Про газ, вугілля, віялові відключення, «помсту» Ахметову і тисячу в «Дії» – інтерв’ю прем’єр-міністра Шмигаля

Енергетична безпека держави, тепло і світло в помешканнях українців – основні теми розмови з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем. Ситуація на українсько-російському кордоні, за словами керівника уряду напружена, але ознак наступу немає. Від кого залежить повернення дітей на заняття в школах і хто ж таки отримає тисячу за вакцинацію? Чи давав прем’єр розпорядження зупинити платіж з відшкодувань виробнику «зеленої» енергії ДТЕК ВДЕ і чи правда, що так провчають Ахметова, канали якого критикують владу? За що буде звільнений голова Фонду держмайна і чому глава уряду рекомендує не поспішати з відставкою міністру Ткаченку? Як прем’єр-міністр коментує заяви, що вся виконавча влада зосереджена на Офісі президента і відсутність балансу становить гігантську проблему? Відповіді на ці та інші запитання в ексклюзивному «Суботньому інтерв’ю» прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля для Радіо Свобода.

Інна Кузнецова: Основна тема, яка є «гарячою» не лише для України, а й для всього світу – це ситуація на кордонах. Міністр оборони Литовської Республіки каже, що ситуація на кордоні Білорусі і Польщі може бути прикриттям для наступу Російської Федерації на Україну. Як ви, як прем’єр-міністр України оцінюєте ситуацію?

– Ситуація на білорусько-литовському і білорусько-польському кордонах є напруженою, як ніколи. Міграційна криза, спричинена певними діями, ми ці дії розцінюємо як гібридну атаку, сформовану і спричинену Росією на білоруській території зокрема.

З точки зору можливих атак, то я хочу запевнити, що ЗСУ, українська розвідка працюють. Ми щодня отримуємо інформацію. Ми також в координації з нашими іноземними партнерами. І, звичайно, треба не забувати, що вже сьомий рік Україна веде важку війну на сході Україні, ми маємо тимчасово окупований Крим. Всі ці загрози зреалізувалися в Україні.

Щодо активізації військових дій, то, звичайно, це вже питання наших військових, нашої розвідки. І ми ці питання контролюємо кожного дня. Переміщення значних збройних сил на території Росії неподалік українського кордону існують. Це підтверджують і іноземні партнери, і всі спеціальні служби. На сьогодні ситуація напружена, але ознак наступу ми не бачимо.

– Кабмін виділив МВС, для потреб Державної прикордонної служби 21 мільйон гривень на укріплення кордону з Білоруссю. Чи достатня ця сума?

– Цієї суми достатньо для того, щоб почати укріплювати кордон. Це ті ділянки, де ймовірні проходження тих мігрантів, які сьогодні стоять на білорусько-польському кордоні. Ми маємо готуватися до таких речей. 21 мільйон – це початкова сума, яка використовується для забезпечення спеціальних укріплювальних споруд, а також збільшення кількості прикордонних військ на відповідних кордонах України.

– І в наступному році ця сума буде збільшена?

– Вона буде додаватися по мірі необхідності. Якщо буде необхідно, ще й цього року будуть виділятися кошти, і наступного також. Існує державна програма, ініційована президентом України, з розбудови державного кордону.

Ми змінюємо стратегію не лише по кордону з Білоруссю і Росією, ми також змінюємо стратегію кордону з Європою. Ми домовилися, утворюємо в Міністерстві інфраструктури відповідний департамент, який буде займатися цивільною інфраструктурою кордону для того, щоб ми нарешті привели в порядок наші пункти пропуску, щоб вони мали достойний вигляд. І це також буде в межах нашого всім відомого «Великого будівництва». І це в принципі «обличчя» України на кордоні з Європою, яке треба розбудовувати.

– Ще одне питання, яке пов’язане з обороною і з промисловістю. Справи з виконанням державного оборонного замовлення були не дуже добрими. Чи зі зміною міністрів оборони і з питань стратегічних галузей промисловості ситуація поліпшиться ?

– Я не казав би, що ситуація з державним оборонним замовленням була критичною. Державне оборонне замовлення виконувалося в тих межах і параметрах, в яких це було необхідно.

Звичайно, ми розраховуємо при зміні міністра оборони на активізацію роботи загалом по всіх напрямках, починаючи від забезпечення наших військових і житлом, і так далі, і завершуючи звісно ж державним оборонним замовленням, а також виробництвом української зброї і техніки та співпраці з нашими міжнародними партнерами.

У нас надзвичайно хороші зараз напрацювання і з США, з Британією, з НАТО, всередині країни ми маємо зараз дуже хороші контракти і початок робіт по виробництву нових видів українського озброєння. Тому в новопризначеного міністра оборони є такий хороший старт і дуже хороші перспективи по розвитку державного оборонного замовлення.

