані під час революції і була однією з найпомітніших українських знаменитостей, які підтримали повстання за демократію.

Друга перемога України на «Євробаченні» прийшла через 12 років за дуже відмінних обставин, але стала так само історичною. У час, коли Україна входила в третій рік неоголошеної війни, яку веде проти неї путінська Росія, кримськотатарська співачка Джамала здобула перемогу на «Євробаченні» в травні 2016 року своєю баладою «1944», що так западає в пам’ять – у ній розповідається історія радянських депортацій кримських татар часів Другої світової війни.

Джамала (Сусанна Джамаладінова) своєю піснею нагадала про трагедію кримськотатарського народу на «Євробаченні-2016» у Стокгольмі
Джамала (Сусанна Джамаладінова) своєю піснею нагадала про трагедію кримськотатарського народу на «Євробаченні-2016» у Стокгольмі

Перемога Джамали викликала значні суперечки. Пісня сама по собі була незаперечно чудова, та критики твердили, що вона надто відверто політизована і загрожує підірвати легковажну природу пісенного конкурсу. Та попри ці нарікання, пісня «1944» стала великим тріумфом «м’якої сили» України. Вона знову привернула міжнародну увагу до страждань кримських татар, які живуть у Криму під російською окупацією. Вона також підвищила зацікавленість до теми радянських злочинів проти людяності і спростувала намагання Москви неправдиво твердити, ніби Крим «завжди був російським».

Крім двох перемог на «Євробаченні», Україна також здобула два «срібла» і одну «бронзу». Найбільш пам’ятним із цих майже переможних виступів був, безумовно, чудово шалений номер українського комедійного дреґ-виконавця Вєрки Сердючки «Dancing Lasha Tumbai», який узяв друге місце 2007 року.

Номер запам’ятався сумішшю німецьких, англійських, російських і українських слів, шапкою на голові Вєрки, що нагадувала дискотечну кулю, і насмішливим поданням – вони стали найсуттєвішими елементами виступу на «Євробаченні», які гарантували українському виконавцеві визначне місце в «залі слави» конкурсу. Британська газета Guardian оголосила цей виступ «найкращою піснею, яка не перемогла на «Євробаченні». І через чотирнадцять років любителі «Євробачення» досі копіюють костюм Вєрки, який уже став канонічним, під час вечірок-маскарадів на честь щорічного конкурсу.

Вєрка Сердючка (Андрій Данилко) чи то «збиває вершки», чи то «прощається з Росією» на «Євробаченні-2007» у Хельсінкі
Вєрка Сердючка (Андрій Данилко) чи то «збиває вершки», чи то «прощається з Росією» на «Євробаченні-2007» у Хельсінкі

Виступ Вєрки також створив одну з найменш імовірних і найбільш пам’ятних політичних суперечок в історії «Євробачення», коли російські джерела протестували проти того, що в українському номері, мовляв, є слова «Russia, goodbye». Андрій Данилко, виконавець ролі Вєрки Сердючки, запевняв, що насправді слова були «лаша тумбай». Це, заявляв він дещо непереконливо, нібито фраза монгольською мовою, що означає «збиті вершки».

«Євробачення» допомагає Україні утвердити свій незалежний образ

Пісенний конкурс «Євробачення» не тільки надав глобальну сцену українським талантам, а й допоміг Україні показати себе зовнішньому світові. Завдяки перемогам на конкурсах 2004 і 2016 років Київ двічі приймав «Євробачення». В обох випадках тисячі глядачів і журналістів зліталися до столиці України і були приємно вражені квітучою красою травневого Києва. Протягом цих двох заходів Україна, можливо, отримала більше позитивного висвітлення в міжнародних засобах інформації, ніж будь-коли з часів Незалежності 1991 року.

Звичайно, серйозно сприймати «Євробачення» трохи смішно. Але водночас немає сумнівів у позитивному впливі, що його цей найбільш кічовий із усіх конкурсів зробив на міжнародний образ України. Цьогорічне «Євробачення» привернуло міжнародну телеавдиторію в 183 мільйони глядачів, затвердивши статус конкурсу як найбільшого в світі «живого» музичного заходу. І для країни, яка досі бореться за те, щоб утвердити свій незалежний образ на міжнародній сцені, такий розголос цілком буквально неоціненний.

Пітер Дікінсон – редактор розділу блогів про Україну UkraineAlert аналітичного центру «Атлантична рада» (Atlantic Council), США

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG