Гігантський білборд із погрозами американській військово-морській флотилії, яка наразі наближається до узбережжя Ірану, – це лише одне з кількох пропагандистських послань, що зʼявлялися на перехресті в центрі Тегерану протягом останніх місяців.

Площа Енкелаб, або ж площа Ісламської революції, розташована на головній дорозі з міжнародного аеропорту Тегерана. Над нею височіє білборд із підбитим авіаносцем, що залишає за собою кривавий слід. За останні два місяці на розі цієї жвавої вулиці було встановлено щонайменше п’ять різних пропагандистських банерів.

Даррен Лінвілл, професор Центру медіакриміналістики в Університеті Клемсона, у розмові з Радіо Свобода сказав, що ці величезні плакати дають Тегерану можливість ефективно проникати в медіаполе Заходу.

«Вони створюють ці зображення, щоб ті ширилися [західними ЗМІ], а потім – соцмережами». За словами професора Лінвілла, «з огляду на глобальний масштаб, білборди обходяться дешево», навіть попри часте оновлення банерів розміром з будівлю.

Джанатан Саєх, аналітик-дослідник вашингтонського Фонду захисту демократій, вважає, що ці білборди можуть виконувати ще одну задачу – «щоб громадяни стикалися з пропагандою всюди, від метро до громадських парків». Він додає, що «це психологічна тактика, покликана нагадувати іранцям, що від режиму нікуди не втекти».

Мурали з погрозами в бік США чи Ізраїлю періодично зʼявлялися на будівлях Тегерану ще з часів Ісламської революції 1979 року. Однак білборди, які можна змінити за одну ніч, стали використовувати лише в останні роки.

Фотографії білборда на площі Енкелаб у Тегерані вперше зʼявилися в іранських новинних агентствах на початку 2023 року. На сусідній площі Валі Аср є ще один, менший білборд, який часто використовується владою для поширення її наративів про актуальні проблеми, або ж ісламістських ідей.

Під час антиурядрвих демонстрацій, що спалахували упродовж останніх років, протестувальники не раз підпалювали пропагандистські банери влади. Але свідчень про напади на гігантський білборд на площі Енкелаб, відомий як місце збору прихильників режиму, наразі немає.

Однак є дані про те, що під час останніх заворушень антиурядові гасла деколи писали на вітринах магазинів кровʼю загиблих мітингарів.

Деяких іранців обурює войовничий тон владних білбордів: одна жінка висловила журналісту думку, що банери на кшталт того, що вище на фото (з погрозами Ізраїлю), «лише провокують ще більше загострення».

Останнім часом іранський уряд раз за разом опиняється в кризових ситуаціях, а отже, як каже аналітик Саєх, агресивна пропаганда не корелюється з тим, що насправді відбувається за зачиненими дверима.

«Для режиму імідж – понад усе, і він не може дозволити собі виглядати слабким в очах своїх прихильників. Тому в деякі моменти, коли публічно від влади Ірану лунають погрози, в той же час приватно вони намагаються згладжувати кути», – сказав він.

• Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї 1 лютого заявив, що у разі атаки США на Іран розпочнеться регіональний конфлікт. Хаменеї також заявив, що Іран не є «ініціатором війни» та не нападає на інші країни, але готовий відповісти ударом на удар.
• Президент США Дональд Трамп раніше розпорядився наростити військово-морське угруповання на Близькому Сході і не виключив завдання ударів по Ірану – якщо не буде досягнуто прогресу в переговорах з ядерного питання або якщо влада Ірану продовжить жорстоко придушувати протести. Напередодні Трамп заявив, що Іран зараз веде «серйозні переговори» зі США, результатом яких, за його словами, «могло б стати щось прийнятне». Подробиці про можливі контакти представників іранської влади та США невідомі.
• У письмовому коментарі Радіо Свобода представник Білого дому заявив, що Трамп «сподівається, що жодних дій проти Ірану не доведеться застосовувати», однак закликав Тегеран укласти угоду, «поки не пізно».
• Наприкінці грудня та в січні Іран охопили масштабні протести. Спочатку учасники протестів виступали з вимогами, пов’язаними з економічною кризою, а пізніше почали звучати гасла проти влади. Протести були жорсткого придушені. Влада Ірану повідомляє про 3117 загиблих, а правозахисна організація HRANA стверджує, що має в своєму розпорядженні підтверджені дані про загибель 6713 людей, переважно учасників протестів. Інші правозахисні організації та ЗМІ наводять інші дані, усі вони не підтверджені.