КИЇВ – Через три роки після закінчення Другої світової війни Фінляндія, яка приголомшила могутню Червону армію на початку війни, підписала договір зі своїм східним сусідом. У зв’язку з тим, що Європа часів Холодної війни була поділена між Сходом і Заходом, угода закріпила нейтралітет Гельсінкі, унеможливила членство країни в НАТО, що зароджується, і вплинула на фінську політику протягом десятиліть.
Ситуація породила геополітичний термін: «фінляндизація». У Фінляндії для декого це непристойне слово. У Києві сьогодні це фактично образа.
Цього тижня під час подорожі до Києва французький президент, як повідомляється, використав цей термін або підняв цю ідею. Він сказав, що цей варіант – «на столі» для вирішення напруги через нарощування військових сил Росії поблизу України та наполягання Москви, щоб країна ніколи не входила в НАТО.
Візит Емманюеля Макрона, якому передувала зупинка в Москві, був одним із останніх зусиль західних лідерів на найвищому рівні, спрямованих на запобігання нового, повномасштабного вторгнення Росії – розвитку подій, які можуть стати катастрофічними для України та мати тектонічні наслідки для всієї Європи.
Пізніше Макрон заперечив використання цього терміну. Але, згідно з повідомленнями преси, він сказав журналістам, які подорожували з ним: «Це – одна з моделей на столі», додавши: «Нам не варто шукати характеристику цього терміну просто зараз. Я думаю, що ми винайдемо щось нове, за тлумаченням».
Пізніше президент України Володимир Зеленський підтримав його на пресконференції в Києві 8 лютого.
Але навіть загальне обговорення чогось наближеного до «фінляндизації» стало причиною насуплених брів та занепокоєння в кабінеті Зеленського, за словами однієї особи, яка знає про обговорення зсередини.
Це неприйнятно для УкраїниОлексій Мельник
«Це неприйнятно для України», – сказав Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки київського аналітичного Центру Разумкова.
«Якщо ви приймаєте те, що вам нав’язують, наприклад, постійний нейтралітет, логічно, ви повинні отримати щось натомість, – сказав він. – То що Україна має отримати в обмін? На це запитання Росія нічого не каже».
У самій Фінляндії цей термін сприймається як суміш жалю та збентеження, відлуння минулої епохи.
З точки зору Фінляндії, це принизливий термінМатті Песу
«З точки зору Фінляндії, це принизливий термін, – сказав Матті Песу, старший науковий співробітник Фінського інституту міжнародних відносин у Гельсінкі. – Фінам це не подобається, вони ніколи б не запропонували це як політичну пропозицію. Фіни ніколи б не хотіли системи, нав’язаної ззовні».
«З одного боку, їм вдалося пройти по канату, – сказав він. – З іншого боку, це підірвало фінську демократію і зашкодило міжнародному статусу Фінляндії».
«Отруйний вплив»
Підписаний у 1948 році радянсько-фінський договір про дружбу, співробітництво та взаємодопомогу був основою повоєнних відносин Гельсінкі з Радянським Союзом. Серед іншого, Москва гарантувала, що не вторгнеться у Фінляндію.
Але термін «фінляндизація» почав поширюватися лише в 1960-х роках, спочатку в Німеччині – як стисле пояснення, як країни, розташовані поблизу СРСР, можуть зберегти свій суверенітет і незалежність, не піддаючись нападу радянської армії або країн Варшавського договору.
«Якщо ви розглядаєте це як механізм Фінляндії для того, щоб життя працювало в асиметричних відносинах [з Москвою] – механізм виживання, ви можете розповісти про це позитивну історію», – сказав Чарлі Салоніус-Пастернак, дослідник міжнародної політики, безпеки та оборони з Гельсінкі.
«Але це також мало отруйний вплив… на внутрішню політику», – сказав він.
За словами Песу, це найбільш чітко відчувалося у 1970-х роках, уособлених президентом Урго Кекконеном, чиї 25 років перебування на посаді охопили більшу частину Холодної війни.
За Кекконена, зазначають як Песу, так і Салоніус-Пастернак, політика Фінляндії стала незручно поступливою та «зацукрованою» щодо Москви. Серед законодавців просування вище в фінській політиці – в парламенті чи в інших органах влади – було неможливим з будь-якої гучної публічної критики Москви. Фінські ЗМІ рідко критикували радянську політику.
Наприклад, праці Нобелівського лауреата Олександра Солженіцина, наприклад, ніколи не були опубліковані у Фінляндії, каже Песу. Натомість вони були перекладені фінською мовою та надруковані – лише у шведському видавництві.
Після Холодної війни Фінляндія рухалася до тісніших зв’язків із Заходом, приєднавшись до Європейського союзу в 1995 році. Але 2014 рік, коли Росія анексувала український Кримський півострів і розпалила війну на сході країни, став переломним моментом для Гельсінкі.
