Шість разів українці обирали президента. П’ятеро політиків зрештою обіймали посаду голови держави Україна. Лише один із них досі зміг обратися на другий термін – Леонід Кучма. Один із президентів втратив посаду після позачергових виборів президента – Леонід Кравчук. Іще одні дострокові президентські вибори довелося призначати через втечу Віктора Януковича.
Радіо Свобода нагадує, коли, за яких політичних умов та з яким результатом обирали президентів незалежної України.
1991 рік
Перші вибори президента України відбулися 1 грудня 1991 року.
Був обраний Леонід Кравчук.
Участь брали шість кандидатів: В’ячеслав Чорновіл – Народний рух України, Левко Лук’яненко – Республіканська партія України, Леопольд Табурянський – Народна партія України; а також самовисуванці: Леонід Кравчук, Володимир Гриньов та Ігор Юхновський.
61,59 відсотка голосів у першому турі отримав на той момент голова Верховної Ради України Леонід Кравчук. Відтак другий тур виборів не знадобився.
23,27 відсотка голосів (другий результат) отримав депутат Верховної Ради, голова Львівської обласної ради В’ячеслав Чорновіл.
Леонід Кравчук посів перше місце у всіх регіонах, за винятком трьох областей: Львівщини, Франківщини й Тернопільщини, – де переміг В’ячеслав Чорновіл.
В один день із виборами президента відбувся всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України. Позитивну відповідь дали понад 90% громадян, які взяли участь у голосуванні.
1994 рік
Другі вибори президента України відбулись у 1994 році (перший тур – 27 листопада, другий тур – 10 грудня).
Був обраний Леонід Кучма.
У вересні 1993 року парламент ухвалив рішення провести референдум про висловлення недовіри президентові і парламенту. Утім, у січні того року Верховна Рада таки досягла компромісу з головою держави і призначила дострокові парламентські і президентські вибори.
Участь у виборах узяли кандидати-самовисуванці: Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Іван Плющ, Володимир Лановий, Валерій Бабич, Петро Таланчук; а також від Соціалістичної партії України Олександр Мороз.
У першому турі:
38,36 відсотка голосів отримав президент Леонід Кравчук,
31,17 відсотка голосів виборці віддали екс-прем’єр-міністрові Леонідові Кучмі.
У другому турі виборів голоси перерозподілилися таким чином:
52,2 відсотка – Леонід Кучма,
45,1 відсотка – Леонід Кравчук.
Президентські вибори 1994 року стали першими, результати яких показали початок електорального розподілу країни на умовні «Схід» і «Захід». Того року Леоніда Кучму підтримали переважно східні регіони, а Леоніда Кравчука – західні.
1999 рік
Треті вибори президента України відбулися у 1999 році (перший тур 31 жовтня, другий тур – 14 листопада).
Був обраний Леонід Кучма на другий президентський термін.
25 березня 1999 загинув лідер Народного руху України і потенційний кандидат В’ячеслав Чорновіл.
Улітку 1999 року голова Верховної Ради України Олександр Ткаченко, колишній голова Верховної Ради Олександр Мороз, колишній прем’єр-міністр Євген Марчук і мер Черкас Володимир Олійник після зустрічі у Каневі голосили про створення політичної коаліції – «Канівської четвірки». Опозиційні політики мали намір висунути єдиного кандидата. Але до «Канівської четвірки» більше ніхто не приєднався, тому реалізувати задум не вдалося. Напередодні виборів Олександр Ткаченко зняв свою кандидатуру на користь лідера Компартії Петра Симоненка, а Володимир Олійник зняв свою кандидатуру на користь Євгена Марчука.
Відтак кандидатами у президенти на цих виборах були: Петро Симоненко – Комуністична партія України, Олександр Мороз – Соціалістична партія України, Наталія Вітренко – Прогресивна соціалістична партія України, Геннадій Удовенко – Народний рух України, Василь Онопенко – Соціал-демократична партія України (об’єднана), Юрій Кармазін – Партія захисників Вітчизни, Олександр Ржавський – «Єдина родина», Віталій Кононов – Партія зелених України, Олександр Базилюк – Слов’янська партія, Микола Габер – Патріотична партія України; шляхом самовисування балотувалися: Леонід Кучма, Євген Марчук, Юрій Костенко.
Результати першого туру:
36,49 відсотка голосів виборці віддали Леонідові Кучмі,
22,24 відсотка отримав Петро Симоненко.
У другому турі переможець не змінився:
56,25 відсотка голосів – Леонід Кучма,
37,80 відсотка – Петро Симоненко.
Леонід Кучма з найбільшим відривом переміг у західних областях України, дещо меншим відрив був у Дніпропетровській, Київській, Хмельницькій, Одеській областях, Києві, Севастополі і на Донеччині.
