ЛЬВІВ – Згідно з рішенням Львівського Апеляційного суду 18-річний підозрюваний у вбивстві політичної та громадської діячки, мовознавиці Ірини Фаріон залишається під вартою. Захист підозрюваного подав апеляційну скаргу щодо рішення Галицького районного суду Львова про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави і просив про цілодобовий домашній арешт для підозрюваного з носінням електронного браслета. Судова колегія це прохання не задовольнила.
Слідство у справі вбивства львів’янки Ірини Фаріон триває. Є декілька версій. Суспільний інтерес до розслідування і резонанс на вбивство не стихають. Думки людей розділилися.
- 26 липня Галицький районний суд після брифінгу керівництва МВС, СБУ та Генпрокуратури обрав для 18-річного В’ячеслава Зінченка, якого слідство підозрює у вчиненні вбивства Ірини Фаріон, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
- Адвокат затриманого Ігор Сулима одразу ж заявив, що оскаржуватиме це рішення.
- 5 серпня під час судового засідання в Апеляційному суді Львова Ігор Сулима просив для підзахисного цілодобовий домашній арешт з носінням електронного браслета за місцем проживання.
Немає жодного файлу, який би підтверджував, що це зробив ЗінченкоІгор Сулима
«Всі відеофайли, які були нам надані про рух певних осіб, але там немає жодного файлу, який би підтверджував, що це зробив Зінченко. Бо має бути будь-яка причетність до цього злочину. А у нас немає ні зброї, ні прямих свідків, ні одежі, у нас нічого немає. Я розумію, що суспільний резонанс, я розумію, що справа заслуговує на вивчення. Але у нас повинні бути докази», ‒ каже захисник підозрюваного.
Представники Львівської обласної прокуратури заявили, що підозрюваний має перебувати під вартою, тому що досі не знайдено зброї, якою вбито Ірину Фаріон, а, опинившись поза межами СІЗО, підозрюваний може знищити її, або ж зможе тиснути на свідків чи переховуватися від слідства, бо, мовляв, добре маскувався під час підготовки до скоєння злочину. Але головне, що він живе у Дніпрі, а слідчі дії, в яких потрібно брати участь, триватимуть у Львові.
Забезпечити йому явку, без тримання під вартою, ми не можемоДмитро Петльований
«Забезпечити йому явку без тримання під вартою ми не можемо. Лише дорога з Дніпра це 12 годин. Протягом яких просто неможливо проконтролювати його пересування», ‒каже Дмитро Петльований, прокурор Львівської обласної прокуратури.
Судова колегія Львівського апеляційного суду у складі трьох суддів не задовольнила апеляційну скаргу захисту і залишила підозрюваного під вартою. Відтак до 22 вересня він перебуватиме в львівському СІЗО.
Тим часом слідство у справі вбивства мовознавиці триває.
Версії
Біля будинку, де мешкала Ірина Фаріон, на самому місці вбивства ‒ лежать живі квіти і горять лампадки. Перехожі стишують крок, зупиняються, мовчать...
19 липня близько 19.30 громадська і політична діячка Ірина Фаріон вийшла з під’їзду і виглядала таксі. Вона зібралася до доньки і онуків, з якими на світанку мала виїхати на відпочинок. У цей час невідомий підійшов до неї і вистрілив. Через кілька годин медики повідомили, що Ірина Фаріон померла. Поранення було несумісне з життям. Сусіди переконані, що вбивство ‒ політичне.
Слідство вивчає різні версії. На сьомий день після вбивства відомої діячки президент України Зеленський, а за ним, як це було колсиь в СРСР, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, представники Генпрокуратури та СБУ прозвітували, що затримано підозрюваного у вбивстві Ірини Фаріон у Дніпрі, що «є достатньо доказів стверджувати, що саме він стріляв».
Про деталі затримання і особу підозрюваного суспільство довідалось із брифінгу 26 липня у Львові за участі керівництва силових установ. Вони показали відео затримання, співставляли світлини, повідомили, що смарт-камери відеоспостереження «зловили дніпрянця всюди». Зафіксовано, за словами Міністра внутрішніх справ, як вбивця готується до замаху за хвилину до його вчинення, підходить до мовознавиці, але сам вистріл не є зафіксований. Хоча на будинку, де мешкала вбита діячка, є три відеокамери, але у час вчинення злочину не було електропостачання.
За версією поліції, 18-річний мешканець Дніпра прибув у Львів 9 липня потягом, тричі змінював орендовані помешкання. Така поїздка обійшлась йому щонайменше у 10 тисяч гривень. 21 липня юнак виїхав у Дніпро потягом.
