Міноборони хоче позбутися радянського УАЗа – який позашляховик його замінить?

Українська армія хоче позбутися «УАЗика». Справних радянсько-російських позашляховиків у ЗСУ усе менше, а от як їх замінити – поки незрозуміло. Але, попередньо, шість компаній готові розробити армійський джип.​ На чому військові пересуваються зараз? Яку машину хочуть отримати? Що кажуть розробники? І які джипи використовують в інших країнах?

В українській армії – понад 200 тисяч військових. Більшість з них – це сухопутні війська. З артилерією, танками та іншою бронетехнікою. Але бойові дії – лише незначна частина життя армії. Тому й «ненажерливі» багатотонні бронемашини потрібні далеко не завжди, каже волонтер та віцепрезидент Автомобільної федерації України Олексій Мочанов:

«Крім завдань, які виконує підрозділ на передовій, де бронетехніка потрібна у величезній кількості, потрібні вантажні і легкові прохідні автомобілі: джипи, пікапи, які забезпечують життєдіяльність підрозділу в районі ППД – пункту постійної дислокації або вдалині від лінії зіткнення. В них потреба була завжди і залишається зараз».

Офіційні поставки такої техніки різняться. До прикладу, США як допомогу передають Україні японські позашляховики Toyota Land Cruiser і різні модифікації HMMWV. Латвія нещодавно передала кілька британських Land Rover. ЗСУ ж деякий час закуповували «Богдани», побудовані на базі китайського позашляховика Great Wall. А от штатних УАЗів в армії – усе менше. Ці російські позашляховики, але дещо новіші, кажуть аналітики, отримують підконтрольні Росії бойовики на Донбасі.

«У військах вони все ще є, певна кількість перебуває на базах зберігання, але біда у тому, що УАЗи «заточені» під 76-й бензин. Тобто вони застаріли не лише фізично, тобто проржавіли кузови, але й морально. Я бігав з цією ідеєю (заміни УАЗів – ред.) років десять. У 2014 році, в лютому, написав доповідну записку директору департаменту бронетехніки «Укроборонпрому» про необхідність створення власного джипа – навів передумови, основні риси, але скоро розпочалася війна і стало дуже сильно не до цього. Ця ідея не те, що дозріла, вона перезріла», – каже аналітик компанії «Сайнс Технолоджі» Сергій Березуцький.

Якщо ремонт і виробництво бронетехніки з проблемами, але налагодили (яскравий приклад – постачання для ЗСУ БТР-4), то прості позашляховики – досі невирішене питання. Передане волонтерами взяли на баланс військових частин, але якщо техніка ламається – це дуже часто назавжди.

«Справа у тому, що техніка потребує обслуговування. Обов'язково десь неподалік – певний запас, склад запчастин, приводів, щеплень, коробок передач. Мають бути ремонтники, навчені саме на цей тип техніки», – говорить Олексій Мочанов.

«Якщо тобі, до прикладу, Mitsubishi L200 непогано підходив у 2014–15 роках, то треба побільше брати саме їх, а не одні взяли Mitsubishi, інші – Nissan, треті – ще якийсь незрозумілий корейський пікап, а четверті – той же Gelandwagen і поставили на нього міномет. Обслуговувати усе це неможливо. Потім крики: «Допоможіть! Рятуйте!», тому що воно не їде, зламалося і нічим відремонтувати», – пояснює ситуацію Олексій Мочанов.

Навіщо потрібен український джип?

Українське Міноборони публічно заявило: шукають заміну УАЗу. Подати заявку могли лише українські підприємства. Замість тривалого конкурсу на цю процедуру виділили усього лише 10 днів. Терміни дослідно-конструкторської роботи незначні – до середини цього року. І кожне підприємство має їх провести за власний рахунок. Директор підприємства «Синергія» Руслан Джалілов, яке бере участь в конкурсі, вважає, що це важливий етап для розвитку ЗСУ:

«Сьогодні зароджується нове сімейство таких автомобілів, які в подальшому ми зможемо використовувати як спеціальні автомобілі. Встановлювати на них кулеметні установки, встановлювати протитанкові засоби, перевозити особовий склад, використовувати як медичні – доволі великий спектр завдань, які потрібно виконувати. Нам потрібен, найголовніше, швидкий, легкий автомобіль, який оперативно вирішує завдання».

Голова правління «Укравтобуспрому» Любомир Крайник, який також заявився брати участь у створенні позашляховика для ЗСУ, каже, що після першої зустрічі із військовими залишилося доволі багато запитань:

«Я сьогодні запитав: «А який рівень локалізації вимагаєте?». Адже ми всі прекрасно розуміємо, що, напевно, німецькі машини трішки кращі від італійських, але італійська армія їздить на італійських машинах. Румунська армія – на своїх. Поляки розгорнули програму – теж на своїх машинах. Дуже мало імпорту, а ми не маємо часу. У нас відсутня програма, у нас відсутній типаж. Це необхідно опрацювати, а це не на пів року. Ця програма повинна мати хоча б… Ну 10-річна програма. Мінімум – 5-річна програма».

В «Укравтобуспромі» вже працювали над позашляховиком для ЗСУ наприкінці дев’яностих – початку двотисячних. Тоді за приклад взяли американський HMMWV. Проєкт «Джип 1.5» був готовий на 80%.

«Розпочатий був при Кучмі і закінчений при Кучмі – у зв’язку з бюджетним нефінансуванням. Просто тема була призупинена. Але тоді стояла вимога 95-100% локалізації. Ми пропрацювали це з заводом. Звичайно, що це тоді було ще легше, бо було більше живих заводів», – каже Крайник.

Цього разу працюватимуть над більш легким позашляховиком. В Міноборони про заміну УАЗу говорять доволі загально: надійність, потужність, економічність, простота в обслуговуванні тощо – після першої зустрічі із виробниками конкретних характеристик поки не озвучили. Займатися проєктом готові загалом 6 компаній.

«Так як у нас є необхідність, то, звісно, краще за все нашій державі виходити з того, що вже є на ринку. Аби не винаходити велосипед у цьому випадку, а використовувати ту техніку, яка вже використовується іншими країнами, перебуває на озброєнні в інших країнах і випускається серійно. Але, звісно, треба враховувати, що у нас, в Україні, відбувалися бойові дії, ми маємо реальний бойовий досвід – ця техніка має бути модернізована і оптимізована під вимоги наших військових», – каже Олександр Кузьма, представник компанії «Синергія».

Іноземний досвід

Армії потрібні тисячі позашляховиків. Вже зараз – на початковому етапі розробники сподіваються, що навіть якщо автомобіль не згодиться ЗСУ – для нього знайдуть інші ринки.

«Незважаючи на результати державних випробувань, ми повинні провести кодифікацію усі машин. І дати можливість потім виходити на зовнішні ринки тим компаніям, які не зможуть постачати в Збройні сили України», – каже Руслан Джалілов.

Армійський джип – простий, прохідний і невибагливий. Має доставити з точки А в точку Б, навіть якщо доріг немає. І в світі є одразу кілька прикладів реалізації такої концепції. В Німеччині – Mercedes-Benz Gelandwagen. У Великій Британії – Land Rover Defender. Франція свій Peugeot P4 розробила, опираючись на німецький G-class. Втім, зараз ті ж французи закуповують більш сучасні, але й дорожчі позашляховики Arquus – це розробка на базі Ford Everest. Хоча в основі своїй усі вони дуже схожі, адже завдання – одні і ті ж. І служать вони десятиліттями.

«Безумовно, машина буде класичного вигляду. Очікувати якогось футуристичного прориву, чогось незвичного не доводиться. Це буде класика. Той же Land Rover Defender – він випускається у лінійці комплектації з різною базою – від 90 до 140 дюймів. 90 – це точно мало, а от база 110-140 – це вже пристойне рішення для робочої конячки», – говорить Сергій Березуцький.

«Він зараз знятий з виробництва у Великій Британії, але за ліцензією виробляється в Туреччині. Тобто машина вийшла фактично з 80-річною історією. Виходячи з цього, є сенс закласти в конструкцію машини рішення, які б дозволяли експлуатувати її достатньо довго – як ми бачимо на прикладі Land Rover», – додає Сергій Березуцький.

Без характеристик від Міноборони і розуміння, з яких комплектуючих збиратимуть автомобіль розробники, майбутній армійський джип – поки суцільна здогадка. Точно зрозуміло одне, кажуть фахівці, – що швидше його розроблять, тим більше у нього може виявитися недоліків, які потрібно буде так само швидко виправляти.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: