Іран пообіцяв помститися за ймовірний акт саботажу на своєму головному ядерному майданчику в Натанзі, звинувачуючи в цьому свого головного ворога – Ізраїль. Підземний майданчик у Натанзі є ключовим об’єктом програми збагачення урану. Його контролюють інспектори Міжнародного агентства з атомної енергії ООН (МАГАТЕ). Інцидент, який стався 11 квітня, може затьмарити дипломатичні зусилля з відродження ядерної угоди 2015 року, від якої відмовився колишній президент США Дональд Трамп.
Агентство Аssociated Press зазначає, що подробиці надзвичайної ситуації, що сталася вранці в неділю, досить скупі. Голова іранської Організації атомної енергії Алі Акбар Салехі, який раніше працював головою МЗС Ірану, виступив із найжорсткішими за всю свою кар’єру коментарями події. Як пише агентство, Салехі не пояснив, що саме сталося, але з його слів випливає, що стався один із найбільших збоїв на заводі в Натанзі.
Підземний майданчик у Натанзі є ключовим для програми збагачення Ірану і контролюється інспекторами Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), яке заявило, що знає про повідомлення стосовно інциденту, але не коментує їх.
Ізраїльське громадське радіо Kan, із посиланням на джерела в спецслужбах, повідомило про кібератаку, здійснену ізраїльською розвідкою «Моссад». При цьому газета The New York Times, цитуючи співробітників американської та ізраїльської розвідок, написала про якийсь «великий вибух», до якого Ізраїль мав стосунок і який вивів у Натанзі з ладу внутрішню енергосистему, що живить роботу підземних центрифуг зі збагачення урану.
Державне телебачення Ірану 12 квітня процитувало міністра закордонних справ Мохаммада Джавада Заріфа, який звинуватив в інциденті Ізраїль, заявивши, що ця країна хоче «помститися за наш прогрес на шляху до скасування санкцій».
«Вони публічно заявили, що не дозволять цього. Але ми помстимось сіоністам», – додав Заріф. Він не навів жодних вагомих доказів причетності Ізраїлю до інциденту.
Як реагує Ізраїль?
Сам Ізраїль не підтвердив жодної своєї участі в цьому і, як правило, не коментує підпільних операцій, хоча прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху неодноразово змальовував Іран як найбільшу загрозу для своєї країни.
Усе ж багато ізраїльських ЗМІ цитують неназвані джерела розвідки, які стверджують, що розвідувальна служба «Моссад» провела успішну диверсійну операцію на місці в Натанзі, потенційно відклавши роботу зі збагачення там урану принаймні на 9 місяців.
Про версію причетності Ізраїлю написала й місцева газета Jerusalem Post. За її інформацією, інцидент стався в результаті кібератаки, за якою, ймовірно, стоїть ізраїльська розвідка «Моссад».
Ізраїльське видання нагадує , що ядерні об’єкти Ірану в Натанзі, за даними з-за кордону, раніше ставали жертвами ізраїльських кібератак: у 2010 році спільна операція Ізраїлю і США з використанням вірусної програми StuxNet призвела там до руйнування понад 1 тисячі центрифуг.
У липні минулого року на об’єкті в Натанзі, де проводили збагачення урану, сталася пожежа. Тегеран згодом назвав причиною аварії саботаж. Однак, конкретні винні не були названі. Пізніше представник Організації з атомної енергії Ірану Бехруз Камалванді заявляв, що до пожежі на ядерному об’єкті в Натанзі, схоже, причетний Ізраїль.
У листопаді 2020 року Іран звинуватив Ізраїль у вбивстві головного свого вченого-ядерника Мохсена Фахрізаде під час нападу на його автомобіль поблизу Тегерана.
Ізраїль активізував тривалу тіньову війну проти Ірану, починаючи від посилення авіаударів по іранських збройних силах у Сирії й до, як підозрюють, можливої мінної атаки на початку цього місяця на кораблі, що використовувався Корпусом гвардії Ісламської революції біля узбережжя Ємену.
Інформація про відключення електроенергії в Натанзі надійшла наступного дня після того, як на об’єкті почали закачувати газ у нові центрифуги. Тимчасово зупинити їхнє використання вимагав Вашингтон, вважаючи це порушенням ядерної угоди, яка була підписана в 2015 році між Іраном і шістьма країнами (Велика Британія, Німеччина, Китай, Росія, США і Франція). Угода передбачала обмеження для ядерної програми Ірану в обмін на зняття з Тегерану міжнародних санкцій.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху, який приймав у неділю главу Пентагону Ллойда Остіна, заявив, що Ізраїль не допустить відновлення ядерної угоди, підписаної світовими державами з Іраном у 2015 році.
Реакції з Євросоюзу
Від спроб зірвати переговори про повернення Вашингтону до іранської ядерної угоди застерігав Європейський союз.
Представник зовнішньополітичного відомства ЄС Петер Стано заявив, що блок відкидає «будь-які спроби підірвати або послабити дипломатичні зусилля щодо ядерної угоди» і наполягає на тому, що «все ще потрібно з’ясувати факти» щодо подій у Натанзі.
«Те, що ми зараз чуємо з Тегерану, не є позитивним внеском, особливо щодо розвитку в Натанзі», – заявив міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас напередодні переговорів, які відбудуться в столиці Австрії 13 квітня.
Його іранський колега – міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф – заявив, що Тегеран не дозволить інциденту вплинути на дискусії, повідомляє іранське державне інформаційне агентство IRNA.
Переговори, що проводяться під егідою ЄС у центрі Відня, мають на меті подолати глухий кут між Сполученими Штатами та Іраном, щоб привести обидві сторони у повну відповідність до угоди 2015 року, відомої як Спільний комплексний план дій (JCPOA), який в обмін на обмеження ядерної програми Ірану скасовує міжнародні санкції проти Тегерану.
Нинішня адміністрація США відкрита до діалогу
Президент Джо Байден висловив готовність США повернутися до угоди, від якої відмовилася адміністрація його попередника Дональда Трампа, яка тоді наклала низку санкцій проти Тегерану, проводячи кампанію «максимального тиску». Іран відповів на вихід США з угоди в 2018 році поступовим порушенням багатьох ядерних обмежень.
Американська та іранська сторони публічно розійшлися в думках щодо послідовності можливих заходів з ослаблення санкцій США і скасування Іраном порушень умов угоди: Вашингтон хоче, щоб спочатку Іран відмовився від розробок, Тегеран, своєю чергою, хоче, щоб спочатку з нього зняли обмеження.