Як минув перший тиждень всеосяжного припинення вогню на Донбасі

На Донбасі формально перестали стріляти. В Офісі президента України домовленості назвали «проривом» у Мінському процесі. Для порушників режиму припинення вогню вперше навіть передбачене покарання. Чим це перемир’я відрізняється від десятків попередніх, на яких умовах воно було досягнуте і які загрози може нести в майбутньому? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

Про перемир’я сторони домовилися 22 липня під час засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Перестати стріляти на передовій повинні були вже опівночі 27 числа. Але тихо на лінії фронту було недовго – усього 20 хвилин.

«На жаль, з боку противника був обстріл підрозділів 36 окремої бригади морської піхоти зі стрілецької зброї, ручних протитанкових гранатометів і великокаліберних кулеметів. Втрат із боку Об’єднаних сил немає. Наші підрозділи поки мовчать», – заявив командувач ООС Володимир Кравченко.

Стрільба з боку бойовиків продовжилася і в наступні дні. Так, наприклад, 30 липня по позиціях ЗСУ вели вогонь зі стрілецької зброї і підствольного гранатомета. Всього лише за перші три дні перемир’я спостерігачі ОБСЄ нарахували 120 порушень режиму тиші.

«Чи можемо ми сказати, що немає жодних поодиноких пострілів? Ні, вони є. Вони існують, тому що це 410 кілометрів контактної лінії. Сьогодні ми це виконуємо на 100%. Що стосується тієї сторони, все буде залежати, я впевнений, від Російської Федерації: чи вони зможуть дотримуватись тих домовленостей, які у нас були», – наголосив президент України Володимир Зеленський.

Чи стрілянина по позиціях ЗСУ не означає зриву домовленостей про «повний і всеосяжний режим припинення вогню»?

«Головне, що і СММ ОБСЄ підтверджує, і наші військові: немає сьогодні напруження, немає ескалації. Головне: вбитих – нуль, поранених – нуль. Тому я маю надію, що режим тиші увійде в систему, увійде в звичку. І оті порушення будуть поодинокі, на які буде відповідна реакція», – зазначив заступник голови української делегації в Тристоронній контактній групі Олексій Рєзніков.

Попри порушення бойовиків, українська сторона продовжує дотримуватися умов перемир’я. Так, наприклад, на передовій тепер заборонено використовувати безпілотники. Це значно ускладнює оборону.

«Наскільки активно ворог проводить інженерні роботи, як він покращує своє тактичне положення відносно нас, кожен його рух. Переміщення їхні: якими окопами вони ходять, а якими вже не користуються. Де стоять їхні 120-міліметрові міномети або техніка. Тобто все, що робив противник, ми могли бачити завдяки БПЛА», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Роман.

Також, за умовами перемир’я, заборонена робота снайперів. Тільки за шість місяців цього року від їхнього вогню загинули 15 українських військовослужбовців.

«Снайпери – це зараз найнебезпечніше, що є у них. Тому що з іншої техніки вони стріляють незрозуміло куди. Припустимо, з того ж ДШК вони стріляють кудись угору, а снайпери у них працюю чітко. У нас у батальйоні є двоє «двохсотих» і обоє – від снайпера. Тому снайпери у них досить серйозні сидять», – каже військовослужбовець ЗСУ Олексій.

У травні 2020-го штаб ООС надав докази участі російських снайперів у війні на Донбасі. Тоді опублікували особисті відеозаписи стрільців, зняті під час виконання бойових завдань. Військові заявляли, що в кадрі – снайпери Центру спеціального призначення ФСБ Російської Федерації.

– «Привіт, хлопці. Ну, як у вас тут? РПГ не стріляє?
– Ні, тихо, – відповідали бойовики.
– Перестали стріляти?
– Навіть дихати перестали в наш бік.
– Та ми на***рили скрізь. Видно, цинк пішов. І, с*ка, не вилазять. Треба і тут, щоб вилізли, і тут наловити ще. Щоб вони взагалі голову не піднімали», – прямо говорили снайпери, для чого вони на передовій.

Реагувати на порушення, за умовами домовленостей, повинен Спільний центр з контролю і координації. Після створення в 2014 році там працювали українські та російські військові. Але вже в 2017-му Російська Федерація вийшла зі складу СЦКК. Тому, вважають експерти, центр не зможе працювати ефективно.

«Якщо Єрмак і Резніков уважають, що СЦКК може існувати в форматі: українська сторона і представники незаконних військових формувань, тоді питання повертається у формат прямого діалогу. Таким чином ми визнаємо стороною конфлікту не Російську Федерацію, а так звані «ЛНР» та «ДНР». За великим рахунком, це виведення Російської Федерації зі статусу сторони конфлікту», – наголошує директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Зараз Україна не визнає угруповання «ЛНР» та «ДНР» стороною в спільному центрі. І, за словами представників Тристоронньої контактної групи, на час перемир’я нічого не зміниться.

«На сьогоднішній день представники російської армії вийшли з СЦКК досить давно, ви знаєте з якої причини. Зараз ми ведемо з ними перемовини про можливість їхнього повернення, шукаємо дипломатичного шляху. І він, на мій погляд, є, ми їм його запропонували. Вони думають над цим варіантом. І найголовніше, що вони не відмовилися, вони пішли думати. Але на сьогоднішній день будь-які дії з першим і другим армійськими корпусами відбуваються через місію ОБСЄ. Як було, так і зараз є», – зазначає Олексій Рєзніков.

Тепер, у разі обстрілу, українські військові спочатку повинні звертатися в СЦКК. А стріляти у відповідь дозволено тільки після дозволу командування.

«У наших умовах, з моєї точки зору, цей механізм узгодження і припинення вогню через СЦКК, отримання вказівки про зворотній вогонь – це нонсенс. Це в першу чергу втрати: по нас стріляють, та сторона скаже, що не стріляє, поки засідає СЦКК і вирішує хто ж насправді стріляє, проходить година-дві, і ми несемо втрати», – наголошує Віталій Кулик.

Цього разу за порушення режиму припинення вогню, для бійців уперше навіть ввели покарання.

«Нам усім було доведено [до відома], мені особисто. І я також довів своїм людям. Усі знають, що будуть вживати заходів, але достеменно, які це будуть заходи – ніхто ще не знає», – каже військовослужбовець ЗСУ Роман.

У штабі ООС заявляють: перші дні перемир’я пройшли без бойових втрат для української армії. У той же час, визнають бійці, на передовій затишшя викликає, скоріш, побоювання, ніж радість.

«Укріпляються, використовують цей режим тиші для того, щоб укріпитись і, я так думаю, озброїтись. Тому що це завжди так було», – зазначає військовослужбовець ЗСУ Дмитро.

«Пару обстрілів було, але поки ситуація нормальна. Але думаємо, що буде загострення. Вони так просто не можуть сидіти на місці. Віри в перемир’я немає, воно нічого доброго за собою не понесе. Вже неодноразово це підтверджувалось», – переконаний військовослужбовець ЗСУ з позивним «Мамонт».

За час війни на Донбасі перемир’я сторони оголошують вже 21 раз.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ ДОНБАС.РЕАЛІЇ: