Після заяви федеральної прокуратури Німеччини 18 червня про причетність уряду Росії до минулорічного вбивства у Берліні громадянина Грузії, німецький міністр закордонних справ Гайко Маас заявив про можливість подальших санкцій щодо Москви.

Йдеться про вбивство 23 серпні 2019 року Зелімхана Хангошвілі (слідство використовує ім’я Торніке К. (Кавтарашвілі), колишнього учасника антиросійського збройного руху в Чечні.

Німецька поліція після пострілів у берлінському парку затримала громадянина Росії, якого названого Вадим К., також відомого як Вадим С. (Соколов).

Від самого початку в Німеччині лунали заяви, що за убивством можуть стояти російські спецслужби.

Тепер німецька прокуратура офіційно заявила про свідчення, що убивство замовив російський уряд.

«Урядові служби центрального уряду Російської Федерації наказали обвинуваченому ліквідувати Торніке К.», – сказано у поданні німецької прокуратури.

«Підставою для наказу про вбивство була опозиція вбитого до російської центральної держави та до урядів автономних республік Чечні й Інгушетії, а також до проросійського уряду Грузії», – вважає прокуратура.

У поданні йдеться, що «обвинувачений прийняв замовлення на вбивство. Він, або сподівався фінансової винагороди, або поділяв мотиви клієнтів, що спонукали убити політичного опонента за його причетність до колишніх конфліктів з Росією».

Слідство виявило, що обвинувачений росіянин прибув до Німеччини з Москва через Париж і Варшаву, користуючись фальшивими документами.

«Це надзвичайно серйозна справа. Уряд (Німеччини) відверто зберігає за собою право здійснювати подальші кроки у цій справі», – сказав німецький міністр журналістам 18 червня.

Німецьке міністерство закордонних справ у той же день викликало на розмову російського посла у Берліні Сергія Нечаєва.

Маас нагадав також, що Німеччина ще раніше вислала двох російських дипломатів у зв’язку з убивством Хангошвілі.

Російське посольство у Берліні оприлюднило заяву посла, в якій він наполягає, що заяви про причетність Москви «не підкріплені жодними фактами і доказами».

Нечаєв скаржиться, що разом з іншими звинуваченнями на адресу Росії в Німеччині вони «не сприяють позитивному розвитку і без того непростих російсько–німецьких відносин».

Президент Володимир Путін у грудні 2019 рок, коментуючи підозри про причетність Росії до вбивства, назвав убитого «жорстким і кривавим чоловіком» та «сепаратистом».

Путін тоді на саміті у Парижі також заявив про причетність Хангошвілі до вибуху в московському метро.

Страти за кордоном

2006 року російський парламент схвалив закон, який дозволяє президентові Росії використовувати збройні сили і спецслужби за межами країни у для того, що критики називають позасудовими убивствами.

Російські представники стверджували, що такий закон потрібен для боротьби з тероризмом та екстремізмом і посилалися на дії таких країн як США та Ізраїль.

Російський посол заявив також про обов’язкову «реакцію» у відповідь на заходи проти Росії.

Кремль ніколи не визнавав, що користувався цим законом, але на російських агентів покладають відповідальність за низку замахів та убивств зокрема в Україні.

Від рук професійних убивць у різних країнах загинули чимало чеченців, зокрема 2009 року в Дубаї був застрелений Сулім Яндарбієв – суперник теперішнього чеченського керівника Рамзана Кадирова.

Велика Британія офіційно звинуватила ГРУ (Головне розвідувальне управління збройних сил Росії) в отруєнні Сергія Скрипаля та його доньки нервово–паралітичною речовиною 2018 року.

В результаті застосування смертельної речовини в містечку Солсбері в Англії були отруєні також кілька інших осіб і одна жінка померла.

Британці також покладають на Росію відповідальність за вбивство 2006 року у Лондоні колишнього працівника КГБ Олександра Литвиненка із застосуванням радіоактивної отрути.