(Рубрика «Точка зору»)

Вікторія Василенко

Півтори доби тривала рятувальна операція у Полтаві після російського ракетного обстрілу в перший день лютого. Надзвичайники врятували 22 людини, але, на жаль, російська агресія забрала життя 14, двоє з яких – діти. І це лише одна точка на мапі влучань з-поміж безкінечних щоденних обстрілів. Герої без зброї щомиті ризикують своїм життям, щоб врятувати інших.

Незважаючи на неймовірні труднощі, українські рятувальники продовжують працювати на межі можливого. Щодня вони стикаються з новими викликами, серед яких не лише наслідки артилерійських обстрілів і авіаударів, але й необхідність працювати в умовах постійних технічних збоїв та відключень енергопостачання. За статистикою, лише від початку 2025 року ДСНС вдалося врятувати вже понад 1000 осіб і ліквідувати більше ніж 2000 пожеж.

Виклики, які принесла з собою повномасштабна війна, вимагають якісно вищого технічного оснащення рятувальних команд, збільшення кількості засобів та обладнання, а також підвищення кваліфікації самих фахівців ДСНС.

Готові до всього

Безпека мільйонів людей залежить від того, наскільки добре оснащена Державна служба України із надзвичайних ситуацій і система державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні в цілому.

Зростає потреба в удосконалених методах і підвищенні рівня спеціалізації, які дозволили б впоратися з цими новими викликами. Окрім цього, як ніколи зростає значення підготовки до надання першої психосоціальної підтримки громадянам, які постраждали під час надзвичайних ситуацій. У цьому контексті важливою є не лише технічна підготовка, але й зміцнення інституційної спроможності для ефективного реагування на нові виклики, зокрема в умовах війни.

Позаяк масова мобілізація зростає, одним із викликів для роботи рятувальних служб стає брак кваліфікованих жінок, які стають незамінною частиною рятувальних операцій. У зв'язку із цим необхідно забезпечити рівні можливості для всіх працівників, починаючи від навчання і закінчуючи спеціальним захисним одягом.

Через нестабільність системи на місцях та відсутність чіткої координації між державними і місцевими органами часто виникають проблеми із організацією рятувальних операцій. Рівень роботи із ліквідацією наслідків на комунальному рівні є недостатнім, а перспективні підходи, які держава намагалася розвивати до війни, наразі не реалізуються, що призводить до затримок у наданні допомоги та більшого навантаження на рятувальників.

У межах проєкту «Підтримка державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні» вже протягом 10 років Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) співпрацює із Державною службою із надзвичайних ситуацій (ДСНС), намагаючись посилювати можливості української служби.

Допомога, яку отримує ДСНС, є частиною так званої підтримки у перехідний період. Це концепція, яка передбачає надання допомоги не лише у вигляді матеріальних ресурсів, але й у підвищенні інституційної спроможності, що включає модернізацію інфраструктури, навчання персоналу, розвиток новітніх технологій і процесів, які допомагають країні впоратися із тимчасовими труднощами та зміцнити основи для подальшого розвитку.

Підтримка у перехідний період

«Наш підхід до вирішення проблеми: підтримувати розвиток компетенцій та посилювати якість управління в надзвичайних ситуаціях», – ділиться Крістіан Пошманн, у минулому пожежник, а тепер проєктний директор GIZ, який очолює програму посилення державних та муніципальних служб із надзвичайних ситуацій.

Для ДСНС України підтримка у перехідний період має ключове значення, адже дозволяє підвищити ефективність роботи служби в умовах війни, забезпечити рятувальників сучасним обладнанням і підвищити їх кваліфікацію. Це допомагає зберігати життя людей, сприяти швидкому відновленню інфраструктури після бойових дій і формувати стійкі механізми реагування на надзвичайні ситуації.

Пошкодження критичної інфраструктури, інциденти з об’єктами хімічної або ядерної промисловості – ДСНС повинна бути готова до різних сценаріїв та нових видів рятувальних операцій. Програми навчання, які реалізуються завдяки міжнародним партнерам, допомагають рятувальникам готуватися до цих викликів, оснащуючи їх новітнім обладнанням і технікою.

У 2024 році для підвищення безпеки ефективності рятувальних операцій, уряд Німеччини надав Державній службі України з надзвичайних ситуацій роботизовані системи пожежогасіння та евакуаційні автобуси.

Користування новітньою технікою вимагає постійних навчань, які також проводяться систематично для делегованих працівників служби. Михайло Пустовіт вже неодноразово брав участь у навчальних програмах, які впроваджує GIZ для посилення системи державного та муніципального управління надзвичайними ситуаціями в Україні.

«На жаль, через повномасштабне вторгнення Росії виникає велика кількість пожеж, і ми стикаємося з нетиповими задачами, для яких потрібні асиметричні рішення. Тренінги з новим обладнанням є надзвичайно важливими, і ми завжди готові до впровадження новітніх технологій, втім, прикро, що це відбувається за таких умов», – зазначає він.

ДСНС зараз має справу з новими видами загроз, до яких потрібно бути готовими. Головне, що допомога міжнародних партнерів дозволяє швидко адаптуватися до цих нових умов.

Сучасна техніка та навчання допомагають посилити ДСНС у довгостроковій перспективі – і рятують життя під час війни. Адже із самого початку загарбницької війни Росії проти України цивільна інфраструктура країни є постійною ціллю ворожих обстрілів. З кожним новим нападом масштаби руйнувань зростають, і саме на плечах рятувальників лежить відповідальність за порятунок людських життів і ліквідацію наслідків цих атак.

Критично необхідна техніка (поворотні драбини, підйомні рятувальні платформи та мобільні пристрої для рятувальних операцій без залучення персоналу) допомагають забезпечити швидке, ефективне та безпечне реагування на надзвичайні ситуації. Це обладнання покращує не лише захист населення, а й самих рятувальників.

Про важливість техніки, зокрема роботизованої, яка надається Україні, ділиться Олівер Раше, генеральний директор та тренер компанії Alpha Robotics: «Ці системи настільки потужні, швидкі, ширококутні та багатофункціональні, що лише з одним оператором, який працює з ними, вони можуть замінити 30 або навіть 40 рятувальників. З однією системою можна працювати значно швидше, ефективніше та, звичайно, набагато безпечніше й надійніше».

Війна змінила не лише роботу рятувальних служб, але й саму природу викликів, з якими вони мають справу. Програми підтримки від міжнародних партнерів дають змогу зміцнити інфраструктуру та забезпечити технічну допомогу в надзвичайних ситуаціях.

Навчання та забезпечення сучасним обладнанням дає можливість службам краще справлятися з викликами, які стають дедалі складнішими. Тому що навіть рятувальникам потрібна допомога.

Без сну, без вихідних і свят, українські рятувальники щодня під час повномасштабної війни ведуть боротьбу за порятунок людей, ризикуючи при цьому власними життями. Вони першими прибувають на місце удару, шукають людей і розгрібають завали, навіть коли шансів може не бути.

Вікторія Василенко – керівник відділу Планування, моніторингу та комунікацій GIZ Ukraine: Resilient Society.

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода