Матір загиблого пілота Андрія «Джуса» Пільщикова Лілія Аверʼянова припускає, що обшуки у її квартирі можуть бути спробою її дискредитації. В інтерв’ю Радіо Свобода вона наголосила: хоча слідчі дії проводилися в рамках справи голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, будь-які «докази» можуть бути використані проти неї особисто.
Лілія Аверʼянова зазначає: коли працівники ДБР готові були ламати двері її харківської квартири, вона відвідувала могилу сина у Києві. А найбільш болючим для неї є те, що ДБР досі не завершили розслідування загибелі її сина, і за цей час майже не контактували з нею щодо перебігу слідства.
Водночас в Державному бюро розслідувань сказали, що «діяли виключно в межах закону та з повагою до памʼяті загиблих Героїв». Радіо Свобода звернулося до ДБР із проханням прокоментувати доцільність обшуків, однак відповіді поки не отримало.
Як і навіщо ДБР проводило обшук? Що знайшли у квартирі «Джуса»? І чого боїться Лілія Аверʼянова – в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.
– Я хочу від самого початку поставити вам ось яке питання. Можливо, хтось не розуміє, чому у справі Віталія Шабуніна проводили обшуки в квартирі, де проживали ви і раніше ваш син. Поясніть, будь ласка, що він робив у вашій квартирі і чому там взагалі проводили обшуки?
Те, що у квартирі зупинялися військовослужбовці – це данина пам’яті мого сина
– У моїй квартирі були багато хто, не тільки він. І те, що там зупинялися військовослужбовці – це данина пам’яті мого сина. Тому що будь-хто, хто виконує священний обов’язок перед державою в такий важкий час, має можливість відпочити в моєму домі, перебувати там як захисник України.
Мене менше за все цікавило все решта – шлейф усіх цих справ. Насамперед, Віталій – це захисник. Він прибув на службу. В моє місто – Харків. І, звісно, якщо квартира пуста, то чому би я, як повноправна її господарка, не могла би запросити туди Віталія?
У ДБР підозрюють Віталія Шабуніна у систематичному ухилянні від проходження військової служби й використанні транспортного засобу ЗСУ без законних підстав. Шабунін звинувачення відкидає: він каже, що під час служби був відряджений до НАЗК, де виконував важливу антикорупційну роботу. Також він показав автівку, яку отримав від волонтерів. 15 липня суд обрав Шабуніну запобіжний захід – особисте зобов’язання.
– Тобто коли Віталій Шабунін відбував на Харківщину за місцем своєї служби, ви просто люб’язно надали йому цю квартиру, щоби він там пожив. І саме в той момент, коли слідчі ДБР прийшли туди з обшуками – Віталія там уже не було, він уже виїхав?
– Вони про це прекрасно знали.
І тому всі оці підстави для обшуку, про які вони пишуть: що терміново мали шукати й знайти якогось небезпечного злочинця – не мають жодного виправдання. Вони точно знали, де він перебуває. За два дні до цього він виїхав звідти. І ця людина – на службі. Неможливо не знати, де перебуває військовий, якщо він на службі.
Вони одночасно проводили обшуки у трьох різних місцях. Ну, Віталій же не кіт Шредінгера, котрий може бути і там, і там, і там, правда? У різних станах. Він перебував там, де його особисто обшукували, і жодним чином не міг бути у моїй квартирі. Це ж очевидно.
І вони не могли цього не знати – вони працюють скоординовано.
11 липня стало відомо про обшуки у Шабуніна за місцем служби і вдома. Згодом стало відомо що в рамках справи Шабуніна слідчі ДБР також провели обшуки у харківській квартирі Героя України, загиблого льотчика Андрія «Джуса» Пільщикова.
– Як ви, пані Ліліє, дізналися про те, що у вас готуються або проводяться обшуки?
Я кажу: «Як ви плануєте зайти в квартиру?» – «Ми маємо право ламати двері»
– Я йшла на Аскольдову могилу в Києві, де похований Андрій. Спускалася парковою дорогою – і раптом мені дзвінок. Дзвонить людина, представляється слідчим ДБР, називає прізвище й каже: ми зараз будемо проводити у вас обшук. Я питаю: «А нічого, що я в Києві?». Він відповідає: «У нас терміново, ми ловимо злочинця». Я кажу: «І що? Ви будете… як ви плануєте зайти в квартиру?». «Ми маємо право ламати двері», – сказав він.
Це, звичайно, мене жахнуло. Я вже не знала, як їх зупинити. З одного боку, треба було терміново знайти спосіб відкрити двері – бо ключі були в певних людей. З іншого – я почала тиснути на них тим, що сповіщу Офіс президента, щоб вони не думали, ніби це можна робити ось так – безкарно. І я це зробила.
Завдяки людям, які допомогли, – моїм сусідам – я передала певні фотографії, які підтверджували, що я напряму спілкуюся з керівництвом держави. І вони не могли не розуміти наслідків того, що роблять.
Через непрофесійну, або, можливо, дискредитаційну роботу, вони створюють проблеми в державі
Наслідки, насправді, дуже серйозні. Через непрофесійну, або, можливо, цілеспрямовану дискредитаційну роботу, вони просто створюють проблеми в державі – в політичній сфері. Я вважаю: або це було зроблено умисно, або це свідчення страшенної неграмотності цих працівників, які, по суті, могли сфабрикувати підстави для обшуку.
Обшук не був ані нагальним, ані терміновим. Не було жодних реальних підстав для таких дій – для проникнення в мою квартиру без моєї присутності, без адвокатів, без законних представників. Вони не дали навіть кількох хвилин, щоб оговтатися й зорієнтуватися, хто міг би бути присутнім з мого боку.
– Отже, я правильно зрозуміла: ви попросили сусідку відкрити їм двері – і вони провели обшук?
– Ну, дякувати Богу, що все-таки з мого боку була присутня сусідка.
– А таке уточнення: скільки часу Віталій Шабунін до того жив взагалі в цій квартирі?
– Він жив у цій квартирі з того часу, як його відправили на службу в Харків – це десь п’ять місяців. І всі прекрасно знали, де він перебуває в Харкові – якби комусь справді було цікаво, могли спокійно прийти під час мого перебування і подивитися все, що хотіли.
Я б назвала це «бикуванням», а не професійною роботою слідчих
І в принципі, якщо є нагальна потреба провести обшук – це не проблема. Але не можна робити це ось так, знаєте…. Чесно кажучи, я б назвала це «бикуванням», а не професійною роботою слідчих. Так не можна поводитися.
А коли починаєш спокійно з ними говорити – вони відразу тиснуть: мовляв, зараз будемо «валити» квартиру. Що це взагалі таке?
– Якою вони лишили після себе квартиру?
– Я не знаю. Вони зробили відеозапис – є відмітка в протоколі обшуку.
ДБР нанесли велику моральну шкоду особисто мені
Я би, звичайно, хотіла знати, що на тому відеозаписі. Нічого цікавого вони для себе не знайшли, нічого не вилучили. І вони, власне, нічого цим не добилися – тільки зчинили ось такий галас і нанесли велику моральну шкоду особисто мені.
Я не виключаю, що вони могли створити «умови» й потім описати, нібито щось знайшли
І, в принципі, я, уявляючи, моделюючи ситуацію, – що би могло бути, якби не була присутня моя сусідка – я уявляю собі, що вони би створили ті умови, які би вони описали як начебто щось знайшли. Тобто я настільки не довіряю цьому. Ви самі розумієте, що можна за відсутності контролю занести, закинути або забрати будь-що.
Крім того, там були мої речі. Вони, по-перше, не сказали, кого вони саме шукають.
– Ви мали здогадатися, що це пов’язано з Шабуніним?
– Я-то розуміла, що більше немає варіантів. Але, знаєте, якою була розмова? «Ось він. Ось той» – а хто «той»? Вони не кажуть хто – і я не кажу. Але ми знаємо, про кого йдеться. При цьому вони так і не назвали, кого саме шукають і що саме вони хочуть знайти.
Лише з пізніших коментарів – уже коли Віталію обирали запобіжний захід – вони дали хоча б якусь інформацію: нібито вони шукали якісь носії інформації. Але мені про це ніхто нічого не сказав. Я взагалі не знала, що саме вони мають знайти.
Андрій був військовим, офіцером. І, звісно, у квартирі є речі, які можуть бути в будинку військового
А знайти, як ви розумієте, вони могли що завгодно – якщо би постаралися туди це принести. Удома стояв ще шкільний, стаціонарний комп’ютер Андрія. Я їм сказала: «Не чіпайте. Це наші речі».
Крім того, Андрій був військовим, офіцером. І, звісно, у квартирі є певні речі, які можуть бути в будинку військового. І це можна було би використати – якби вони це знайшли, їх можна було би приписати Віталію.
Удостоєний звання Героя України льотчик Андрій Пільщиков, відомий під позивним «Джус», загинув під час авіакатастрофи на Житомирщині в серпні 2023 року. ДБР тоді повідомило, що розслідує катастрофу, внаслідок якої загинули також Вʼячеслав Мінка та Сергій Проказін.
Чому б і ні? Це складно було би довести (зворотне – ред.), розумієте? І саме тому мені стало страшно – що все це можуть використати навіть проти мене.
Адже за такими ознаками, якщо дуже постаратися, мене можна вплутати в цю справу.
Можливо, це й було їхньою метою. Я не знаю. Я вважаю, що особисто щодо мене – це могла бути якась спланована операція з дискредитації.
– Навіщо, пані Аверʼянова, вас дискредитувати?
– Ну, бо я теж багато говорю, маю контакти з багатьма медіа, зокрема – закордонними. І, мабуть, маю певний моральний авторитет у суспільстві.
– Ваш син був надзвичайно відомий – це один із тих військовослужбовців, хто адвокатував надання Україні F-16. Він був медійною особою.
І коли в ДБР дізналися, чия це квартира і до чого це може призвести, чи виходили вони з вами на зв’язок? Ну, елементарно, можливо перепросили, попросили вибачення і чи якось інакше комунікували?
ДБР досі не виконали свою роботу з розслідування катастрофи, яка триває вже майже два роки
– Для початку варто сказати, що вони досі не виконали свою роботу з розслідування катастрофи, яка триває вже майже два роки. І, знову ж таки, немає жодного контакту зі мною – ні щодо ходу слідства, ні щодо того, що...
– Це там, де загинув ваш син?
– Так, все це, мабуть, їх не дуже цікавить. Вилучені речі – ну, наприклад, iPhone 13 – досі не повернули. Я не знаю, навіщо він їм потрібен вже два роки і що вони там шукають.
Є багато питань саме щодо тієї катастрофи, а вони взялися за більш «термінові» для себе справи. Керівництво ДБР виходило на зв’язок, але вони вперто стоять на своєму: що це було доцільно і необхідно, що вони нічого поганого не зробили.
Вони кажуть: «Ми не хотіли кривдити когось, принижувати, пам’ять...». Але своїми діями вони це зробили.
Бо справа навіть не в тому, що це я. Це могло статися з будь-ким, хто здав би Віталіку квартиру. Просто ця людина не мала би такого розголосу.
– Як ви очікуєте: як далі може розвиватися ця історія? Вам запропонували допомогу юристи? Що це означає? Ви сподіваєтесь приходити до суду? Навіщо вам юридична допомога? Яка у вас подальша мета?
– По-перше, вони порушили мої права. В ухвалі, де висували підозру Віталію, у шапці документа вказано: «зареєстрований» – київська адреса, а далі – проживає – і пишуть мою харківську адресу.
– Тобто засвітили вашу адресу.
Вони відкрито засвітили мою адресу, і це вже протиправна дія
– По-перше, це брехня – він там не проживає. А по-друге, вибачте, вони відкрито засвітили мою адресу, і це вже протиправна дія. Вони порушують право на недоторканність житла. Глобально – це порушення статті 30 Конституції України.
Я вважаю, що вони перевищили свої службові повноваження. Жодних легальних підстав, нагальних для обшуку не було. І саме тому має бути проведене службове розслідування і визнано, що ці дії не були необхідністю.
Я думаю, зараз вони, щоб «не дати задню», будуть намагатися через суд легалізувати необхідність цього обшуку. І тому, бачачи всі ці неузгодженості у документах – оскільки я не юрист – я потребую юридичного захисту.
І Масі Наєм, наш відомий військовий правозахисник, і юридична компанія «Міллер» – вони взяли мене під свій правовий захист.
Наступного разу в ефір я вже вийду з адвокатом. Зараз адвокати аналізують усю інформацію. І коли вона буде готова – це буде офіційним виступом у медіа.
– Пані Ліліє, я вам дуже дякую, що ви ввімкнулися до нас. Ви вийшли в ефір і розповіли цю історію зі свого боку. Я ще раз нагадаю, що ми звернулися до ДБР за коментарями і запрошували представників Бюро взяти участь в ефірі «Свобода Live», але на запит Радіо Свобода в ДБР поки не відреагували.
Форум