«Це справді змінило дискурс про те, як сприймали Росію», – сказав Песу, додавши, що «розповідь про Росію та її дії з 2014 року була дуже критичною, зображуючи її в дуже негативному світлі».
Фінляндія залишається за межами НАТО, але експерти стверджують, що вона більш тісно інтегрувалася з альянсом, ніж це здається. Це було підкреслено її заявою в грудні про те, що вона витратить 94 мільярди доларів на закупівлю 64 винищувачів F-35 у Сполучених Штатів – рішення, яке дозволить розмістити надсучасне озброєння США на кордонах Росії.
Минулого місяця військові Фінляндії викликали здивування, опублікувавши серію відео, на яких показано, як авіадиспетчери проводять випробувальні навчання, направляючи пілотів фінських ВПС до своїх цілей. Усі відео були англійською.
Ми не були нейтральними з моменту членства в ЄС. Політично у нас неймовірна співпраця з НАТО, зі СШАЧарлі Салоніус-Пастернак
«Ми не були нейтральними з моменту членства в ЄС, – сказав Салоніус-Пастернак. – Політично у нас неймовірна співпраця з НАТО, зі США, більшість парламентарів навіть не усвідомлюють, наскільки вона тісна. Ми набагато ефективніші, ніж думають багато членів НАТО».
Фінське суспільство також помітно просунулося до підтримки членства в НАТО, хоча опитування громадської думки також показують значну невизначеність – і опозицію в деяких колах. А прем’єр-міністр Фінляндії нещодавно заявив, що членство в НАТО під час його перебування на посаді буде «дуже малоймовірним».
Для України проблема набагато складніша. У той час, як Кремль може просто скоса поглянути на те, що Фінляндія зближується з європейськими політичними та економічними угрупованнями, у випадку України Москва зробила кроки, щоб зупинити рух Києва в тому ж напрямку. І погрожує зробити більше, якщо Україна не залишиться поза НАТО назавжди.
Дозвіл Москві нав’язати Україні політику «фінляндизації» створить небезпечний прецедент, сказав Салоніус-Пастернак.
«Як тільки ви підете своїм шляхом, наступний аргумент буде про ЄС, і це погано, якщо Росія починає накладати вето на ваші зовнішньополітичні рішення», – сказав він.
«Те, що фіни з радістю запропонували б Україні»
Прессекретар Зеленського на запит Радіо Свобода швидко не відповів.
«Фінляндизація» залишається непристойним словом для Сполучених Штатів, які є найбільшим постачальником військової допомоги для України та непохитною підтримкою.
А також для НАТО, керівництво якого неодноразово відкидало вимогу Москви ніколи не робити членом Україну чи будь-яку іншу країну поблизу російських кордонів. Західні чиновники також заявили, що Москва фактично вимагала накласти вето на зовнішню політику іншої країни – України в цьому випадку.
Представники НАТО кажуть, що двері альянсу відкриті для України і залишаться відкритими, але вони чітко дали зрозуміти, що найближчим часом вона не приєднається до альянсу.
«Президент Макрон сказав, що це не було те формулювання, яке він використовував, і що припинення політики «відкритих дверей» НАТО насправді буде проблемою, і ми згодні з цим, – сказала речниця Держдепартаменту США Халіна Портер, відповідаючи на запитання про «фінляндизацію». – І, як ми вже говорили раніше, ми віддані праву суверенних держав ухвалювати власні рішення щодо своєї безпеки».
Тим часом українська громадська думка, після багатьох років слабкої підтримки, зміцнилась і помітно підійшла до підтримки членства в НАТО.
А Зеленський, який переміг на виборах у 2019 році, після того, як пообіцяв припинити конфлікт з Москвою, перейшов до жорсткішої лінії, враховуючи частіші публічні заклики до вступу Києва в НАТО.
Тому прийняття будь-чого, близького до «фінляндизації» України, було б політично небезпечним для Зеленського, вважає Мельник із Центру Разумкова.
У 2015 році, після того, як попередник Зеленського Петро Порошенко підписав другу частину Мінських угод, на вулицях Києва відбулися демонстрації на знак протесту через сприйняття, що «Порошенко поступився вимогам Росії».
«Але чи могла би Україна чогось навчитися у Фінляндії? Я б сказав, що Фінляндія має історію навігації в напруженій ситуації із сильним сусідом, – сказав Песу. – Фінляндія має міцні оборонні зв’язки зі Швецією, Норвегією, нашими сусідами, НАТО. У Фінляндії дуже функціональне суспільство, одна з найменш корумпованих країн у світі. Це те, що фіни з радістю запропонували би Україні».
