Зупинивши наступ армії РФ на північному сході Харківської області, ЗСУ всіляко намагаються вибити противника із зайнятих позицій. Здебільшого за допомогою FPV-дронів, які нищать загарбників у важкодоступних місцях – підвалах, бліндажах, укриттях. Журналісти Радіо Свобода (проєкт Донбас Реалії) провели добу разом із дронарями батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів (БпАК) «Ахіллес» 92-ї ОШБр ЗСУ і побачили, як, в яких у мовах і яким чином вони виконують свою роботу.
«Хапаєш дрона і на «зльотку»
На позиції українських дронарів заїжджаємо на світанку в броньованому авто з мобільним РЕБом (система радіоелектронної боротьби – ред.) на даху, щоб максимально знизити ризики. Російські FPV тут всюди шукають цілі. Нас зустрічає командир розрахунку «Хепрі» і проводить в замаскований посеред поля бетонний бліндаж. Щойно розвиднілось – починається бойова робота.
«Надходить задача. Аналізуєш ситуацію. Яка відстань до цілі? Який тип цілі? Відповідно до цього підбираєш дрон, заряджаєш боєкомплект. Декілька технічних маніпуляцій. Хапаєш дрона і на «зльотку». Взагалі нічого складного. Головне, запам’ятати послідовність дій», – розповідає боєць з позивним «Сімба».
Спостерігаємо, як дронарі ведуть FPV до цілі. В цьому випадку до підвалу в одному з напівзруйнованих будинків, де загарбники зробили укриття.
Читайте також: «Ми не керуємо дроном, він сам наводиться»: як українські пілоти БПЛА вражають цілі армії РФ
«Дивись, ось тут приватні будинки. Бачиш оці двоповерхівки? Два кілометри до цілі», – корегує пілота і паралельно доповідає про ситуацію вищому керівництву «Хепрі». – Ось за кущами будиночок. Бачиш? Обходь його. Ось там, де галявина – з цієї сторони вхід. Великий, парадний, його чітко має бути видно».
«Все! Залітаємо! Б***дь! Все. Впав...» – розчаровано видихає «Хепрі» і пояснює. – Спробували зайти – не факт, що вийшло».
Але за секунду його настрій кардинально змінюється. «Зайшли! Є розрив!» – доповідає він командиру, звірившись з монітором.
«На чутливість працює»
Бойовий розрахунок працює як добре злагоджений механізм. Кожен знає – що і коли робити. «Сімба» несе на зліт черговий дрон. Усі БПЛА він заздалегідь підготував із вечора, коли його побратими ще спали. Одні дрони – проти піхоти, інші – проти техніки, треті – для знищення укриттів.
«Один тип боєприпасів спрацьовує від замикання. Тобто він влучає у ціль, йде замикання і спрацювання. В іншому також спрацьовує замикання, але вже на самому снаряді. Загалом кажучи – немає значення, який саме дрон несе БК (боєкомплект – ред.). Будь-який снаряд за великим бажанням можна причепити до будь-якого дрона. Ось тут ззаду FPV я зробив певні налаштування, там, де заряд батареї. Вона заряджається, потім під час контакту переносить цю енергію і відбувається «бабах». Вона на чутливість працює», – пояснює «Сімба» технічні моменти своєї роботи.
Коли дрон злітає – його веде до цілі безпосередньо пілот. Сьогодні бійці працюють за умов міської забудови. Тут свої нюанси, які треба враховувати.
«Радіогоризонт, будинки закривають пряму видимість і сигнал погіршується. Гірший зв'язок, тому часто зникає відео. Але є спеціальні місця. Ворожі пілоти, наприклад, в Бахмуті вибирають високі поверхи: на дахах ставлять антени і працюють звідти. Це дуже хороша ціль для FPVішки. І в місті, якщо їде якась техніка, то її теж можна підловити десь дорогою – ті ж самі «бехи» (бойова машина піхоти – ред.), БТР (бронетранспортер – ред.), «буханки» (автомобілі УАЗ – ред.) – розповідає пілот FPV із позивним «Борчік».
«Треба постійно шукати вразливі місця і це ускладнює роботу»
Тут, у Харківській області, FPV-дрони спільно з артилерією залишаються основною зброєю протидії штурмам армії РФ.
«Якщо навіть не знищити – то призупинити їх. Вони чують дрон – якесь влучання поряд. Все одно вони зупиняються, ховаються. Це якщо не знищує піхоту, то зупиняє її на якомусь етапі. Але все більше і більше відчувається дія РЕБу. Ми часто втрачаємо дрони через якісь перешкоди, які, скоріш за все, створені противником», – ділиться спостереженнями «Хепрі».
Через протидію РЕБу доводиться постійно шукати якісь лазівки, щоб довести дрон-камікадзе до цілі. Шукати частоти, на які РЕБ противника не діє. А в той самий «танк-сарай» важко залетіти, якщо його вразливі частини закриті захистом, – кажуть бійці.
«Ось через той самий каркас, який вони роблять – це дуже складно. Треба постійно шукати вразливі місця і це ускладнює роботу. Тобто якщо теоретично можна знищити танк чи будь-яку іншу бронетехніку з першого разу, то якщо там захист – ті ж «мангали» (наварені на танк листи металу для захисту – ред.), то з першого разу вже не вийде. Треба як мінімум 3 FPVішки» – пояснює «Борчік».
Робота FPV-івців на Харківщині починається зі сходом сонця і закінчується в сутінках. Є розрахунки, які окремо працюють вночі. Це дає можливість ЗСУ цілодобово тримати загарбників у напрузі, не даючи можливості вільно пересуватись піхоті, техніці, здійснювати логістику, що значним чином позначається на бойових спроможностях країни-агресора.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум