Під вулицями Тбілісі – мережа тунелів, бомбосховищ і камер з радянських часів, про які багато місцевих жителів нічого не знають. Протягом останніх кількох місяців фотограф Давід Табагарі досліджував цей тихий підземний світ і отримав надзвичайні результати.
Від весни 2021 року професійний фотограф почав заходити до під’їздів, повз які непомітно проходять більшість пішоходів. Чимало з цих незрозумілих входів ведуть до підземного світу з таємничим і зловісним минулим.
Табагарі каже, що його щоденна робота, робота в мерії Тбілісі, допомогла йому в отриманні інформації про те, де в Тбілісі існували різні об’єкти радянських часів.
Табагарі каже, що більшість його досліджень відбувається після виявлення ним чергової контрольної вентиляційної решітки на рівні вулиці, а також за допомогою отриманої інформації від різних мереж дігерів.
Дігери Тбілісі – відважні грузини, які часто бувають у цих секретних підземних просторах і іноді діляться своїми відкриттями у соціальних мережах.
Про будівництво підземного світу під Тбілісі відомо мало. За словами місцевого журналіста та академіка Еміля Авдаліані, більша частина цієї підпільної мережі була побудована Лаврентієм Берією, сумнозвісним шефом радянської таємної поліції.
Разом із співвітчизником-грузином Йосипом Сталіним Берія за радянських часів керував найжорстокішими репресіями та масовими вбивствами.
Проходи під Тбілісі, які нібито ведуть від колишнього штабу таємної поліції до міського залізничного вокзалу, викликали чутки, що деякі з них використовувалися для транспортування ув'язнених, або тіл під час кривавих «чисток», які проводили за часів Сталіна та Берії.
Влітку 2021 року Табагарі прочитав на інтернет-форумах чутки про підземну в’язницю під центром Тбілісі. Після пошуків в Інтернеті та на місці він врешті-решт знайшов залишки тюремних камер під ділянкою колишньої таємної поліції.
Це місце настільки маловідоме, що коли він запитав підлітків, які були у дворі, ніхто з них не чув про тривожний простір, що лежить просто під їхніми ногами.
Табагарі згадує, що «у цьому місці не було світла. Мені було дуже важко стояти там, де були поранені чи вбиті люди».
«Деякі люди у камерах видряпували свої імена металом», – пояснив фотограф. «Хто знає, але деякі місцеві історики сказали мені, що, можливо, деякі з імен належать людям, які були розстріляні. У цих камерах можна побачити справжнє обличчя Радянського Союзу».
Інші підземні простори були побудовані в рамках підготовки до ядерної війни.
«У кожному великому місті Грузії були підземні сховища», – стверджує Табагарі. «Навіть під великими заводами, лікарнями та урядовими будівлями вони мали свої бомбосховища».
Фотограф каже, що перебування в підземних бомбосховищах створило потужне нагадування про напругу часів холодної війни, коли світ був близький до ядерного конфлікту. «Ви можете відчути, наскільки це було небезпечно», – каже він.
Табагарі поговорив з деякими дігерами, які побували в просторах підземелля у Тбілісі невдовзі після розпаду Радянського Союзу в 1991 році. Вони сказали йому: «Усередині все було ідеально. Була вода, була їжа, були генератори та повітряні насоси. Ти міг би пробути під землею місяць».
Одне з бомбосховищ, яке Табагарі виявив під Тбілісі, складалося із близько 150 кімнат. За словами фотографа, сховище було «схожим на міні-місто під містом», яке можна було закрити масивними металевими дверима. «Я ніколи не бачив нічого подібного», – каже він.
Табагурі каже, що правило, подібне до правила Бійцівського клубу, для дослідників підземелля Тбілісі полягає в тому, що вони не повинні нічого торкатися.
Незважаючи на привернення уваги до загадкового підземного світу Тбілісі, Табагарі сподівається, що точні місця залишаться прерогативою лише згуртованої групи місцевих дослідників.
«Якщо ці місця стануть відомими, вони будуть знищені», – сказав Табагарі Радіо Свобода. «Сподіваюся, ми зможемо зберегти їх у таємниці».
