Прем’єр-міністр Фінляндії сказала, що її країна ухвалить рішення щодо заявки на членство в НАТО «протягом кількох тижнів». Її шведська колега сказала, що рішення Стокгольма «буде ретельним, але швидким». На рішення цих донині нейтральних країн безпосередньо впливає російська військова агресія проти України і «зміна безпекового середовища» в Балтійському регіоні. Які шанси Фінляндії та Швеції стати членами НАТО вже незабаром?

Під час візиту до Стокгольма прем’єрка Санна Марін сказала щодо заявка на членство в Альясні з’явиться протягом кількох тижнів, а фінський парламент вже наступного тижня проведе дискусію з цього питання.

Також вона сказала, що було б добре, якби Фінляндія та Швеція йшли до НАТО разом. Шведська прем’єрка Маґдалена Андерссон на спільній пресконференції із Марін заявила, що рішення Стокгольма на зближення з НАТО є наслідком війни Росії проти України.

Провідний шведський часопис Svenska Dagbladet та інші ЗМІ написали, що Стокгольм буде намагатися отримати добро на членство в НАТО вже на червневому саміті альянсу. Саміт НАТО має відбутися в Мадриді 29-30 червня цього року.

Днями лондонська газета The Times написала, що Фінляндії та Швеція можуть вже влітку стати членами НАТО – 31-м та 32-м.

За даними The Times, заявка Фінляндії на членство в НАТО може з’явитись вже в червні, а може й раніше, а за нею буде одразу, вочевидь, і заявка Швеції.

Раніше Швецію вважали більшим фаворитом на членство в Альянсі, а зараз навпаки – двигуном є радше Фінляндія, і якщо вона подасть заявку – шведи слідом зроблять те ж саме.

Прем’єр-міністр Фінляндії Санна Марін сказала раніше, що «Росія не є тим сусідом, яким ми її вважали».

«Причиною того, чому це відбувається (роздуми про членство в НАТО) є не Фінляндія чи що вона робить. Причиною є те, що робить Росія, коли почала війну в Україні. Це – фундаментально річ – 100 відсотків! Вони погані хлопці. Вони чинять погано і ми маємо якось реагувати», – сказав 13 квітня міністр оборони Швеції Петер Гульквіст під час візиту до Латвії.

Не дивина на тлі війни

Такий розвиток подій мало кого дивує.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав раніше, що Альянс не має ні з ким такої тісної співпраці як з цими двома нордичними країнами.

«Фінляндія є нашим дуже близьким партнером. Немає більше інших партнерів, які були б такими близькими для НАТО як Фінляндія та Швеція. Я відвідав Фінляндію та Швецію минулої осені і я бачив, що фінські та шведські війська відповідають стандартам НАТО і здатні разом тісно працювати – війська Фінляндії і Швеції та НАТО. І, звичайно ж, якщо вони подадуть заявку, я очікую, що їх привітають і ми знайдемо спосіб швидко узгодити протокол щодо приєднання…», – сказав Столтенберґ 31 березня в штаб-квартирі НАТО.

Всі коментатори зауважують, що на очікуване рішення Фінляндії та Швеції справді мала вирішальний вплив агресія Росії проти України, а те, як Україна чинить цьому опір, навертає фінів на спомини часів Зимової війни 1939-1940 років, коли маленька Фінляндія протистояла агресивному СРСР.

«Є багато подібностей. Україна є більшою країною ніж Фінляндія, але обидві є меншими державами порівняно з Росією. І вони обидві зазнали незаконних вторгнень… Ніхто не вірив на початках, що Фінляндія вистоїть під час радянського вторгнення, ніхто не вірив, що Україна зможе себе захистити проти Росії. Але вони обидві це зробили», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Мікко Карна, член фінського парламенту.

Реакції

Треба сказати, що в Балтійському регіоні та на ширшому північно-атлантичному просторі можливий вступ Швеції та Фінляндії до НАТО викликав – на тлі війни Росії проти України – цілковите розуміння.

«Для мене було б більш безпечно якби всі країни довкола Балтійського моря були б членами НАТО», – сказала прем’єр-міністр Литви Інґріда Шимонє.

Колишній президент Естонії Томас Гендріх Ільвес дещо іронічно написав у Твіттері: «Путін – геніальний стратег. Менш аніж за 6 тижнів він досягнув того, що було неможливим від часу заснування НАТО в 1949 році».

Колишній глава литовської дипломатії Лінас Лінкявічюс теж вказує на «геніальність» російського керівника: «Дуже ймовірно, що Путін досягне навіть більших геостратегічних «перемог» прийдешнього літа. НАТО запросить Фінляндію та Швецію приєднатися до своїх лав. Це буде неймовірним посиленням безпеки нашого регіону. Ми потребуємо вас!...», – звернувся Лінкявічюс до фінів та шведів, написавши їхніми мовами також фразу «Ласкаво просимо!».

Алан Скед, колишній професор Лондонської школи економіки, написав так у Твіттері: «Фінляндія та Швеція можуть приєднатися до НАТО вже цього літа. Якщо це станеться, Путін буде винний у величезному стратегічному промаху».

Американська журналістка Юлія Йоффе твітнула: «Я увесь час говорила вам, що Путін не є вправним стратегом. Але ви мені не вірили».

Британський медійник Ендрю Ніл теж вказує на кремлівську помилку в Україні як один з чинників: «Путін завжди хотів послабити НАТО і прагнув зупинити зростання кількості членів. Дякуючи його українській халепі, історично нейтральні Фінляндія та Швеція, як очікується, приєднаються до НАТО цього літа, збільшивши кількість членів до 32-х».

Реакція Росії

В самій Росії попереджають Фінляндію та Швецію щодо вступу до НАТО, вважаючи, що цей крок не принесе стабільності Європі.

Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав журналістам: «Ми неодноразово говорили, що сам альянс є скоріше інструментом для протистояння. Це не той альянс, який забезпечує мир і стабільність, і подальше розширення альянсу, звичайно, не призведе до більшої стабільності на європейському континенті».

Недопуск членства Фінляндії в НАТО було однією з безпекових вимог Росії коли вона вела переговори зі США і НАТО ще до вторгнення в Україну. Москва взагалі наполягала, що НАТО не повинно взагалі чисельно зростати.

На території Росії у напрямку до кордону з Фінляндією помічено важке озброєння, включаючи ракетні системи, через кілька годин після того, як Кремль застеріг Гельсінкі від вступу до НАТО.

Про це цього тижня повідомила газета Daily Mail.

На відео, завантаженому в інтернет, зафіксовано, як біля кордону з російського боку рухаються дорогою два берегові ракетні комплекси.

Попередньо, це мобільна система берегової оборони К-300П «Бастіон-П», призначена для знищення надводних кораблів аж до авіаносних бойових груп.

Міністр оборони Фінляндії Антті Кайкконен повідомив, що ситуація на фінсько-російському кордоні залішається спокійною, але «ми повинні бути готовими до можливих змін».

Як зазначається, розгортання російських військ біля фінського кордону відбувається після того, як голова фінського уряду висловила сподівання, що уряд влітку завершить дискусію щодо подання заявки на членство в НАТО.

«Лише самі Фінляндія та Швеція можуть вирішувати щодо свого шляху – не Росія, і ніхто інший. Суверенні держави мають право на самовизначення. НАТО завжди поважатиме це. Інші теж це мають поважати»», – сказав Єнс Столтенберґ після саміту НАТО 24 березня.

Безсумнівна готовність

Багато хто звертає увагу, що навіть перебуваючи поза НАТО збройні сили як Фінляндії, так і Швеції є цілком підготовленими до членства в Альянсі і мають дуже гарну репутацію.

