У Національній службі здоров’я повідомляють про майже стовідсоткову готовність українських лікарень до запуску другого етапу медичної реформи – тепер зміни стосуватимуться послуг профільних спеціалістів, стаціонарного лікування та паліативної допомоги. Самі лікарі, тим часом, висловлюють побоювання щодо можливого зменшення зарплат, закриття лікарень і ймовірного браку коштів, аби завершити курс лікування пацієнтів у важких випадках.
Другий етап реформи насправді вже два тижні як стартував, заявила виконувачка обов’язків голови Національної служби здоров’я України Оксана Мовчан. За її словами, наразі понад півтори тисячі спеціалізованих медичних закладів подали заяви на 26 пакетів медичних послуг, які охоплюють усі види медичної допомоги в Україні.
«Півтори тисячі закладів – це більше від 90% усіх лікарень, які зарєєстровані в електронній системі охорони здоров’я. Є заклади, які подаються майже на всі пакети, є заклади, що фокусуються на якихось окремих пакетах. Ми орієнтуємося на обладнання, на здатність надавати допомогу», – каже вона.
Зазначається, що серед тих, хто подав заявку – більше ніж 50 приватних закладів.
«Це свідчить про те, що комерційний медичний сектор спростовує критику того, що тарифи не є економічно вигідними», – вважає Оксана Мовчан.
Як зазначає керівниця НСЗУ, заявки подають і обробляють цілодобово, щоб встигнути до запланованого на 1 квітня початку, так би мовити, активної фази другого етапу медичної реформи, коли з лікарнями почнуть укладати контракти.
«Ця робота почалася ще минулого року. Ми розуміємо прогнозні бюджети. Але для того, щоб головні лікарі могли краще розуміти, як скоригувати свій бюджет, ми зможемо їм ці цифри показати зі 100-відсотковою вірогідністю вже на цих вихідних, а з понеділка вже обговорювати з керівниками областей, як добудувати ці умови для комфортного і безперервного надання допомоги», – зауважує вона.
За словами Мовчан, у контрактах буде описано, що входить до послуги, хто має її надати, а також перелік гарантованих ліків.
«Плюс до цього додаються ліки, які закуповуються у рамках централізованої закупівлі з медичної субвенції Міністерства охорони здоров’я», – каже очільниця НСЗУ.
Планується, що пацієнт зможе звернутися до будь-якої лікарні, якщо у нього є направлення від сімейного лікаря, і отримати там допомогу, якщо лікарня матиме контракт на таку послугу.
Якщо ми бачимо звітування, що допомога надана, то ми заплатимо за людину ці коштиОксана Мовчан
«Ми рахували приблизно, скажімо, якщо у нас є пенсіонерка 65 років плюс, чим вона може захворіти і які можуть у неї настати страхові випадки, тому що ми є фактично національною страховою компанією публічною. Якщо у неї двічі на рік може бути якась ГРВІ, у неї, не дай, Боже, може трапитися інфаркт чи інсульт, якихось хірургічних операцій вона може потребувати, якщо у її родині є донька і у тої можуть бути ускладнені роди, то ми порахували, що для такої громадянки України розмір покриття – близько 72 тисяч гривень. Якщо ми бачимо звітування, що така допомога надана, то ми заплатимо за неї ці кошти», – зазначає Мовчан.
Що кажуть медики
Поки що лікарі не знають, що саме зміниться з 1 квітня, і як, зокрема, зміниться їхня зарплата, розповів Радіо Свобода реаніматолог однієї з районних лікарень Київщини Валерій.
«Щоб надавати безкоштовні послуги в тому обсязі, в якому пропонує МОЗ та НСЗУ, потрібно для початку мати матеріальну базу: ліки, витратні матеріали, реактиви для лабораторій, рентген-плівки. А за чий рахунок це все буде зроблено спочатку? Вони збираються це тільки відшкодувати. А спочатку де це взяти?» – запитує він.
На думку лікаря, «грошей, що йдуть за пацієнтом», може не вистачити на те, щоб його вилікувати, якщо випадок – тяжкий.
«Кошти на лікування інфаркту – 16 тисяч з половиною, і лікування інсульту за дотримання усіх вимог їх все одно не вистачить. Хай це не така сума, як озвучував Тодуров (Борис Тодуров – кардіохірург, критик медреформи – ред.) – по 80-85 тисяч, але у тисяч 50 до повного видужання і виписки з лікарні це обійдеться, така моя думка», – зауважує він.
26 лютого у Києві та кількох інших містах проти запровадження другого етапу медреформи мітингували представники руху #БудьЯкНіна, який ініціювала минулого року постом у фейсбуці медсестра з Боярки на Київщині Ніна Козловська.
Учасники акцій виступали проти скорочення кількості лікарень і, відповідно, звільнення персоналу, а також проти можливого зменшення заробітної плати медичних сестер до рівня мінімалки – 4723 гривні.
На запитання, звідки взялися ці цифри, представник руху Анатолій Якименко заявив, що вони начебто фігурують у чорновиках колективних договорів, доступ до яких є в активістів.
Підтвердження чи спростування цих даних у Радіо Свобода наразі немає.
Що кажуть аналітики
Коли НЗСУ говорить про готовність 70-80-90%, то йдеться про мінімальну відповідність медичних закладів вимогам служби, але планування та аналіз витрат, фінансових ризиків, потреб багато хто з них зробити не встиг, каже експерт «Реанімаційного пакету реформ», голова Асоціації «Екосистема охорони здоров'я України» Євген Прилипко.
За його словами, попередньо медзаклади розрахували, скільки грошей їм потрібно, якою буде структура надання послуг, яке навантаження буде на персонал, але поки що невідомо, які з заявок від медзакладів буде затверджено, тому у всіх випадках після підписання угод буде коригування бюджетів – як в більшу, так і в меншу сторону.
«Ті, хто не готувався, там, де місцева влада не робила дооснащення, не робила відповідні ремонти чи реструктуризацію, чи не змінила спеціалізацію закладу, 1 квітня втратять найбільше. Але цей процес їм доведеться все одно пройти. Просто вони втратять більше, ніж інші», – каже експерт.
На переконання Прилипка, надання окремим закладам статусу опорної лікарні не означатиме, що інші лікарні закриють, а чутки про зменшення зарплат, найімовірніше, є маніпуляцією.
У кожній лікарні буде індивідуальний підхідЄвген Прилипко
«Зрозумійте правильно: якщо медичний заклад отримував субвенцію, і утримував певний штат, часто роздутий, який використовувався неефективно, то зараз вони отримуватимуть гроші за конкретні послуги, які вони дійсно надають, згідно з тарифами. Тобто якщо, скажімо, з 10 хірургів у відділенні операції робили тільки п’ять, і відповідно – навантаження на них за рік було дуже малим, то нізвідки тут взятися грошам, але й нема за що їх платити. Тому у кожній лікарні буде індивідуальний підхід. Зменшувати зарплати не будуть, але можливо буде скорочення персоналу. Лікарі, медичні сестри, середній медичний персонал будуть скорочуватися в останню чергу. Там є, де оптимізуватися, це – харчоблоки, пральні, які, можливо, не потрібні були у таких масштабах», – пояснює експерт.
Водночас, за словами Прилипка, медичних працівників наразі не вистачає, тому керівництво може запропонувати їм іншу позицію.
«Що, наприклад, чекає на людей, які вважали, що працюють в інсультному відділенні без відповідного обладнання? Ну, якось вони там лікували. Це означає, що доведеться обирати, куди їх перевести в межах цієї лікарні або в іншу лікарню. Або робити спеціалізацію лікарні – відповідно, переводити це хірургічне відділення у розряд терапевтичних. Тоді зберігається робота. Це питання розвитку мережі, а не окремо кожного закладу», – каже він.
Що зміниться для пацієнта
Пацієнтам, тим часом, Євген Прилипко радить не очікувати швидких змін, цей процес поступовий.
«Вважається, що всі 20 пакетів медичних послуг можна відкрити, можна подивитись, що саме надається. І якщо медичний заклад, у який вони прийшли, уклав угоду на цей пакет із НСЗУ, ніяких грошей за цю послугу медичний заклад чи лікар, чи медсестра, чи санітарка, чи благодійний фонд змушувати платити не можуть. Щодо всіх інших послуг будуть розроблені тарифи, і пацієнт або зможе отримати їх платно, або має подивитися на сайті НСЗУ, який із медичних закладів уклав угоду на цей пакет. Це буде суттєва зміна», – зазначає експерт.
Реформа первинної ланки медицини – сімейних лікарів та педіатрів – повноцінно розпочалася в Україні у 2018-му. За результатами дослідження «Індекс здоров’я» за 2019 рік, яке охопило понад 10 тисяч респондентів на підконтрольній Україні території, 73% опитаних задоволені своїм сімейним лікарем і 52% – медичною допомогою на стаціонарі.