– Цитуючи президента України, «енергетична безпека не менш чутлива тема, ніж війна». І днями Україну допущено до сертифікації «Північного потоку-2». Це означає, що є можливість виграти час, хто каже, до травня, а хто – до серпня наступного року.

– Уряд робить дуже багато кроків і без цього інструменту сертифікації, з точки зору відтермінування і недопущення запуску «Північного потоку-2» у зв’язку з тим, що це пряма загроза національній безпеці України енергетичній, це втрата комерційного інтересу нашої держави і це заробіток від транзиту. Тому, звичайно, ми використовуємо всі можливі інструменти – дипломатичні, економічні.

Ми не одні в цій боротьбі за недопущення роботи «Північного потоку», який, на нашу думку, є гібридною зброєю Росії, яку вона використовує вже, ще не почавши працювати, і проти України, і проти частини країн Європи. В майбутньому, ми переконані, це буде використовуватися для впливів на енергетичний ринок всієї Європи і України зокрема.

Як ми будемо зараз використовувати цей час? Абсолютно ефективно, так як використовували і до цього часу, працюючи дуже активно на дипломатичному фронті з нашими міжнародними партнерами. Міністр закордонних справ, президент України, уряд, я особисто – ми постійно залучені в діалог. Практично немає дня, коли ми не ведемо діалог з нашими міжнародними партнерами.

– Але морози вже починаються. І в Європі може стати холодно. Коли не буде опалення, Європа може не витримати і «призабути » про сертифікацію?

– Ні. Є встановлені правила, є Третій енергопакет. І всі його мають дотримуватися. Це ж не перша енергетична криза, яку проходять і в Європі, і світ. Тому я переконаний, що в будь-якому випадку ми будемо рухатися так, як це зараз встановлено.

– А як враховані інтереси України щодо продовження транзитного контракту з «Газпромом» та купівлі газу в ЄС?

– Контракт чинний до 2024 року. Фактично він є. Ми бажаємо його продовжити і ведемо з цього приводу перемовини з нашими європейськими партнерами. Тому що від них також залежить продовження цього контракту. Для нас ідеальним терміном є продовження цих умов на 15 років .

Зі сторони України була зроблена пропозиція збільшити транзит понад умови контракту. Ми готові ще до 55 мільйонів метрів кубічних збільшити транзит. І цей надлишок ми готові транзитувати за ціною удвічі нижчою, ніж в в чинному контракті. Це ще раз підтверджує спроможність української ГТС транспортувати і транзитувати удвічі більші обсяги, ніж сьогодні законтрактовані, система до цього підготовлена.

Стосовно холодної зими і спроможності Європи, то ми також вийшли з пропозицією. Наші газосховища мають об’єм 33 мільярди метрів кубічних, ми використовуємо, як правило, в районі 20-24, максимальний обсяг був 26 мільярдів метрів кубічних. Тобто ми наші газосховища можемо використовувати, як такий європейський сейф для збереження додаткових обсягів газу для Європи на випадок зими. Для цього ми пропонували об’єднати наші зусилля з частиною або з усіма європейськими країнами і утворити такий «газовий фонд», який буде стабілізовувати якраз оці можливі кризи, перепади в зимові періоди.

– Зважаючи на те, що ця ініціатива президента Зеленського прозвучала вже тижнів зо три тому, а російська сторона цього робити не хоче, то це свідчення того, що це все-таки політичне питання, а не економічне.

– Для того, щоб відбувся контракт, транзит, закупівля, завжди є голос з двох сторін – покупця і продавця. І тут дуже важливий момент і політична заява і в сторону Європи. Європа теж має почути і має вірити в те, що українська ГТС сьогодні спроможна для подібного транзиту, і що цей транзит буде найдешевшим. Ось це ключові речі.

І тут разом з політикою присутні і економіка, і технічна спроможність. Це дійсно важлива заява, яку надзвичайно серйозно сприймають наші європейські партнери. І тут вже питання їхньої спроможності вести перемовини з контрагентом, в якого вони купують енергоресурс.

– Президент у своєму понеділковому зверненні говорив про те, що до України прямують 7 кораблів з вугіллям. Це, здається, 5 кораблів зі США і 2 з Колумбії. Разом з тим у «ДТЕК» заявили про те, що це були їхні кораблі, і лише один для потреб «Центренерго». Наскільки це відповідає дійсності?

– У третій декаді листопада, тобто це вже наступний тиждень, має прийти перший корабель, який везе вугілля для «Центренерго». Він оплачений «Центренерго».

Сьогодні(розмова відбулася 17.11 - ред.) ми мали нараду по оплаті і закупівлі наступних поставок «Центренерго» на грудень, січень, лютий. Гроші для цього є. Вугільні компанії в США готові поставляти це вугілля. Також наша делегація про це домовилася. Ці речі будуть зроблені буквально упродовж наступного тижня.

Інші кораблі дійсно замовлені генеруючими компаніями українськими, які везуть вугілля для потреб своїх станцій, але які входять в українську енергомережу.

– Так виглядає, що влітку «Центренерго» не закупила, а зараз виходить ще дорожче. Що заважало?

– «Центренерго» веде свою поточну діяльність. Тобто вугілля закуповується за потребою. Якась частина була на складах, в якійсь частині працюють «з коліс».

Чому ціна зростає? Тому що дуже маленька пропозиція. І, до речі, його мало і в Китаї, і в США. Тобто вугілля сьогодні є дефіцитом у світі, не лише в Європі чи Україні. За нього йде також конкуренція, боротьба. І літом ніхто не міг передбачати цієї кризи, з якою сьогодні стикнулася Європа і світ. І це насправді не лише питання України. Сьогодні всі країни конкурують за вугілля. Більшість країн не передбачали ось такої критичної ситуації.

– А чому не передбачали?

–Дуже різко вийшла економіка з локдауну – почали споживати більше, а видобуток не встиг наздогнати швидке споживання. І це спричинило розрив і ось такий дефіцит вугілля, така одна з провідних думок експертів, чому сьогодні у світі є дефіцит по вугіллю.

– Не секрет, що «Центренерго» збиткова. Звідки вони беруть кошти на закупівлю? Це банківські позики?

– На сьогодні «Центренерго» абсолютно збалансована, її діяльність є прибутковою, у них достатньо ліквідності – понад 600 мільйонів гривень на рахунках. І вони повністю управляють своїми рахунками, дохідністю, ліквідністю. Закуповують вугілля. Вони використовують банківські інструменти, такі як акредитиви. І цього всього абсолютно достатньо для того, щоб проводити нормальну господарську діяльність, закуповувати вугілля за ринковими цінами.

– А який банк дає їм позики?

– Вони працюють зі всіма банками. І з комерційними, і з державними. Тобто тут у них вибір відкритий.

Але дуже важливо сказати, що ми також на рівні Міністерства енергетики попрацювали з українськими державними шахтами для того, щоб вони збільшили свій видобуток. І, звичайно, сьогодні фінансуючи відповідними дотаціями вугільну галузь, ми також просимо вугільників більше піднімати на-гора вугілля. І ось буквально останні тижні видобуток шахти збільшують.

Нам важливо, щоб державні шахти зараз максимально збільшили видобуток і поставляли його на «Центренерго».

– «Центренерго» у вівторок вийшло з заявою, що везе з Казахстану 663 тисячі тон вугілля. Але разом з тим Російська Федерація транзит казахського вугілля закрила. Як планується його доставити?

– Сьогодні є інформація про те, що вугілля з Казахстану через Тамань, через порт виходить і буде спрямовувати в Україну. Залізничне сполучення дійсно заблоковане, неможливо везти. Але морським транспортом, є інформація, перший корабель будуть відправляти буквально в найближчі дні.

– Наші дописувачі в мережах «Твітер» і «Телеграм» ставили запитання. Наприклад, чому своєчасно державні ТЕС не були забезпечені вугіллям? Ви вже частково відповіли. Але їх цікавить, хто за це покараний і яким чином?

– Перше. Звільнений заступник міністра енергетики, який відповідав за вугільну галузь. Дійсно йому з червня місяця, і в червні, і в липні ми проводили наради, проводили антикризові енергетичні штаби, ставили відповідні завдання. Це стандартний процес – літом готуємося до опалювального сезону, ставимо плани. Вони не виконуються, людина не відповідає посаді – звільнили.

Але менше з тим, тут же ж треба шукати баланс завжди. Вугілля має таку властивість – втрачати калорійність і самозагорятися на складах. Оскільки у нас більшість станцій працює на газовій групі вугілля, то воно складно зберігається. Тобто на складах треба тримати 10-денний, максимум 15-денний запас вугілля, в іншому випадку воно просто втратить свою калорійність, свої властивості.

– Від Валерія запитання: «Чому за 2 роки «Нафтогаз» з прибуткової компанії перетворився на збиткову? І скільки грошей було перераховано «Нафтогазом» до бюджету в 2021 році?».

– А це якраз питання в контексті тих дій, які були вжиті весною урядом, коли дійсно «Нафтогаз» пообіцяв і підписав у грудні минулого року фінансовий план з прибутком 19 мільярдів гривень. Ми вважали, що в грудні можна прорахувати прибуток, який буде за рік. І фактично в березні був продемонстрований збиток – мінус 10 мільярдів з тих або інших причин. І це стало причиною звільнення і голови правління, і кінець кінцем кризи з наглядовою радою компанії НАК «Нафтогаз».

На сьогодні «Нафтогаз» забезпечує безперебійно роботою і постачання газу, тобто є необхідні залишки газу, понад 17 мільярдів метрів кубічних сьогодні в українських газосховищах. Цього абсолютно достатньо, щоб спокійно і впевнено пройти опалювальний сезон і цей осінньо-зимовий період. На сьогодні є ліквідність на рахунках «Нафтогазу». І я переконаний, що за результатами року компанія не буде збитковою.

– Людей турбують віялові відключення. Наші дописувачі вважають, що вони вже є.

– Є сайт Міненергетики. На ньому є відповідний розділ щодо планових або аварійних відключень. Я вчора особисто заходив подивитися. Бо люди зверталися, що десь відключають. Я заходив подивитися, чому відключають. Вказується або ремонт трансформатора, або ремонт лінії електропередач, вказаний час, на який відключається, причина, через яку відключається, хто відповідальний, ремонтні бригади виїжджають, ремонтують, вказані всі об’єкти.

Цих ремонтів багато, як і завжди. Це цілорічна робота, яку роблять обленерго. Це не має жодного відношення до віялових відключень.

Віялові відключення – це складна державна процедура, якою управляє оператор систем розподілу. Вони полягають у системному відключенні регіонів, тобто цілих областей, або цілих районів щонайменше. Ці речі оголошуються. Також ухвалюються відповідні рішення, які є публічними. Звичайно, суспільство про такі відключення знає і розуміє. І це зовсім різний масштаб і рівень порівняно з тими плановими ремонтними роботами, які відбуваються в мережах.

– Тобто віялових відключень не буде?

– На сьогодні жодною організацією-регулятором, урядом, ніким в Україні не плануються віялові відключення. Тобто таких планів організації, підготовки віялових відключень в Україні немає.

– Можна спати спокійно – холодильник не розмерзнеться.

– Не розмерзнеться.

– Цього року Україна ухвалила оновлений внесок у виконання Паризької угоди, згідно з яким Україна має скоротити викиди СО2 до 2030 року аж на 65%. Достатньо амбітні плани. Це вище, ніж у ЄС. Що конкретно робить уряд в цьому напрямку?

– Україна підписала дуже багато хороших кліматичних ініціатив і стала одним із лідерів у світі по кліматичних ініціативах. Президент України брав участь на зустрічі СОР 26 у Глазго. 35% викидів порівняно з 1990 роком – це дуже амбітний показник, але він не є недосяжним для України.

На сьогодні Україна вже має трошки менше 40% порівняно з 1990-им роком викидів, тому до 2030 року скорочення брудних виробництв буде відбуватися в Україні природним чином – просто тому, що технології змінюються на більш чисті.

Але за нашими розрахунками, тому що тут була довга дискусія, коли ухвалювалося рішення на рівні уряду про 35%, і в принципі всі розрахунки, і співпраця з бізнесом, робота з асоціаціями, робота з великим бізнесом, який, власне, здійснює найбільше таких викидів, продемонструвала, що цей показник у 35% співпадає з усіма стратегіями підприємств. Асоціації це підтвердили. І ми його ухвалили.

Звичайно, потрібні будуть інвестиції для України, від 30-ти до 100 мільярдів доларів за 10 років. Звичайно ж, компанії будуть шукати, очевидно, інвестиційні, кредитні ресурси для виконання цих параметрів.

Але в той же ж час міжнародні партнери готові створити фонд, який буде фінансувати подібні заходи. Ми спілкувалися з паном Джоном Керрі, який є спеціальним уповноваженим президента США з кліматичної політики, вони очікують, що такий фонд буде складати від трьох до семи трильйонів доларів США. І, звичайно, Україна як підписант і, головне, засновник цієї ініціативи по скороченню викидів, у відповідності до Паризької угоди, буде мати доступ до цих коштів.

– ДП «Гарантований покупець» направило гроші всім виробникам «зеленої» енергії, щоби виплатити борги. Однак «Ощадбанк» заблокував платіж компанії «ДТЕК ВДЕ». І кажуть, що це така собі помста Ахметову. Наскільки це відповідає дійсності?

– Перше. Дійсно були домовленості з виробниками «зеленої» енергії. Був підписаний відповідний меморандум. Були домовленості з нашими міжнародними партнерами про те, що НЕК «Укренерго» розмістить «зелені» державні бонди. Були розміщенні більше, ніж на 800 мільйонів доларів США. Еквівалент, відсоток був 6,8. Не такий великий, але й не маленький. Це державні гроші, які платимо ми з вами, з державного бюджету. Відповідно ця валюта була продана. Отримано понад 19 мільярдів гривень, які направляються компаніям на погашення боргів за попередні роки. Тобто це борги за попередні 3 роки, які накопичилися перед виробниками альтернативної енергії.

Наскільки мені відомо, заблокувань немає. Є розтермінування, тому що всі ці речі, за даними Мінекономіки, можуть створювати певний тиск і на валютний ринок, і на інфляцію. Тому тут краще задати ці питання, звісно ж, міністру енергетики або новопризначеному керівнику «Гарантованого покупця». Але держава виконує свої зобов’язання.