Ще до війни в Україні – коли членство в НАТО було радше теоретичною перспективою, одне джерело в альянсі оцінювало шведську готовність до членства НАТО в три місяці, а Фінляндії – максимум в 6 місяців.

На тлі вторгнення Росії в Україну і зважаючи на загрози, обидві країни ще більше посилили обороноздатність і зараз обидві готові до членства протягом буквально кількох місяців. Коли в брюссельській штаб-квартирі НАТО були зустрічі після початку російської агресії, в них брали участь і представники Фінляндії та Швеції.

Ось, наприклад, новини лише останніх днів: військові в Гельсінкі оголосили про новий план закупівлі дронів на 15 мільйонів доларів для армії.

За пару тижнів до російського вторгнення в Україну, було повідомлення про плани Гельсінкі придбати у США 64 надсучасних потужних бойових літаків F-35.

Швеція перекинула додаткові військові сили на острів Ґотланд в Балтійському морі, який має стратегічне розташування. Швеція також збільшила оборонні витрати на 317 мільйонів доларів

Обидві країни є також учасниками Програми розширених можливостей НАТО (разом, до речі, з Україною, а також Австралією, Грузією та Йорданією).

Цікава і соціологія: членство Фінляндії в НАТО зараз підтримує 61 відсоток населення – проти 16, решта – не визначились. Причому підтримка членства в НАТО зростає щотижня. В середині березня «за» було 54 відсотка фінів.

Цікаво, що серед військовослужбовців фінської армії кількість прихильників членства в НАТО становить 91 відсоток.

В Швеції опитування в кінці березня показало, що членство в НАТО підтримують 59 відсотків населення «якщо Фінляндія також приєднається до НАТО». Проти – 17, решта – не визначились.

Треба сказати, що зі вторгненням Росії в Україну, Фінляндія відчула небезпеку і для себе, маючи майже 1,340 кілометрів спільного кордону.

«Ми маємо ефективну армію і також ефективні військово-повітряні сили та флот. Ми трималися статусу країни, що не приєдналася. Отже, ми розвинули наші сили оборони. І вони є дуже, дуже сильними», – каже в інтерв’ю фінський депутат Мікко Карна.

Можливою перешкодою на шляху до членства в НАТО цих двох скандинавських країн називають Угорщину, очолювану проросійським прем’єром Віктором Орбаном, який щойно виграв чергові вибори. Саме Угорщина, до речі, блокує і тіснішу співпрацю України з НАТО.

Традиції нейтралітету

Треба зазначити, що і Фінляндія і Швеція мають давню традицію нейтралітету. Швеція фактично стала на шлях нейтральності на початку 19-го століття, а Фінляндія – після Зимової війни, яку проти фінів розв’язав сталінський СРСР. Фінам вдалося втримати суверенітет і демократію після Другої світової війни.

Під час Холодної війни навіть існував термін «фінляндизація», що означало занадто активне врахування інтересів СРСР в зовнішній політиці, відсутність критики Москви, відретушована власна історія і незгадування про агресивність СРСР чи втрачені фінські території, які відійшли СРСР.

Навіть до ЄС Фінляндія (разом зі Швецією та теж нейтральною Австрією) приєдналась в 1995 році – вже після розпаду СРСР.

«Я завжди казав, що найбільшою помилкою нашої найновішої історії було те, що ми не подали заявку на членство в НАТО одразу після розпаду Радянського Союзу. Занадто довго ми столи з однією ногою на порозі і зараз маємо вибрати куди зайти. І ми вибрали Захід», – каже Мікко Карна, член фінського парламенту.

Він додає: «Ви можете цілком сказати, що це є великою зміною – думаю, це сталося коли Росія вторглася (в Україну). Багато людей не вірили, що Росія може до цього вдатися…. Зараз більшість фінів є за НАТО… Приєднання до НАТО – це наразі найкраща гарантія фінської безпеки».