Вступ Фінляндії до Північноатлантичного альянсу розбив аргументи Росії щодо її війни в Україні та довів, що двері НАТО залишаються відкритими для нових членів, вважають аналітики, з якими розмовляли журналісти «Голосу Америки».
4 квітня Фінляндія стала офіційно 31-м членом НАТО. Ця подія ознаменувала серйозну зміну для самої Фінляндії, яка впродовж десятиліть зберігала нейтральний статус, і для безпеки Європи, яка отримала на кордоні з Росією потужну армію з досвідом військового опору Росії.
Фіни можуть принести якісний резервний потенціалДжим Таунсенд
«Вони воювали з росіянами раніше, тому вони знають, як це відбувається. Вони також можуть принести якісний резервний потенціал, який мають небагато країн», – говорить у розмові з Голосом Америки Джим Таунсенд, колишній заступник міністра оборони США з питань НАТО і Європи.
За його словами, у багатьох країнах є резервна армія, яка спирається не лише на тих, хто проходить дійсну службу в цей момент, але і на резервістів, яких час від часу викликають на додаткові навчання.
«Але фіни сприймають це серйозно, тому що як нейтральна країна вони повинні покладатися на себе, повинні мати дуже сильну та компетентну резервну систему, і вона у них є», – зазначив Таунсенд у розмові з кореспонденткою російської служби «Голосу Америки».
Тим часом у Москві на вступ Фінляндії до НАТО майже не відреагували, кажуть аналітики. Вони зазначають, що в день, коли Фінляндія стала членом Північноатлантичного альянсу, заяву зробив навіть не міністр закордонних справ, а один з його заступників. І на відміну від емоційних публічних заяв щодо України, його слова були сповнені нудних бюрократичних зворотів.
«Все буде відкаліброване в пропорційно мінливій обстановці, їхня безпека не зміцниться, безпека Північноатлантичного альянсу в цілому не посилиться. Будь-які загрози на нашому напрямку будуть парируватися», – сказав заступник голови МЗС РФ Сергій Рябков в ефірі державному телеканалу «Росія 24».
Ніхто не провокував Путіна, він сам себе спровокувавФіона Гілл
Колишня високопоставлена співробітниця Державного департаменту США Фіона Гілл каже, що зі вступом Фінляндії до НАТО стало очевидно, що аргументи російської влади щодо війни в Україні, яка нібито мала зупинити розширення НАТО, були вигадані для довірливих західних політиків.
Бар’єр для імперських амбіцій
НАТО було не загрозою для Росії, а бар’єром для путінських імперських амбіцій, наголосила Фіона Гілл у розмові з Джонатаном Фінком, ведучим подкасту Silicon Curtain.
«Ніхто не провокував Путіна, він сам себе спровокував», – каже Фіона Гілл, яка брала участь у переговорах з Росією впродовж багатьох років, починаючи ще з часів президентства в Росії Бориса Єльцина. Вона каже, що ще тоді, попри запевнення самого Єльцина у тому, що він не був імперіалістом, багато людей навіть у його команді думали про повернення радянської імперії.
І бачачи реальні військові кроки до її повернення, не дивно, що фіни вирішили убезпечити себе від можливих проблем тим, що приєдналися до НАТО, каже Гілл. І зауважує, що це тепер не лише близько 1300 кілометрів кордону Альянсу з Росією, а й важливо ще і тим, що Фінляндія має свій досвід опору Росії.
Політика відкритих дверей НАТО продовжуєтьсяКей Бейлі Гатчісон
Після Фінляндії очікується, що невдовзі до НАТО приєднається і Швеція, й це означає, що двері НАТО залишаються відкритими і для таких країн, як Україна та Грузія, зазначила в розмові з кореспонденткою Грузинської служби «Голосу Америки» Ією Меурмішвілі колишня посолка США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон.
«Політика відкритих дверей продовжується. Звичайно, членство Грузії в НАТО є однією з головних надій на майбутнє. І, звичайно, ми сподіваємося, що в якийсь момент Україна також зможе приєднатися», – зауважує вона.
Гатчісон наголошує, що досвід інших східноєвропейських союзників показує, що вступ до НАТО допоміг не лише розбудувати збройні сили, але і створити демократію після падіння Радянського Союзу.
Це не те, що хотів би бачити президент Путін у своїх сусідах, яких він хоче контролювати, але це те, що робить Європу стабільною та багатою, говорять аналітики.