– Так ходять чутки, що керівника «Гарантованого покупця» саме за це і звільнили, що він хотів проплатити кошти «ДТЕК».

– Міненергетики проведе відповідні розслідування щодо роботи, тому що були підстави. І за поданням міністра енергетики були здійснені кадрові зміни. Я думаю, що коли перевірки будуть завершені, їхні результати будуть передані відповідним органам і будуть публічні коментарі від профільного міністерства.

– Тобто особисто ви розпоряджень призупинити виплату коштів «ДТЕК» не давали?

– Кому я міг давати? У нас же ж всі незалежні.

– Сергій Лещенко пише про те, що це саме ви особисто зупинили платіж. І начебто саме таким чином ви провчаєте Ахметова за те, що його канали критикують владу.

– Задайте питання Сергієві: звідки у нього ця інформація? Я вважаю, що це такі легкоманіпулятивні речі. Тому давайте ми їх лишимо для телеграм-каналів.

– Тобто ви такого розпорядження не давали. А якщо компанія подасть до суду, виграє, адже всім виплатили, а їм ні?

– Право кожної компанії, кожної особи, суб’єкта в Україні звертатися до суду. Тобто це право кожного.

– Голова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко подав заяву на звільнення. Дехто каже, що це не власне бажання, а його звільняють. І в чому причина?

– Я думаю, що Дмитро Сенниченко дасть відповідні коментарі. Дійсно заява подана на Верховну Раду України, так як цього вимагає закон. Тобто тут немає якихось звільнень і так далі. Це його особисте рішення. Воно пов’язане з його особистими мотивами, які він озвучить. Ми з ним спілкувалися, він сказав: я готуюся, я озвучу. Сенсаційних речей немає.

– Тобто ви не можете сказати, це пов’язано зі зривом планів приватизації чи з неготовністю «Центренерго» до зими?

– «Центренерго» на сьогодні (я вам тільки що сказав) працює в нормальному режимі. Тому давайте дочекаємося заяви керівника Фонду держмайна, і він озвучить спокійно ті причини, які лягли в основу його бажання.

– У планах на велику приватизацію на цей рік було отримати від приватизації 12 мільярдів гривень. Так виглядає, що 3 мільярди буде. Чи я помиляюся?

– Так виглядає. Для мене це теж така інформація, яка, на жаль, не справдила або не справджує планів. Хоча ми вже розуміємо, що до кінця року за 2 місяці заробити розрив між тією сумою, яка отримана ( від приватизації –ред.), і 12 мільярдами майже нереально. Тому ми маємо зараз розуміти, що надходжень тих, які планувалися, не буде. Хоча при наших зустрічах навіть на початку осені Фонд держмайна гарантував і обіцяв виконати плани в розмірі 12 мільярдів.

– За невиконання плану можна і подати заяву про відставку.

– Давайте дочекаємося.

– А чим буде заміщено цю діру у бюджеті між 12-а і трьома...?

– Вона вже замістилася. Це ж загальний фонд бюджету. Тобто є певне перевиконання порядку 44 мільярдів на сьогодні. Тобто перевиконання бюджету, надходження з податкової та митниці і скомпенсовують інші джерела, по яких є недовиконання.

– «Велике будівництво» – це 100 мільярдів гривень лише на цей рік. Вже книжку випустили про «Велике будівництво». Це і дороги, і мости... З одного боку, дуже добре, коли їдеш і бачиш, як все будується. А з іншого, журналісти пишуть про те, що є проблеми. В автодорі на тендерах переплати від 10% до 40% і так далі. Як ви це пояснюєте?

– Ініціатива президента «Велике будівництво», мені здається, що вже немає громади в Україні, яка не була би охоплена цим проєктом, немає людей, які про нього не знають. Він лише за 2 роки продемонстрував результат. Я буквально за 2 тижні 6 областей об’їхав. В усіх областях за цей рік збудовано значно більше, ніж за всі попередні роки і разом з минулим роком, коли ми дійсно в межах цієї програми теж зробили дуже багато.

Тобто є і візуально сприйняття того, що ми дійсно будуємо і дороги, і мости, інфраструктуру, школи, садочки. Зараз включився проєкт «Велика реставрація». Ми будемо бачити об’єкти культурної спадщини, які будуть реставруватися і поставати в оновленому вигляді. Це найважливіший проєкт, який насправді дав нам змогу м’якше економічно пройти ось цей період коронакризи минулого року. Тому що це кошти, які увійшли, як інвестиції, в економіку, допомогли втриматися бізнесу, створили певний мультиплікатор, коли гроші через великі компанії підтримали малий і середній бізнес.

І вважаю, що це дійсно один із важливих показових проєктів нашої держави, які розганяють нашу економіку, дають нам змогу в умовах світової кризи тримати нормальний рівень ВВП. Ми очікуємо, що цього року буде зростання. Це дійсно масштабний проєкт, який має колосальний вплив на економіку в цілому, і середня зарплата в Україні цього року перевищила 500 доларів вперше. Це теж для нас важливо. Тому що це показник ефективності, коли люди мають отримувати достойні зарплати. Але це далеко не кінець. І ми, звичайно, маємо плани і далі нарощувати темпи інвестицій в Україну, і, звичайно, темпи зростання добробуту людей.

Стосовно маніпулятивних звинувачень, то у кого є дані – будь ласка, в правоохоронні органи, НАБУ, ДБР, зараз новоутворене Бюро економічної безпеки. Без проблем, звертайтеся! Ми з задоволенням надаємо повне сприяння зі сторони уряду всім правоохоронним органам для того, щоб порушень бюджетного законодавства, корупції, крадіжок в нашій країні не було.

– Мінфін на підставі наданої «Укрзалізницею» інформації прогнозує, що ця державна компанія приноситиме ще наступні 3 роки збитки. Зрозуміло, що пасажирські перевезення – це збиткова річ. Разом з тим громадяни скаржаться, що поїзди спізнюються. Хто комплексно несе відповідальність?

– Тут зразу відповім. Президент ініціював ще один важливий проєкт «Нова українська залізниця». Буквально минулого тижня відбувся форум символічно – на київському вокзалі, де були представлені новопридбані вперше за останні десятиліття за рахунок державного бюджету дизель-потяги, ми замовили 100 пасажирських вагонів цього року за державний бюджет також. Вагоновиробники нарощують виробничі потужності.

Звичайно ж, ми переглянули тарифну політику «Укрзалізниці», сьогодні ми ведемо розмову про збалансування, зокрема, кадрової політики, тобто стабілізація ситуації з фондом зарплат, кадрами, роботою рухомого складу.

Окремий проєкт – це, звичайно, оновлення інфраструктури. Тобто ми говоримо про колії, електрифікацію. Ми цього року робимо 4 великих ділянки електрифікації. Черкаси-Сміла, ділянка до станції імені Тараса Шевченка, вже наступної весни ділянка буде електрифікована. І Черкаси як обласний центр отримають пряме сполучення з Києвом.

Для мене це був такий елемент ганьби, коли люди з обласних центрів не мали прямого сполучення зі столицею, а мусили користуватися пересадками. Я сам цим колись користувався. І в мене ще з часів дитинства було ряд питань: чому так, чому я маю десь пересаджуватися або їхати автостопом, на автобусах добиратися і так далі?

Житомир також отримає можливість після електрифікації ділянки прямого сполучення з Києвом. І ще цілий ряд. На наступний рік таких проєктів цілий також перелік великий. І це якраз допоможе «Укрзалізниці» вийти з кола збитковості і оновити рухомий склад.

Дуже хочеться оновити рухомий склад не лише пасажирських потягів, але і електропотягів приміських. Всі знають, який сьогодні наш стан так званих електричок. Вже є приклад того, як «Укрзалізниця» реконструює ці електропотяги. Тобто в нас все рухається.

– Ви згадали зарплатні і наглядові ради. Загал, звичайно, наглядові ради не цікавлять. Але людей цікавлять зарплатні членів наглядових рад і керівників державних підприємств, які нерідко є збитковими, але при цьому керівники отримують шалені, як з точки зору рядового українця, гроші.

– В межах корпоративної реформи, про яку Україна домовилася з міжнародними партнерами, де підписані відповідні міжнародні зобов’язання, дійсно відбувається корпоратизація державних підприємств. Таким чином держава зменшує свою роль в економіці. Але хтось має контролювати ефективність роботи підприємств, направляти їх, формувати певну політику. Для цього створюються відповідні професійні наглядові ради, які складаються з незалежних членів і директорів, яких обирає відповідний номінаційний комітет, і представників держави, оскільки ці підприємства є державними.

У тих випадках, коли наглядові ради неефективні, підприємства збиткові, ми ухвалюємо відповідні рішення, і там відбувається або заміна представників держави, або в принципі подаємо на заміну наглядових рад. Приклад з «Нафтогазом», ще декілька демонструють те, що ми впливаємо на роботу таких органів.

Зараз нові контракти, які укладаються, вже мають ринковий рівень зарплат в більшості наглядових рад. Ті контракти, які були з захмарними цифрами, ми сьогодні також приводимо до ринкових умов. Тому що розуміємо, що не може країна, в якій середня зарплата 14,5 тисяч гривень, платити по 200-300 тисяч гривень представникам наглядових рад. Зокрема, якщо беруть іноземців, нехай це дуже професійні люди, але, звичайно, мають якесь...

– Там і українці були.

– ...певне співвідношення ринкових зарплат.

– Наглядової ради «Укрзалізниці» немає зараз. Правильно?

– Вона зараз в стані формування.

– А коли буде?

– Там проводиться конкурс, відбір. До кінця року і наглядова рада НАК «Нафтогазу» і «Укрзалізниці» мають бути сформовані.

– Тобто обидві будуть сформовані і з нормальними зарплатами?

– Мають бути сформовані.

– На початку року президент України, ініціативи якого ми кілька разів згадували, говорив про те, що до Дня Незалежності треба запустити супутник. Чи буде він до кінця року запущений?

– Ми готові були запустити його. Супутник готовий. Запуск мав відбутися у грудні. Це мало бути планово цього року. Але, на жаль, компанія Ілона Маска, якій і належить ракетоносій, перенесла запуск ракетоносія на січень. Відповідно супутник полетить в січні.

– Останній тиждень сумний з точки зору кількості людей, померлих від COVID. Разом з тим набагато більше людей вакцинувалося. Хоча 600 тисяч і не прийшли на вакцинування другою дозою, що є тривожним. Тисяча гривень для двічі вакцинованих на віртуальну картку. Кому все-таки її будуть оплачувати? Тому що я чула про те, що це лише тим, хто вакцинується зараз, а не тим, хто вже вакцинувався.

– Іноземні партнери вже оцінили цю програму, як best practice – одна з найкращих програм і методик, яка може використовуватися. Програма має дві цілі. В першу чергу це програма підтримки малого і середнього бізнесу. Але ця підтримка є цільовою. Ми підтримуємо 5 напрямків, які найбільш постраждали під час COVID. Це креативні індустрії, кіно, театри, музеї, це спортивні центри і перевезення всередині України, авіа і залізничні. Ось ці напрямки отримають підтримку.

Вона буде доволі значною, якщо враховувати, що ми хочемо, щоб вакцинованих було порядку 24 мільйонів українців, 20-24 мільйони – це та кількість, яка дозволить набути колективний імунітет в нашій державі.

Стосовно того, хто зможе скористатися цією тисячею гривень, то це всі громадяни України, які отримали дві дози вакцини, незалежно від того, коли вони отримали.

Програма буде працювати з 19 грудня цього року і до 18 грудня 2022 року. Ось так поставимо межі. Програмою зможуть скористатися через додаток або портал «Дія» ті, хто мають відповідні ковідні сертифікати з двома дозами. «Дія» сформує відповідну картку платіжну, якою можна буде скористатися лише на ці п’ять напрямів, які постраждали від COVID.

– Бабця-пенсіонерка в селі зможе скористатися цією тисячею? Бо справедливості тоді не буде.

– А «Дія» є у всіх.

– А куди вона її використає? Креативної індустрії там немає, музеїв теж. Вона нікуди не їздить. І їй ця тисяча, можливо, знадобилася би більше, ніж всім нам тут.

– Можливо. Для цього ми маємо програми підтримки пенсіонерів і доплачуємо 500 гривень 80+, 400 гривень – 75+. Відповідно буде цього року 70+ – 300 гривень. І далі наступні роки – 65 і 60. Відповідно ми будемо охоплювати всіх пенсіонерів. Плюс є індексація пенсій.

А ця програма спрямована на підтримку індустрій, які постраждали. Але в той же ж час вона мотивує людей вакцинуватися і користуватися «Дією» як тим ресурсом, який допомагає державі впорядкувати сьогодні відносини громадян і держави і спрощувати їх.

– Але люди вже почали говорити, що це для того, аби просувати «Дію», і, можливо, для електронного голосування.

– Ну, це дуже далекоглядно люди придумали. Напевне, Україна колись доживе до електронного голосування, але зараз не ця мета в цієї програми. Мета дуже чітка – підтримка бізнесу, підтримка людей, які отримують цю тисячу гривень і зможуть скористатися. Тут буде синергія.

– Юрій Кириченко запитує: «Чи можна буде обміняти в «Дії» тисячу на тест з виявлення COVID?».

– Ні. Таке програмою не передбачається.

– Серед 1% громадян, яким вакцинація протипоказана, є такі кому потрібно робити ПЛР-тестування для того, щоб лягти в лікарню на процедуру з хіміотерапії, кожні три тижні. На жаль, держава цього не оплачує. Як можна було би це питання вирішити? Бо це недешево для інвалідів.

– Усім людям, яким лікар прописує ПЛР-тестування, держава робить таке тестування безоплатно, зокрема тим, у кого є симптоми, або тим, у кого є потреба така.

– Зараз з’явилася ініціатива Міносвіти про те, щоб школи вже вийшли на очне навчання. Але разом з тим лікарі говорять про те, що зараз високий рівень захворюваності дітей, навіть і є смертність. Наскільки безпечно вести дітей до шкіл?

– Я і сам закликаю всіх місцевих керівників відкрити школи і забезпечити можливість навчання. Більшість дітей переносить хворобу безсимптомно і спокійно. До цього закликає і генеральний секретар ВООЗ. Відповідно це покращує якість освіти, це соціалізує дітей. Ми вже втратили цілий рік, коли переводили дітей на дистанційне або таке заочне навчання. Тому це надзвичайно важливий крок – відкрити освітні заклади.

На сьогодні вакциновано понад 91% освітнього персоналу, назвемо так правильно, тому що там не тільки вчителі, має бути весь персонал освітнього закладу. З минулого понеділка діє наказ МОЗ, яким невакциновані працівники закладів освіти усуваються від роботи. Тобто якщо в нас зі 100 працівників, 10 працівників усунуті, то ті 90 працівників, які лишилися, це 100% персонал, який допущений до роботи, відповідно всі заклади освіти в Україні від дитячих садочків до університетів за таких умов можуть працювати. Далі відповідальність лежить на керівниках місцевих органів самоврядування, які мають дозволити це робити органам освіти.

– Питання кадрові. Міністр культури і інформаційної політики Олександр Ткаченко подав заяву про відставку. У чому конфлікт? В той час, коли його не було в Україні, ухвалювали рішення, яке з ним не обговорювалося.

– Кабміном було ухвалене рішення про виокремлення Держкіно з підпорядкування Мінкульту. Це був один з тих процесів, який посилює Держкіно з точки зору його ролі і вагомості. Важливе рішення. Дійсно міністром культура була написана заява. Це його рішення я вважаю емоційним. Ми мали з ним коротку розмову. Я його просив не гарячкувати, а зважено подивитися на те, як і що ми формуємо. Відповідно на сьогодні ситуація залишається в руках міністра культури. Звичайно, я абсолютно підтримую стабільність роботи Кабміну. І, звичайно, такі випадки – вони...

– Але ви за те, щоб Держкіно було підпорядковане пану Немчінову?

– Підпорядкування Кабміну того або іншого ЦОВВ не означає підпорядкування міністру Кабміну. Це некоректно. Підпорядкування Кабміну – це посилення ролі і політики того або іншого органу. Таких центральних органів виконавчої влади на сьогодні є 10. І Держкіно стає 11-им органом центральної виконавчої влади, який підпорядковується напряму Кабміну України як колегіальному органу, а не окремому міністру.

– Останнім часом відбулася зміна міністрів. В пресі багато писали, а дехто з колишніх міністрів навіть і говорив, що виконавча влада зосереджена на Офісі президента, відсутність балансу становить гігантську проблему. Це я пана Авакова цитую. І що, мовляв, пан Зеленський вирішує, кого ви запропонуєте. Як вам з цим працюється?

– Мені дуже добре працюється в команді президента України Володимира Зеленського. Я вже про це не раз казав. Дійсно сьогодні Україна має унікальні умови, коли президент, якого обрали люди, і від якого люди очікують змін на краще в країні, має змогу за допомогою монобільшості в парламенті ухвалювати реформаторські законопроєкти і зміни до законів, а також за допомогою сформованого єдиною монобільшістю моноуряду, без політичних розбіжностей і складних дискусій, ми маємо сьогодні змогу дуже швидко розбудовувати і змінювати нашу державу. Тобто ми говоримо про те, що, власне, унікальний час, коли ми можемо дуже багато зробити для нашої країни, не витрачаючи час на неефективні політично вмотивовані, а часом не завжди раціональні суперечки. Це дуже важливо.

– Що влада робить для утримання зв’язку з мешканцями окупованих територій, зважаючи на те, що Росія намагається зробити все, аби їх віддалити, закриваючи можливості в’їзду.

– По-перше, свою роботу дуже ефективно і активно робить Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій. Ви бачили, відбулася заміна. Міністр пішов працювати в Міноборони, а народний депутат відповідно зайняла місце віцепрем’єр-міністра, міністра реінтеграції тимчасово окупованих територій. Тобто щоденна робота і по прилеглих територіях до тимчасово окупованих і там також робиться.

Започаткував свою роботу і активно набирає обертів відповідний телеканал – «Дом», який також спрямований на інформування мешканців окупованих територій Донецької і Луганської областей та Криму інформувати, що ж відбувається в Україні.

– Останнє запитання – воно і від мене, і від Василя з телеграму: «Яким чином буде відбуватися деолігархізація?».

– Ухвалений відповідний закон. Є ухвалене рішення РНБО, і уряд та міністерства окремі працюють над розробкою підзаконних актів, а також над розробкою додаткових законодавчих актів. Тому що цей закон став першим кроком. Далі – це буде ціла реформа. І це буде декілька законодавчих ініціатив, ряд підзаконних нормативних актів, які впорядкують ось ці відносини в суспільстві.

– Це буде після рішення Венеційської комісії?

– Ймовірно. Тобто будемо дивитися, чекати і робити правильні кроки для того, щоб ми були в межах дійсно міжнародного права.