Україна могла б домогтися більших результатів у справі розслідування авіакатастрофи літака «МАУ» під Тегераном 8 січня минулого року, якби політичне керівництво країни тісніше співпрацювало із західними партнерами, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
За словами Клімкіна, після першої промови президента України Володимира Зеленського минулого року, у якій «в цілому меседжі були в основному правильні, були зрозумілі», «почались розмови про якісь версії» того, що сталося. Це викликало непорозуміння як всередині країни, так і серед західних партнерів, участь яких у переговорах з Тегераном була ключовою для їхнього успіху, додав він.
«Я не знаю, хто радив Володимиру Зеленському, але для наших партнерів, це велике питання – чи ми є надійними, чи можна нам довіряти? Я знаю, що у наших партнерів було багато питань до того, що говорилося», – казав Клімкін, який очолював Міністерство закордонних справ України в 2014-2019 роках.
На його думку, саме недовіра до українського керівництва стала причиною, чому, наприклад, канадська сторона не поділилася інформацією з Україною про хід розслідування катастрофи літака, що забрала 176 життів.
«Я зараз бачу переговорний процес, який веде МЗС, який веде, відповідно, наша прокуратура, яка просто намагається отримати від Ірану відповідні дані і домовитися про компенсацію. Оцей процес я бачу. Політичної стратегії, як примусити Іран діяти так, як нам потрібно, я не бачу», – говорить Клімкін.
Як каже колишній член уряду, Україна за допомогою західних партнерів, таких як Канада і США, на вищому політичному рівні мала б «створити хвилю тиску на іранське керівництво і максимально побудувати позицію, де кроки іранського керівництва залежали б від подальших стадій політичного тиску», можливих санкцій за ухилення від співпраці.
«Але МЗС не може зробити систему політичного тиску на найвищому рівні. МЗС не може розмовляти з Байденом, з Трюдо. МЗС не може розмовляти з Борисом Джонсоном. Воно може передавати сигнали, але розмовляти не може», – каже Клімкін.
Читайте також: Зеленський посмертно присвоїв звання героїв України екіпажу літака, збитого в Ірані
Як вважає колишній міністр, багато в преговорах з Іраном «буде залежати від позиції наступної американської адміністрації – як вона побудує це, як буде взагалі стратегічний контекст стосовно Ірану». Тому, на його думку українське керівництво має вести підготовчу роботу вже зараз.
«І я вважаю, що наша влада має заздалегідь проговорити це питання. І зробити дуже чітку, зрозумілу і спільну з нашими друзями американськими стратегію. Тільки так вона буде ефективною», – вважає Клімкін.
У вівторок 5 січня нинішній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поівдомив, що Україна отримала від Ірану проєкт технічного звіту щодо обставин збиття літака під Тегераном 8 січня минулого року. Раніше Іран уже кілька разів заявляв, що передав цей документ, але Україна щоразу повідомляла, що не отримувала його.
За словами Кулеби, в України є два місяці на власні коментарі й зауваження до тексту звіту.
За його словами, повідомлення про можливі суми компенсації з боку Ірану, в яких ідеться про ймовірність виплати по 150 тисяч доларів США за кожну жертву, наразі оприлюднені тільки в медіа – ніяких офіційних повідомлень із цього приводу Україна від Ірану не отримувала.
Літак Boeing 737-800NG з реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня 2020 року. Загинули 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни шести країн (Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану, Великої Британії), в тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
Іран протягом кількох днів після катастрофи стверджував, що причиною катастрофи була технічна проблема з літаком.
Лише вранці 11 січня в Ірані офіційно визнали свою вину за збиття українського літака, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. При цьому на той час уже було відомо, що літак збивали двома ракетами з півхвилинним інтервалом, тобто не йшлося про один помилковий пуск.
