Україна судитиметься з Росією через анексію Криму. Терміни поки не відомі, слухання в Європейському суді з прав людини мали розпочатися 27 лютого, проте були перенесені. Мін’юст України підготував і передав суду докази того, що Росія порушила європейську Конвенцію з прав людини в Криму. Які саме докази, невідомо: інформація конфіденційна.
Історія захоплення українського військового аеродрому Бельбек могла увійти до цієї скарги. У березні 2014 року Юлій Мамчур, який був командиром Севастопольської бригади тактичної авіації Повітряного командування «Південь», повів свою авіабригаду звільняти від «зелених чоловічків» аеродром Бельбек. Без зброї, тільки з прапорами України і своєї частини, про це збереглися відеозаписи.
«Так, у 2016 році я погодився. До мене звернулися представники Мін’юсту з приводу того, щоб дати свідчення, бути готовим, за необхідності, якщо буде розглядатися цей позов, виступити в Міжнародному кримінальному суді або суді з прав людини», ‒ каже Юлій Мамчур.
Україна повідомляє, що Росія порушила в Криму більше ніж десять статей європейської Конвенції з прав людини.
«Насильницькі зникнення, тортури, вбивства, переслідування активістів, питання, пов’язані з переслідуванням кримськотатарського Меджлісу… Потрібно доводити, що діяли підрозділи російської армії», ‒ зазначає директор центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало.
Гігабайти доказів
До Європейського суду з прав людини в Страсбурзі Міністерство юстиції України вже передало гігабайти відео та фото з доказами порушень Росії.
Дуже багато доказів в електронному форматі надали ЄСПЛОльга Скрипник
«Дуже багато доказів в електронному форматі надали ЄСПЛ. І навіть того каналу зв’язку, що існує між урядом України та ЄСПЛ, було недостатньо, щоб передати великий такий масив електронних відомостей, тому що це дуже-дуже багато свідчень», ‒ зазначає координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Довести, що Росія готувала анексію півострова й контролювала ситуацію в Криму ще до проведення так званого референдуму 16 березня ‒ головне завдання українських юристів у Європейському суді з прав людини.
Для нас важливо встановити факт незаконної анексії та окупації, що відбулася ранішеІван Ліщина
«Вони визнають ефективний контроль, починаючи тільки з 23 березня 2014 року, коли набув чинності (російський ‒ ред.) «закон про приєднання Криму». Для нас важливо встановити факт незаконної анексії та окупації, що відбулася раніше. Не як говорить Росія, що це були якісь народні гуляння, які призвели до демократичного так званого референдуму, а що насправді відбулася військова операція, яка призвела до окупації півострова», ‒ каже уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.
Як у лютому 2014 року підконтрольні Росії загони «самооборони» і «казаків» блокували українські військові частини, бачив екс-командувач Військово-морських сил України Сергій Гайдук. Про це він розповів правозахисникам із Гельсінської спілки з прав людини.
«Вони (правозахисники ‒ ред.) використовували інформацію, яку я їм дав ‒ юридично оформлену інформацію ‒ саме для подачі позовів до Європейського суду з прав людини щодо порушень прав людини в Криму», ‒ запевняє командувач ВМС України (2014–2016 роки) Сергій Гайдук.
Компенсації постраждалим
Якщо Європейський суд з прав людини ухвалить рішення на користь України, Росію зобов’яжуть виплатити компенсації постраждалим кримчанам. У січні ЄСПЛ постановив, що Москва має виплатити 10 мільйонів євро Тбілісі за депортацію з Росії грузинів у 2006 році.
Як розповів директор центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки Михайло Тарахкало, була вказана загальна сума, яка має бути виплачена грузинській стороні.
Рішення ЄСПЛ ще не означає, що Росія дійсно виплатить гроші постраждалимМихайло Тарахкало
«Зазначено, що Грузія має створити певний механізм розподілу грошей між постраждалими. Ось такий вигляд має рішення цієї суперечки», ‒ каже Михайло Тарахкало.
Але це ще не означає, що Росія дійсно виплатить гроші постраждалим. У 2015 році Конституційний суд Росії дозволив Кремлю не виконувати вердикти Європейського суду з прав людини.
«Ця конвенція у своїх положеннях також перебуває під егідою конституції, яка в нашій правовій системі має найвищу юридичну силу», ‒ наголосив заступник голови Конституційного суду Росії Сергій Маврін.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник підкреслює: важливо те, що в Росії ухвалили таке рішення після того, як почалася російська агресія проти України.
«Це чисто політичне рішення, щоб не виконувати рішення щодо Криму, наприклад», ‒ зазначає Ольга Скрипник.
В України позиція буде значно сильнішою, тому що вона буде підкріплена рішенням Європейського суду з прав людиниІван Ліщина
Коли Україні чекати вердикту, невідомо. Справу Грузії проти Росії Європейський суд із прав людини розглядав десять років, а скаргу Кіпру проти Туреччини ‒ сорок. Проте позитивне рішення міжнародного суду для України вкрай необхідне. Це важливо для подальшої деокупації Криму, переконаний уповноважений у справах Європейського суду з прав людини.
«Ми говоримо «окупація», Росія говорить «приєднання». Якщо у нас буде чітке рішення Європейського суду з прав людини про ефективний контроль з боку Російської Федерації до референдуму ‒ це практично визначить, що відбулася саме окупація… В України позиція буде значно сильнішою, тому що вона буде підкріплена рішенням Європейського суду з прав людини», ‒ впевнений Іван Ліщина.
До того ж, рішення Європейського суду з прав людини на користь України стане черговим аргументом для продовження санкцій проти Росії, зазначають експерти.