Днями поліцейські виявили дачний будинок поблизу Львова, де, як припускають, міг пересиджувати вбивця. Слідчий арештував виявлені там речі. Наразі невідомо, чи це одяг саме вбивці.
Силовики стверджують, що затриманий у Дніпрі 18-річний підозрюваний прогулювався Львовом у яскравій панамі і великих окулярах, саме так і сидів біля будинку Фаріон. Злочин вчиняв у рукавицях, що зафіксовано. За даними слідства, після пострілу втік і біг вулицею. На місці вбивства вилучено спортивну гільзу калібром 9х18 мм. Такі патрони поступили в Україну у 2017-2018 роках. Досі не знайдено зброю, з якої вбито Ірину Фаріон. Юнак «обмовився, що її сховав», сказав міністр.
Молодий чоловік, за версією правоохоронців, два місяці готувався до злочину, а опрацьовували його рік. Одяг, в якому він сидів у дворі, де мешкала Фаріон, придбав у травні цього року і переслав його поштою. Як сказав міністр Клименко Радіо Свобода, молоду людину «опрацьовували рік».
18-річному мешканцеві Дніпра інкримінують статтю 115 Кримінального кодексу України (умисне вбивство). Кримінальне провадження перебуває на початковій стадії.
Рідні не вірять, що син вчинив злочин
Після обрання запобіжного заходу в медіа та соціальних мережах активно обговорювали поведінку підозрюваного, що тримався, мовляв, спокійно і зверхньо. Але батько затриманого Федір Зінченко, який приїхав із дружиною у Львів на судове засідання, каже, що син не був спокійним, тому що просто шокований.
Вячеслав Зінченко брав участь в судовому засідання при розгляді апеляційної скарги через відеозв'язок. Його адвокат сказав Радіо Свобода, що це з огляду на заходи безпеки. Підозрюваний був дуже малослівний.
Мама підозрюваного Олена Зінченко у Дніпрі оголосила збір коштів на послуги адвоката у кримінальних справах. До такої ініціативи люди поставились по-різному: хто пересилає гроші, а хтось засуджує.
Батьки поспілкувалися із журналістами після розгляду апеляційної скарги. Батько зазначив, що він дав гроші синові на поїздку у Львів.
Я дав гроші, я – військовослужбовецьФедір Зінченко
«Чесно сказати, я очікував, що воно так і буде у суді, бо ми не зі Львова. Син не міг вчинити злочин, бо він виховувався по-іншому. Ми з дружиною маємо педагогічну освіту. Дружина у школі працює. Я маю освіту тренера викладача. Він займався футболом, хотів стати футболістом. Щоб скоїти таке, мало бути якесь підгрунтя. Купує квиток на своє ім`я, приїжджає у Львів, орендує квартиру, оплачує зі своєї банківської карти, надає копію свого паспорта – це маскування? Чому три квартири, бо йому сказали до 14 (липня-ред.). Далі він пішов на іншу квартиру. Я дав гроші, я – військовослужбовець», – каже Федір Зінченко.
«Він мені розповів про Степана Бандеру, розумієте, я не знала, а він знав, читав. Не знаю, чому він опинився, як підозрюваний. Це якась політична гра, це треба в політиків питати», – говорить Олена Зінченко.
Мама юнака у коментарі Радіо Свобода стверджує, що не впізнає сина на відео правоохоронців, що «це не його хода». Вона розповіла, що поліція «хитро виманили її з квартири», щоб взяти ключі від квартири.
«Спочатку він казав, що їде до Тернополя, а потім десь сказав, що до Львова. Повернувся 22 липня зранку. Разом зі мною. Я просто була в Тернопільській області. Але я поверталась автобусом, а він ‒ поїздом. Я питала у нього, чи дорого у Львові зняти квартиру. Він мені сказав, що майже тисяча», ‒ каже мама підозрюваного хлопця.
На запитання, звідки у сина були гроші, мама відповіла:
«Сесію здав у травні. І почав заробляти. Сказав, зароблю і поїду до друзів. На зворотній квиток я йому гроші надіслала».
Причетність до антиукраїнських груп
Заступник Голови Національної поліції Андрій Нєбитов повідомив Радіо Свобода, що підозрюваний у вбивстві Ірини Фаріон був учасником антиукраїнських груп.
Ми встановлюємо всі обставини, розуміємо, що він був учасником груп, де йому давали певні рекомендаціїАндрій Нєбитов
«Він абсолютно проукраїнський, поважає Україну. Я особисто з ним говорив. Він вважає, що не треба розділяти українське суспільство, у ньому були свої мотиви. Ми встановлюємо всі обставини, розуміємо, що він був учасником груп, де йому давали певні рекомендації, як замаскувати себе, як залишитись в місці непомічним, як зробити так, щоб тебе не викрили у скоєнні цього злочину і він обрав себе об'єкт для нападу для того, щоб ця людина була максимально незахищена. Де він взяв адресу? Коли переглядав ролик у ютубі, коли про неї знімали ролик, приходили в гості», ‒ каже Андрій Нєбитов.
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» дослідив соціальні мережі затриманого 18-річного хлопця. Як з’ясували, він був підписаний на низку ультраправих спільнот, зокрема на публічну сторінку «Против системы», власником якої є Марко Бондаренко – блогер із Дніпра, який просуває конспірологічні теорії, мізогінні, расистські та неонацистські ідеї. Він неодноразово критикував Ірину Фаріон.
В’ячеслав Зінченко активно спілкувався з членами телеграм-спільноти «Против системы». Сторінка користувача на імʼя Марко Бондаренко у забороненій в Україні соцмережі «Вконтакте», як встановили «Схеми», зареєстрована на російський номер телефону.
Підозрюваний також підписаний на сторінки російських неонацистіві і націоналістів. У телеграмі він був у групах неонацистських поглядів ‒ «Правый взгляд», «Правый публицист», «Белое движение», «Белая масть», «White Powder» (Біла Пудра – ред.).
Також затриманий підписаний на українські телеграм-канали. Зокрема, лідера праворадикальної організації «С14» Євгена Карася та «Правого сектору». Стежив за соцмережами Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ, до якої він хотів долучитися, про що написав на сторінці підрозділу. Цікавився підозрюваний і криптовалютою.
Рінеше, 26 липня, В’ячеслав Зінченко відмовився коментувати те, як він ставиться до неонацистських груп. Але заявив, що негативно ставиться до російського президента Путіна, що є дипломованим оператором БПЛА.
Правоохоронці вивчають зв’язки підозрюваного в Україні і за кордоном, перевіряють його причетність до неонацистського руху, центр якого знаходиться в Росії. Однією з версій вбивства Ірини Фаріон СБУ розглядає причетність служб країни-агресора до організації злочину.
Рідні Фаріон боротимуться
В університеті «Львівська політехніка» на кафедрі української мови Ірина Фаріон працювала з 1991 року. У 1998 році викладачка запровадила серед своїх студентів конкурс мовного плакату.
У 2003 році представник російської молодіжної організації звернувся у поліцію, мовляв, Ірина Фаріон розпалює міжнаціональну ненависть. Тоді міліціонер прийшов на лекцію, яку читала пані Фаріон, але далі справа не пішла і кримінального провадження не було порушено.
У 2005 році Ірина Фаріон вступила у ВО «Свобода» і почався її політичний шлях. У 2006 депутатом Львівської облради. Але ім’я мовознавиці зі Львова набуло всеукраїнського звучання і популярності у 2010 році, коли у Міжнародний день рідної мови вона завітала в один зі львівських садочків. Фаріон розмовляла з дітьми про те, як їх називають удома і сказала, що імена Маша, Ліза, Міша не є притаманні українській мові, а інакше, мовляв, треба «їхати туди, де ті Маші живуть». Це викликало неоднозначну реакцію в українському суспільстві. Ірину Фаріон частіше почали запрошувати на телевізійні шоу та програми.
У 2012 році вона стала депутатом Верховної ради. Цитати Ірини Фаріон швидко підхоплювались медіа і спричиняли неабияку реакцію.
У квітні 2016 року Генеральна прокуратура викликала Ірину Фаріон на допит щодо подій 31 серпня 2015 року біля Верховної Ради. Тоді внаслідок вибуху гранати загинуло четверо нацгвардійців, а 141 людина отримала ушкодження, більшість – правоохоронці. За даними МВС, мітинг під парламентом організували ВО «Свобода», «Радикальна партія» й низка інших обʼєднань.
Останній гучний мовний скандал через висловлювання професорки університету «Львівська політехніка» Ірини Фаріон виник у листопаді 2023 року. Тоді в одному з інтерв’ю вона негативно висловилась на адресу бійців «Азову» та 3-ї окремої штурмової бригади про те, що воїни спілкуються російською мовою.
Ірина Фаріон в інтерв’ю сказала: «Я не можу назвати їх (воїнів-ред.) українцями, якщо вони не говорять українською мовою. То нехай себе назвуть «руськими»...».
Це та інші висловлювання професорки зі Львова спричинило шквал обговорень, як негативних, так і позитивних. Ірину Фаріон було звільнено з роботи, а СБУ призначила низку експертиз і розпочала кримінальне провадження за кількома статтями. Але до оприлюднення результатів цієї справи так і не дійшло.
Тим часом Ірина Фаріон оскаржила рішення про своє звільнення і через суд у травні поновилась на роботі. Правда, не встигла вже прочитати лекцію студентам.
Чи говорила мовознавиця рідним і адвокатові, який захищав її інтереси у суді, що їй загрожує небезпека? Чи отримували на свою адресу погрози, чи щось її насторожило?
Вона у переписці кожного дня по декілька разів питала, де я і дітиСофія Особа
«Вона у переписці кожного дня по декілька разів питала, де я і діти. Просила зачинити двері, вікна на ніч. Це було два останні тижні. Можливо, мала якесь відчуття. Але вона про це не говорила, бо вона була сильною особистістю. Тоюто, вона боялася за своїх внуків, за мене. Бо будь-що могло статись. Її вбили за мову, за правду. Людина, яка вбивала, нічого не боялася. Він мав мету і йшов. Йому було все одно, що поруч дитячий майданчик чи люди сидять. Наша мета дізнатись хто це, хто це замовив і продовжувати її справу», ‒ каже Софія Особа.
Якихось пересторог не відчував у нійДмитро Швець
«Я не був захисником у тих процесах і не знаю, чи подавала заяви про переслідування. Але попередній номер телефону, після листопадових подій, пані Фаріон разом з мобільним передала правоохоронними органам із метою дізнатись, хто надсилав погрози, повідомлення. Ми спілкувалась багато у час, коли вона через суд поновлювалась на роботі. Я був свідком того, яка вона була щаслива у той момент, коли правда відновилась. Якихось пересторог не відчував у ній», ‒ говорить адвокат Дмитро Швець.
Ще 14 липня, за 5 днів до вбивства, Ірина Фаріон негативно відгукнулась про воїнів Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ.
Реакція суспільства
Більше двох тижнів минуло від поховання Ірини Фаріон, але до її могили приходять люди.
Не стихає зацікавлення до розслідування справи. Суспільство розділилось на тих, хто не вірить, що правоохоронці затримали справжнього злочинця, вірять, що винен, але не він вистрілив. Тобто, діяв зі спільниками.
Не стихають емоції і щодо особистості самої покійної. Ба більше, це вбивство одразу ж після поховання почали використовувати однопартійці Фаріон – депутати ВО «Свобода» з Львівської міської та обласної рад. Вони пропонують назвати на її честь одну з вулиць у місті, встановити пам’ятник біля місця вбивства або ж меморіальну дошку, присвоїти її ім’я політехнічному університету.
На сайті Кабінету міністрів України зареєстрували петицію із проханням присвоїти Ірині Фаріон звання «Героя України» посмертно. Таке звання присвоюється згідно з Указом президента за подання вищих органів влади. Однак місцеві політики звернулись до Кабміну.
Івано-Франківська міськрада випередила львів’ян: депутати проголосували за рішення перейменувати одну з вулиць у місті на честь Ірини Фаріон. Можна припустити, що таке рішення «свободівці» намагатимуться проголосувати і в Тернопільській міськраді. Всі ці ініціативи викликають кардинально різне ставлення у суспільстві. Чимало людей відокремлюють справу вбивства і героїзацію покійної.
Владі вигідне роз’єднання суспільстваЄвген Маґда
«Останні роки Ірина Фаріон була загальноукраїнським політиком, яка жила у Львові. Адже була людиною принциповою і гострою на язик, спроможна говорити те, що не всім подобалось. Владі вигідне роз’єднання суспільства, щоб зрозуміти, з якими аудиторіями працювати. Вбити мовознавицю, жінку, маму, бабусю це реальний жах. Я в цьому бачу зусилля тих, хто хоче дестабілізувати ситуацію в Україні, зробити її максимально турбулентною», – зауважив у коментарі Радіо Свобода політолог Євген Маґда.
Втім нині чимало є запитань щодо слідства у справі вбивства Ірини Фаріон. Лише після його завершення і судового процесу стане щось більш зрозуміло. Очевидно, що докази мають бути незаперечними, щоб громадяни повірили слідству.
Форум