Що ближче до парламентських виборів у Польщі, то більший градус напруги виникає між Україною та Польщею, кажуть польські політологи. За останні півтора року російської агресії, додають, президенти Дуда і Зеленський вибудували такі тісні дружні та партнерські стосунки, що, здавалося, ніщо їх не зіпсує. Втім, нині взаємини двох країн – у «зоні турбулентності». Питання зерна, зброї для України, заяви президентів – це лише частина питань, які цього тижня «наелектризували» українсько-польські відносини. Чому виникло таке напруження між країнами, чи справа тільки в зерні і як можна згладити гострі кути у відносинах? Про це Радіо Свобода розпитало польських політологів.
Тим часом президент Польщі Анджей Дуда заявив, що готовий як «друзі» говорити з президентом України Володимиром Зеленським, щоб вирішити «складні ситуації» між їхніми країнами.
«Градус напруги»
«У відносинах України та Польщі точку неповернення ще не перейдено, але точно йдеться про кризу довіри, яка зʼявилася після виступу президента України Володимира Зеленського в Генасамблеї ООН, градус напруги у двосторонніх відносинах дуже високий», – про це в інтервʼю Радіо Свобода сказав економіст і політолог, експерт Польського інституту міжнародних справ Даніель Шеліговський.
19 вересня з трибуни ООН український президент заявив: «Тривожно бачити, як у цей час дехто в Європі підриває солідарність і влаштовує політичний театр, роблячи із зерна трилер. Може здаватися, що вони грають власну роль, але натомість вони допомагають підготувати сцену для московського актора».
Через цю заяву Зеленського МЗС Польщі викликало посла України. Заступник глави польського МЗС Павел Яблонський зазначив, що ця теза є неправдивою щодо Польщі.
Така заява, на думку політолога Шеліговського, підриває у Польщі довіру до української влади: «Зʼявляється таке питання: «Чого, по суті, Україна хоче зараз від Польщі?». Тобто чи Україна вважає, що вона себе вже захистила і підтримка Польщі їй більше не треба? Чи все ж таки ще Україні підтримка Польщі в майбутньому буде необхідною? Якщо потрібна, то натяки на те, що польські інтереси збігаються із російськими щодо України – це точно не той шлях, щоб заручатися підтримкою з боку Польщі».
Після цього Міністерство закордонних справ України закликало «польських друзів відкинути емоції» і додало, що українська сторона запропонувала Польщі конструктивний шлях вирішення зернової проблематики.
Чим більше сили у Польщі, тим більше вона матиме можливості підтримувати УкраїнуДаніель Шеліговський
Захист власних інтересів і підтримка України не суперечать одне одному?
Економічна криза між країнами почалася наприкінці минулого року, каже політолог і наводить дані державної митної податкової адміністрації Польщі. Тоді, твердить, було зафіксовано різке зростання імпорту українського зерна на польський ринок.
«Протягом перших чотирьох місяців 2023 року, від січня до квітня імпорт української пшениці на польський ринку зріс в 600 разів. А це означає, що польському уряду потрібно було провести інтервенцію на ринку, тому що цю інтервенцію відмовилася проводити Європейська комісія, яка мала захищати внутрішній ринок, але вона цього не зробила. У мене враження таке, що з українського боку не зовсім розуміють, у чому полягає двостороння польська політика. З польської точки зору, можна підтримувати Україну політично, економічно, у військовому плані, водночас паралельно захищати свій власний, внутрішній ринок. З польського боку, тут одне іншому не суперечить. Тобто чим більше сили у Польщі, тим більше вона матиме можливості підтримувати Україну», – пояснює політолог.
Він каже: «Складається враження, що в Україні не було розуміння цієї двосторонньої політики Польщі, і українська влада намагалася дотиснути польський уряд, аби він підтримку України поставив вище від захисту свого, внутрішнього ринку».
Проблема українського зерна з площини економічної і технічної перейшла в політичну площину, каже експерт. І додає: якщо економічну можна було б доволі швидко вирішити шляхом компромісу, то політичні рішення можуть даватися складніше.
«Якщо польські політики почнуть думати, що підтримка України обходиться їм набагато дорожче, ніж всі інші політичні вигоди, які вони отримують від підтримки України, тоді, можливо, це призведе до якоїсь корекції підходу Польщі щодо України», – припускає Даніель Шеліговський.
Українські політики та експерти помітили зернову кризу на тлі передвиборчої кампаніїДаніель Шеліговський
На думку експерта, з українського боку бракує розуміння польського контексту. «Помилково було інтерпретовано передвиборчу ситуацію у Польщі, тобто українські політики та експерти помітили зернову кризу на тлі передвиборчої кампанії – це одна справа. Інша – з українського боку не було розуміння, що підтримка України та захист внутрішнього польського ринку не суперечать одне одному», – переконаний Шеліговський.
Частину довіри українська влада вже втратила, каже політолог, і тепер якимось чином її треба відновити. Певен, компроміс у питанні зерна можливий. «В цьому напрямку вже лунають заяви заступника міністра економіки України Тараса Качки і польського міністра сільського господарства Роберта Телуса. Це перший необхідний крок у напрямку, щоб цю довіру Україні вдалося відновити у польському суспільстві, каже Даніель Шеліговський.
Питання зброї і мілітарної підтримки
Польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький 21 вересня заявив, що його країна «більше не передає Україні зброю».
Згодом президент Польщі Анджей Дуда заявив, що слова Моравецького щодо припинення озброєння України були неправильно сприйняті на тлі наростаючої суперечки між двома країнами. За словами Дуди, Моравецький мав на увазі, «що ми не будемо передавати Україні нову зброю, яку зараз купуємо, оскільки ми модернізуємо польську армію».
Польський політолог Шеліговський заяву Матеуша Моравецького пояснює захистом власних інтересів. За словами експерта, майже все, що було на складах, вже давно передано Україні. «Польські танки потрапили в Україну, коли на Заході ще тривали дискусії, чи постачати «Стінгени» і «Джавеліни», чи взагалі існує потреба допомагати України, чи Україна вже цю війну програла. Памʼятаєте, польські танки стояли біля Києва, польські гаубиці «Краб» допомагали у контрнаступі біля Харкова і Херсону. Моравецький цією заявою натякає, що в Польщі вже не так багато залишилося зброї, щоб відправити в Україну. Це озвучення поточної інформації і нічого контроверсійного у цій заяві немає», – твердить політолог.
Також експерт акцентує на тому, що весь час працює певний польський аеропорт, який є головним мілітарним хабом для України. «Також залишаються в силі ті контракти, які були підписані між польськими та українськими фірмами оборонно-промислового комплексу. Вся підтримка в плані тренувань, навчань військових, а також обслуговування та ремонту військової техніки для України – все це залишається в силі і все працює», – додає Даніель Шеліговський.
Після заяви Моравецького речник уряду Польщі Пйотр Мюллер уточнив, що Польща продовжить передавати Україні озброєння і боєприпаси в межах уже чинних контрактів.
«З наближенням парламентських виборів»
«В українсько-польських відносинах – серйозна «турбулентність», повʼязана передусім з наближенням парламентських виборів», – вважає політолог і журналіст Марек Сієрант. На його думку, що ближче до дня голосування, то більше звучатиме емоційних і нерозумних заяв, у тому числі повʼязаних з українським зерном.
«Ми ж розуміємо, що передвиборча кампанія – це не програми, а так, насправді «конкурси краси», підсилені сильними емоціями, і ці емоції мають спонукати електорат до тих чи інших дій», – каже польський оглядач.
У зерновій кризі, певен політолог, винні обидві сторони.
«Потрібен постійний простий діалог, а не голосні політичні заяви»
«Я сьогодні чую міністра Качку, який каже: «Ми почали говорили, почався діалог». То що, раніше його не було? Ми – стратегічні партнери і ми не вміємо сісти за стіл і порозмовляти? Це жах. Що, нам треба хтось третій? Ні. Просто треба сідати і говорити вдвох, домовлятися, як зробити так, щоб обом сторонам було добре, а не «кидатися» голосними заявами», – каже політолог.
Президенти мають «зняти піджаки» і поговоритиМарек Сієрант
Від «зернових непорозумінь» Польща теж може багато втратити, твердить Сієрант, адже країна є головним торговельним партнером України. Політолог наводить цифри: «Польща майже на півтора мільярда має надлишок в торговельній галузі між Україною і Польщею. Якщо зайти в будь-який магазин в Україні, то там одна четверта – польські продукти, які українці люблять, бо товари якісні і на них хороші ціни. І це все зіпсувати? Ми зіпсуємо економіку і українську, і польську», – каже політолог.
Вихід, на його думку простий: «Президенти мають «зняти піджаки» і поговорити, як чоловік з чоловіком, без політичної напруги, і таким чином багато можна вирішити».
«Україна зараз бореться за своє виживання. Коли людина бореться за те, щоб вижити, то треба мати трохи більше терпіння і толерантності до неї. Польща мала б мати більше терпіння, мала б бути більш холоднокровнішою», – стверджує політолог.
«Є унікальний шанс створити міцний союз»
На думку оглядача, Польща продовжить підтримувати Україну у боротьбі з Росією, незважаючи на зерновий скандал, але обсяг мілітарної допомоги буде менший.
«В Польщі проблеми в економіці, погано справи виглядають з бюджетом – це перше. Друге – треба розуміти, що коли ми віддаємо своє озброєння, то до нас прийде сучасніше з Заходу, але воно прийде за якийсь час. То ж не є так, що ми передаємо сьогодні Україні МІГ, а завтра до нас приходить F-16. Це потребує часу, а залишитися ні з чим, чекаючи нової зброї, не можемо, бо цим може хтось скористатися. Ми бачимо, що не всі партнери НАТО дуже охочі допомагати. Деякі намагаються не помічати ракет, які залітають до Польщі, деякі намагаються не помічати того, що відбувається в Румунії. Та й уряди Польщі і Румунії часом закривають на це очі, розуміючи, що партнери в НАТО не зовсім рішучі до певних дій», – пояснює політолог.
Україна і Польща можуть стати одними з головних гравців на європейському ринкуМарек Сієрант
Підсумовуючи теперішні українсько-польські відносини, Марек Сієрант наголошує: «Зараз в країн є унікальний шанс створити міцний союз, який охопить майже всі сфери життя. Збудувавши стратегічне партнерство в різних галузях економіки, Україна і Польща можуть стати одними з головних гравців на європейському ринку, але для цього потрібно багато говорити, говорити не лише з погляду власних інтересів, а беручи до уваги інтереси партнера. Більше емпатії, більше розуміння один до одного і рішення прийде».
22 вересня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що готовий як «друзі» говорити з президентом України Володимиром Зеленським, щоб вирішити «складні ситуації» між їхніми країнами.
Посилаючись на слова Зеленського під час Генеральній асамблеї ООН про те, що «деякі наші друзі в Європі розігрують солідарність у політичному театрі», Дуда сказав польському каналу TVN24, що хоча його український колега не згадував конкретно Польщу, «натяк був, і ми всі це зрозуміли».
Відповідаючи на запитання, чи засмучений коментарем Зеленського, Дуда відповів, що «можливо, засмучений – це занадто сильне слово».
«Я був роздратований, я б так сказав. Я кажу так: «давайте зберігати спокій, будь ласка, не піднімайте температуру, тому що це суперечка, яка стосується невеликої частини наших відносин. Давайте не дозволимо, щоб це вплинуло в цілому, тому що цьому немає жодного виправдання, і від цього виграють лише інші», – сказав Дуда.
Реакція Зеленського наразі невідома.
- 15 вересня Єврокомісія, попри заклики сусідніх з Україною держав ЄС, не продовжила дію обмежувальних заходів, якими заборонявся агроімпорт української пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшника до п’яти держав Євросоюзу, що межують із Україною.
- Після одностороннього запровадження Польщею національної заборони на імпорт української агропродукції Київ подав до Світової організації торгівлі позов проти Варшави.
- Після початку повномасштабного російського вторгнення в лютому 2022 року Польща була однією з прихильників України та є одним із головних постачальників зброї для Києва. Значна частина зброї, яку США та інші країни надсилають в Україну, проходить через Польщу, яка межує з Україною на заході.
- Польща також приймає близько мільйона українських біженців, які скористалися різними видами державної допомоги.
