В Україні з’явиться новий рід військ – Сили безпілотних систем. Такий указ днями підписав президент України Володимир Зеленський.
У своєму зверненні він повідомив, що доручив Кабінету міністрів разом із Генштабом опрацювати питання створення безпілотних систем як окремого роду сил у структурі ЗСУ і за підсумками роботи внести пропозиції на розгляд РНБО. Як зазначено в тексті указу, новий рід військ створений з метою нарощування спроможностей ЗСУ щодо використання безпілотних та роботизованих повітряних, морських та наземних систем.
Раніше про важливу роль безпілотників говорив і головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний (був звільнений з посади 8 лютого – ред.). У своїй статті минулого тижня головком наголосив, що безпілотні системи, поряд з іншими новітніми видами озброєнь, сприяють підвищенню обізнаності командирів, цілодобовому забезпеченню ударів як по об’єктах армії РФ на передньому краї фронту, так і в тилу.
Тим часом турецька оборонна компанія Baykar вже розпочала будівництво заводу поблизу Києва для виробництва дронів TB2 та TB3. Зазначається, що там будуть працевлаштовані 500 людей.
Керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська розповіла в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» детальніше про новий рід військ, використання дронів у війні та створення заводу для виробництва БПЛА в Україні.
– Чи своєчасний цей указ і чи зможуть ось ці новостворені сили в складі ЗСУ стати або наблизитися до аналогу стратегічної авіації Росії?
– Коли мені кажуть, що я як найбільший адепт розвитку безпілотної авіації з 2014 року агітую за те, щоб дрони замінили артилерію, це не так. Так само, як дрони не можуть замінити, наприклад, авіацію. Це працює в комплексі.
Дешеві засоби можуть ефективно спалювати дороговартісну техніку і фактично вирішувати хід цілих бойових операцій
Але що дає нам і що нам вже дала безпілотна авіація, якщо навіть подивитися на цей трек не лише з 2014 року, а в останні два роки? Ми бачимо ключовий вплив технологій на поле бою. Ми бачимо, що дешеві засоби можуть ефективно спалювати дороговартісну техніку і фактично вирішувати хід цілих бойових операцій і оперативної обстановки на гарячих ділянках фронту.
У вас є дрон, який коштує 400 чи 500 доларів, FPV-дрон, коли у вас є Mavic, який коштує 2 чи 2,5 тисячі доларів, і ви за рахунок цього цивільного обладнання можете успішно спалити танк, який коштує 3 чи 4 мільйони доларів. І зрозуміло, що при таких темпах технологічного зростання, і при тому, що противник так само активно нарощує свої спроможності в технологіях, рішення вчасне, важливе. Я його оцінюю як позитивне.
Треба, щоб воювали роботи, а не люди. Щоби якомога більше ми тримали ворога на дистанції
Простішою мовою, треба, щоб воювали роботи, а не люди. Щоби якомога більше ми тримали ворога на дистанції. І щоби ми звільняли нашу територію тільки після того, як ми розмінували роботами, розвідали роботами, завдали ударів роботами на тактичному рівні, на оперативному рівні, розбили безпілотними літаками, баражуючими боєприпасами їхні склади, командні пункти, логістичні пункти.
І тільки після цього ми можемо посилати своїх людей, тому що головним у цьому має бути те, що ми бережемо життя кожної людини, кожного українського солдата.
– Високий представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель під час візиту до України, швидше за все, відвідав завод із виробництва дронів і у соціальній мережі «X» написав, що на цьому підприємстві в день виробляється по 1500 дронів українських. І написав, що це дуже неймовірно. Чи ви знаєте чи розумієте, що ці 1500 на день можуть одразу потрапляти, умовно кажучи, на фронт на наступний день? І чи достатньо такого темпу виробництва для покриття необхідностей Збройних cил України на фронті?
– Я не вражена настільки, наскільки Боррель. Напевно, тому що я займаюсь дронами вже 11-й рік, а Боррель ними не займається.
Ні, 1500 дронів абсолютно не достатньо. Ми можемо з вами разом у прямому ефірі порахувати, скільки Україні потрібно дронів. Тому що прозвучала цифра про те, що Україна може виготовити мільйон дронів. Це просто красива цифра. І абсолютно реалістична насправді.
Коли говорять красиві цифри про мільйон дронів, це абсолютно реалістично зробити. Але цього критично недостатньо
Але що таке мільйон дронів? Давайте рахувати тільки по FPV, якими зараз стримуються атаки росіян на цілих ділянках фронту, наприклад, на тій же Авдіївці. Ми у Victory Drones, у фонді Dignitas, підготували близько 2000 фахівців. І це тільки нашою ініціативою, готуємо не тільки ми. 2000 фахівців, кожен з яких використовує буквально по 5 дронів в день, це 10000 дронів на день. Множимо на 30 днів, це 300 000 дронів на місяць. І трохи більше від 3,5 мільйонів дронів на рік. Це тільки FPV. Ми не рахуємо бомбери, ми не рахуємо літаки. Ми не рахуємо Deepstrike літаки. Ми не рахуємо наземні роботизовані комплекси, і багато чого іншого.
Коли говорять красиві цифри про мільйон дронів, це абсолютно реалістично зробити. Але цього критично недостатньо, і півтори тисячі, про які ви згадали, і якими так вразився Борель – в масштабах такої війни це смішно.
Ми перебуваємо в моменті, коли нам доводиться доганяти росіян, тому що росіяни біжать цей марафон за правилами спринта – і на швидкість, і на витривалість. І треба віддати належне – ворог зрозумів свої помилки на Київщині, Харківщині, Херсонщині. І зараз вони активно вчаться, зокрема й у нас.
І зараз вони почали все активніше застосовувати технології. ВПК працює у три зміни. Комплектуючі беруться зі всього світу, в першу чергу, через прямий кордон з Китаєм. Але ми знаходимо комплектуючі із Канади, зі Штатів, із країн Євросоюзу. Я нещодавно повернулася з Данії, де я в їхньому парламенті напряму їм говорила, що ми знаходимо комплектуючі, в тому числі, з країн Європейського союзу, в російських дронах, ракетах. Тому в нас фактично країна перетворилася в найбільший полігон по тестуванню технологій і зброї зі всього світу. І зрозуміло, що нам ні в якому разі не можна зупинятися, тому що технології – це наша єдина можлива перевага.
– Чи здатна Україна вийти на один рівень з РФ по виробництву БПЛА? І що для цього потрібно?
– Росія нас об’єктивно по багатьох пунктах випереджає. По певних пунктах випереджаємо ми, тому що технології – це не щось монолітне. Є різні типи, є різні класи, є різні винаходи і так далі.
Питання стоїть не тільки в тому, що вони зараз умовно на кожен наш долар, який ми в це інвестуємо, інвестують 5, 6, 7, 10 доларів і більше.
Навіть з того, що ми бачимо по відкритих джерелах, Росія інвестує до третини свого ВВП вже в оборонні технології. Це тільки те, що відомо з відкритих джерел, а може бути насправді значно більше. Йдеться вже про війну ресурсів. Дуже важко перебити те, що ти вкладаєш один долар, а в них на це 10.
Традиційні засоби радіоелектронної боротьби перестають працювати
Автоматичні оптичні системи наведення, донаведення і навігації, про які я особисто і ще кілька колег з експертного середовища активно зараз говоримо, вони складають серйозну небезпеку. Тому що і роль оператора стає все меншою, вона нівелюється. І найголовніше, що традиційні засоби радіоелектронної боротьби перестають працювати.
Уявіть собі десятки дронів, які летять, запрограмовані на конкретну ціль: танк, БМП, жива сила. І вони врізаються в будь-якому разі, які би перешкоди ми не ставили. Станом на сьогодні ми ще не наситили фронт попередніми поколіннями засобів радіоелектронної боротьби, і зараз ми не маємо відповіді на ці питання. У той же час росіяни вже активно застосовують і FPV-дрони з термальними камерами, і роблять перші спроби автоматичного оптичного наведення – це те, що ми вже фіксуємо.
– Турецька оборонна компанія Baykar будує свій завод поблизу Києва. Ми пам’ятаємо про безпілотники Bayraktar, які на початку повномасштабного вторгнення були на слуху. І потім вони зникли. Куди вони зникли?
– Вони мали своє важливе значення на початку кампанії, коли росіяни робили абсолютно ідіотські помилки з військової точки зору: коли вони розтягували колони, коли вони йшли маршем проводити парад на майдані Незалежності [у Києві].
Коли вони взяли до уваги ці помилки, вони просто почали збивати Bayraktar дуже активно і не підпускати їх на відстань ураження, і ці БПЛА перестали бути настільки ефективними, наскільки вони були.
Важливо зрозуміти, що велика частина зброї, яка поступає в Україну з полігонів НАТО, є неефективною
Зрозуміло, що виробник також бере до уваги той фідбек, який дає фронт, і найкращі результати завжди дає фронт. Важливо зрозуміти, що велика частина зброї, яка поступає в Україну з полігонів НАТО, є неефективною. Є великий міф, що «натівська» зброя дуже ефективна. Це не так: і турецька, і «натівська», і багато іншої зброї, яку ми тестуємо в Україні, в реальній війні з росіянами, в яких об’єктивно найкраща радіоелектронна боротьба в світі, не працює.
Ми країна, яка втримує фронт і втримує війну для всього західного світу на собі
Тому важливо розуміти, що виробники повинні отримувати фідбек від нас, тому що в нас з’явилася найбільша експертиза. Така експертиза по зброї є тільки в нашого противника. І ми цю експертизу повинні теж вдало, правильно ставити на геополітичний стіл переговорів, і цією експертизою підкреслювати. Нашу суб’єктність.
Ми країна, яка втримує фронт і втримує війну для всього західного світу на собі. І натомість ми вимагаємо і просимо, з вдячністю, звичайно, за попередню допомогу, те, щоб нам швидше надали важливу, якісну зброю, на яку ми будемо давати виробникам фідбек.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум