Росія змушена залазити в резерви: на різних напрямках агресору доводиться залучати різну кількість військ, що їх він тримав у резерві – однак така тенденція спостерігається на усіх основних напрямках східного фронту: Авдіївському, Мар'їнському, Бахмутському. Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії говорить координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець. Проєкт DeepState констатує, що армія Росії концентрує основні сили у напрямку відносно великих міст регіону – Покровська та Курахового. На думку аналітиків, російські війська тепер спробують перейти річку Дурну і вийти до берега річки Вовчої на цій ділянці фронту.
Якими є прогнозовані плани агресора на Донбасі, та в якому стані перебувають його війська на нинішньому етапі війни – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) обговорили з Костянтином Машовцем.
– Що скажете про Мар'їнський, Авдіївський напрямки на сьогодні? Чи справді там якась активізація відбулася останнім часом? Я так розумію, ви не дуже з цим погоджуєтесь, там було гаряче весь цей час. І як оцінюєте цілі, заявлені аналітиками DeepState: річка Дурна та берег річки Вовчої?
– Все, в принципі, правильно: противник прагне максимально західніше просунутися від зайнятого Авдіївського району оборони, щоб створити попередні умови для подальших дій або в північному, або в південному напрямку.
Щодо Курахового, то це зрозуміло – ворог намагається ліквідувати Вугледарсько-Курахівський виступ, плацдарм українських військ. А просування лінією Тоненьке-Орлівка має на меті просунутися в бік Очеретиного, Уманського, вийти на цей рубіж принаймні і створити загрозу Торецькому району оборони. Це зрозумілі дії, просто, скажімо так, протягом останнього тижня у противника там були певні складнощі з просуванням, темпи почали сповільнюватися.
– А з чим це пов'язано було?
– Перегруповувався він. Там їм треба було бойові порядки перегрупувати. Одна бригада була виведена в резерв, пошарпана, інша – бере зараз участь у розгортанні мотострілецької дивізії, її підрозділи, очевидно, мали бути використані для укомплектування цієї дивізії. Тобто там цілу низку завдань вони вирішували.
Плюс зростав рівень опору Збройних сил України, тобто, очевидно, з об'єктивних для них обставин темпи сповільнювалися.
Але я до чого це все говорю – річ у тому, що командування противника прагне зберегти темпи просування більш-менш прийнятні. Ось для цього намагається використати додаткові сили та засоби, нарощувати свої зусилля та вводить резерви на цьому напрямку.
– А темпи, щоб не дати Збройним силам окопатися, чи тут політичні причини – вибори без вибору в Росії?
– Я це не так назвав би: не окопатися, а створити систему оборони на цьому напрямі. Ми з вами не знаємо щільність інженерних споруд, щільність мінування, встановлення мінно-вибухових загороджень на цьому напрямі. Тобто ми поки що не можемо об'єктивно охарактеризувати рівень системи оборони, щільність опорних пунктів, районів оборони батальйонних тощо, розташованих на цьому напрямку, які сили та засоби їх займають, з яких позицій межі оборони складаються й таке інше. Поки ми не можемо з вами це об'єктивно оцінити, але, зважаючи на ті зусилля, які робить російське командування, як я сказав вище, вони намагаються зірвати цей процес – тобто покращення системи оборони ЗСУ на цьому напрямі.
– Не дати перепочинку Силам оборони після взяття Росією Авдіївки та Мар'їнки?
– Не стільки перепочинку, скільки можливості покращувати оборону – в усіх відношеннях: в інженерно-саперному, інженерному обладнанні позицій та в маневрі силами та засобами. Тобто не дати посилитись. Вони прагнуть вийти на кордон Очеретино-Уманське, вийти на цей напрямок, пробитися якнайдалі на захід.
Ситуація складна і південніше – лінія Мар'їнка-Георгіївка. Вони зайняли селище Перемога, намагаються там теж наступати з півночі у південно-західному напрямку вздовж дороги Вугледар-Мар'їнка. Тобто вони прагнуть витіснити наші війська з цього виступу, з плацдарму, за цей шлях принаймні.
Командуванню російському не подобається, що передові підрозділи ЗСУ знаходяться неподалік залізниці, яка пов'язує Донецьк і Волноваху
Командуванню російському не подобається, що передові підрозділи Збройних сил України знаходяться трохи на північ від Володимирівки, за 16,5 кілометра від північних околиць Волновахи, неподалік залізниці, яка пов'язує Донецьк і Волноваху. Тобто намагаються від комунікацій відсунути передові підрозділи ЗСУ.
– Ось ви трактуєте Георгіївку, Новомихайлівку як спробу агресора зрізати цей Вугледарський виступ. Чому сам Вугледар «мовчить», чому там Росії не відкрити фронт?
– Розумієте, вони ведуть наступ на широкому фронті. Спрацьовує принцип концентрації чи, точніше, його зворотне розуміння. Вони навіть ту частину військ, яка зараз оперує на Покровському напрямку, виділили в окреме угруповання – «Центр», воно складається з бригад 2-ї і 41-ї загальновійськових армій Центрального військового округу та частини сил 8-ї армії (її 1-й армійський корпус практично в повному складі задіяний у цій смузі). Їм для того, щоб вести одночасно з наступальними діями дії на цьому напрямку, потрібні ще якісь сили та засоби – щоб, наприклад, у районі селища Шевченко, Вугледара, Микільського організувати інтенсивні наступальні дії. Вони й так уже практично обрали на тактичному рівні всі резерви.
Тенденція така, що їм доводиться шукати, знаходити десь додаткові сили та засоби
Тенденція така, що їм доводиться шукати, знаходити десь додаткові сили та засоби. Наприклад, 20-ту мотострілецьку дивізію противника повністю введено в бій у районі Новомихайлівки. Залишався ще один полк у неї там танковий, вони її (дивізію – ред.) доукомплектовували у резерві. Тепер і танковий полк змушені відправити: фіксуються його підрозділи (на цій ділянці фронту – ред.) Для того, щоб підтримувати якийсь темп наступу, потрібні додаткові сили та засоби.
Звичайно, частина сил за канонами військового мистецтва виділяється для розвитку успіху в глибині оперативної побудови військ противника. Але це за умови, якщо вам вдається прорив системи оборони супротивника. А якщо він вам не вдається, якщо ви не можете прорвати, вам доводиться ці сили та засоби використати до прориву.
– Там багато цих оперативних резервів залишилося, у які залізла Росія?
– Вони залізли на різних напрямках по-різному. Ось, наприклад, у смузі дії угруповання військ «Схід» вони вже й цілу танкову бригаду, яку тримали там аж до останнього, намагаються використати в районі Старомайорського.
В угрупуванні військ «Південь» трохи більше сил: у них там десь від двох до трьох мотострілкових полків ще в резерві є. Але це полки територіальних військ, які переважно доукомплектовуються мобілізованими.
Залазять вони, вимушені. У районі Бахмута йдуть у наступ 2-й та 3-й армійські корпуси. Вони практично вже у повному складі введені у бій на Сіверському напрямку та на Краматорському. Тобто доводиться їм десь шукати [сили та засоби]. Я писав перед цим про розгортання стратегічних резервів, у чому я дуже сумніваюся, що їм вдасться у зазначені терміни їх сформувати, розгорнути.
– Це до літа вони прагнуть?
Кінець весни десь-початок літа, такий умовний тимчасовий рубіж набуття оперативних спроможностей: вони формують цілу низку частин, з'єднань
– Так, кінець весни десь-початок літа, такий умовний тимчасовий рубіж набуття оперативних спроможностей. Тобто вони там формують цілу низку частин, з'єднань. Мало їх сформувати, розгорнути – їм ще треба провести процес оперативного розгортання, збити їх в ударні угруповання і на якихось напрямках оперативно розгорнути. Це ще час. Сам собою процес формування та розгортання цих резервів непростий. Особливо даються взнаки вже певні проблеми з військово-промисловим комплексом, з людьми.
А поточна ситуація на лінії бойового дотику також вимагає реакції, тому що так зване об'єднане угруповання треба поповнювати, постачати.
Це два такі паралельні процеси: розгортання резервів та підтримання рівня боєздатності частин та з'єднань, які ведуть активні бойові дії на достатньо адекватному рівні. Нетривіальне завдання для російського військового командування.
– Американський Інститут вивчення війни днями повідомив наступне: дефіцит боєприпасів та військового обладнання, який викликали затримки допомоги зі США, може зробити нинішню лінію фронту дуже вразливою; цим можуть скористатися російські війська для раптового та несподіваного прориву. На думку аналітиків, те, що Україна надає пріоритет секторам, де найбільше загрожують інтенсивні російські наступальні операції, може створити вразливі ділянки в інших місцях.
І припустили фахівці, що російські війська зможуть скористатися цим для раптового та несподіваного поступу вперед. Прорив може статися за умови, якщо постачання зброї українським військовим і надалі скорочуватиметься. Побував і головком Сирський на передовій, та теж там пролунала ось така фраза, де можливий прорив: «Попрацював у двох бригадах, де поступово ускладнюється обстановка та є загроза просування ворожих підрозділів у глибину наших бойових порядків».
Якщо я правильно зрозумів американських аналітиків – чи можлива якась спроба російського прориву на ділянці фронту, яка зараз не настільки активна?
– Цікаво, що ці аналітики мають на увазі. Прорив, очевидно, – це якийсь поступ оперативного масштабу на оперативному рівні. Тобто це не тактична зона, коли супротивник витісняє наші підрозділи з 2-3-х позицій чи спостережних пунктів. А це якесь просування більш-менш значної маси військ противника на більш-менш значну відстань. Принаймні не один десяток кілометрів. Це, мабуть, вони й вкладають у цей прорив.
Для цього, як я сказав, необхідні відповідні сили та засоби. Провести процес розгортання ударного угруповання, навіть одного, це не так просто, як вам здається. По перше.
По-друге, звичайно, це все фіксується. І противник – для росіян це ми, українське командування – реагуватиме на процес оперативного розгортання ударних угруповань противника. Це однозначно.
Чи можливий? Звичайно, можливий за певних факторів. Ви цілком правильно назвали, що якщо недостатньо засобів ведення війни, у тому числі озброєння, військової техніки, боєприпасів, палива – все це різко знижує рівень боєздатності частин та підрозділів, що протистоять противнику. Це однозначно.
Наприклад, знижуються добові норми витрати боєприпасів, постачання паливом тощо. Обмежені ресурси накладають відбиток на тактику, методики ведення бойових дій, змушені обмежувати якісь активні дії, переходити до оборони, намагатися утримати певні рубежі. Тут уже ні про яку протидію, ні про які контратаки противника не йдеться. Правильно названо один із основних факторів.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Форум