Петро Симоненко найбільший відсоток голосів набрав на Вінниччині, Полтавщині, Чернігівщині, Луганщині, Херсонщині, Кіровоградщині, Черкащині та у Криму.
2004 рік
Четверті вибори президента України відбулися у 2004 році (перший тур – 31 жовтня, другий тур – 21 листопада і 26 грудня – переголосування другого туру).
Президентом став Віктор Ющенко.
Вибори відбувалися у вкрай напруженій політичній атмосфері, зі звинуваченнями в упередженості ЗМІ та правоохоронних органів, на тлі залякування виборців і отруєння кандидата Ющенка, що, зрештою, призвело до Помаранчевої революції.
Під час цих виборів основними претендентами на перемогу вважалися чинний прем’єр-міністр Віктор Янукович і лідер опозиції Віктор Ющенко. Перший мав підтримку Леоніда Кучми, російського уряду і президента Росії Володимира Путіна. Другий позиціонувався як прозахідний політик, якого підтримували Європейський союз і США.
Утім, для участі в кампанії зареєструвалися: Віктор Янукович – Партія регіонів, Віктор Ющенко – «Наша Україна», Петро Симоненко – Комуністична партія України, Олександр Омельченко – «Єдність», Олександр Мороз – Соціалістична партія України, Анатолій Кінах – Партія промисловців і підприємців України, Михайло Бродський – «Яблуко», Олександр Базилюк – Слов’янська партія, Богдан Бойко – «НРУ за єдність», Наталія Вітренко – Прогресивна соціалістична партія України, Василь Волга – «Громадський контроль», Ігор Душин – Ліберально-демократична партія України, Юрій Збітнєв – «Нова сила», Роман Козак – «ОУН в Україні», Дмитро Корчинський – «Братство», Владислав Кривобоков – Народна партія вкладників та соціального захисту, Олександр Ржавський – «Єдина родина», Олександр Яковенко – «КПРС»; і як самовисуванці: Микола Грабар, Сергій Комісаренко, Володимир Нечипорук, Микола Рогожинський та Андрій Чорновіл.
Велика кількість кандидатів, які фактично не мали шансів на перемогу, призвела до появи в Україні поняття «технічний кандидат». Основною метою «технічних кандидатів» було використання ефіру та квот у виборчих комісіях на користь іншого кандидата або відбирання голосів у начебто спорідненого з ним за поглядами кандидата.
У першому турі:
39,87 відсотка голосів «взяв» Віктор Ющенко,
39,26 відсотка – Віктор Янукович.
Другий тур, як було офіційно оголошено:
49,5 відсотка голосів виборців набрав Віктор Янукович,
46,6 відсотка – Віктор Ющенко.
Результати другого туру цих виборів були оскаржені Віктором Ющенком. Він, його прихильники, а також міжнародні спостерігачі стверджували, що результати голосування були сфальсифіковані.
Несприйняття владою таких тверджень призвело до політичної кризи з широкою мирною демонстрацією, яка отримала назву «Помаранчева революція».
Зрештою, у грудні 2004 року Верховний суд України анулював офіційні результати і наказав повторити другий тур голосування.
Остаточне повторне голосування дало такий результат:
51,99 відсотка голосів отримав Віктор Ющенко,
44,20 відсотка голосів – Віктор Янукович.
Міжнародні спостерігачі повідомили, що повторне голосування вважається справедливішим, ніж попереднє.
Під час президентських виборів 2004 року поділ на «Схід» і «Захід» був найбільш виразним. Проросійського Віктора Януковича підтримували переважно регіони східної і південної України, проєвропейський Віктор Ющенко мав переважну підтримку в регіонах західної України, а також у центрі.
2010 рік
П’яті вибори президента України відбулися у 2010 році (перший тур – 17 січня, другий тур – 7 лютого)
Президентом був обраний Віктор Янукович.
Кандидати, які були зареєстровані до участі: Віктор Янукович – Партія регіонів, Юлія Тимошенко – «Батьківщина», Сергій Тігіпко – «Сильна Україна», Олег Тягнибок – «Свобода», Арсеній Яценюк – «Фронт змін», Інна Богословська – «Віче», Михайло Бродський – Партія вільних демократів, Юрій Костенко – Українська народна партія, Володимир Литвин – Народна партія, Олександр Мороз – Соціалістична партія України, Олександр Пабат – «Громадський актив Києва», Петро Симоненко – Комуністична партія України, Людмила Супрун – Народно-демократична партія; а також самовисуванці: Віктор Ющенко, Василь Противсіх, Сергій Ратушняк, Олег Рябоконь.
У першому турі:
35,32 відсотка голосів виборців отримав Віктор Янукович,
25,05 відсотка голосів – Юлія Тимошенко.
Другий тур виборів завершився з результатом:
48,95 відсотка голосів – Віктор Янукович,
45,47 відсотка голосів – Юлія Тимошенко.
Команда Юлії Тимошенко оскаржила результати голосування. Але Вищий адміністративний суд України цієї скарги не підтримав.
2014 рік
Шості вибори президента України відбулися 2014 року (один тур – 25 травня)
Президентом став Петро Порошенко.
Ці вибори були достроковими. Верховна Рада їх призначила після самоусунення від влади і втечі Віктора Януковича в результаті Революції гідності.
На початку виборчої кампанії, за результатами соціологічних опитувань, фаворитами виборів вважалися Петро Порошенко, Віталій Кличко і Юлія Тимошенко. Утім, Віталій Кличко оголосив про рішення не брати участі у президентських виборах і підтримав Петра Порошенка.
На території Автономної Республіки Крим провести голосування для виборів президента України виявилося неможливим через окупацію півострова Росією. Лише близько 6 тисяч кримчан змогли проголосувати в інших регіонах України.
У Донецьку, Луганську і Слов’янську і ще в деяких місцевостях на Донбасі голосування не відбувалося, бо на виборчі дільниці цих міст виборчі бюлетені не доправили. У Донецьку 10 хвилин була відкрита одна виборча дільниця, але була вимушена зачинитися під тиском 17 озброєних бойовиків. У Докучаєвську бойовики захопили усі виборчі дільниці.
Перед виборами ватажки збройних угруповань «ДНР» і «ЛНР» заявили про недопущення виборів президента України на територіях, які на цей момент контролювали російські гібридні сили. У результаті в Луганській області вибори проходили лише у 2 округах із 12, у Донецькій – у 7 із 22.
У цих виборах президента брала участь найбільша кількість самовисуванців: Петро Порошенко, Ольга Богомолець, Юрій Бойко, Андрій Гриненко, Михайло Добкін, Валерій Коновалюк, Ренат Кузьмін, Микола Маломуж, Вадим Рабінович, Володимир Саранов; але були й кандидати від партій: Олег Ляшко – Радикальна партія Олега Ляшка, Петро Симоненко – Комуністична партія України, Анатолій Гриценко – «Громадянська позиція», Олександр Клименко – Українська народна партія, Василь Куйбіда – Народний рух України.
Результати першого туру виявилися такими, що другий тур не знадобився:
54,7 відсотка голосів виборців отримав Петро Порошенко,
12,81 відсотка голосів – другий результат – Юлія Тимошенко.
Найвищий результат Петра Порошенка зафіксований у Львівській, Вінницькій та Івано-Франківській областях.
Найвищий результат Юлії Тимошенко – у Чернігівській, Чернівецькій і Хмельницькій областях.
2019 рік
Сьомі вибори президента України мають відбутися 2019 року (перший тур – 31 березня, а другий тур у разі необхідності – 21 квітня).
Ці вибори вже встановили рекорд – ЦВК зареєструвала 44 кандидати: екс-міністр екології Ігор Шевченко; народний депутат Сергій Каплін; екс-голова СБУ Валентин Наливайченко; професор Віталій Скоцик; мер Львова Андрій Садовий; народний депутат Віталій Купрій; народний депутат Євгеній Мураєв; екс-міністр оборони Анатолій Гриценко; колишній народний депутат Геннадій Балашов; народний депутат Ольга Богомолець; народний депутат Олександр Шевченко; відновлений на посаді голови Державної фіскальної служби Роман Насіров; народний депутат Юрій Бойко; народний депутат Олег Ляшко; народний депутат Аркадій Корнацький; народний депутат Олександр Вілкул; народний депутат Юлія Тимошенко; народний депутат Дмитро Добродомов; екс-спікер Верховної Ради Олександр Мороз; екс-радник міністра внутрішніх справ Ілля Кива; колишній народний депутат Руслан Кошулинський; член партії «Громадянський рух «Спільна справа» Олександр Данилюк; народний депутат Сергій Тарута; колишній голова СБУ Ігор Смешко; колишній народний депутат Інна Богословська; актор Володимир Зеленський; голова Патріотичної партії України Микола Габер; народний депутат Юрій Дерев’янко; колишній народний депутат Роман Безсмертний; народний депутат Віктор Бондар; підприємець Сергій Носенко; народний депутат Віктор Кривенко; перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ Сергій Кривонос; співробітник Севастопольського морського рибного порту Руслан Ригованов; народний депутат Юрій Тимошенко; тимчасово безробітний Андрій Новак; голова Федерації футболу Маріуполя Василь Журавльов; президент України Петро Порошенко; колишній народний депутат Юрій Кармазін; журналіст Юлія Литвиненко; голова правління громадської організації «Влада народу» Олександр Ващенко; політтехнолог Володимир Петров; журналіст Дмитро Гнап; лідер партії «Розумна сила» Олександр Соловйов.
До 3 червня цього року новообраний президент має скласти присягу на урочистому засіданні Верховної Ради України і вступити у повноваження.
