Минуло три місяці: чи трансформувався цей шок у посилення сектору БПЛА? За цей час Україні дійсно вдалося наростити потужності у їхньому постачанні для армії: про це говорять і військові, і аналітики, з якими поспілкувались Донбас Реалії. Але оцінки все одно різняться: нерідко можна почути, що з дронами ще й досі усе погано. Пояснення – по-перше, ситуація може сильно відрізнятися від підрозділу до підрозділу. По-друге, навіть паритет (там, де він досягнутий) Україну не влаштовує – потрібна перевага. Росія дійсно вкладає багато, дуже багато у безпілотники, тож Україна не має іншого виходу, крім як постійно збільшувати обсяги виробництва, кажуть військові та інженери з безпілотних технологій.
У цьому матеріалі ми:
- проводимо ревізію того, що вже зробила держава для забезпечення війська дронами;
- запитуємо військових та волонтерів, чи змінилась ситуація останнім часом;
- разом з експертами аналізуємо, що потрібно зробили, аби повністю покрити потребу фронту в безпілотниках;
- а в кінці є шпаргалка про те, які види безпілотників виробляють в Україні, для тих, хто хоче розібратися в темі глибше.
«Ми спочатку навіть не розуміли, звідки нас обстрілюють. Коли з'явився свій дронщик і став підказувати напрямок, звідки відбуваються постріли, ситуація змінилася: ми почали бачити техніку не під самим носом у себе, а заздалегідь, кілометрів за 4-7. Це ускладнює ворогу забезпечення своїх передових позицій. Часто він кидає їх і йде», – розповідає військовослужбовець 68-ї окремої єгерської бригади ім. Олекси Довбуша «Титан». Спершу він зайшов на позиції як піхотинець, а тепер командує ротою ударних БПЛА «Дикі шершні».
Важливість БПЛА на війні сьогодні ні в кого не викликає сумнівів. Наприкінці січня 2023 року в українському війську почали формувати перші ударні роти БПЛА: подібні підрозділи у світовій практиці створили вперше, тобто – тобто такого виду військ досі ніколи не існувало. Але все питання – в кількості дронів.
Безпілотники є витратним матеріалом: їхній «парк» потрібно постійно поповнювати. Щомісяця Росія відвантажує на фронт 20-25 тисяч fpv-дронів – це оцінки американського спеціаліста у сфері БПЛА Центру військово-морського аналізу Семюела Бендетта. Сумарних оцінок, скільки надходить Силам оборони України, немає, але порядок цифр можна зрозуміти з наступних викладок.
Хто робить дрони в Україні
Переважно, приватні майстерні. Сьогодні в Україні існує близько 200 виробників робототехнічного обладнання. Більше 40 з них мають прямі контракти з Міністерством оборони (це цифра прем'єр-міністра Дениса Шмигаля).
У 2023 році держава витратила на них 40 мільярдів гривень. Також після численних звернень волонтерів уряд звільнив від ввізного мита запчастини і комплектуючі для БПЛА.
Однак, у середині серпня тоді чинний міністр оборони Олексій Резніков у колонці писав, що «запит ЗСУ значно перевищує можливості бюджету країни».
Щодо державного виробника – концерну «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром»), – то до Міністерства оборони надійшло дві пропозиції від нього. На одну вже укладено державний контракт (це розвідувальний дрон).
Стосовно другого зразка – гендиректор підприємства Герман Сметанін підтвердив, що у серійне виробництво пішов дрон-камікадзе з дальністю ураження 1000 кілометрів. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін називає його українським «Шахедом».
Як фірми можуть запропонувати свій дрон державі
Всього держава запустила три проєкти, метою яких є «запаковка» війська безпілотниками:
- «Армія дронів»;
- Акселератор Міноборони;
- Brave1.
Яка між ними різниця?
Brave1 приймає заявки від розробників у сфері оборонних технологій на будь-якій стадії готовності, проводить експертизу, легалізацію, зустрічі розробників, тестування, шукає гранти та інвестиції.
Після оформлення розробки на платформі Brave1 і проходження первинного погодження проєкт потрапляє на військову експертизу до Генштабу ЗСУ і протягом 5-7 робочих днів отримує розгорнутий висновок з оцінкою. Якщо розробка визначена пріоритетною і отримала високу оцінку, вона автоматично потрапляє в Міністерство оборони, де її бере в роботу команда Акселератора МОУ, який забезпечує швидкий розгляд, міжнародну кодифікацію, а також державне замовлення.
Термін від подачі заявки до їхньої кодифікації й допуску до експлуатації для «зрілих» рішень – 45 днів. Наразі «Акселератор» отримав 416 заявок, 114 – допущено до експлуатації (цифри враховують всі різновиди військової техніки, включно з дронами – ред.). Серед тих, які тестують зараз, – автономний дрон для пошуку мін ST1.
«Армія дронів» – проєкт Генштабу, МО, Мінцифри і Держспецзв'язку, який закуповує БПЛА та навчає операторів за кошти донорів. Він регулярно постачає апарати до війська: приміром, 28 листопада відзвітував про партію з понад 800 БПЛА, 8 листопада – про 900, минулого місяця – про 1500. Ці цифри співставні з партіями дронів, які передають на фронт великі благодійні фонди.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров наголошує, що велика частина безпілотників, які постачають на фронт, – українського виробництва, й про деякі види наразі розповідати не варто.
Підрозділи, які забезпечуються в межах «Армії дронів», за підрахунками «Слова і діла», у жовтні знищили:
- найбільшу за п'ять місяців кількість танків – 208;
- 272 бронемашини;
- 10 РСЗВ;
- 107 САУ;
- 314 гармат;
- 54 одиниці радіотехнічного обладнання;
- 650 опорних пунктів;
- 643 особового складу РФ;
- 50 складів;
- 7 засобів ППО.
На переконання Федорова, виробництво українських БПЛА вдалося збільшити у понад 100 разів.
«Завдання номер один – повне забезпечення всіх підрозділів Сил оборони всіма типами дронів. Є стратегія. Розвиваються виробництва. Усуваються бюрократичні барʼєри (від скасування мит, органів контролю та збільшення маржинальності на R&D – Research & Development – для компаній). Формується нова система навчання операторів. Розробляється оновлена доктрина. Поставки збільшуються», – зазначив він і додав, що у бюджеті наступного року на дрони закладено майже 48 млрд.
Чи змінюється щось в реальності? Розповідають військові 3 ОШБ, 68 ОЄБр, 59 ОМПБр
Командир «Шершнів Довбуша» із позивним «Титан» розповідає, що ситуація з дронами напряму залежить від конкретного підрозділу. Приміром, якщо йдеться про нещодавно сформований, у ньому можуть виникати проблеми з людьми, які пілотують безпілотники.
«Є велика різниця між тим, щоби просто утримати дрон в повітрі, робити ним якісне спостереження – і вміти наносити ураження супротивнику. Також дуже багато залежить від того, наскільки ворог оснащений різними засобами боротьби», – коментує «Титан».
За його спостереженнями, ситуація із постачанням БПЛА останнім часом значно покращилася. Ударні роти активно створюються і насичуються озброєнням різного виду – далі освоєння, навчання людей, відпрацювання тактики для боротьби з противником.
«Розуміння того, скільки безпілотників у нас є наразі та яку кількість обіцяють завезти на позиції, може або збільшувати, або зменшувати їхні витрати, – пояснює «Титан». – Якщо у бійця в певний момент наявний один дрон, він його береже як зіницю ока. Якщо у нього їх два-три, він може більш рішуче діяти і намагатися вразити супротивника не тільки в тій зоні, де він майже на 100% впевнений, що дрон не буде втрачений. Тобто він може йти туди, де є РЕБ, намагатися шукати обхідні шляхи його подолання».
Командир «Шершнів Довбуша» каже, що комбриг 68 ОЄБр забезпечує потреби роти: «Жодного разу не було такого, щоб мої пілоти сіли і сказали «у нас немає дронів, ми не можемо виконувати завдання». Але немає і такого, що у нас є, скажімо, 10 дронів, і ми будемо літати в своє задоволення, попри погодні умови, РЕБ і досвід пілота».
Зі слів «Титана», певну кількість БПЛА намагаються утримувати на позиції, враховуючи кількість пілотів на бойовому чергуванні. Певну кількість намагаються тримати на складі в оперативному запасі на випадок, якщо треба буде терміново підвезти безпілотники для виконання бойових завдань надалі. Плюс певна кількість перебуває на складі вищого рівня, ніж рота.
«Якщо все спокійно, то втрат може зовсім не бути і цілий день, тиждень. Хлопці спостерігають, час від часу наносять ураження, якщо хтось з супротивників ризикнув вилізти із своїх нор чи зробити якесь пересування по позиціях. А буває час, коли ворог нас штурмує чи намагається поліпшити свою позицію. Щоб не дати йому на це жодного шансу, хлопці роблять вильоти», – пояснює військовий.
Водночас помітно, що Росія дуже серйозно взялася за безпілотники. Пресофіцер 3 окремої штурмової бригади Олександр Бородін каже, що йдеться не лише про іноземні коптери: відчувається, що працюють саме заводи. «Ти розбираєш дрон (російський – ред.) – один, другий, третій – ти розумієш, що це серійне виробництво заводського плану. Це важливий момент, бо це масштаби», – коментує він.
Також видно, що противник тестує БПЛА. Раніше українські позиції, умовно, закидали однією версію коптерів, тепер пробують різні – тобто копіюють підхід українських військових: «є якісь протидії – створюємо нове».
Рідкісний випадок, коли FPV-дрон розірвав на шматки російський Т-80БВ, попри встановлений захист:
«Зараз ми увійшли в такий технологічний клінч – хто більше і швидше зможе зробити якісь реформи в цій галузі, тобто внести якісь нові технічні рішення», – додає пресофіцер.
Наразі почали з’являтися спроби FPV, які можуть працювати вночі. За словами Бородіна, це робить конструкцію дорожчою, але нічні удари дронами – це специфіка, до якої треба бути готовими. Водночас російські військові починають вішати на техніку різного роду протидронні сітки.
«Вони серйозно зрозуміли, що це дуже важливий елемент, по-перше. По-друге, є відчуття, що вони, можливо, сприймають дрони як певне зменшення навантаження на артилерію. Тому що раніше вони могли сипати квадратами, зараз вони вже не так сильно можуть використовувати артилерію, хоча досі масштабно, але не так сильно, якщо ми порівнюємо ситуацію з «Вагнерами». І, можливо, дрони – це таке рішення, яке зменшить навантаження на артилерію, що для них дуже важливо», – каже військовий.
«Кількість дронів у них, на жаль, більша, – каже Андрій Серган, командир взводу БПЛА 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка. – Якби було хороше постачання, можна було б штурмувати, відбивати, знищувати без втрат: що повітряними дронами, що наземними. Нам потрібне своє, українське виробництво дронів. Бо і Китай може перекрити нам постачання, що Європа може «підзабити» на нас трішечки. Росіяни вже роблять оптику, дрони – вони ще не дотягують до мавіків, але вони вкладають у це гроші. Виробництво дронів в Україні на 99% – на ентузіазмі бізнесменів та інших», – переконаний військовий.
Що робить держава, а що люди: пояснюють найбільші волонтерські фонди
Керівник інструкторського напряму з БПЛА Фонду «Повернись живим» із позивним «Гліб» каже, що величезний відсоток (мова про сотні комплексів) дронів бригадного рівня купує держава. Менший – надають партнери, ще менший відсоток купують волонтери.
З точки зору ефективності, простіше зібрати гроші на коптери – і тут волонтерський рух бере на себе і логістику, і складнощі контрактування, і розподіл, часто закриває навіть навчання.
«Чи має цим займатися держава? Так. Але справа не просто в «виділити грошей». У наших реаліях держава просто не потягне таку кількість рівнів менеджменту. А волонтери – тягнуть, за що їм величезна шана, – коментує «Гліб». – Крім того, інколи волонтери і «Байрактари» купують (2022 року фонд «Повернись живим» отримав дозвіл на міжнародну закупівлю товарів військового призначення та подвійного використання, включаючи летальне озброєння, і став першою й єдиною недержавною організацією в Україні, яка придбала комплекс Bayraktar TB2 – ред.).
Більшість того, що зараз закуповує держава, спочатку розробляли та вдосконалювали волонтерські рухи, відзначає «Гліб». З квадрокоптерами типу Mavic 3 все складніше: виготовляти їх власноруч так дешево, як робить це Китай, неможливо. Робити дорогезні аналоги – невигідно.
Керівник мілітарного напрямку фонду Сергія Притули Богдан Остапчук каже, що держава не може проводити закупівлі квадрокоптерів Mavic, адже вони офіційно не стоять на озброєнні у військах. Натомість держава зосереджена на БПЛА оперативно-тактичного рівня.
«Це більш дорогі комплекси різного типу застосування. Фонди їх також купують, але у трохи менших об’ємах. Держава контрактує в цьому плані більше», – коментує він.
БПЛА типу «Крило» фонд Притули переважно купує в українських виробників.
«Коли є можливість законтрактувати, безумовно, краще підтримати свого перевіреного часом і досвідом виробника», – каже Остапчук.
Комплектуючі до FPV-дронів – за кордоном з певною долею локалізації виробництва в Україні.
«Немає універсального дрону, який би закривав різні потреби. Всі вони мають певний спектр визначених задач, у яких їх найкраще використовувати», – пояснює Остапчук.
За підрахунками проєкту GeoConfirmed, на початку жовтня ЗСУ лідирували у використанні FPV-дронів порівняно з армією РФ. Аналітики проєкту проаналізували відео у відкритому доступі, за якими можна чітко встановити геолокацію, і побачили тенденцію: з лютого по вересень 2023 року українські військові в кілька разів збільшили активність застосування FPV-дронів-камікадзе. Відповідно, зросла кількість результативних уражень.
Однак, із розмов з експертами Донбас Реалії зрозуміли, що ситуація настільки швидко змінюється в кожній точці фронту, в кожному підрозділі, що такі узагальнення можуть ввести в оману – бо не покажуть середнє співвідношення.
Чому дронів все одно бракує
Потреби у БПЛА – величезні. «Настільки, що подекуди складається відчуття, що дронів немає. Хоча безпековий сектор не може бути задоволений [дронами] апріорі, тому що тієї кількості, яка нам потрібна, не існує в світі», – каже співзасновник проєкту Drone.ua Валерій Яковенко.
За його розрахунками, необхідно, аби запаси безпілотників наближалися до мільйонів одиниць.
«На початку повномасштабного російського вторгнення Україна вигребла абсолютно всі запаси дронів, які мали у своєму розпорядженні передусім європейські склади, і почала зазіхати на азійські та на американське обладнання», – каже Яковенко.
Військові втрачають дрони і через те, що останнім часом РЕБ агресора став різноманітнішим: російські військові вивчають українські засоби ураження і намагаються створювати перепони, змінювати частоти на яких вони працюють.
Нині постачання стали стабільнішими, однак це – крапля в морі, вважає Яковенко. Україна купує техніку за всіма необхідними процедурами, а Росія обходить обмеження за допомогою Білорусі й каналів постачання контрабанди з Китаю.
За оцінками Об'єднаного королівського інституту з дослідження проблем оборони та безпеки, втрати українських БПЛА у травні 2023 року були на рівні близько 10 тисяч на місяць, або 300 на день.
Керівник інструкторського напряму «Повернись живим» «Гліб» характеризує потребу в дронах так: «Майже будь-якому відділенню/взводу не буде зайвим безпілотник. Тож абсолютну потребу закрити неможливо. А мінімальну необхідну закривають волонтери, держава, партнери. Крім того, постійно змінюється тактика застосування тих чи інших засобів, хід бойових дій, штат підрозділів, додамо сюди бойові втрати – і стає зрозуміло, що потреба буде постійно».
«Навіть якщо уявити, що всі скинулися на величезну суму, знайшли постачальника, який готовий задовольнити сотню тисяч, це все швидко розійдеться по військах і на якийсь період, може, закриє потребу. Але, коли ми говоримо про довгострокову гру, це не вирішить глобальне питання наявність величезної кількості дронів, – погоджується Богдан Остапчук з фонду Притули. – Минулого року в боях за Білогорівку фонд екстрено довозив залишки дронів, які ми «повигрібали», бо тоді була досить активна фаза боїв на тому напрямку, було використано величезну кількість БПЛА буквально за день усіма підрозділами, які брали участь. Відповідно, їм в той же момент треба було поновлювати втрати».
Що зробити, аби Україна почала виготовляти дрони масово?
Найкращий вихід, кажуть експерти, коли Україна виготовлятиме робототехніку для свого захисту самостійно.
«Насправді це реально: у нас є фахівці і технічні можливості. Але є фактори, які не дають нам широко розвернутися: ніхто не бажає інвестувати у воюючу державу. А ще у нас немає часу: це потрібно на поза-поза-позавчора», – каже голова наглядової ради компанії-виробника БПЛА «Sky Assist» Ігор Криничко.
Ми зібрали в експертів конкретні кроки, які допомогли б цього досягти.
Прозорість інструментів ринку і об’єднання в кластери
Українським виробникам, крім грошей, потрібен доступ до прозорості інструментів ринку, переконаний Ігор Яковенко. Компанії мають конкурувати між собою якістю, ціною, можливістю і комфортністю використання бойових умовах. На його думку, вони мають об'єднуватися в кластери.
«Нема сенсу кожній компанії окремо розробляти свою власну камеру чи підвіс. Це може бути якась окрема компанія, яка буде постачати такі типи комплектуючих всім, або декілька таких компаній. Нема сенсу розробляти батареї: потрібно мати можливість їх замовити всередині країни: щоби така фабрика (а краще кілька) виробляли батареї одразу для всього ринку», – коментує співзасновник Drone.ua.
Так само має бути з десяток гравців, які постачають композитні матеріали та здатні виробляти корпуси одразу для декількох десятків ринкових гравців. Тобто йдеться про ланцюжки виробничих потужностей по кожному з сегментів, з яких складається дрон: пропелер, двигуни, батареї, системи навігації, процесор, що забезпечить автономність польоту.
Водночас Яковенко впевнений в оптимістичній перспективі виробництва українських БПЛА: «Ми говоримо про створення індустрії, котра буде живити весь світ після нашої перемоги».
Поділ фінансових потоків держави на оборонку
Перший потрібно спрямувати до Міністерства оборони, яке купуватиме техніку, необхідну для оборони «сьогодні», другий – у Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, яке опікуватиметься технологіями «на завтра», вважає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак.
Як приклад «довгих» розробок експерт наводить дрон-камікадзе «Морок» з 30 кілограмами вибухівки на борту або створення спільно з Францією стратегічного дрона з тривалістю польоту 24-30 годин та вантажопідйомністю у півтори тонни.
«Для мене питання, за який проміжок часу буде налагоджено їхнє виробництво – це головне. Тобто Мінстратегпром має взяти на себе військово-технічну співпрацю і розвиток: дивитися, що може запропонувати промисловість, купувати готові розробки. – каже Бадрак. – З 2018 року я намагаюся привернути увагу до наземних роботизованих комплексів, які створило КБ «Промінь». У нас є навігаційна система, створена групою підприємств, є системи зв'язку, їх треба лише об'єднати».
На думку експерта, потрібно, аби це робили не самі підприємства, а щоб держава виступила координатором. За такої позиції, на його переконання, Україна матиме потужніші наземні дрони, які йтимуть першими на штурми позицій ворога.
Водночас Росія так чи інакше «загинатиметься» технологічно, якщо посилюватиметься міжнародний контроль за технологіями, обнадіює Бадрак.
Підтримка на етапі розробки
Ігор Криничко на прикладі дрону «Sirko» розповідає, які етапи необхідно подолати на шляху до серійного виробництва.
«Ідея зробити таке виробництво з'явилась в квітні минулого року. Ми розробили пристрій, побудували виробництво, зібрали команду. Більш сталі поставки почалися тільки в червні цього року. Ми пройшли випробування. Проводиш їх – показуєш Міноборони, вони кажуть «Спробуйте отак і отак зробити», переробляєш, – і знову на випробування. Таким чином ми довели розробку до певної стадії. Завдяки 45-й постанові у нас спрощені процедури експлуатації. На сьогодні ми отримали доступ до експлуатації цього виробу у війська», – розповідає він.
Зараз компанія виконує контракти вже на серійне виготовлення. Криничко наголошує: держава виділяє кошти саме на закупівлю у вітчизняних виробників готових БПЛА. Розробка – це ризики виключно підприємств, які не фінансуються з держбюджету.
«Це достатньо правильний підхід. Інша справа, що я б хотів, аби великій кількості інженерів дали можливість проводити випробування, які так само коштовні. Але, з іншого боку, ми розуміємо, що в стані війни не так багато грошей у держави», – каже голова наглядової ради компанії «Sky Assist».
«Чим більше дронів, тим менше треба піхоті власними тілами викладати шлях до перемоги. Одна справа – рознести позицію ворога з відстані 4-7 км і примусити його відступити під вогневим впливом і потім вже зайти, зачистивши позицію від поранених, контужених і тих, хто готовий здатися. Інша справа, коли ворог чинить спротив і не готовий здаватися», – каже «Титан».
На його переконання, чим більший асортимент дронів, тим українські військові вигадливіші та більш непередбачувані для противника. Це дозволяє його уражати більш ефективно. Є й зворотній бік ситуації: чим ширший асортимент безпілотників, тим більше потрібно різнопрофільних спеціалістів, які вміють працювати з тим чи іншим видом. Тому військовий наголошує: армії потрібні як дрони, так і люди, які вміють з ними працювати.
БПЛА можуть не лише проводити розвідку, атакувати ворожі цілі, а й перекидати техніку і евакуйовувати поранених. БПЛА поділяються на види за розмірами і конструкцією (літакового типу, мультикоптери), за бойовою задачею (розвідники, камікадзе і дрони зі скидом – вони ж бомбери), за способом управління (тут окремо виділяють FPV).
Як розвідувальні на полі бою застосовують і безпілотники цивільного призначення (так звані «весільні дрони»), і дрони, розроблені спеціально для військових цілей.
До перших належать квадрокоптери Mavic китайської компанії DJI та коптери компанії Autel. Оптична система камери таких дронів допомагає знімати відео у гарній якості, а за допомогою тепловізора можна стежити за позиціями вночі. Ці БПЛА або комплектуючі для них Україна переважно купувала за кордоном, зокрема, в Китаї. З 1 вересня китайський уряд запровадив обмеження на продаж цієї техніки, аби не допустити її використання у воєнних цілях. Це не вплинуло на постачання колосально: хіба затримало логістику.
Держава офіційно не купує дрони такого типу (їх передають у підрозділи волонтери або купують самі військові в приватному порядку). Однак, нещодавно Міністерство оборони підготувало постанову, яка дозволить державному замовнику купувати подібні БПЛА без додаткових регуляцій.
Серед вітчизняних розробок розвідників на озброєнні ЗСУ є великі дрони літакового типу: «Лелека-100», «Фурія», «Валькірія», PD-2, Raybird-3, Shark, «Кажан». Нещодавно у серійне виробництво запустили ще дрон «Sirko». В інтерв’ю Радіо Донбас.Реалії голова наглядової ради компанії «Sky Assist», яка займається виготовленням цього БПЛА, Ігор Криничко повідомив, що наразі потужності підприємства сягають до 1000 бортів на місяць. Назвати конкретні цифри він не може, адже це – військова таємниця. Компанія планує вийти вийти на потужності 2,5 тисяч.
Ударні дрони зі скидом можуть переносити боєприпаси і завдавати удару з повітря. Серед українських розробок цього типу – «Бандерик-К», Vampire, PD-2, коптери Heavy Shot компанії Gurzuf Defence.
Сюди ж відносяться турецькі «Bayraktar TB2». В Україні будують завод, який їх виготовлятиме: в червні компанія Baykar отримала ліцензійні дозволи. У липні міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін повідомив про початок будівництва. Виконавчий директор Baykar сказав Reuters, що наразі завершена фаза детального проєктування і є архітектурний проєкт. Компанія планує побудувати завод за два роки. Загалом вона інвестує 100 мільйонів доларів у три проєкти в Україні: крім заводу, планується створення сервісного центру і головного офісу.
Дрони-камікадзе літають за заданим маршрутом в режимі очікування й атакують цілі після того, як отримують команду від оператора або ж можуть використовувати завдання, на яке їх програмують автоматично.
FPV (First person view)-дрони – можуть бути як камікадзе, так і бомберами (повертатися до оператора). Такими безпілотниками керують безпосередньо на полі бою в режимі реального часу: за допомогою окулярів оператор ніби опиняється всередині дрону (це і є визначальна риса FPV: вони дуже маневрені, складні в управлінні). Це відносно дешевий і дієвий засіб ураження. Українські розробки – «Мольфар», «Колібрі», Shrike, KH-S7 та інші.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Форум