Як і по всій Україні, у Донецьку весна ніяк не набере сили, і справжнє тепло протягом квітня з'являлося хіба що на день-два. Але ближче до кінця квітня природа все ж почала прокидатися – навіть у центрі міста. Радіо Донбас.Реалії пройшлося весняним містом.
Ось вид на будівлю Донецької обласної адміністрації з бульвару Шевченка, з протилежного від неї боку Кальміуського міського водосховища. Влітку з цього ракурсу так далеко і не побачиш через листя на деревах. Зараз воно тільки почало зеленіти.
А це вид з протилежного боку того ж водосховища на готель «Ramada». До 2012 року тут був готель з іншою назвою – «Атлас». Готель діє і зараз, а у його ресторані, за свідченнями місцевих жителів, проходило одне з найдорожчих святкувань Нового 2021 року (хто відзначав, проте, таємниця). Далі за ним видно Свято-Преображенський собор: він був відновлений у 2007 році за подобою до зруйнованого у 1931 році.
Фото з того ж місця, але в іному напрямку – на центр міста:
Парк біля Будинку дитячої творчості. Тут постійно можна зустріти школярів різного віку, що займаються у гуртках та секціях та просто гуляють у сквері навколо.
А це вид з парку на адміністративну будівлю, де до війни працював Український науковий центр технічної екології, Управління обласного казанчейства та інші установи. Добре видно, що вікна на першому поверсі у цій будівлі укріплені мішками з землею чи піском. Так почали робити після того, як у Донецьку стали розпосюджували інформацію про нібито наступ Збройних сил України.
Велодоріжка у сквері та вид на міст на бульварі Шевченка:
По обидві береги Кальміуса упорядковані набережні, сквери та зони прогулянок. Звідси видно центр міста на іншому березі. Машина з кавою.
Незважаючи на урбанізацію навкруги, біля води досі збереглися місця, де живуть птахи та навіть ондатри.
Альтанка у парку біля Будинку дитячої та юнацької творчості (але сидіти, якщо чесно, прохолодно):
На протилежному березі бачимо колишній рестора «Ракушка». Давайте пройдемось до нього.
Переходимо через Кальміуське водосховище по іншому мосту, на проспекті Ілліча. Звідси добре видно бульвар Шевченка.
Ось міст, який ми вже бачили: за ним видно старе селище, яке ще називають «20 років жовтня». На передньому плані виділяється клубний житловий будинок «River-Град», а за ним видно терикон старої донецької шахти «Марія».
З цього мосту відкривається гарний вид на проспект Ілліча, який переходить у площу Леніна, а за ним – будівля Донецького академічного обласного драматичного театру. На самому проспекті бачимо тролейбус №7. Раніше, коли у Палаці спорту «Дружба» проходили великі концерти, на цьому тролейбусі взвідси – з центру міста, від проспекту Гурова – їздили натовпи глядачів. Саме тут у 2003 році тролейбус після зіткнення з маршруткою з'їхав у воду. На щастя, тоді ніхто не загинув.
Ось ми й на іншому боці Кальміуса, бачимо і «Ракушку», яку спостерігали з іншого берега. Тут, по обидва боки проспекту Ілліча, – центральна набережна. Це місце одне з улюблених для прогулянук донеччан у будь-яку пору року.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу
