Берлін – Із неправдивою інформацією або фейковими новинами нині доводиться стикатися не лише у колі колег чи в сусідньому під’їзді. Це у разі, коли йдеться про плітки. Нині їх використовують для маніпуляцій певними частинами суспільства на рівні міста, всередині держави або навіть глобально: між окремими країнами. Все частіше чуємо про гібридні, вигадані новини, про кібератаки, тролів, ботів – одне слово, інформаційна війна. Україна у ній не залишилась осторонь, а навіть стала метою і полем для зіткнень численних її учасників. Про те, як розпізнавати неправдиву інформацію, як від неї захищатися, і як з нею боротися, йшлося на зустрічі представників громадських організацій країн Східної Європи у столиці ФРН.
«Фейкові новини та їхній вплив на громадянське суспільство у Східній Європі» – назва тижневих консультацій і дискусій, у яких узяли участь представники громадських організацій України, Білорусі та Росії. Ішлося передусім про політично мотивовані фейкові, тобто вигадані новини, які відіграють особливо негативну роль у суспільствах, де не існує коригування незалежною журналістикою, а також у країнах з авторитарним управлінням.
Громадських активістів цікавило, чи має Німеччина стратегію боротьби з дезінформацією, і як зробити так, щоб люди дивилися і слухали достовірну інформацію серйозних ЗМІ? Серед іншого – не загострювати увагу на негативній неправді – радить представник Міністерства закордонних справ Німеччини Ганс-Петер Гінріксен:
«Протистояти можна позитивними правдивими картинами висвітлення, плюралізмом і свободою думки та пересування. Приміром, через спотворення подій у Німеччині, зокрема й російськими ЗМІ, складається враження, що тут стало небезпечно жити. Щоб змінити цю думку потрібна не спеціальна стратегія, а надання охочим можливості відвідати Німеччину. Адже власний досвід людей, які подорожують і бачать країну на власні очі – найефективніший аргумент», – зазначив представник МЗС Німеччини.
Певні кроки у цьому напрямку вже здійснені, повідомляє чиновник: у рамках проектів Східного партнерства країнам-учасникам виділили 18 мільйонів євро. Але ці кошти – непорівнювані з тими, що їх вкладає Росія у власні ЗМІ. Хоч було б доречним створення в Німеччині таких організацій, як, скажімо, Радіо Свобода, котрі стали б конкурентами російським каналам і готували б серйозні новини. Але нині ще немає, передусім у ЄС, політичної волі реалізовувати такі проекти, розповів представник німецького МЗС.
Російські ЗМІ не є незалежними – дослідниця
Незалежна якісна журналістика і правдиве висвітлення подій досі «програють» у гібридній боротьбі за споживача інформації. Такого висновку дійшли учасники зустрічі після доповіді Сузанне Шпан, журналістки і політолога, котра досліджує російські ЗМІ у Німеччині. У своїй роботі «Російські медіа у Німеччині» вона доводить, що інформація щодо України, поширювана російськими ЗМІ, створює стереотипи, котрі не відповідають жодній науковій чи правовій основі, картини, які не мають нічого спільного з реальністю. Але кліше ворога, загрози націоналізму в Україні задля виправдання інтервенції Росії і дискредитації України за її межами, створене.
Німецька дослідниця вважає, що ще одним яскравим прикладом поширення фальшивої інформації стало висвітлення російськими ЗМІ ситуації щодо біженців у ФРН. Ці ЗМІ вміло використовують сумнівні настрої у Німеччині та використовують їх із власною метою, надаючи негативну картину цієї держави: демократія не функціонує, уряд є маріонеткою США і, ймовірно, перебуває на курсі війни з Росією. Також і її союзників зображують негативно: з огляду на фінансову і міграційну кризу, ЄС, мовляв, «прямує до свого кінця», а «НАТО нагнітає війну, загрожуючи нею Росії».
Сузанне Шпан доходить висновку, що концепція успіху російських ЗМІ полягає у тому, щоб представити офіційну лінію Росії у її зовнішній політиці як «альтернативну думку», а російські державні медіа – як начебто незалежні джерела. Представники російських державних ЗМІ, як, приміром, редактор RT Deutsch Іван Родіонов і колишній керівник «Россия сегодня» Дмітрій Тульчінскій виступають у ток-шоу на німецькому телебаченні, позиціонуючи себе вільними журналістами, якими вони не є, як і російські ЗМІ не є незалежними, оскільки вони фінансуються російською державою і тісно співпрацюють з управлінням у Москві, – стверджує Шпан у розмові з Радіо Свобода.
«Я вважаю, що фінансова складова, гроші відіграють у цьому чималу роль. Адже RT Deutsch і «Россия сегодня» фінансується державою, котра спрямувала у поточному році на утримання цих медій 374 мільйони євро. Це дуже велика сума, і це перевищує те, що отримує Deutsche Welle. Та, на мою думку, йдеться також і про стратегію. Вона полягає в тому, щоб позиціонувати себе незалежними ЗМІ, які начебто надають альтернативні думки. Але це не відповідає дійсності, оскільки саме ці ЗМІ фінансуються державою і не є незалежними, не надають альтернативних поглядів на події. Вони представляють офіційну лінію держави і підлягають контролю державних структур», – припускає німецька експерт.
Чемпіон зі створення маніпуляцій
Водночас Сергій Медведєв, голова організації «Декабристи», політолог, який аналізує російські блоги, сказав Радіо Свобода, що Росія закидає світ інформаційним сміттям і неправдивими повідомленнями, а її пропаганда підтримується на державному рівні:
«Дезінформація стала одним із інструментів адміністрації президента Путіна. Адже ті ЗМІ, які контролюються Кремлем, передусім телебачення, газети, радіостанції, деякі онлайн портали виконують функцію агентів Кремля. Вони більше не виконують функцію контролю над державними органами чи суспільними процесами. Або не виступають у якості інформування, бо вони справді виконують функцію додаткового відділу Кремля. З тим, щоб донести і підтримати політику Росії також і за її межами. Росія стала чемпіоном зі створення дезінформації, маніпуляції, маніпулятивних інформацій. Це не завжди неправдива інформація, не завжди вигадане повідомлення, але воно, приміром, не відповідає фото чи відео до нього. Це такий вид гібридної новини», – пояснює російський політолог.
Гібридна інформація в українському просторі
З терміном «гібридна війна» до вжитку увійшло також і словосполучення «гібридна інформація», коли в медійний простір вкидаються неправдиві «факти», котрі спотворюють події, дезінформують читачів і глядачів. Як розповіла під час дискусії Ольга Калашник, директор громадської організації «ЛаСтрада», відстоюючи, приміром, гендерну рівність, їхня сторінка в Інтернеті витримує справжні кібератаки, котрі надходять від організацій, які мають інші, більш традиційні, погляди на цю проблему, і які є здебільшого в Росії. Представниця «ЛаСтради» вважає, що неправдива інформація в Україну надходить із Росії, а суспільство, на її думку, не готове цьому протистояти:
«У нас немає інструменту, який би допомагав громадянам розпізнавати, правдива інформація, чи ні. Для того, щоб перевірити чи інформація правдива, зазвичай громадяни мають зробити досить багато дій. Та й активності слід багато виявляти. Але ніхто цим не переймається, бо це потребує багато часу. Але нам необхідні інструменти, які б допомогли дуже швидко перевірити інформацію. Цього немає, і ця проблема існує не лише в Україні, а й в інших країнах. Має бути медійна гігієна, так би мовити. Це в Україні дискутується. І якщо людство знає, що слід мити руки перед вживанням їжі, чистити зуби вранці, але як перевіряти новини на правдивість – цього ніхто не знає. Я сподіваюсь, що колись це станеться, адже інформаційні технології розвиваються», – розмірковує директор громадської організації «ЛаСтрада» в коментарі Радіо Свобода.
У той час, як офіційні німецькі представники на дискусії зізнаються, що не мають конкретного плану боротьби з дезінформацією, українська учасниця Ольга Калашник розповіла, що в Україні розроблена стратегія інформаційної безпеки, оскільки країна мала реагувати на виклики, які постали перед нею уже з початком війни на Донбасі та анексією Криму ще 4 роки тому.
